Досягнутя

 

Штатут Світового конґресу прісно вызначує, же конґрес є общественно-културнов орґанізаціов, основным цілём роботы якой є „презентація історії, културы, фолклору, традіцій і сучасного статусу Русинів“ (Становы СКР, пункт 2). Зато не є ніч дивного на тім, же наша робота ся концентрує в основі на підпору освіты, наукы і выдавательской роботы. Наприклад, під покровительством Світового конґресу было реалізоване неплановане фінанцованя Оддїліня русиньской філолоґії при Педаґоґічній академії в Кракові, а тыж была дана спонзорьска поміч першій на Словакії основній школї з русиньскым материньскым языком навчаня. Найвеце енерґії нашой орґанізації было заміряной на Підкарпатьску Русь на Українї, де од року 2003 ся реалізує Проґрам русиньскых недїльных школ, котрый на самый перед фунґовав під веджінём Василя Сарканича, пізнїше Школьской рады, яку творило пять особ, причім Василь Сарканич аж до своёй передчасной смерти стояв на челї Школьской рады. В першім роцї реалізації Проґраму русиньскых недїльных школ (2003 – 2004) на Підкарпатьскій Руси фунґовало 9 клас; тото чісло росло з каждым наступным роком, а в школьскім роцї 2007 – 2008 досягло чісла – 40 клас. В минулім школьскім роцї (2008 – 2009) на Українї было 24 клас русиньскых недїльных школ. Фінанцованя Проґраму русиньскых недїльных школ є в повній мірї забеспечоване особами (головно канадьско-русиньскым меценашом Штефаном Чепом) і орґанізаціями зо Северной Америкы. За послїднїх 6 років через Світовый конґрес Русинів пришло на русиньскы недїльны класы на Підкарпатю не менше як 81 726 америцькых доларів. Окрем того, іщі 10 800 америцькых доларів дістав Проґрам русиньскых недїльных школ на публікацію учебників, заряджіня і школьскы помічникы про класы, на мімошкольску роботу а тыж на участь учітелїв і школярїв з Підкарпатя на міджінародных акціях.

Єднов з такых акцій быв Третїй міджінародный конґрес русиньского языка, котрый быв у септембрї 2007 року в Кракові, тыж під покровительством Світового конґресу в сполупраці з Педаґоґічнов універзітов у Кракові і фундаціов „Рутеніка“ у Варшаві. Міджі участниками были нелем лінґвісты і писателї, але і 40 учітелїв русиньского языка з шестёх країн. Інтеґралнов частёв языкового конґресу была выставка русиньскоязычных публікацій (яку приправили Лариса Ільченко і Александер Зозуляк), експозіція котрой была в престижній бібліотецї Яґелоньской універзіты. Під покровительством Світового конґресу было опублікованых дакілько книжок, присвяченых высшеспомянутым подїям, а тыж дакілько публікацій на інакшы темы.

За послїднї рокы конґрес ся тыж старав о імідж карпатьскых Русинів як єдиного народа, без огляду на то, же жыють в розлічных країнах. Думам на офіціалне приятя на нашім конґресї в 2007 роцї ербу, заставы і народной гімны, котры репрезентують наш народ як єдно ціле. Найприємнїшым про мене было видїти, же векшына русиньскоязычных выдань з розлічных країн, офіціалны фіремны коперткы і паперї, ужываны на корешпонденцію орґанізацій звязаных з конґресом, хоснують тоту сполочну про вшыткых Русинів сімболіку, яка фіґурує і на святочных акціях, враховано міджінародных.

Так є, наша основна робота все ся концентровала на полю културы, але іщі резолуція Першого світового конґресу в роцї 1991 рекомендовала орґанізовати стрїчі з владов каждой країны, де жыють Русины. Подобного характеру діпломатічна робота ся наконець зачала в роцї 2006. Од того часу председа Світового конґресу мав найменше єдну стрїчу (в дакотрых припадах і веце) з діпломатічныма представителями Хорватії, Чеськой републікы, Мадярщіны, Польщі, Румунії, Сербії, Словакії, Україны, Ватікану, а тыж з місіов Европской унії в США. Председа конґресу ся стрїтив тыж у Букурештї, Братїславі і Києві з представителями влад Румунії, Словакії і Україны. Нашыма писомныма вопросами, котры сьме адресованли владам окремых держав, ся компетентны серьёзно занимали, і дісталии сьме на них одповідь. Выслїдком такой діпломатічной місії, наш конґрес в міджінародных кругах є поважованый як законный репрезентатівный орґан карпатьскых Русинів.

 

Проблемы

 

За рокы своёй роботы Світовый конґрес, як хоць-котра інша орґанізація, стояв перед проблемами як функціоналного, так штруктурного характеру. Коордіначным орґаном конґресу є Світова рада, котру творить 10 особ. В згодї зо штатутом она фунґує як выконный орґан з повірїнём дїяти в менї Світового конґресу. Рїшіня Світовой рады ся приїмають векшынов голосів. За вісемнадцять років єствованя Світовой рады были періоды, кідь ся она стрїчала нереґуларно, або, хоць ся і стрїтнутя одбыли, чісло притомных было ледва достаточне на приятя резолуції. Днесь вас можу з радостёв поінформовати, же за послїднї штири рокы Світова рада ся стрїчала по трираз на рік, і на каждій стрїчі были вшыткы, або скоро вшыткы, єй членове. Можу додати, же Рада і Конґрес мали щастя, же мали такого выконного секретаря (без права голосу), як Александер Зозуляк, котрый орґанізовав лоґістічно комплікованы засїданя і рихтовав резолуції з них. Хотїв бы єм вірити, же в будучности Світова рада докаже найти другого Сашу Зозуляка.

Приємным є і факт, же од заложіня конґресу в р. 1991 наросло чісло русиньскых орґанізацій. Спершу сьме мали по єдній орґанізації в каждій країнї, де жыють Русины; теперь у векшынї держав є по дакілько орґанізацій. Самособов, дакотры з них мож охарактерізовати лем як папірёвы орґанізації, але много іншых дость актівно фунґує. На днешнїй день є не менше як 44 офіціално зареґістрованых орґанізацій, якы суть формално звязаны зо Світовым конґресом Русинів.

Бесспорным є факт, же у векшынї країн єдна орґанізація не може законно претендовати на прівілеґію быти єдиным репрезентантом вшыткых Русинів даной державы. Не може тыж конкретна орґанізація чекати, же она єдина буде навікы репрезентовати дану країну в Світовім конґресї. Стоячі перед фактом єствованя многых орґанізацій, котры представляють розлічны інтересы карпатьскых Русинів, Світовый конґрес поступно одступив од прінціпу єдной орґанізації як репрезентанта єдной державы, і замінив го практіков асоціацій орґанізацій як репрезентантів даной країны. Наслїдком того могла взникнути сітуція, кідь конкретна орґанізація – в дакотрых припадах і тота, котра стояла при заснованю конґресу в р. 1991 – была замінена асоціаціов. Тото ся стало на офіціалній або неофіціалній основі в Мадярщінї, Северній Америцї (США і Канада), Польщі, Словакії і на Українї. Тото ся може стати і в Хорватії, Чеській републіцї, Румунії, Сербії, кідь сітуація в тых країнах буде выжадовати таку зміну.

На засїданю Світового конґресу в Празї в роцї 2001 єм дав пропозіцію на заложіня Світового форуму русиньской молодежи, котрый бы зъєдиняв карпаторусиньску молодеж до 30 років. Тота пропозіція набыла реалны контуры в роцї 2003, коли такый форум взникнув. В роцї 2007 форум ся став леґітімным членом Світовой рады з правом голосу. Од самого зачатку ся чекало, же молодежный форум буде дїяти незалежно од Світового конґресу. І хоць ся обидва орґаны стрїчають в тот істый час і на тім істім місцю кажды два рокы, думам, же і надале бы сьме ся мали дотримовати прінціпу штруктурной незалежности.

В дакількох припадах в минулых вісемнадцятёх роках сьме реґістровали дакілько проб змінити характер роботы нашого конґресу. Думам на желаня дакотрых елементів у Світовім конґресї перетворити го на чісто політічну орґанізацію, а то на таку, котра бы концентровала цілу свою позорность на проблемы статусу Русинів на Українї. Уж в половинї 90-тых років ХХ. ст. делеґація з Україны (на челї з професором Іваном Туряницём) за підпоры делеґації з Мадярщіны (єй председом быв тогды Ґабрієл Гаттінґер) намагала ся скрутити Світовый конґрес на політічну путь. Дякуючі твердій позіції тогдышнёго председы конґресу Василя Турка, тоты пробы ся скінчіли без успіху. Не так давно – в децембрї р. 2007 нашы братя з Україны зачали высловлёвати незгоду з неполітічнов, подля їх погляду, орьєнтаціов Конґресу. З ініціатівы свого председы, священика Димитрія Сидора, Сойм підкарпатьскых Русинів ся припоїв ку Народній радї Русинів (на єй челї стоїть доктор Євген Жупан) і створили новый Европскый конґрес підкарпатьскых Русинів. Быв заснованый в роцї 2008 із шпеціалным політічным цілём – добити ся автономії Закарпатя в рамках Україны, пізнїше тоты пожадавкы были росшырены на сувереніту, а недавно уж была декларована пожадавка незалежности Підкарпатьской Руси.

Особы на Українї, котры од року 1991 ся лем тым інтересують, же формулують політічны прокламації і мотівують ся притім двоякым пересвідчінём, же: 1. Підкарпатьска Русь (в адміністратівных граніцях сучасной Закарпатьской области Україны) є єдинов материньсков землёв карпатьскых Русинів; 2. Досягнутя автономії і державности мусить быти першорядов задачов, а лем потім можуть ся силы концентровати на културну і освітну роботу, зосереджену на выхованя народно свідомого і общественно актівного русиньского населїня. Я бы хотїв высловити свій погляд максімално ясно. Світовый конґрес не має права діктовати Русинам той ці іншой країны, што мають робити, а што нїт. Але решпектуючі прінціпы нашого штатуту о сполоченьско-културній орьєнтації Світового конґресу, мы мусиме реаґовати на розлічны актівіты, в тім змыслї і на політічны, котры можуть мати дештруктівный вплив на карпаторусиньскый рух в цілім.

В декларації, котра была прията у фебруарї р. 2008, Світова рада ясно высловила свою незгоду з екстремістічнов позіціов, котру декларовав єй член за Україну, Сойм підкарпатьскых Русинів. К тому бы єм хотїв додати: По перше, Підкарпатьска Русь не є єднинов материньсков землёв карпатьскых Русинів. Нашов історічнов отцёвщінов є Русь Карпатьска, а Підкарпатьска Русь – то лем єй часть. Як історічно, так і в днешнїм часї, найменше два теріторіалны компоненты Карпатьской Руси – пряшівска область і лемківска область грають важну роль в захованю і популарізації ідеї карпатьскых Русинів як окремого народа. По друге, мусить єствовати велике чісло людей, котры мають ясну представу о карпаторусиньскій ідентічности і охоту робити, докінця і жертвовати ся за свій народ перед тым, як хоць-якы серьёзны політічны ашпірації можуть быти досягнуты. Ґенералы без армады не можуть выграти нияку битку. Інакшыма словами, выголошіня сувереніты, выданя леґітімацій громадян (обчанів) Підкарпатьской Руси, установлїня міністрів до неєствуючіх урядів, скликованя конґресів, пышно означеных як „міджінародны“ і росшырёваня приглашок через інтернет ани кус не змінить статус карпатьскых Русинів на Українї, а кідь змінить, то лем в неґатівнім змыслї.

Чом характерізую таку „політічну“ тактіку в неґатівнім змыслї? Бесспорно, політічна автономія была в минулос-ти цілём карпатьскых Русинів, зачінаючі іщі роком 1848, то значіть, перед веце як сто пятьдесят роками. Лемже мы мусиме памятати, же конкретны формы русиньской автономії были досягнуты лем за підпоры влады, котра в данім часї справовала дану теріторію, ці то была габсбурьска Австрія в р. 1849, або Угорьска републіка кінцём рока 1918, або рештруктурована помюнхеньска Чехословакія в р. 1938. Але кідь держава, яка справовала Підкарпатьску Русь, неґатівно ся ставляла к ідеї автономії, – як то было з Угорьскым кралёвством по р. 1868, Польщов по першій світовій войнї, Совєтьскым союзом в роках 1944 – 1945, Українов по р. 1991, – вшыткы намаганя добити ся будь-якой самосправы Русинів, были одсуджены на неуспіх.

Наперек тому, од зачатку 90-тых років ХХ. ст. русиньскы політічны актівісты на Підкарпатьскій Руси ставляли ся – даколи отворено, даколи скрыто – як опозіція к Українї, маючі надїй, же скорше або пізнїше ся тота держава роспаде. Недавно ся прихыленцї сувереніты Підкарпатя обернули на традічного неприятеля Україны – на Росію, абы ся стала ґарантом незалежности Підкарпатьской Руси і вырїшила такзваный „русиньскый вопрос“ на міджінародній аренї. Ці можете собі представити Русинів Словакії, котры бы на зачатку 90-тых років ХХ. ст. вызывали Мадярщіну, абы ся поставила на їх обрану, або Руснаків в Хорватії, котры бы глядали захрану перед властнов державов у Сербії? Така путь веде ку катастрофі. У припадї русиньского руху на Закарпатю, актівіты, котры ся зачали в децембрї р. 2007, выкликали охолоджіня односин міджі русиньскым рухом і централнов владов Україны а тыж містнов владов Закарпатьской области. Тоты актівіты тыж одбили особы із здоровым розумом, котры суть міджі Русинами і усвідомлюють сі, же актівіты Сойму підкарпатьскых Русинів, Народной рады Русинів і орґанізації, котру вєдно сформовали – Европского конґресу підкарпатьскых Русинів – не принесуть ниякого хосна ани їм особно, ани русиньскому руху в шыршім контекстї.

Наш погляд є такый, же до децембра 2007 русиньскый рух характерізовав значный поступ як повноцінный яв на Українї. Як приклады того поступу на самый перед треба увести сіть русиньскоязычных клас – векшына з них дїє при державных школах і їх учітелї роблять в державній школьскій сітемі. Другым выразным успіхом є основаня тыжденного телевізного высыланя на Закарпатю, котре высылать свої проґрамы по русиньскы і в русиньскім дусї. Найглавнїшым успіхом є приятя рїшіня Закарпатьсков областнов радов в марцу 2007, же Русины на теріторії Закарпатьской области суть окремов народностёв.

Маєме достаток прічін думати собі, же рїшіня областной рады было пририхтоване і одобрене наперед у Києві. А нашто є то потрібне Києву? Думаме, же то є выслїдок діпломатічной роботы (і з боку Світового конґресу), наслїдком якой загранічны влады зачали тискати на Україну, жебы рїшала „русиньскый вопрос“; другыма словами, жадали од Україны, жебы змінила свою позіцію к ідеї єствованя карпатьскых Русинів як окремой народности, бо якраз єй позіція є в роспорї з позіціов сусїднїх держав, в котрых жыють Русины. Хто холем кус знає політічны реалії на Українї, тот не похыбує, же скоро єдноголосне голосованя посланцїв областной рады за узнаня Русинів бы ся не зреалізовало без схвалїня „згоры“. Рїшіня Закарпатьской областной рады з марца 2007, бесспорно, є великым успіхом русиньского руху і реалізаціов того, што хотїв досягнути Світовый конґрес од року 1991. Хотїли бы сьме вірити, же політічны жадости Сойму і Народной рады, котры зачали од децембра 2007, не зроблять непоправны шкоды карпаторусиньскым дїлам на Українї.

 

Задачі до будучности

 

Самособов, наш Конґрес може фунґовати лем як позорователь, а не як участник актівіт, котры ся зачали на Українї, або в будь-котрій другій державі, де жыють Русины. Мы маме інакшу роботу і в тых інтенціях на завершіня свого выступу бы єм хотїв дати дакілько рад і пропозіції новій Світовій радї і єй председови, котры будуть зволены у недїлю.

Хотїв бы єм повторити то, што єм повів у своїм выступі на 8. конґресї у Криницї (2005): Нашов колектівнов пріорітов має быти наступне списованя людей, наплановане на рік 2011. Чісло Русинів, Лемків і Руснаків ся мусить збівшыти у вшыткых країнах, главно на Українї, Польщі і в Румунії, де сучасна офіціална штатістіка не одбивать реалный став жытелїв карпаторусиньского походжіня. Без огляду на неєдноразовы вызвы выпрацовати стратеґію реалізації к списованю людей, лем єдна орґанізація зареаґовала, а то Русиньска оброда зо Словакії. Вшыткы мусиме быти вдячны тій орґанізації за добрї розробленый стратеґічный план, што може послужыти як приклад і про другы країны.

Хотїв бы-м, жебы бівша часть діскусій на 10. конґресї – як на пленарных засїданях, так і в секціях, была зосереджена на наступне списованя людей. Тыж ся барз надїям, же Світовый форум русиньской молодежи возьме актівну участь в аґітачній кампанї при списованю людей, і докінця тоту кампань може споїти з аґітаціов за основаня русиньскых школ. Інакшыма словами, молоды люде можуть ходити по русиньскых містах і селах, клёпкаючі на дверї і роздаваючі літературу, котра буде мотівовати жытелїв записати себе Русинами, а тыж росшырёвати думку створїня русиньской класы, або і школы, у своїм селї ці містї. Молодежны орґанізації з каждой державы, заступлены у форумі, мали бы ся перебігати міджі собов, котра країна досягне пропорціонално найбівше підвышіня чісла Русинів при списованю жытельства в р. 2011.

Спомянув єм школы в контекстї будучого списованя, бо школство тыж є про нас важным проблемом. Наприк-лад, є то великый парадокс, же в державі з набівшым офіціалным чіслом особ, котры задекларовали ся Русинами (як подля народности, так подля материньского языка) – в Словакії – є пропорціонално найменше чісло русиньскых клас. А докінця і чісло уж єствуючіх ся за послїднї рокы знижыло!

Вопрос списованя людей на Українї є іщі бівшым проб-лемом. Ту мусить Світова рада зробити велику кампань, жадаючі од міджінародных орґанізацій притомность на Закарпатю позорователїв почас списованя на Українї. Уж єм написав проєкт писма односно того вопросу, якый быв схваленый на засїданю Світовой рады у фебруарї 2009. Нажаль, тота ініціатіва не была розвинута дале нашым членом, одповідным за контакты з міджінародныма інштітуціями.

Подля мене, і діпломатічна робота Світового конґресу на міджінародній уровни мусить продовжовати. Наприк-лад, коли ся засїданя Світовой рады одбывать в тій або другій країнї, мусять быти зорґанізованы стрїчі з владныма чіновниками той державы і зо загранічныма представителями в єй главнім містї. Окрем Европской унії, Світова рада бы могла утримовати контакты тыж з владов Росії. Треба то робити з ясным цілём, жебы вшыткы державы на світї собі усвідомили, же будучность Русинів і їх материньской землї залежить од їх позіції к демократічным цінностям европской цівілізації. Бівшу часть своёй історії карпатьскы Русины были звязаны зо Западом і они ся мусять і дале орьєнтовати на Краків, Братїславу, Будапешт, Відень, но в першім рядї, самообов, на Брусел, а не на авторітатівны ці напівавторітатівны режімы на Выходї. В тых інтенціях Світовый конґрес Русинів мусить продов-жовати підпоровати Україну в інтеґрації до Европской унії і наслїдного членства в Европскій унії. Робити то треба з цілём, абы нашы сестры і братя на Підкарпатьскій Руси не были одорваны од другых карпатьскых Русинів, але жебы чули – як то все было – свою природну приналежность к европскій цівілізації.

Моя послїдня думка о будучіх діпломатічных задачах, котры стоять перед Світовов радов, односить ся ку Ґрекокатолицькій церькви, а главно єй выразных тенденцій к народностній асімілації, яка має форму словакізації на теріторії Пряшівской єпархії і українізації на теріторії Мукачовской єпархії. Як председа Світовой рады Русинів єм ся стрїтив з єпіскопами тых єпархій і наслїдком тых стрїч єм пересвідченый, же реалне вырїшіня того проб-
лему може быти досягнуте лем на уровни Ватікану.
З той прічіны рекомендую, жебы Світова рада і єй будучій председа ся стрітив з папскым нунціом в каждій країнї, де жыють Русины. Діпломатічна робота такой сорты собі, самособов, выжадує тїсну сполупрацу з нашыма властныма русиньскыма ґрекокатолицькыма священиками, абы сьме были інформованы, якы проблемы суть в каждій з країн і котры з них треба пріорітно акцентовати при стрїчах з представителями Ватікану.

 

Высновок

 

Наостаток бы єм хотїв подяковати вшыткым моїм колеґам в теперїшнїй Світовій радї, єй многорічному выконному секретарёви Александрови Зозулякови, і вшыткым моїм передходцям, почінаючі од першого конґресу в р. 1991. Наша довга путь, подля мене, была продуктівна, главно за послїднї штири рокы, хоць і вам не все легко было мати до дїла зо мнов. Може бы єм ся мав оправдати за то, але професоры і священици не все звыкнуть быть найлїпшыма лідрами сполоченьскых рухів, главно кідь дозволять, жебы были втягнуты до політікы.

Жычу Світовому конґресу і Світовому форуму русиньской молодежи успішно продовжовати в роботї, яку старша ґенерація зачала перед скоро двадцятьма роками.                                ■