Братїславскы Русины в сполупраці з Русиньсков обродoв на Словеньску, Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, Здружінём інтеліґенції Русинів Словеньска і молодежнов орґанізаціов молоды.Русины были орґанізаторами славностного одкрытя памятной таблы на будові інтернату Дружба, в котрій перед 18 роками ся одбыв святочный акт выголошіня кодіфікації русиньского літературного языка на Словеньску. Святочне одкрытя таблы было 23. фебруара 2013 на ул. Ботаніцка 25 в Братїславі.

Пєтный акт ся зачав, як то звыкне быти при подобных акціях, співом русиньской гімны на слова А. Духновіча „Я Русин быв, єм і буду“. Тот момент створив святочну атмосферу, котру зміцнила декламація Наташкы Міценковой з Братїславы, яка задекламовала стишок Русиночка. Перед єй выступлїнём участників і взацных гостїв привітала модераторка акції Людміла Секеракова. Міджі нима были: бывшый председа влады СР Ян Чарноґурьскый (котрый быв першым по взнику Русиньской оброды на Словеньску і Редакції Русин і Народны новинкы, якый фінанчно тоты субєкты підпорив зо свого фонду), бывшый підпредседа влады СР, теперь посланець НР СР Рудолф Хмел, уповномоченый влады СР про народностны меншыны Ласло Надь, посланкыня НР СР Івета Лішкова і іншы. Потім уж наслїдовав славностный акт одкрытя памятной таблы, котрый провели председа Реґіоналного poклубу в Бардеёві Русиньской оброды на Словеньску Іван Бандуріч і председа Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска з центром у Братїславі Михал Штенё. У звязи з реалізаціов той акції треба щіро подяковати філантропови і председови партії Наш край Міланови Мнягончакови з Гуменного і Михалови Міценкови з Братїславы, котры подаровали пінязї на выробу таблы і были участниками пєтного акту. На тым місцю треба подяковати і ту притомній Еленї Гайдова-Жыдовска, котра вєдно з тогдышнїм председом МО РОС Міланом Андрашом у 1995 роцї актівно помагаєли при орґанізованю акту выголошіня кодіфікації. Іншталовану таблу посвятив ґрекокатолицькый священик о. Мірослав Медвідь. Наслїдно к участникам ся приговорили М. Штенё і Л. Надь, ЗІРС по котрых Выголошіня участників того акту (публікуєме го в тім чіслї) прочітав підпредседа Ян Липиньскый. Наконець выступив ініціатор одкрытя памятной таблы і працовник Уряду уповномоченого влады СР про народностны меншыны Петро Крайняк, котрый подяковав вшыткым за участь, спонзорам і тым, котры приложыли руку к дїлу, жебы ся тот святочный акт у Братїславі зреалізовав, причім підкреслив велике значіня кодіфікації русиньского літературного языка на Словеньску. Было спомянуто і віталне писмо од Гавриіла Бескида за Русиньске културно-освітнє общество А. Духновіча і ґратулації од Ольґы Ґлосіковой за СНМ – Музей русиньской културык і од жены тогдышнёго председы Русиньской оброды на Словеньску, т. з. з часу, коли святочне выголошіня выголошіня кодіфікації русиньского языка ся одбыло – Николая Ляша. Як ся офіціална часть акції зачала співом, так ся і скінчіла співом, кідь під веджінём Мартіна Караша прозвучала пісня На многая і благая лїта.

Неофіціална часть акції проходила при погарї вина і в неформалных бісїдах. Тото погощіня спонзоровали П. Крайняк, Я. Липиньскый і председа молодых.Русинів Петро Штефаня, котрый сі заслужыть вдяку і при актівн ім орґанізованю святочного акту в Братїславі. Ту ся приговорив к притомным філатроп М. Мнягончак і председа Русиньской оброды на Словеньску Владимір Противняк. Інтересна ту была презентація цїнного архівного матеріалу тогдышнёй Словеньского розгласу з акту кодіфікації у 1995 роцї. Акція прошла на добрій уровни і будеме вірити, же не менше достойна акція буде зреалізована ай в Пряшові – к округлому двадцятому юбілею выголошіня кодіфікації русиньского літературного языка на Словеньску.