• Тройця творцїв документарного філму ОСАДНЕ: (злїва) стригач Ф. Крегенбіл, режісер М. Шкоп і камераман Я. Меліш, котры на 44. Міджінародный філмовый фестівал пришли до Карловых Варів нелем з новым філмом, але і з рецесістічныма малыма „карпатьскыма“ медведиками, як сімбоплом Русинів, жебы 12. юла 2009 одышли нелем з нима, але і з Крішталовым ґлобусом – оцінїнём за найлїпшый документарный філм над 30 минут. Также талізманы їм „принесли щастя“, зато їх так ціловали.

• Як взникла ідея на філм „Осадне“? Не мав ся тот філм звати „Европскы політікы“? Чом наконець назва „Осадне“?

– При творїню філму є то так, же кідь зачінать новый проєкт, мусить мати даяку назву, і кідь часто є то лем робоча назва. Уж од зачатку єм знав, же філм ся не буде звати „Европскы політікы“, але тогды єм не мав лїпшу ідею, чекав єм, ці мі дашто не прийде до драгы в часї творїня філму. Раз єм назву змінив на „Осадне-Брусел-Осадне“, но наконець єм ся розгоднув про простїшу назву і чісте рїшіня: „Осадне“. Так, як чеськы „Želary“, казашскый „Тулпан“, або босняньско-хорватьскый „Севдаг“.

• Что хоче філмовому позерателёви повісти філм „Осадне“ і што є главным посолством того філму?

– Філм приносить жывотну дорогу старосты Ладїслава Мікулашка і православного священика Петра Сорокы. Є о їх пути з Осадного до Бруселу і назад до Осадного. Є то філм о планах, котры сі люде вытворяють, роспо-відь о боях, котры ся пустиме боёвати. Заєдно є то росповідь о реалітї, з котров не мож гнути, і о каждоденности, котра нас часом убивать, но даколи помагать забыти. Але даколи ся холем о дашто покусиме... „Осадне“ є мала велика росповідь.

• У Вашых філмах є обсаджованый пряшівскый карікатуріста Федор Віцо. Пасує Вам ёго натурел?

– Федор Віцо є оріґіналный чоловік. Поважую сі за честь, же можу быти ёго приятелём. У філмі пропоїть нашых протаґоністів з Осадного з европосланцями і приємным чоловіком Міланом Ґалём. Федор потім спроваджать „делеґацію“ з Осадного до Бруселу і припопрює сітуації своїм неповторным гумором. Од зачатку єм хотїв, абы „Осадне“ было філмом, в котрім є много гумору а думам сі, же ся то і подарило.

• „Осадне“ є документ і о Русинах. Яке мате одношіня к тій народности?

– Любить ся мі Федорів афорізм: „Русины суть як тот снїжный муж – Yetti. Каждый уж о нїм чув, але нихто го іщі не відїв.“ Є на шкоду, же Русины ся як народ не просаджують веце і барз гладко сплывають у майорітній сполочности. Федор є в тім напрямі актівный і зато го обдивлям. Думам, же і наш філм дакус спропаґує Русинів.

• Накрутити філм значіть – мати фінанції. Як сьте доказали фінанчно забезпечіти проєкт філму і хто быв ёго сполутворцём?

– Філм взникнув у першім рядї вдяка ґрантовій підпорї Міністерства културы, чеськый копродукчный партнер забезпечів кінематоґрафічный ґрант МЕДІА і філмову камеру. Часть звуковой технікы сьме мали од Словеньской телевізії. Єм рад, же кампанї філму допомогли многы позорователї з выходного Словеньска. Вірю, же ся не нагнївають, кідь спомяну їх мена: Владо Вокаль, Душан Доліак, Міхал Міценко, або і лікерка Ванапо зо Свідника, котра нам на премєры додала русиньску боровічку. Вшыткым їм належить велике подякованя.

• Кідь порівнате „Іншы світы“ і „Осадне“, в чім суть одлишны?

– Обидва філмы сьме робили в єднакім авторьскім зложіню, камеру робив Ян Меліш, стриг Франтїшек Крагенбіл. Інакше, то суть одлишны філмы, не чекайте продовжованя „Іншых світів“. Як режісер ся не хочу повторяти, хочу глядати дашто нове, выпробовати інакшый прис-туп. Експеріментованя є споєне з різіком, але без нёго бы єм ся заставив і не посував бы єм ся допереду. Осадне є філм, котрый мать свою выповідь і зосереджує ся на акції коло двох главных героїв. По кошатій мозаїцї у філмовій есеї „Іншы світы“, ся новый філм концентрує до прямолінійной діёвой лінії і мав бы выпровоковати глубше сочуваня з протаґоністами.

• Як сьте пережывали атмосферу в сполочности світовых целебріт, котры были участны Філмового фестівалу в Карловых Варах?

– Я целебріты нияк шпеціално не пережывам, то значіть ани целебріты тіпу Андреа Верешова. На другім боцї, герця Джона Мелковіча сі цїню, ёго Валмонт у філмі „Небезпечны знамости“ є великым герецькым світлом. Мій особно найінтензівнїшый зажыток з Карловых Варів є самособов споєный з філмом „Осадне“, бо тото єм пережывав найвеце. Мав єм перед проєкціов трему, але допало то веце як добрї, овації публікы стояли за то. Єм зведавый, як філм прий-ме публіка в Пряшові.

• Бісїдує ся, же за селом Осадне кінчіть путь. Кінчіть ся і Ваша філмарьска, або уж мате в голові далшый проєкт, котрый забодує в Карловых Варах?

– Не роздумую теперь над новым проєктом, чую ся барз сконаный. Кідь але
прийде в справнім часї добра тема, чоловік ся надхне ... і уж му нїт помочі ...

• По тых успіхах ся напрошує вопрос: Што буде далшов мотіваціов про філмову творчость режісера Марка Шкопа? Жебы премія Оскара?

– Кідь бы єм роздумовав над Оскаром, быв бы єм зрїлый, як мы дома гвариме, на навщіву к докторови Каркошкови – псіхіатрови. Мій тім робить авторьскы креатівны документарны філмы, а не комерцію про масову публіку, но наперек тому думам, же філм ся буде позерателям на Словеньску любити.