Так, як в многых містах і селах на цїлім Словеньску, де мають школы, одкрыли ся днесь по лїтнїх вакаціах дверї про школярїв, привiтала дїти Основна школа в Баєрївцях, Сабіновского окресу. Было то але кущік інше одкрытя нового школьского року. Єденацять із штирнадцятёх участных школярїв, окрем директоркы Мґр. Марії Секераковой, пришов поздравити, зажелати велё успіхів і староста села Михал Секерак. І цїла подїя, на котрій зазвучав і стишок од Александра Духновіча, якый прочітала Луцка Кундратова з четвертой класы, была по-русиньскы. Є то єдна із двох основных шкіл на Словеньску, де є научалным языком русиньскый язык. Якраз староста і директорка суть люди, котрым найвеце залежыть на тім, жебы школу утримали і наперек планой фінанчной сітуації ці новой приготовлёваной леґіслатіві, котра бы хотїла малокласны школы заперти. О клопотах, але і радостях нашой школы, сьме побісїдовали з директорков, котра робить в школї од єй взнику а денно деннї мусить боёвати і о цалком просты рїчі, о котрых може на великых школах ани не роздумують.

• Панї директорка, школа фунґує од 2011 року з навчальным языком русиньскым. Хто пришов у Баєрївцях з тов думков, жебы ся ту засновала школа, де ся буде учіти по русиньскы?
– Може таку найвекшу ініціатіву розвивав пан староста, потім ословив мене, ці бы єм была охотна учіти русиньскый язык, но і так сьме в 2011 роцї зачали по доста намагавій роботї, покля сьме вшытко выбавили, зачали учіти.

• Теперь є така тендеція, же на тых малых селах, головно русиньскых, кідь іщі суть школы, хоць словацькы, і тоты ся заперають. Вы сьте школу одкрыли і є то школа з научальным языком народностной меншыны. Як то є з кількостёв школярїв. Росте їх чісло, або є то так, же мусить школа боёвати о каждого єдного?
– Мы мусиме боёвати о каждого школяря. Бо кількость дїтей ся знижує. Но навчаня русиньского языка нашых школярїв бавить і тїшыть. Мають із того радость.

• Маєте ту дїти лем з Баєровець, або ту суть і школярї з іншых сел?
– До нашой школы ходять лем дїти з нашого села.

• Не пробовали сьте ословити і родічів з іншых сел в околіцї?
– Пробовали, але і кідь ту суть і далшы русиньскы села, каждый якбач давать дїти до школы там, де то мать найближе.

• На дакотрых селах, кідь ся хотїла зробити русиньска школа, так родічі были проти. Бояли ся, же ся їх дїти не научать добрї по словацькы. Як на то, же в селї взникне русиньска школа, реаґовали жытелї Баєровець?
– Жытелї Баєровець, значіть родічі, коли ту были на родічовськім засїданю, то прияли з таков радостёв, бо є то зась дашто нове. Дїти ся учать другый язык, также то было прияте добрї і хотїли, жебы ся то так зробило.

• Особно, як директорка меншыновой школы, собі думате, же бы то міг быти про дїти якыйсь гендікеп, кідь ся учать в материньскім языцї, а нї в державнім?
– Гендікеп то доіста не є. Є то плус про кажду дїтину. Я вірю, же часть дїтей ся уплатнить і вдяка тому русиньскому языку. Теперь вже суть одкрыты граніцї, мають шыршый выбер, можуть собі выбрати і веце школ, як кідь єм я ходила до школы. Я єм собі могла выбрати україньскый язык, потім єм ходила на україньску ґімназію. Днесь вірю, же і з тых дїтей собі хтось вдяка тому, як ся ту учів, в будучности выбере школу і принесе му то хосен.

• Мають дїти вшыткы лекції по русиньскы, або ся дашто учіть і по словацькы?
– Што ся дотулять русиньского языка, вшытко є по русиньскы. Кідь дашто не знаме повісти правилно по русиньскы, так собі то повіме так, як то говорить наша мамка, отець або баба, но і потім собі то поясниме, же як то має быти правилно по русиньскы і намагаме ся, жебы дїти правилно бісїдовали. Велё чітаме, велё слухаме і думам собі, же ся їм цалком добрї водить.

• Теперь вже третїй рік єствує школа. З одступом часу, што є подля Вас такый найвекшый проблем народностного, або конкретно русиньского школства на Словеньску?
– Як найвекшый проблем виджу фінанції. Маєме мало фінанцій і могли бы сьме робити веце актівіт із дїтми, але тоты грошы нас не пустять дале. Также велё дїл мусиме робити лем в рамках школы і не можеме ся наповно реалізовати.

• Міністерство школства приготовлює новелізацію леґіслатівы, в котрій ся не рахує з малокласныма школами. Мали бы ся рушыти. Інформовало Вас даякым способом міністерство о тім, як то буде з Вашов школов і цї, як народностна школа, дістанете выняток зо закона?
– Дотеперь не маме жадны інформації. Але як будуть позерати лем на кількость школярїв, так собі думам, же ся нам легко може стати, же будеме школа, котра буде пропонована на зрушіня.

• На Словеньску є много русиньскых обчаньскых здружінь. Скоро вшыткы декларують, же русиньске школство є їх пріорітов. Проявили о Вашу школу даякым способом тоты здружіня інтерес? Дістали сьте од них вже даяку підпору за тоты три рокы?
– Школа є ту вже третїй рік, але дотеперь ся мі не озвало жадне обчаньске здружіня, котре бы хотїло підпорёвати нашу школу. Ани о такім здружіню не знам.

• Кібы сьте могли повісти такый найосновнїшый проблем школы, котрый бы было потрібне моментално рїшати, бо затяжує школу, што бы то было?
– Найвекшый проблем суть фінанції. Минулого року сьме ся участнили різных подїй, але дїти собі то вшытко мусили платити самы. Школа на тото пінязї не мать. Также тото нас якбач тяжыть найвеце.