Приклады, котры в статї уваджаме, сьме найчастїше выберали зо сфер публіцістікы і красной літературы, бо праві в тых двох сферах ся стрїчать і переплїтать лексіка вшыткых функчных штілів. Пописуєме, головно лексіку переберану зо словацького языка або лексіку взяту із іншых языків через словацькый язык.

Про перебераня слов є барз важна контактова сітуація окремых языків ці діалектів. Контактова сітуація може настати беспосереднё, прямо, або книжнов дорогов, респ. іде ту о беспосереднїй, прямый взаємный вплив окремых языків, або о літературны языковы впливы. При перебераню лексікы з чуджіх языків є важный і ступінь афініты (близкости) языків, а далшым важным фактором є і час взнику контактовой сітуації, значіть історічный контекст.

Покы іде о русиньскый язык і русиньскы діалекты, беспосередня контактова сітуація ся односить к сусїднїм языкам, головно к словацькому языку і словацькым діалектам (головно к выходословацькым), дале к мадярьскому, польскому, нїмецькому і іншым языкам, што выходить з історічной адмініс-тратівно-політічной сітуації і ґеоґрафічного положіня русиньскых діалектів на теріторії днешнёй Словакії. В теперішнїх часах головный пруд слов чуджого походжіня входить до языка словацькых Русинів через словацькый язык. Головнов прічінов того є факт, же у русиньского як мінорітного етніка в Словакії все фунґовав і фунґує білінґвізм. Русиньскы діалекты, котры екзістують на теріторії днешнёй Словакії, ся оддавна формовали в прямім контактї зо словацьков языковов средов, є зато нормалне, же тот довгодобый контакт зохабив в языку свої слїды.

З давнїше здомашненой лексікы, як ува-джають і Ябур і Плїшкова (Ябур – Плїшкова, 2004) є до русиньскых діалектів інтеґроване велике множество чуджіх слов, котры суть єднакы з лексічнов базов выходословацькых діалектів. Є то переважно новша лексіка, звязана з названём потреб, явів і предметів каждоденного жывота. Найчастїше іде о перебраты назвы облечіня, обуви, бутора, їдел або іншых предметів звязаных з каждоденнов робтов в обыстю ці на полю. Векша часть той, днесь уж здомашнїлой лексікы перешла до словацькых і русиньскых діалектів через інтеракцію зо сусїднїма народами, і кідь тоты языковы впливы не мусили быти фурт беспосереднї. Зато є тяжко єднозначно повісти, ці іде о языковы впливы выходословацькых діалектів на русиньску лексіку, або наспак, о языковы впливы русиньскы на лексіку словацькых діалектів. Іде найчастїше о лексіку перебрату з нїмецького языка: РЯ (русиньскый язык) облек/анцуґ – СЯ (словацькый язык) oblek – СВС (северовыходны словацькы діалекты) ancug – НЯ (нїмецкый язык) Anzug, РЯ ґерок – СВС gerok – НЯ Gehrock, РЯ мундур – СВС mundur/munder/mundir – НЯ Montur, РЯ фартух/шурц – СВС fartuch/fertuch – НЯ Fűrtuch/Shurz, РЯ скриня/касна – СЯ skriňa – СВС kasňa – НЯ Kasten, РЯ лада – СВС lada – НЯ Lade, РЯ біґляйз – СВС bigľajz/biglajz – НЯ Bűgeleisen, РЯ гіц – СВС hic – НЯ Hitze, РЯ дах – СВС dach – НЯ Dach, РЯ дылї – СВС diľe – НЯ Diele, РЯ друшляк – ­СВС drušľak/drujšľak – НЯ Durchschlagen, РЯ шпаргет/шпорак – СЯ sporák – СВС šparhet – НЯ Sparherd;

З мадярьского языка напр.: РЯ барацкы – СВС baracki – МЯ (мадярьскый язык) barack, РЯ бетярь´– СВС beťar – МЯ betyar, РЯ боканчі – СВС bokanče – МЯ bakancs, РЯ капура – СВС kapura – МЯ kapu, РЯ капча – СВС kapča – МЯ kapcsol, РЯ корман – СВС kormaň – МЯ kormány, РЯ серенча – СВС sereňča – МЯ szerencse, РЯ фірганґ – СВС firhang – МЯ firhang, РЯ тепша – СВС tepša – МЯ tepsi, РЯ паплан – СЯ paplón – СВС paplan – МЯ paplan, РЯ топанкы/боканчі – СЯ topánky – СВС bokanče – МЯ bakancs, РЯ калап – СВС kalap – МЯ kalap, РЯ гатіжак – СВС hatižak – МЯ hátiszak;

З польского языка напр.: РЯ барз – СВС barz – ПЛ (польскый язык) bardzo, РЯ блядый – СВС bľadi – ПЛ blady, РЯ вірґати – СВС virgac – ПЛ wiergać, РЯ вшелиякый – СВС všelijaky – ПЛ wselaki, РЯ збуй – СВС zbuj – ПЛ zbój, РЯ яловець – СВС jadlovec/jadlofčak/jedlovec – ПЛ jadłowiec, РЯ штахіткы – СВС štachitki – ПЛ sztachety, РЯ склеп/обход – СЯ obchod – СВС skľep – ПЛ skłep; но не треба забыти ани на лексіку перебрату з румуньского языка іщі в часах волоськой колонізації напр.: РЯ бача – СВС bača – СЯ bača – РО (румуньскый язык) baci, РЯ брындза – СВС bryndza – СЯ bryndza – РО brânză, РЯ жынтиця – СЯ žinčica – РО jintită, РЯ колиба – СВС koľiba – СЯ koliba – РО colibă, РЯ румеґати – СВС rumegac/rumigac – РО rumega, РЯ салаш – СВС salaš – СЯ salaš – РО sălaş, або іщі новша лексіка переберана з анґліцького языка.

Тоты лексічны впливы суть выслїдком нелем історічного і културного розвиваня, но, як уж было спомянуте, і выслїдком ґеоґрафічного положіня русиньскых діалектів, бо на терітірії Карпат ся од давных часів крижовали пути торговы і міґрачны. Силным фактором была і потреба назвати новы явы і потребы каждоденного жывота, котры принесла зо собов конкретна історічна доба. Дакотры назвы в русиньскых і словацькых діалектах здомашнїли, іншы ся хосновали лем куртый час а потім з языка выпали.

В днешнїй добі ся многы русиньскы слова і назвы, головно в языку молодшой ґенерації ужывателїв, нагороджують лексіков переберанов переважно зо словацького языка, а старша, давнїше здомашнена лексіка, як і стары русиньскы назвы ся ужывають вєдно з новшыма інтеґрованыма назвами. Часом дакотры старшы русиньскы назвы зужують або мінять своє значіня, або поступно одходять на уровень архаізмів, чім ся в істій мірї збогачує сінонімічный ряд сучасного русиньского языка. Перебераты слова ся в повности приспособлюють фонетічным і морфолоґічным законам русиньскых діалектів. Наприклад, назвы облечіня і обуви: РЯ боканчі/топанкы – CЯ topánky, РЯ скірнї/ґумбуцы/ґумакы – CЯ gumové čižmy/говор. gumáky, РЯ кошулька/трічко – CЯ tričko, РЯ слотник/доджівник/пыршіплашть – CЯ pršiplášť, РЯ кабаты/сукня – CЯ sukňa, РЯ лахы/шматы – CЯ šaty, РЯ ґерок/кабат – CЯ kabát, РЯ облек/анцуґ – CЯ oblek – CBC ancug і iн., єднакы законы платять і при дакотрых назвах бутора, домашнїх потреб і потреб каждоденного жывота: РЯ касна/скриня – CЯ skriňa, РЯ лада/комода – CЯ komoda, РЯ талаш/реґал – CЯ regál/polica, РЯ шерблик/ночник – CЯ nočník, РЯ кобрик/кошарик/кошик – CЯ košík, РЯ фінджа/горня/шалка – CЯ šálka, РЯ швабликы/запалкы – CЯ zápalky, РЯ друшляк/цедник/ сито – CЯ sito a iн.

Сінонімія є важным фактором при діференціації функчных штілів, де ся выбераня языковых средств операть якраз о богатство сінонімів. Сінонімія є важна, головно при творїню домашнёй і перекладовой літературы, через котры ся до языка тыж доставать даяка часть чуджіх слов, головно в припадах, кідь в домашнїй лексіцї абсентує потрібна реалія або лексема. Бо в писанім слові дорога гляданя старшой лексемы, ці путь вытворїня чісто новой лексемы, не мусить быти все акцептовательна семантіков тексту. Выразным знаком дінамікы лексічной базы сучасного русиньского языка є процес проявлюючій ся як сінонімія, конкуренчность ці варіантность коекзістуючіх лексем. Рух в творїню новых лексікалных средств, в перескупованю уж готовых лексем видно найвеце в рамках комунікачных сфер, головно при їх міґраціях до іншых комунікачных сфер, чім ся зужує або росшырює значіня даных лексем, а тым ся тыж до значной міры росшырює сінонімічный ряд.

В русиньскім языку є процес перебераня до істой міры споєный і з тым, же русиньска култура як така ся оддавна розвивала і утримовала головно на селах, зато в нїй хыбує богатство абстрактной лексікы, котру зато треба нагородити пожыченыма чуджіма словами, головно в днешнїх часах ґлобалізації, а так взникають новы лексемы і їх варіанты.

Про области, як техніка, інформатіка, медицина а под. платить, же з научно-технічным проґресом взникать потреба назвати новы явы і предметы. З тым ся появлюють і лексемы, переважно інтернаціоналізмы, пожычены з анґліцького ці латиньского языка, котры дале впливають на домашню русиньску лексіку, як уж было споминане, часто не беспосереднё, но в днешнїх часах через лексіку переберану зо словацького языка. Треба підкреслити, же процес інтернаціоналізації мать досяг на вшыткы языкы а засягує найвеце одборну комунікачну сферу і окремы термінолоґічны сістемы. Но з оглядом на сучасну вагу і актівность одборной комунікачной сферы, процес інтернаціоналізації лексікы впливать на фунґованя языковых средств і в другых комунікачных сферах, до котрых тота лексіка входжать, головно через публіцістіку.

В русиньскій лексіцї можеме найти много інтеґрованых слов зо словацького языка і зо сферы адміністрації, політікы, масмедій а под., што є звязане з адміністратівным, кутурным і політічным жывотом в Словакії і з названём реалій, котры сістематічно входжають до языка Русинів Словакії. Напр.: CЯ úradník – РЯ урядник; CЯ mestský úrad – РЯ містьскый уряд; CЯ obecný úrad – РЯ обецный уряд; CЯ daňový úrad – РЯ данёвый уряд; CЯ daň – РЯ дань CЯ daňové priznanie – РЯ данёве признаня; CЯ vodičský preukaz ­– РЯ водїцкый преуказ; CЯ europoslanec – РЯ европосланець; CЯ Európska únia – РЯ Европська унія; CЯ predseda vlády – РЯ председа влады; CЯ odbory – РЯ одборы; CЯ plat – РЯ плат; CЯ návrh zákona – РЯ навырг закона; CЯ rozhlasové vysielanie – РЯ радіовысыланя; CЯ noviny – РЯ новинкы; CЯ časopis – РЯ часопис a под. Многы з тых слов перешли до нашого языка нелем теперь, в послїднїх роках, но тот процес ту видно уж од першой половины 20. стороча. Наприклад, в творах Е. Кубека, котры были зачатком 20. стороча писаны в русиньскім языку, можеме найти слова, як напр.: урядник, або дань (Кубек, Е. Народны повістї і стихы, 1922, с. 181)

Старшы назвы і в тыx сферax одходять на уровень архаізмів, напр.: СЯ starosta – РЯ староста/рыхтарь/биров; лексемы рыхтарь і биров ся в днешнїх русиньскых діалектах ужывають лем чісто як архаізмы.

У сферї културы і уменя можеме видїти аналоґічный процес інтеґрації і адаптації словацькой лексікы до русиньского языка, што є выслїдком довгодобого процесу екзістенції і вывоя русиньской културной лексікы в словацькій културній атмосферї. Напр.: CЯ umenie – РЯ уміня/уменя; CЯ umelecký vedúci, umelecký riaditeľ divadla – РЯ умелецькый ведучій, умелецькый директор театру; CЯ opona – РЯ опона; CЯ herec – РЯ герец; CЯ viacrozmernosť – РЯ вецерозмірность; CЯ osoby a obsadenie – РЯ особы і обсаджіня; CЯ maľovať – РЯ малювати, малёвати; CЯ folklórny súbor – РЯ фолклорный субор, колектів; CЯ ľudový kroj – РЯ народный крой. (Приклады суть выбераны з булетінів ТАД). Домашнї лексемы, як напр.: РЯ красити (в значіню малёвати) ся днесь ужывать лем в узкім значіню, лем в конкретнім споїню слов красити яїчка (на Пасху).

Як сьме уж уваджали, в лексікалній сістемі русиньского языка ся одражають цілосполоченьскы зміны нелем послїднїх десяток років. Суть то зміны політічны, економічны, зміны сполоченьскы (в рамках домашнёго і міджінародного контексту), зміны у сферї наукы, културы, матеріалного і духовного жывота русиньского етніка, што є звязане з екзістенціов етніка в історічнім, ґеополітічнім і културнім контекстї.

За послїднїх пятьдесят років у звязи з технічным проґресом і потребов назвати новы реалії прибыло в русиньскых діалектах много новых лексем, найчастїше то суть назвы людей, професій, новых реалій звязаных з технічным проґресом. Є інтересне слїдовати, же дакотры назвы, головно на переломі сполоченьско-політічных змін, можуть набыти неґатівны конотації. Наприклад, в 50-ых роках вошли до словной засобы слова, як: РЯ дружстевник, комбайніста, аґітатор, аґроном і іншы – СЯ družstevník, kombajnista, agitátor, agronóm і iн. По роцї 1989 суть то слова, як РЯ говорця, ділер – СЯ hovorca, díler.

Тоты лексічны єдноткы были перебраты зо словацького языка а в повности ся приспособили русиньскій фонетіцї і морфолоґії.

Аналоґічно як при субстантівных назвах, сполоченьскы зміны ся дотулили і часословных лексем. То є звязане з потребов назвати новы дїятельства, напр.: РЯ проґрамовати, моніторовати – CЯ programovať, monitorovať. Взникла комунікачна потреба назвати екзістуючі і новшы навыкы і цівілізачны хвороты, напр.: РЯ дроґовати, абстіновати, говоровы лексемы: мародовати – CЯ drogovať, abstinovať, maródovať.

По сполоченьско-політічных змінах в р. 1990 вошли до языка актуалны назвы різных дїянь, котры были звязаны з тыма змінами, напр.: РЯ одштатнити, політізовати, перероковати – СЯ odštátniť, politizovať, prerokovať.

Про сучасный русиньскый язык є характерістічне і перебераня часословных лексем зо словацького языка уж зо звышенов полісеміов метафорічным, метонімічным переношанём, напр.: CЯ 1. odkrútiť/2. odkrútiť si vojenčinu – РЯ 2. одкрутити/одкрутити сі воєнчіну. В першім значіню кручінём поволити в русиньскім языку оставать домашня лексема з префіксом рос-: 1. роскрутити, значіть перше значіня ся не переберать. Зо словацького языка ся переберать лем друге значіня, як ціла словна конштрукція з перенесеным значінём: 2. одкрутити сі воєнчіну. CЯ 1. osloviť/ 2. kniha ma oslovila – РЯ 2. ословити/ книжка ня ословила. Перше значіня обернути ся на дакого бісїдов, пригварити ся, ся в русиньскім языку не мінить, оставать: 1. обернути ся/ пригварити ся. Мінить ся, переберать ся лем споїня слов з другым перенесеным значінём 2. ословити/ книжка ня ословила. CЯ 1. šafáriť/ 2. šafáriť, gazdovať/ 3. пейоратів. „šafáriť“ – РЯ 3. пейоратів. шафарити. Лексема в першім і другім значіню ся в русиньскім языку не мінить: РЯ 1. быти шафарём, господарьскым справцём маєтку – справовати ґаздівство, ґаздовати. 2. господарити з дачім – господарити, ґаздовати. Зо словацького языка ся переберать лем лексема з перенесеным значінём і неґатівнов конотаціов: 3. справовати дашто, нарабляти з дачім негосподарно, самовольно.

В сучаснім русиньскім языку можеме видїти і перебераня слов зо словацького языка уж з новым значінём в говоровых, сленґовых словах, як напр.: CЯ oxidovať, súkromník – РЯ оксідовати (в значіню отравлёвати), сукромник (в значіню скупый) і ін.. Тоты слова были перебраты уж з неґатівнов конотаціов.

Слова перевзяты до лексічной сістемы русиньского языка і русиньскых діалектів прямо з окремых языків, або через словацькый язык ці словацькы діалекты, занимають в нашій лексіцї значну часть. І о русиньскім языку можеме повісти, же перебераня слов є процес збогачованя і росшырёваня лексічной базы, котрый біжыть на вшыткых етапах розвоя народного языкового сполоченства. З погляду лексічного перебераня до русинчіны, іде найчастїше о словакізмы, мадярізмы, ґерманізмы, полонізмы і інтернаціоналізмы, творены помочов ґрецькых і латиньскых елементів, як і слова пребраты з анґліцького языка.

Найновшов тенденціов у русиньскім языку (за послїднїх 5 – 10 років) є перебераня анґліцізмів, будь беспосереднё, або через словацькый язык. Міджі такы уж давнїше здомашнїлы слова належыть лексіка з области шпорту, напр.: РЯ біціґля, фотбал – АЯ (анґліцькый язык) bicycle, football – тоту лексіку найдеме і в словацькых діалектах: СВС bicigľa, fotbal, но не суть то лем слова зо сферы шпорту, але і лексіка каждоденного жывота, як напр.: РЯ амбрела, табла, тей/тея, шыфа – AЯ umbrella, table, tea, ship – СВС ambrela, tabla, tej, šif/šifa.

По роцї 1989 вошли до русиньской лексікы многы анґліцізмы, найчастїше слова звязаны з модернов техніков, як напр.: софтвер, скенер, лізінґ, сервер, сурфовати по інтернетї, а тыж сленґовы анґліцькы слова, як напр.: бізніс, шеф. Но слова перебераны зо сленґу можуть у звязи з контекстом і семантіков тексту нести окрем неутралного і неґатівне значіня.

За послїднї рокы квантітатівно росте лексіка называюча розлічны новы реалії, напр.: інтернет, камп, сайт, прінтер і ін.; назвы новых технолоґій і поступів, напр.: фрітовати, реціклація, енвіроменталістіка і ін.; назвы новых лїків, медициньскых поступів, напр.: кардіостімулатор, анопірін і ін.; новы назвы реалій каждоденного жывота, напр.: бездомовець, утеченець і ін.; новы явы в адміністрації, політіцї, в сполоченьскім жывотї, напр.: проєкт, дедлайн, незісковы орґанізації, третїй сектор, клієнтелізмус, леґіслатіва і ін..

Росте чісло сленґовых і говоровых актуалных назв зо сферы технікы, напр.: пецечко – PC , цедечко – CD.

Перебераня словацькых лексем звязаных головно з модернов комунікаціов і модерным жывотным штілом є єдным з выразных знаків сучасного русиньского языкового процесу в Словакії. Свідчіть то о природнім, тїснім, но головно довгодобім контактї Русинів жыючіх у Словакії зо словацькым політічным, економічным, културным і сполоченьскым жывотом. І кідь тот природный процес перебераня і інтеґрації словацькой лексікы до значной міры зближує русиньску і словацьку лексіку, не можеме го єднозначно кваліфіковати як процес словакізації. Лексікалны єдноткы перевзяты зо словацького языка ся не переберають в повности зо вшыткыма значінями і споїнями слов. Значіня перебраных лексем ся часто зужує, росшырює ці посувать, а перебераны слова ся адаптують в згодї з фонетічныма і морфолоґічныма нормами русиньского языка і такым способом ся інтеґрують до русиньского языкового сістему і збогачують сінонімічный ряд лексікалной базы сучасного языка Русинів у Словакії. І про русиньскый язык платить, же соціалны і културны контакты з другыма народами зохабили в языку свої слїды. Екзістує много слов, котры в языку остали, часом здомашнїли, а іншы слова лем перешли через язык, ужывали ся коротку добу а потім ся потихонькы вытратили з языка так, як до нёго вошли. Жыва бісїда ся нам таков путёв явить як глядило културного, ґеополітічного і історічного розвоя сполочности. То свідчіть о тім, же язык жыє і розвивать ся так, як сполочность, же языковы средства не мають чісто певны значіня, но суть флексібілны в рамках часу і контексту. Многы значіня старіють, многы ся з языка вытрачають або до нёго входжають, іншы мінять свій обсяг. І про язык платить закон перманентного розвиваня, язык ся буде розвивати доты, докы ся буде розвивати людьска сполочность.

Література:

Barandovská-Frank, V. Úvod do interlingvistiky. Nitra : SAIS, 1995.

BUFFA, F. Slovník šarišských nárečí. Prešov : Náuka, 2004.

Vaňko, J. The Language of Slovakia´s Rusyns / Jazyk slovenských Rusínov. New York : Columbia University Press, 2000.

Hnát, A. Krátky rusínsky slovník. Trebišov 2003.

Jabur, v. K niektorým otázkam charakteristiky noriem rusínskeho jazyka na Slovensku. In MAGOCSI, P. R. (ed.) A New Slavic Language Is Born/Zrodil sa nový slovanský jazyk. New York : Columbia University Press, 2000, s. 43-52.

Латта, В. Атлас українських говорів Схівної Словачини. Братислава – Пряшів: СПВ, 1991.

MAGOCSI, P. R. Rusíni na Slovensku. Prešov: Rusínska obroda, 1994.

Mistrík, J. Encyklopédia jazykovedy. Bratislava: Obzor, 1993.

ПАНЬКО, Ю а кол. Орфоґрафічный словник русиньского языка. Пряшів : Русиньска оброда, 1994.

RUŠČÁK, F. Štandardná komunikácia ako reflexia súčasnej jazykovej situácie. In Človek a jeho jazyk/jazyk ako fenomén kultúry. Bratislava, 2000, s. 98 – 101.

ЯБУР, В., ПЛІШКОВА, a.: ІІ. Літературный язык. Пряшівска Русь. In Magocsi, P. R. (ed.) Najnowsze dzieje języków słowiańskich. Русиньскый язык. Opole: Uniwersytet Opolski – Instytut Filologii Polskiej, 2004, s. 190 – 196.                        ■