Многы школы по русиньскых селах презентують погляд, же в їх селї ани школярї, ани їх родічі не мають інтерес о навчаня свого материньского языка. В чім є Ваше таёмство успіху?

Таёмство успіху може быти скрыте в тім, же ся вшытко снажу робити од сердця і честно. Все  ся снажу школярям і родічам проблематіку і потрібность навчаня їх материньского языка і културы пояснёвати ненасилныма словами, а главно терпезливо, дакотрым нераз і три рокы.

Тот, хто повість, же на русиньскім селї, де ся находить школа, наприклад із 100 школярями ся не дасть здобыти шість дїтей на то, жебы была створена ґрупа з навчанём русиньского языка, доказує, же розвиток русиньского школства му не лежыть на сердцю. Кідь все будеме глядати дорогу як ся выгваряти, же ся дашто не дасть, видить ся мі, же то є лем закрываня властной несхопнос-ти. Но Русины на Словакії не потребують слухати выгваркы як то не іде, но уж конечно акутно потребують чути як то наісто піде.

Ваша особна скусеность насвідчує, же предці лем материньскый язык, як і народностны школы з материньскым языком навчаня мають в третїм тісячрочу шансу етабловати ся на народностно змішаній теріторії, респ. по селах і містах з перевагов русиньского жытельства...

Мушу Вам дати за правду. Русины дістали в рамках леґіслатівы і права на самоідентіфікацію простор школовати свої дїточкы і в русиньскім языку, но не знаєме і не хочеме то іщі все выужыти на свій хосен. Денаціоналізація минувшых часів у нас зохабила болячі місця, котры не знаме іщі все вылїчіти. Азбука є про многых націонално дезорьєнтованых Русинів уж страшаком, ненавидять єй і все собі єй споюють з тым, же є про сучасный жывот нехосенна, немодерна.

І наперек вшыткому єм пересвідченый, а наконець о тім свідчіть і выслїдок мого дотеперішнёго снажіня, же Русины на Словакії іщі все не промарнили вшыткы шансы. Треба ся їх зато чім скорше хопити і розвивати вшытко, што было рокы підцїнёване і сістематічно нищене українізаціов в минувшых часах а словакізаціов у сучасности. Молоды люде мусять мати взор, ціль, намір, але і одповідь на вопрос, чом ся учіти русиньскый язык.

Прияли сьте одповідну функцію стали сьте ся методіком про предмет русиньскый язык і култура на русинськых народностных школах. Факт є але такый, же в сучасности маме на Словеньску таку школу лем єдину в Чабинах, остатнї суть школы з навчанём русиньского языка, де ся тот предмет учіть або як неповинный, або лем як кружок. Як сі в тім одношіню представуєте свою роботу? Інакше повіджено, якым способом хочете мотівовати директорів, учітелїв, старостів сел і міст, де компактно жыють Русины, жебы отворили в своїм реґіонї тему русиньского народностного школства і надвязали в тім одношіню комунікацію з родічами і школярями?

Функція методіка, котру єм недавно прияв, є про мене вызвов к тому, жебы єм свої знаня і скусености доказав схосновати і на кус інакшім полю як дотеперь, і понукнув їх другым. Не буде то легке, але пущам ся до того з добров дяков. Не чекам на зачаток даякы великы выслїдкы, на них треба кус веце часу. Орьєнтація в проблематіцї русиньского школства про мене, правда, не є нова, но все мам чутя, же єм лем десь на початку. Мам много планів, котры бы-м хотїв зреалізовати. Моёв пріорітов є навщівити вшыткы школы де ся русиньскый язык учіть, спознати актуалну сітуацію у навчаню русиньского языка і то, што буде добре і успішне, указовати як приклад про іншы села і міста, респ. школы. Простор на роботу є великый а лем через позітівный приклад, конкретны выслїдкы роботы нашых учітелїв можеме успішно розвивати і пошырёвати чісло школ із навчанём русиньского языка, респ. може і з навчалным русиньскым языком.

Ваша нова робота буде і о комунікації з міністерством школства резортом про народностны школы. Якы суть Вашы представы, або якы будуть мати Русины пожадавкы односно народностных школ в Словеньскій републіцї? Бо дотеперь ся здало, же Русины суть спокійны з даным станом і ніч їм не треба...

Із міністерством школства є потребне комуніковати частїше як дотеперь, може і прото, жебы сьме дали знати, же не можеме быти спокійны із сучасным ставом в нашім школстві. В послїднїм часї ся в праксї стрїчаме із проблемами, котры учітелї не знають самы рїшати. Ці уж ся їднать о школьску документацію, процесуалны проблемы або фінанчны. Главно в тій послїднїй области віджу великый простор про зміны, бо лем кідь села і школы будуть мати із навчаня русиньского языка істы формы выгод, будуть їх так само мати і школярї і їх родічі. Буде то мотівачне про вшыткых а така мотівація наісто принесе конкретны выслїдкы.