Остатнї участници конґресу в першый день перебываня в Руськім Керестурї могли в містнім домі културы попозерали выступлїня Руського народного театру Петра Різнїча Дядї, а на самый конець першого дня ся одбыла стрїча з русиньскыма поетами і писателями. На літературнім вечорі Словакію рерпрезентовали Марія Мальцовска і Марія Ґірова. На стрїчі, яку вів професор ґімназії з Руського Керестура Владїмір Бесерменї, было приємно видїти лавреатів літературной Премії А. Духновіча Славка Віная, Іріну Гарді-Ковачевіч, Агнету Бучко Папгаргаї і Любку Сеґеді-Фалц, але і представителїв наймолодшой ґенерації, як Ася Папуґа і іншы. Каждый із тых авторів чітали свої творы. Надхнено і іншпіратівно прочітали свої творы Василь Матола з Підкарпатя, Марія Русинко з Мадярії, родина знамого поета Івана Сільвая, Славко Орос, председа Народной рады русиньской народной меншыны (Национални совит рускей националней меншини) у Сербії і іншы. Вечур, повный емоцій і поезії, ся скінчів пересвідчінём, же русиньска література ся не мусить бояти за свою екзістенцію і перспектіву. Єй помолоджованя, выдаваня все якостнїшых творів в окремых країнах, суть того ґаранціов. Другый день, 5. юна 2009, участници конґресу зачали утренёв у Храмі св. Миколая у Руськім Керестурї. З домашнїма священиками утреню служыв і наш – о. Франтїшек Крайняк, парох камюньскый. Робочу часть конґресу в културнім домі отворив Дюра Папуґа, председа Руськой маткы в Руськім Керестурї, якый привітав вшыткых делеґатів і гостїв конґресу. Наслїдно прозвучали три гімны: сербска, русиньска і керестурьска, якы славностно отворили десяте конґресове засїданя Русинів світа. Офіціалный характер акції додали вызначны гостї конґресу, якы взяли участь на ёго отворїню: міністер про людьскы і меншыновы права в Сербскій републіцї Светозар Чіпліч, якый повів, же Руснаци суть найстаршов народностёв у Войводинї і в Сербії і мають вшыткы свої народностны права ґарантованы. (Рахує ся їх десь 15 аж 17 тісяч – М. М.) Конґресове засїданя поздравив председа Верьховной рады Автономной области Войводины Боян Пайтіч і председа Народной рады Русинів у Сербії Славко Орос, якый повів, же русинство йде допереду, же ся зробив іщї єден „крочай“ у Воводинї тым, же ся ту могли зыйти уж по другыраз Русины із цілого світа. По офіціалных привітанях взяв слово выконный секретарь Світовой рады Русинів Александер Зозуляк, якый поздравив участників конґресу і пожелав їм конштруктівну роботу. По зволїню пропозіційной, волебной і мандатной комісій было вырїшено голосованём о приятю новых членів Світовой рады Русинів. Стали ся нима Клуб Русинів і приятелїв Подкарпатьской Руси в Чехії, на челї котрого стоїть Владимір Погойда, і Закарпатьскый областный благонадїйный фонд „Русиньска школа“ в Українї на челї з Валеріём Падяком.
По
офіціалных церемоніях челны представителї ру- „Днесь собі припоминаєме вызначну подїю. За послїднїх двадцять років ся одбыло девять Світовых конґресів Русинів, днешнїй конґрес є десятым. Ці може быти вгоднїше місце на орґанізованя юбілейного конґресу, як є Руськый Керестур і Петровцї серед нашых сестер і братів – Руснаків Сербії і Хорватії? До револуції 1989 р. войводиньско-сримскы Руснаци были єдинов офіціално признанов ґрупов карпатьскых Русинів на світї. Без огляду на приязне одношіня влады бывшой Югославії к своїм жытелям русиньской народности, они бы не были пережыли як окрема народность, якбы самы не мали достаток народной гордости і хотїня робити на благо културы своїх предків і передавати тоту културу наступным поколїням. Поздравляєме нашы сестры і братів з Войводины і Сриму і од сердця їм дякуєме за їх терпезливость у плеканю своёй русиньской/руснацькой ідентічности. Дякуєме їм за приклад, якый дають своїм покровным сестрам і братам у Карпатах, котры аж по роцї 1989 могли ся припоїти к ним і отворено задекларовати свою приналежность ку карпаторусиньскому народу“. Професор Маґочій отворено говорив о успіхах і проблемах у світовім русиньскім русї. Накреслив перспектівы, якы видить у актівізації при списованю людей в роках 2011 – 2012, а тыж при рїшаню проблемів словакізації выходного обряду на Словакії і українізації в Мукачовскій єпархії на Українї, котры ся можуть рїшати лем на уровни Ватікану. Дотулив ся Світового форуму русиньской молодежи, якого представитель має право голосу в Світовій радї Русинів. Як підкреслив П. Р. Маґочій, СКР не має право діктовати, што мають робити Русины в окремых штатах. СКР може быти позороватёлём, а не участником подїй. Тото повів ай у звязи з подїями на Підкарпатю, де ся дакотры орґанізації сепарують од владной політікы Україны, з чім дотеперїшня СРР не была згодна. „Ґенералї без армады не можуть выграти нияку войну,“ повів. Похвалив на Підкарпатю снагы при орґанізованю недїлных школ, презентації русиньской културы через радіо, пресу і телевізію. Частёв проґраму першого дня конґресу была і презентація книжкы П. Роберта Маґочія, написана в языку войводиньскых Русинів Народ нїодкадз, яка ся одбыла в просторах ОШ і ґімназії П. Кузмяка в Руськім Керестурї, в інтернатї котрой часть делеґатів і гостїв конґресу была уквартелёвана. (Така презентація ся одбыла і в Петровцях 6. юна 2009 р., де была презентована нижка в хорватьскім языку –Narod niodkuda). Пообідї проходила робота в комісіях: освітній, културній, літературы і выдавательского дїятельства, духовній, історічній, економічного розвитку і про списованя людей в р. 2011 – 2012, як і засїданя 4. Світового форуму русиньской молодежи в споминанім будинку ОШ і ґімназії в Руськім Керестурї. У вечурнїх годинах в тот день одбыв ся концерт музично-фолклорного ансамблю Дому културы в Руськім Керестурї, в рамках якого была передана Премія Александра Духновіча за русинську літературу за 2009 рік, яку за участи повной салы з рук председы Світовой рады Русинів Павла Роберта Маґочія перевзяла Олена Дуць-Файфер, вызнамна поетка-Лемкыня, учітелька лемківской літературы Педаґоґічной універзіты в Кракові. Ціла сала єй заспівала На многая і благая лїта. Премію дістала за книжку поезії По обох странах думкы із ілустраціями Кржыштофа Балавендера. В суботу, 6. 6. 2009 р. делеґаты і гостї конґресу ся одправили за граніцю Сербі, до Хорватії, де ся реалізовала часть конґресу, і де жыють такы істы Русины, як у Сербії, што ту пришли перед 260 роками з гор із Словакії на рівнину. Война їх роздїлила, єй остаткы сьме видїли у Вуковарї і інде. Робота Русинів у Хорватії є дуже комплікована, а в Петровцях, де ся одбыв єден день десятого Світового конґресу Русинів, жыє до 700 людей. (В цілій Хорватії, подля слов єдной учітелькы, є до 5 000 – 7 000 Русинів. Было їх веце, та погынули у войнї). В Петровцях вшытко было прецізно пририхтоване. В домі културы ся одбыло друге пленарне засїданя конґресу, де ведучі комісій інформовали о выслїдках роботы окремых комісій, і была отворена діскузія, в якій выступили за Словацьку асоціацію русинськых орґанізацій єй председа о. Франтїшек Крайняк, за „Русинское землячество „Карпатьска Русь“ в Росії Осиф Гливка, учітелька русиньского языка Марія Чорней за Русинів Румунії, Гавриїл Бескид за Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча в Пряшові і іншы. На высокій уровни была презентована книжка П. Р. Маґочія в хорватьскім языку Народ нїодкуда, а пак слїдовав културный проґрам, якый пририхтовали школярї, што ся учать русиньскый язык і културу в основній школї А. Бауера у Вуковарї, Петровцях, Миклошевцях. Вечурнїй проґрам, в якім ся представили КУД Яким Ґовля з Міклошевцїв, ГКМД Дунай із Вуковару, Дружтво Руснак із Петровцїв, никого не охабило на похыбах, же русиньска култура як в Сербії, так і в Хорватії, співанка, обычаї лем так скоро не вымруть. Будуть довго жыти і тїшыти людей у далекім світї од родной отчізны. Тать конґрес Русинів бы мав быти нелем о роботї, але і о тїшію ся з контактів, о розвиваню і утримованю народных традіцій, о націоналній ідентітї. х х х На послїднїм, третїм пленарнім засїданю 10. Світового конґресу Русинів 7. 6. 2009 зась у Руськім Керестурї, продовжовала діскузія, а потім делеґаты конґресу зволили нову Світову раду Русинів як выконный орґан Світового конґресу Русинів. Членами СРР ся стали: Наталія Гнатко зa Русинів Хорватії, Александер Мошкола за Чеську републіку, Андрій Копча за Польщу, Юрій Фірцак за Румунію, Микола Бобинець за Русинів Україны, Джон Ріґетті за Северну Америку, Маріанна Лявинець за Мадярьско, Владимір Противняк за Словакію і Дюра Папуґа за Сербію. Председом СРР ся став Д. Папуґа, выконным таёмником В. Противняк а підпредседкынёв – М. Лявинець, бо наступный конґрес ся мать одбыти в р. 2011 у Мадярьску. Делеґаты зволили П. Р. Маґочія за честного председу СРР. Мартін Караш із Словакії ся став новым председом Світового форуму русиньской молодежи, а тым і членом СРР. На конець конґресового засїданя в Руськім Керестурї делеґаты прияли резолуцію, яка, жаль, до завершіня того чісла Народных новинок не была скомплетізована до офіціалной подобы.
|
