|
Честь одкрыти десяте засїданя Світового конґресу РРЛ дістав председа Верьховной рады АО Войводины, Б. Пайтіч. У своїм выступі повів: „Русиньска меншына – єдна з найстаршых у Войводинї і не нагодно, же русиньскый язык є єдным із урядных языків у Автономній области Войводины. Горды сьме на то, же Руснаци/Русины віками припомагають розвою нашой сполочности. Як мултікултурный реґіон, Войводина має выбудованы многы інштітуції, котры решпектують і розвивають ідентічность націоналных меншын, якы в нїй жыють.“
РЕАЛІЗАЦІЯ КОНҐРЕСУ В КЕРЕСТУРЇ – КОМПЛІМЕНТ НАШІЙ МЕНШЫНЇ
Б. Пайтіч зажелав конґресовому засїданю успішну роботу і на кінцю свого выступу підкреслив факт, „же ся юбілейный, десятый конґрес одбывать у Войводинї – то комплімент роботї, яку Верьховна рада і ціле общество роблять в послїднїх роках, жебы было знати, што Войводина все была єднотный европскый реґіон.“ Пленарне засїданя десятого конґресу вела робоча презідія, в котрій были члены Світовой рады РРЛ із членьскых країн СКР, а председав му выконный секретарь Александер Зозуляк із Пряшова. В ходї першого пленарного засїданя были прочітаны выступы ведучіх представителїв делеґацій із країн, котры творять орґанізацію – Світовый конґрес Русинів. Так выступили: Наталія Гнатко з Хорватії, Маріанна Лявинець із Мадярщіны, Андрій Копча з Польщі, о. Василь Бойчук із Румунії, Дюра Папуґа зо Сербії, Владимір Противняк із Словакії і Микола Бобинець з Україны. Говорячі о міджіконґресовых актівітах, председа СРР Павел Роберт Маґочій вызначів пару областей, у котрых СКР як орґанізація досяг найвекшы успіхы. Подля ёго слов є то область наукы, освіты і выдавательской роботы. Він спомянув і вызначну діпломатічну і міджінародну актівіту, в котрій СКР є знамый як леґітімный орґан карпатьскых Русинів.
ЄДЕН КОНҐРЕСОВЫЙ ДЕНЬ І В ХОРВАТІЇ
Єден робочій день десятого СКР быв і в Хорватії, конкретно в Петровцях, де были прочітаны справы ведучіх окремых робочіх комісій, якы робили в рамках конґресу, і їх пропозіції до Резолуції конґресу. Взявши слово перед тыма выступами, председа СРР П. Р. Маґочій у Петровцях обернув увагу на подїї на Підкарпатю, причім підкреслив, же СКР все буде підтримовати снажіня тутешнїх Русинів за їх узнаня як окремого народу, але СКР не буде підтримовати рух, котрый тото жадать насилно, уважуючі о становлёваню новых граніць, бо „процесы в Европскій унії ведуть к стераню граніць, а не к вытваряню новых граніць.“ Як підкреслив П. Р. Маґочій, а то потвердила і комісія про списованя людей, найважнїшов задачов орґанізацій, котры творять СКР, в наступных роках бы мала быти приправа і реалізація кампанї у звязи зо списованём жытельства в окремых країнах у роках 2011 – 2012. Задачов у области културы буде главно коордінованя термінів културных актівіт і фестівалів Русинів, як і створїня датабазы інформацій о културно-умелецькых колектівах. Комісія про економічну кооперацію штонайскорше створить інтернетову сторінку, на якій будуть інформації о русиньскых бізмісменах. Комісія про духовну область конштатовала, же надале зістає актуалным проблем словакізації міджі русиньскыма ґрекокатоликами на Словакії і українізації міджі ґрекокатоликами на Підкарпатю в Українї, котрый треба рїшати на уровни Ватікану. Комісія про выдавательску роботу і інформаваня высунула як найважнїшу задачу добру пропаґацію новых книжок о Русинах і створїня єднотной їх бібліоґрафії, а новинарї высловили потребу сформованя Асоціації русиньскых новинарїв. У історічній комісії было высловлено пропозіцію, же треба выдати сполочну історію Русинів, а вшыткы ділемы коло нёй жебы рїшали одборници на научных семінарях і конґресах. Орґанізатором конґресового дня у Петровцях было Дружтво „Руснак“ із того села і містна Основна школа Антуана Бауера, як і Вуковарско-сримска жупа, котрой представителї поздравили делеґатів і гостїв десятого конґресового засїданя Русинів.
ПРИЯТЫ ДВІ НОВЫ ЧЛЕНЬСКЫ І ЄДНА КАНДІДАТЬСКА ОРҐАНІЗАЦІЯ
Пункты Резолуції десятого СКР на третїм, заключнім пленарнім засїданю 7. юна у Руськім Керестурї прочітав ведучій пропозіційной комісії Мірон Крайковіч із Словакії, котрый у вступі конштатовав, же на десятім конґресї бере участь 82 делеґатів (із 90 приголошеных) із 10 країн. Найвызначнїшыма частями в Резолуції десятого СКР суть: в часї міджі девятым і десятым конґресом СРР зробила много про презентованя світового русинства і вырїшіня ёго найважнїшых проблемів; за члена СКР быв приятый Клуб Русинів і приятелїв Підкарпатьской Руси з Чехії і Закарпатьскый областный благонадїйный фонд „Русиньска школа“ з Україны, а кандідатом на приятя до СКР ся стала орґанізація Русиньске землячество „Карпатьска Русь“ з Росії. Конґрес уложыв Світовій радї Русинів, жебы ся дожадовала приятя сполочной делеґації представителїв СРР і русиньскых орґанізацій із Підкарпатя у презідента Україны Віктора Ющенка і премєркы Україны Юлії Тімошенко з цілём діскутовати на тему узнаня русиньской народности на Українї. Перед списованём людей у країнах, де жыють Русины, членьскы орґанізації СКР будуть орґанізовати кампань з цілём збівшіня кількости людей русиньской народности і з русиньскым материньскым языком у тых державах. Зато ся треба обернути на Комісію про реґіоналны меншыны Рады Европы і жадати поміч, жебы были до тых країн посланы незавіслы позорователї, котры бы дозерали на процес списованя людей. Дале СРР дістала задачу актуалізовати Становы СКР. Была прията зміна адресы СКР, якого центер і надале зістає у Пряшові на Словакії. Намісто дотеперїшнёго єдного ревізора СКР сформовав Ревізну раду, членами котрой будуть трёме членове з членьскых орґанізацій СКР. Членове ся будуть реґуларно чередовати, жебы своє заступлїня ту мали представителї вшыткых членьскых орґанізацій СКР. У першій Ревізній радї будуть представителї Русинів Хорватії, Чехії і Румунії. Окремов точков Резолуції десятого СКР, котру прочітав Андрій Копча, председа Стоваришыня Лемків із Польщі, было то, же конґрес дякує Павлови Робертови Маґочіёви за довгорічну роботу в СРР і выголошує го за честного председу Світовой рады Русинів.
ЗВОЛЕНА НОВА СВІТОВА РАДА РУСИНІВ
На третїм пленарнім засїданю десятого СКР у Руськім Керестурї 82 ёго делеґаты зволили нову Світову рады Русинів як выконный орґан конґресу, в якій далшы два рокы будуть робити: Наталія Гнатко з Хорватії, Александер Мошкола з Чехії, Андрій Копча з Польщі, Юрій Фірцак із Румунії, Микола Бобинець з Україны, Джон Ріґетті за Северну Америку, Владимір Противняк і Мартін Караш (председа Світового форуму русиньской молодежи) зо Словакії, Маріанна Лявинець з Марярщіны і Дюра Папуґа зо Сербії. За председу Світовой рады Русинів быв зволеный Дюра Папуґа. Підпредседа СРР ся волить з той країны, в котрій буде слїдуючій конґрес, а тов буде Мадярщіна, зато підпредседом СРР ся стала М. Лявинець. Секретарём ся став В. Противняк зо Словакії.
В ДОБРЇМ СЬМЕ СЯ ЗЫШЛИ
„Думам, же участници десятого Світового конґресу РРЛ з Руського Керестура і Петровцїв підуть домів із добрым почутём, же сьме ся зась в добрім зышли. Десятый конґрес заєдно быв нагодов, же сьте по другый раз гостёвали у Сербії, у Руськім Керестурї, але і в Хорватьскій републіцї. Тым сьме дали добрый приклад, же хоць сьме роздїлены у двох країнах, по обидвох боках Дунаю, можеме добрї сполупрацовати, і то бы мав быти приклад і про народы, котры жыють у тых державах, же ся намного веце дасть вырїшыти сполупрацов і єднотностёв“ – підкреслив Д. Падуґа, новозволеный председа СРР. Він вызвав Світовый конґрес Русинів як міджінародну орґанізацію, жебы в наступнім періодї робила так, як дотеперь, кідь не веце і лїпше. Тыж подяковав вшыткым тым, што припомогли добрій орґанізації конґресу, але і покровителям конґресового засїданя – владї Сербской републікы, Міністерству про людьскы і меншыновы права СР і Верховній радї АО Войводины. „За орґанізатора єдного конґресового дня у Хорватії – Дружтво „Руснак“ – дякую вам, же сьте были у Петровцях. Про нас, як і про Руснаків у Хорватії, то буде путь до новой будучности і надія, же будеме і надале сполупрацовати. Любило бы ся нам, кібы сьте до нас пришли і на іншы културны проґрамы“ – підкреслила Н. Гнатко за Дружтво „Руснак“. На кінцю Д. Папуґа позвав вшыткых на єденадцяте засїданя Світового конґресу Руснаків/Русинів/Лемків у Мадярщінї 2011 року. („Руске слово“, 12. 6. 2009.) |
