Авторы книжкы дають велику увагу процесу етнічного розвитку єдного з найстаршых славяньскых народів – розвитку Русинів і їх державности в рамках Австро-Угорьска, Мадярьска а пізнїше Чеськословеньской републікы, прічінам і методам ліквідації їх народности сталіньскым режімом, бою Русинів Україны за їх офіціалне узнаня як народностной меншыны на теріторії Україны. Публікація є доповнена цінныма архівныма матеріалами. Якраз зато є адресована нелем чітателям, інтересуючім ся о історію Русинів, але і сучасным політікам, діпломатам, правникам, історікам... В передслові ся можеме дочітати, же авторы внесли свій погляд до общой інтерпретації історічных фактів і підкреслюють, же „хто не порозумить історію свого властного народа, не є способный порозуміти ани сучасность і не мать ани візію до будучности“.  Як авторы конштатують, псевдоісторіци суверенной Україны і в сучасности  не говорять правду о Русинах молодому поколїню своёй країны. Зато не є нагодным факт, же нима написана Історія Україны не є признана як годновірна научна публікація, бо она не зображує історічну правду, але є написана „на  обїднавку“.

Чітатель, котрый мать достаточны знаня з історії Русинів, взявши до рук тоту публікацію, може здобыти много новых фактів як з історії Великой Моравы, так і поступно аналізовати історічны факты, вчленюючі їх до контексту історії Русинів і в пізнїшім, міджівойновім періодї (в періодї 1. ЧСР), як і історії бывшой Підкарпатьской Руси по окупації Мадярьском  в роках 1940 – 1944, о анексії і ліквідації суверенной Закарпатьской Україны і зновузроджіню русиньской народности на Українї по роспадї СССР.

Автор з оглядом на обшырну аналізу історічных фактів, доповненых богатством архівных матеріалів, внїс данов публікаціов цінный вклад до історіоґрафії Русинів нелем сучасного Закарпатя, але ай до історіоґрафії Русинів на Словеньску. Єден екземпларь той публікації авторы подаровали Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, і так буде к діспозіції штудентам, котры ся інтересують о дану проб-лематіку.