Біоґрафія проф. Павла Роберта Маґочія

Павел Роберт Маґочій є америцько-канадьскым історіком, бадателём історії Україны і Карпатьской Руси, етнічных ґруп сучасной Канады і Русинів карпатьского ареалу і їх потомків у Америцї.

Народив ся  в родинї Америчана  мадярьского походжіня  і матери  Русинкы з Підкарпатьскій Руси, 26. януара 1945 в містї Енґлвуд, в штатї Ню-Джерсі (США), де выріс і здобыв освіту. Штудовав модерну европску історію і історію уменя на Рюджерьскій (B. A. 1966, M. A. 1967), Прінстоньскій (Ph.D.) і Гарвардьскій універзітї (Society of Fellows, 1976). В р. 1969 абсолвовав Школу славяньскых штудій на Карловій універзітї в Празї a в роках 1973 1974 Школу мадярьского языка на Універзітї Лайоша Кошута в Дебреценї. Окрем анґліцького языка актівно знає французькый, нїмецькый, україньскый, чеськый і русиньскый, пасівно російскый, словеньскый, польскый і мадярьскый язык.

Павел Р. Маґочій є професором історії і політічных наук на Торонтьскій універзітї, ведучім катедры україністічных штудій на тій універзітї. Є узнаваным шпеціалістом на  історію выходной і централной Европы, історію націоналізма, конкретно етнічных ґруп, жыючіх в пригранічах, історію Україны, історію славяньской і выходоевропской іміґрації в США і є автором многых бадань і публікацій з уведженых сфер наукы. Окрем того, тым веце в контекстї темы нашого семінаря треба увести, же професор Маґочій є поважованый за єдного з найвызначнїшых шпеціалістів на історію карпаторусиньского народа і є єдным з найвызначнїшых репрезентантів ёго културного возроджіня по р. 1989. Стоїть на челї Карпаторусиньского научного центра в США, є председом Світового конґресу Русинів, членом Научной і одборной рады Словеньского народного музея Музея русиньской културы в Пряшові.

Научну карьєру проф. Маґочія, яку репрезентує  до 700 публікацій зо сферы історії, політолоґії, соціолінґвістікы, картоґрафії, бібліоґрафії штудій іміґрантьскых ґруп, мож роздїлити до трёх етап.

Перша спадать згруба до 70-х років 20. ст., до часів штудій на престижных америцькых універзітах. В тых роках робив над своёв докторьсков дізертаціов на Прінстоньскій універзітї (тема: Формованя народной ідентічности на Підкарпатьскій Руси, докторат здобыв в р. 1972), пізнїше перешов на Гарвардову універзіту, де быв членом Ученой рады, став ся самостатным научным робітником Україньского дослїдного інштітуту, главным едітором Гарвардьской едіції україньскых штудій і членом едічной рады Гарвардьской енціклопедії америцькых етнічных ґруп. В тім періодї проф. Маґочій робив на вшыткых  домінантных темах, якы пізнїше характерізовали ёго научну творчость.

Друга етапа ёго научной карьєры ся зачінать в р. 1980 у звязи з установлїнём за ведучого Катедры україністічных штудій на Торонтьскій універзітї. А подїї в Европі, окреме по нїжній револуції 1989 року, ся стали основов про третю етапу, яка ся вызначовала тыж роботов у функції директора Общества мултікултурной історії Онтарія (1990 1997). Кажда з тых етап была вызначна наростом ёго научной продукції, напр. в першій етапі приготовив мапы про Гарвардьску єнціклопедію америцькых етнічных ґруп, в другій выдав комплексный історічный атлас Україны, в третїй історічный атлас цілой, несмірно комплікованой централной і выходной Европы, быв главным редактором Енціклопедії народів Канады (1999), написав Історію Україны (1996), Ілустровану історію Україны (2007) і цінны публікації з карпаторусиньской проблематікы. Спомянеме: Енціклопедію русиньской історії і културы (яка вышла в сполуавторстві в двох едіціях, Toronto Buffallo London,  2002, 2005), Наш народ (Our People, в штирёх едіціях, Toronto, 1984, 1985, 1994, 2004),Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848 1948), Ужгород, 1994), Русины на Словеньску(Пряшов, 1994), найбівшый русиньскый меґапроєкт, книга Народ нивыдкы: ілустрована історія карпаторусинів(Ужгород, 2007), яка затыль вышла в пятёх языках (анґліцькім, русиньскім, словеньскім, румуньскім, україньскім, а приправують ся єй выданя в польскім, чеськім, хорватьскім, войводиньскім русиньскім, і ін.).

Самособов, то є лем часть з богатой продукції зо сферы карпаторусиньскых штудій, вдяка якій проф. Маґочій ся поважує за основателя карпаторусиністікы як научной дісціпліны. Своёв роботов у даній области наукы одкрывать світу історію і сучасность єдной з автохтонных народностей в середнїй і выходній Европі Русинів. Тій проблематіцї присвятив понад 30 років свого жывота, почас котрых на Торонтьскій універзітї в Канадї выбудовав унікатну бібліотеку карпаторусиністікы, найбівшу у світї, в якій є понад 15 000 тітулів книг і періодік. В нїй можуть штудовати учены як з Америкы, так з Европы, котры ся занимають конкретныма аспектами жывота Русинів. Доднесь стаж на Торонтьскій універзітї зо замірянём на карпаторусиністіку абсолвовало дакілько ученых і докторантів з розлічных країн Европы, враховано  Словеньской републікы, і конкретно з Пряшівской універзіты. З цілём выкликати бівшый інтерес о карпаторусиністіку, в р. 2001 проф. Маґочій ініціовав в Канадї зрод Фонду Штефана Чепы про карпаторусиньскы штудії при Торонтьскій універзітї, якый каждорічно выголошує конкурз і фінанчно дотує тримісячну стаж на тій універзітї заміряну на карпаторусиністікы, де мож дану проблематіку штудовати на высокій професіоналній уровни. В р. 1998, по взнику Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків на Пряшівскій універзітї, проф. Маґочій вырішыв часть своёй цінной збіркы книгы, періодкы, мікрофілмы з русиньскыма періодіками  з років 1848 1939 подаровати нашій універзітї. Суть к діспозіції в бібліотецї Інштітуту русиньского языка і културы і служать домашнїм і загранічным штудентам, якых інтересує проблематіка карпатьскых Русинів.

За свою научну роботу проф. П. Р. Маґочій дістав много научных оцінїнь і тітулів од розлічных універзіт і научных обществ: спомянеме ціну Америцькой асоціації мадярьской історії за найлїпшу статю опубліковану в роках 1971 1975 (1975); в р. 1973 1976 быв оціненый тітулом рядного молодшого члена Ученой рады Гарвардовой універзіты; цінов Єшівской універзіты в Ню Йорку (1982) за розвой неанґліцькых языків Америкы; цінов Бернарда М. Фрея за найлїпшу обявну штудію в Government Publications Review (1988); тітулом Гостюючого професора в рамках академічной выміны з Гебрейсков універзітов в Єрусалимі (1989); тітулом рядного члена, академіка, Канадьской кралёвской академії наук; рядного члена, академіка, Меджінародной славяньской академії наук в Києві (1998); гостюючого науковця Інштітуту Макса Планка в Галле (2001, 2002) і многыма іншыма оцінїнями.

Роботы проф. П. Р. Маґочія, окрем анґліцького языка, были выданы в многых іншых языках: чеськім, словеньскім, мадярьскім, польскім, російскім, русиньскім, україньскім, сербскім, хорватьскім, словіньскім, румуньскім, таліаньскім, даньскім, французькім, нїмецькім, чіньскім, турецькім.

 

П. Р. Маґочій є і председом Світового конґресу Русинів а треба повісти, же і на тім постї зробив много хосенной роботы про Русинів в міджінароднім контекстї. Він быв і на початку думкы орґанізованя научных семінарїв як єдной з форм сполупрацы Пряшівской універзіты з Торонтьсков універзітов, зато сьме схосновали ёго притoмнoсть на першім із семінарїв на курте інтервю, в котрім сьме ся хотїли дізнати о далшых проєктах на базї міджінародной сполупрацы.

Пане професоре, Ваша перша стрїча з рекотром ПУ, проф. РНДр. Ренем Матловічом, ПгД., котра ся дотыкала взаємной сполупрацы тых двох універзіт Торонтьской і Пряшівской, ся одбыла в юну минулого року. Ёго выслїдком, окрем іншого, быв і тот першый научный семінарь. Як взникла думка орґанізованя семінарїв з міджінароднов участёв і якыма темами ся будуть в будучности занимати?

Кідь взникнув Інштітут україністікы на Гарвардьскій універзітї в роцї 1970, єднов з форм презентації того інштітуту было орґанізованя якраз такых научнах семінарїв, котры ся реалізують доднесь. Є то барз добра форма, як ся може інштітут запрезентовати нелем в рамках даной універзіты, але і в міджінароднім контекс-тї, і заєдно здобыти на сполупрацу престижных шпеціалістів з даной области. Такым способом здобывать добре мено нелем інштітут, але і ціла універзіта, котра вытворить приязны условія про таку сполупрацу. Праві зато при взнику Інштітуту русиньского языка і културы ПУ мали сьме з ёго директорков, ПгДр. Аннов Плїшковов, ПгД., план орґанізовати такы семінарї, котрых выслїдком бы быв невеликый зборник за цілый рік, і ёго обсягом бы была шырша інформація о каждій з презентованых тем, як і реакції участників семінаря у діскузії к окремым темам.

Зборник бы служыв тым, котры з розлічных прічін не могли прийти на семінарь, но наперек тому ся інтересують о дану проблематіку. Окрем того, бы ся на семінарю представили найновшы публікації з продукції ін-штітуту і карпаторусиністікы за даный календарьный рік, што є тыж добра форма презентації роботы інштітуту. А што ся тыкать другой части Вашого вопросу, далшым выступаючім бы мали быти історіци, Др. Станїслав Конєчні, к. н. зо Сполоченьсконаучного інштітуту САН в Кошіцях, і Др. Кіріл Шевченко з Прагы, і соціолоґічка Др. Ева Міхна з Яґелоньской універзіты в Польщі. Семінарї бы ся мали реалізовати раз за місяць, окрем лїтнїх вакацій.

Розговор з ректором ПУ о сполупраці Торонтьской унівезіты з Пряшівсков універзітов ся дотыкав наісто нелем орґанізованя научнах семінарїв. Якы были далшы представы о сполупраці? Взникнув на основі вашой стрїчі і даякый договор о сполупраці на другых проєктах?

З професором Матловічом, ректором ПУ, сьме ся договорили на трёх основных проєктах сполупрацы. Першым з них была Міджінародна лїтня школа карпаторусиністікы. З тым проєктом єм іщі в роцї 1998 ословив першого ректора ПУ професора К. Феча, но з розлічных прічін ся проєкт в тім часї не подарило зреалізовати. Перешло 10 років і я тот проєкт предложыв знова. Іде о проєкт 15-денной лїтнёй школы, котра бы была реалізована з двома ґрупами штудентів (суть то люде в розлічнім віцї і розлічных професій позн. ред.), причім єдна ґрупа бы дістала блок лекцій в анґліцькім а друга в русиньскім языку, в завіслости од ступня знаня русиньского языка. Лекції бы были з языка, то значіть, же ту бы ся участници курзу дізнали о історії і довгій пути, котра вела ку кодіфікації русиньского языка, но заєдно бы мали і годины актівной русиньской комунікації, на котрых бы ся навчіли комунікатівным зручностям у русиньскім языку. Другый блок лекцій бы были лекції з літературы, етнолоґії, але і далшых областей карпаторусиністікы, яка ся вяже нелем з Русинами на Словеньску, але і в міджінароднім контекстї. В рамках такой лїнёй школы бы сьме участникам курзу забезпечіли і розлічны културно-сполоченьскы акції, екскурзії по русиньскім реґіонї, котры бы їм спестрили набыты знаня о Русинах. Третёв областёв сполупрацы, котру бы єм хотїв зреалізовати, то є штіпендія на річне штудіум штудійного проґраму русиньскый язык і література в комбінаціїї предметів на ПУ про штудентів з розлічных країн. Думам, же зо штудентами з ЕУ не буде проблем, но суть і штуденты з другых країн, котры ся інтересують о такы штудії з Україны, США, Хорватії, Сербії або другых країн мімо ЕУ. Про них хочеме створити фонд. Русиньскы краяне в Америцї і Канадї мають інтерес приспівати до такого фонду і тым способом підпорити розвой карпаторусиністічных штудій.

Зо стрїчі з ректором ПУ єм спокійный, бо хоць сьме не підписали конктерный договор о сполупраці, зачаток реалізації першого з напланованых проєктів уж є добрым сіґналом того, же сполупраца з ПУ піде добров путёв.