Мартін Караш – председа МО РОС в Камюнцї, представив камюньскый фолклор, котрый розвивають колектівы од дїтьскых аж по сеніорів. Презентовав актівіты, котры в области русиньской културы реалізує в селї МО РОС в сполупраці з іншыма орґанізаціями. Представив акцію Днї русиньскых традіцій, котры ся орґанізують уж 4-ый рік, як і довгорічный камюньскый фолклорный фестівал. Презентовав ЦД, котре выдав містный фолклорный колектів Барвінок, як і ДВД, котре выдала МО РОС із Днїв русиньскых традіцій. Мартін Караш на жадость америцькых Русинів быв согласный орґанізовати в Камюнцї табор про русиньскы дїти з США, де бы ся учіли о своїх предках, о їх жывотї, културї, спознавали первістны ремесла, страву, танцї, співы, реаґовав позітівно і повів, же село Камюнка має на то вшыткы условія.

Русины з Америкы ниякраз не могли порозуміти, чом камюньскый фестівал, котрый уж скоро півстороча ся орґанізує в селї, є під патронатом проукраїнськой орґанізації СРУ СР, яка Русинів не узнає як самостатну народность. Бісїдовало ся ай о церьковній проблематіцї, о котру бы ся мали старати тоты люде, котры суть в тім дїлї заанґажованы (русиньскых священиків). Быв высловленый погляд, же є потребна взаємна сполупраца вшыткых русиньскых орґанізацій, єднота при досягованю сполочных цілїв. Самособов, то мож робити лем без взємного огваряня і аверзії. Джон Ріґетті повів: „Ай в США маєме множество русиньскых орґанізацій, але мы ся взаємно підпоруєме і сполупрацуєме.“

Марія А. Сивакова отворила вопрос школства і представила можности їх орґанізації реалізовати штудійны стажы штудентів Русинів із Словакії в США, котры бы бывали в поєдных родинах. В сучасности є така можость реална про пятёх штудентів. Джон Ріґетті говорив о тім, як їх орґанізація інформує людей о Русинах. Мають выроблены летакы, де є накреслена мапа Подкарпатьской Руси, котра помагать інформованости молодых людей. Дале мають брожуркы о Александрови Духновічови, де ся пише о нашім будителёви по анґліцькы, русиньске высыланя в США, яке мож на Словакії слїдовати через інтеренет.

Павел Робер Маґочій похвалив село Камюнку, котре сі утримує традіції, културу, звыкы і то, як молоды люде суть прикладно веджены к тому, але не забыв додати, „лем жебы сьме сі не выховали жывый музей“, чім хотїв повісти то, же утримовати културу народа є єдно дїло, але жебы быв народ жывый, треба жебы знав свою бісїду, жебы нёв комуніковав. Важне є, абы родічі з дїтми бісїдовали по русиньскы, а таксамо отворив проблематіку закладаня русиньскых клас або школ, наступне списованя людей. Мартін Караш повів, же кажде село, каждый реґіон є чімесь шпеціфічный, зато лем прямо люде з того реґіону, села, знають, што є їх пріорітов і яков дорогов ся мають дістати к сполочному цілю. Підпредседа МО РОС в Камюнцї Інж. Петро Срока го доповнив о історічны проблемы із списованём людей, кідь описав сітуацію з русиньсков народностёв на Словакії перед 1989 роком.

Участници стрічі – домашнї і загранічны Русины – ся вєдно сфотоґрафовали і обдаровали ся маленькыма подарунками, надвязали контакты на далшу сполупрацу, к чому ся милым словом придав і староста села Камюнка Інж. Миколай Мытник.