Дале говорить: Задачов церькви є: 1. Проповідати єнагеліє голосити што є основа. Бо лем церьков має рїшіня на то, як помочі чоловікови. 2. Не было бы євангелізації, кібы сьме не учіли о Ісусови. 3. Кідь церьков проповідать, а маме ціль, ай то є зміна світа. Церьков має рїшіня лїк на нашы проблемы. Треба го подавати з покоров в сердцю, але не як компроміс із правдов. А што є зміна? Є то цілковите стотожнїня з Хрістом і ёго учінём. Є то віра і особне рїшіня прияти факт, же Ісус ня може спасти. Стати ся ёго учеником, жебы ся став паном мого жывота то є радікална зміна. Треба по новому ся позерати на євангеліє. Ідьте до світа і проповідуйте євангеліє (Марек 16, 15).

Частёв богатого проґраму были воркшопы на темы: воджатаї, односины, нянькове в крізї, впив злого духа, Брусел Бабілон, одкрываня духовных дарунків, робота з молодежов і дїтми, розвиваня комунікачных способностей, порозуміня і шырїня културы жывота, ославны молитвы, Божы службы за участи множества священиків і діаконів з многых країн і сполочна молитва за Европу.

В суботу сьме мали ославный, тзв. вечур народів, котрый быв у природї. Кідьже там были участници з розлічных штатів, на спестріня сьме представили з каждой країны то, што было про ню тіпічне. Словаци ся запрезентовали фолклорным проґрамом. Всупне слово было переложене до анґліцького языка. Кідьже нас із выходной Словакії было четверо людей, двоме Руслини і двоме Словаци, вырїшыли сьме репрезентовати русиньску народность і ґрекокатолицьку церьков. Вступне слово повів о. Валентин Луцак (Русин) а я ёго слова тлумачів до анґліцького языка. Заспівали сьме вєдно пару воскресных пісень і пасхалных тропарїв вєдно з Русином, ґрекокатолицькым священиком із Кошіць, Славоміром Ґалліком. Мали сьме великый успіх. Ай Хорваты ся к нам придали. Ай єден Анґлічан ся інтересовав о Русинів і Ґрекокатолицьку церьков у Словакії. Выслїдком конференції зістає думка, же Хріс-тос є одповідь про Европу. В нїм є жывот (Ян1, 4 14).