▪ Што робиш про утриманя своёй гуслёвой кондіції, кілько часу жертвуєш цвічіню?

Моментално учу гру на гуслях в Основній умелецькій школї у Свіднику. Маме там з колеґами меншу ґрупу і подля потребы ходиме грати на вшелиякы сполоченьскы акції. Веду фолклорну ґрупу Маковіця, з котров ся мі барз добрї робить. Перед выстплїнём на сценї уж мушу быти, самособов, стопроцентно пририхтованый, но не цвічу так довго, як даколи, хоць без приправы то нїґда не є.

▪ Котры особности або і музичны тїлеса суть про тебе найвеце іншпіратівныма?

Особность, котра ня заінтерсовала уж на умелецькій школї у Свіднику быв мій першый учітель Албін Лауко. Пізнїше то были гуслісты світовых мен Іцгак Перлманн, Схломо Мінтз, Максім Венґеров, котрых награвкы слухам доднесь, але і много другых. А з народной інтерпретованой музикы ся мі любить гра Штефана Молоты, з народных тїлес Бырнєньскый розгласовый орхестер народных інштрументів.

▪ Якы інштрументы грають днесь у фолклорній капелї Маковіця?

Так як в каждім колектіві, і у нас многы членове приходять і одходять. Памятам сі, же єдного часу нас было 11 членів. Я сам інкліную к векшому чіслу, але не все то є на хосен. Наприклад, при выступлїнях з недостатком мікрофонів то поважую за велику страту. Актуалный став є 6 членів. Двоме гуслісты, єден віоліста, цимбаліста, акордеоніста і контрабасіста. Позітівне є, же вшыткы з них мають музичну освіту, што помагать при сполупраці.

▪ Вшыткы членове цимбаловой музикы мають музичну освіту, знають грати з нот, інтерпретують штілізованый або імітованый музичный фолклор. Як то є з управами народных співанок і інштрументалных композіцій?

Кідь хочеме грати управены композіції, мусить каждый знати чітати з нот. Без того ся не дасть, бо інакше бы сьме мусили писати парты каждому окреме. Перед управов композіції ся мусить каждый з грачів із нёв стотожнити. То выжадує музичны способнисти і скушености, музичну імаґінацію і порозуміня композіції. Спочатку сьме на управы ословлёвали скушеных музикантів, днесь тот простор охаблям про себе.

▪ Пише ся третє тісячлїтя. Чім дале тым веце музикантів робить з компютернов нотоґрафіков. Як то є у тебе? Видиш в тім выгоды, або скорше невыгоды?

Лем выгоды. Я сам хосную компютер при творїню каждой композіції. Почітачова нотоґрафія мать много позітів. Ноты суть ясны, скоро ся пишуть і такой їх мож послухати і выдруковати. Хто днесь не пише ноты почітачом, краде сам од себе час.

▪ Выужывате при своїй грї і традічны звуковы музичны ін-штрументы?

Традічны нїт, але професіоналны. Выужываме тамбуріну, деревяны палічкы при карічках, озембух, тріанґель і звонкы-ролнічкы, главно при ріствяных концертах. Раз сьме докінця выужыли і гру на листку зо строма і друмблю.

▪ Каждый фолклорный колектів мать і співацьку ґрупу. Представиш нам ю?

Наш колектів Маковіця мать лем женьску співацьку часть. Творять єй дївчата, котры діспонують добрым голосовым потенціалом і мають тенденцію дале ся формовати. Суть то штуденткы середнїх школ і мають амбіцію брати участь у вшелиякых співацькых конкурзах, што є про нас приносом. Співачкы каждорічно беруть участь на Маковіцькій струнї у Бардеёві, на Співах мого роду в Гуменнім, а то в катеґоріях соло, дуо і тріо. В роцї 2004 были лавреаткамы конкурзу Співы мого роду в катеґорії тріо.

▪ Може гіпотетічный вопрос: Што дале, як вычерьпаєте вшыткы доступны русиньскы співанкы і мелодії?

То є досправды лем гіпотетічный вопрос, бо тых співанок і мелодій є так много, же тото жрідло не мож вычерьпати.

▪ На Основній умелецькій школї у Свіднику, котра за два рокы ославить пятьдесятку од свого взнику, учіш гру на гуслях, цимбалї і контрабасї. Якый є інтерес дїтей о тоты інштрументы?

Гра на контрабасї і цимбалї ся у Свіднику дотеперь не учіла. Контрабас є векшый інштрумент, прото сі выжадує ай фізічну діспозіцію. На нёго мож грати аж пізнїше, у высшім класї музичной школы. Цимбал штудує теперь єден школярь, але думам сі, же часом їх буде веце. Многы із нашых абсолвентів першого ступня штудують і другый ступінь, што є позітівне.

▪ З котрыма особностями і тїлесами в области фолклору єсь дотеперь сполупрацовав?

З Яном Амброзом, Марьков Мачошковов, Анёв Порачовов, Анёв Сервіцьков, Яном Андращіком, сестрами Єнчовыма, Маріёв Чокыновов і многыма другыма. Было то на выступлїнях, напр. на Маковіцькій струнї в Бардеёві, з ПУЛЬС-ом і Шарішаном з Пряшова і з народнов капелов фолклорного колектіву Хемлон СОКОЛЕЙ з Гуменного. Гостёвав єм в капелї ДУБРАВА, ТОРІСА і в дїтьскій фолклорній капелї ЧІПЕРКА з Пряшова. Ту чоловік стрїтить много талентованых співаків і співачок.

▪ Походив єсь дакус світа, в котрых країнах єсь быв і якы оцінїня єсь здобыв? Як реаґують на русиньскый фолклор за граніцями?

З колектівом выступаме за граніцями каждый рік. Тото є оцінїня нашой цілорічной роботы. Выспупляли сьме в Хорватії, Франції, Булгарії, Сардінії, Ґерманії, Турції, Польщі, на Мадярах і на Чехах. Темпераментны танцї нашых танечників, споєны з дінамічныма співанками люде принимають з великыма аплавзами. Думам сі, же наш фолклор добрї резонує всягды у світї.

▪ А як видиш перспекітву русиньского фолклору?

Вірю, же ся найдуть молоды люде, котры не допустять, жебы ся фолклор вытратив з нашого жывота і будуть го шырити дале.

▪ Кідь бы єсь быв міністром културы, што бы єсь змінив в културї?

Желав бы єм сі, абы култура была веце цінена. Люде, котры в нїй роблять, суть про тоту роботу надхнены, роблять то цілым своїм сердцём, но моментална недоціненость многых од той роботы одбивать і переходять робити до іншых сфер жывота.

▪ Маш даякый тайный сон, котрый бы єсь сі у сферї музикы хотїв выповнити?

Може, зробити сполочный проєкт цимбаловой музикы з роковов капелов. Была бы то наісто інтересна і приносна сполупраца.

І в днешнїм модернім світї ся найдуть люде, котры люблять народну музику і рады выужыють понуку народной капелы при вшелиякых родинных або фіремных акціях. Ту є контакт:

e-mail: slavo.kalinak@gmail.com