На тоту културну каждорічну акцію з великов радостёв кличуть фолклорный колектів Шаріш, бо він мать у своїм репертоарї главно прекрасны русиньскы народны співанкы. А котре сердце бы они не потїшыли? Так потїшыли і многых навщівників Ватры 1. – 3. авґуста 2008. Обдивлям тот колектів і ёго ведучого Йозефа Пірога, же каждорічно несуть русиньску културу міджі Русинів пару сто кілометрів од дому. Калап долов, а то уж по девятый раз...

А кідь єм спомянув Михайлов, то мушу пару слов повісти і о Нікозії. Наісто многы знате, же то головне місте острова Ціпрус, котре лежыть в ёго серединї і мать коло 200 тісяч обывателїв, а што є інтересным, же є то послїднє роздїлене головне місто на світї, а то міджі Турецьком і Ґрецьком. А 17. – 24. авґуста Словеньско і словеньску културу, але і русиньску културу на Словеньску, буде презентовати праві споминаный колектів Шаріш на Міджінароднім фоклорнім фестівалї у Нікозії. Вшыткы віриме, же успішно, же і Туркам, і Ґрекам, але й далшым іноземцям ся залюблять тыж нашы русиньскы народны співанкы, як інакше?!

Перед одходом до Михайлова мі Йожко Пірог, учітель, акордеоніста і умелецькый ведучій фоклорного колектіву Шаріш в єдній особі послав мейлом, як то днесь є звыком, жебы сьме крачали з добов – список скоро вшыткых выступлїнь ёго колектіву. Но, вера, же єм сам быв несподїваный, де всягды і кілько раз выступив тот успішный колектів, на вырахованя бы мі требало нeмалo місця... Зато повім лем тілько, же од свого взнику в 1995 роцї тот дітьско-молодежный фолклорный колектів, котрый мать три части: танечну, співацьку і музичну з кількостёв коло 40 членів од 10 до 23 років, успішно выступив высше як 100 раз на різных домашнїх і загранічных акціях, де презентовав шаріськый і русиньскый фолклор, што мать у своїм репертоарі і што є главным ёго посланём. Йожку, Йожку, уж чітати тот список тяжко, не іщі з нёго дашто выписовати... Але, предці, спомяну холем то, же колектів ся представив у 11 країнах на 4 контінентах світа, можеме спомянути холем близькых нам сусідів: уж спомянуте Польско, потім Чесько, Ракусько, Мадярьско, Україну, але і оддаленїшы – Булгарьско, Сербско, Турецько, Туніско, но і заокеаньскы Японьско ці США. Міджі іншым, у Піттсбурґу были гостями колектіву Славяне і їх основателя – Карпаторусиньского общества, а то на юбілейнім, 50. фолклорнім фестівалї...

Так бы єм іщі міг довго продовжовати, але то не мать змысел. Але єдно мать змысел – робота, котру видно за Й. Пірогом із підростаючім поколїнём. Лем то мать найвекшый змысел, кідь знаме підхопити про народну културу, народне дїло наймолодше поколїня, котре буде дале розвивати звыкы, традіції, фолклор і язык своїх предків. А як сімпатічно, кідь русиньскы народны співанкы так красно в тім колектіві співають і дїти-Словаци або іншой як русиньской народности. Можуть быти прикладом про дакотры нашы русиньскы дїти і молодеж, котры ся за своє ганьблять, а не мають за што. Наопак, кібы ся к свому голосили і дале го розвивали, так бы ся дістали і до світа, были бы в почливости як дома, так і за граніцями своёй отчізны.