Про мене было великов честёв, же єм была прията до того общества, і так єм дістала можность орґанізовати културно-освітну роботу міджі Русинами, котры жыють сто кілометрів од Пряшова, у невеликім містечку Снина із двадцятьдва тісяч жытелями, з котрых понад штиридцять процент суть Русины. З навколишнїх сел є тридцять русиньскых. І до них сягають актівіты нашого общества, котре сьме заложыли як окресну орґанізацію перед трёма роками. Орґанізацію ведеме троє людей і намагаєме ся орґанізовати такы културно-освітны акції і проґрамы, котры бы до домів културы притягли нелем Русинів, але ай Словаків, котры в містї і окресї жыють.

При нашій орґанізації дїє пятьчленна співацька ґрупа Яворина, з котров твориме розлічны поетічно-співацькы монтажы і з нима ся пригваряме русиньскым словом і співанков нашым людём, але і Словакам на розлічных стрїчах і святах. З великого множества роботы, котру сьме з дуже маленьков фінанчнов підпоров зреалізовали, хочу спомянути холем пару найуспішнїшых проєктів:

• Літературный вечур у Братїславі. Дякуючі Сполку русиньскых писателїв і Здружіню інтеліґенції Русинів Словеньска єм мала можность представити ся і я зо своёв літературнов творчостёв і співом.

• Літературне пообідя в Снинї, на котрім ся зо своёв творчостёв презентовали русиньскы писателї і лавреаты Премії А. Духновіча за русиньску літературу – Марія Мальцовска, Штефан Сухый і Миколай Ксеняк.

• Фолклорно-літературне пообідя в Кошіцях у сполупраці з Русиньсков обродов.

• В сполупраці з Др. Тібором Міклошом Поповічом, к. н. із Русиньского выскумного центра в Будапештї і парохіалным урядом в мадярьскім селї Болдоґкевараля сьме потїшыли Русинів того села літературно-співацькым монтажом о нас – Русинах. Акція ся одбыла в просторах ґрекокатолицькой церькви на одпустовім святї.

• Співали і пригваряли сьме ся жытелям бывшого села Руське стариньской долины на одпустовых святах Народжіня пресвятой Богородиці.

• Презентовали сьме ся на двох стрїчах з літературным словом на основных школах з навчанём русиньского языка – в Стащінї і Радвани над Лабірцём.

• На Днях русиньской културы сьме ся пригваряли в селї Кленова.

• В роцї 2007 сьме успішно выступили в културнім проґрамі на 9. Світовім конґресї Русинів у Сіґетї в Румунії.

• З нагоды выданя моёй збіркы поезій Родне гнїздо ся в сполупраці з ОЗ Русин і Народны новинкы (выдавателём книжкы) одбыли дві презентації той книжкы – в Пряшові і в Снинї.

• Продовжуєме в довгорічній сполупраці з русинськыма медіями – народностным высыланём Словеньского розгласу, друкованыма періодіками – Народны новинкы, Русин, ІnfoРусин, Русиньскый літературный алманах.

А што плануєме до будучности? В першім рядї продовжовати в зачатых актівітах так, абы нашы стрїчі з Русинами были все популарнїшы і были жрідлом успокоёваня народностных потреб і зміцнёваня гордости на своє родне. По двох роках предкладаня проєктів до ґрантового сістему Міністерства културы СР, того року МК СР фінанчно підпорить наш проєкт Голос стариньской долины, в якім бы сьме хотїли презентовати традіції, співанку і наше русиньске слово з долины, де у 80-ых роках збудовали преграду, яка додає питну воду до скоро цілого „выходословеньского“ краю. Із семох сел тогды выстяговали 3 500 жытелїв. Было то довєдна 940 русиньскых родин, котры мусили завхабити вшытко своє і побрати ся до чуджого, незнамого краю. Ай кідь тоты люде уж 25 років нічого свого не мають, жыють по чуджіх містах і селах, хочеме їм помочі утримовати їх ідентічность, традіції, културу, а главно родный язык, жебы го не переставали передавати своїм потомкам.

За вшыткых Русинів з мого реґіону жычу юбілейному конґресу творчу атмосферу, абы насїня з того великого форуму было россїяне по світї і принесло великый і богатый уроджай вшыткым нам – Русинам, але і другым народам і народностям.