Треба повісти, же семінарь быв досправды обявный в одношіню к творчости Николая Бескида. На нїм прозвучали малознамы темы з історічных, історічно-етноґрафічных і іншых матеріалів публікованых Николаём Бескидом од 1903 року аж до ёго смерти. ПгДр. Станїслав Конєчні, к. н., історик Сполоченьско-научного інштітуту САН в Кошіцях, подав глубоку аналізу на публікацію Николая Бескида З єдной селяньской родины, яка вшыла в Америцї в р. 1932. Він выслїдив родину Жыдиковых, з котрой походив і єпіскоп Мануїл Ольшавскый, якый одограв велику роль при канонізації Мукачевской єпархії. Автор дав до протикладу родину Годермарьскых, котры выужыли слободу по ослободжіню ся з підданства на свої цілї, а Ольшавскый тоту слободу жертвовав на вівтарь так церькви, як і свого народу. Краєзнатель, педаґоґ і славянознатель Димітрій Поп уз Ужгороду аналізовав Карпаторуську древность і Карпаторуську правду, історічны книгы Н. Бескида. Указав на ёго одзыв в сучасній історіоґрафії. Далшый цінный гость, знамый выдаватель русиньской літературы на Закарпатю, дирeктoр Выскумного центра карпатістікы і председа Oбщества А. Духновіча в Ужгoрoдї, Валерій Падяк, к. філолоґ. наук, ся занимав літературно-крітічныма публікаціями Н. Бескида о жывотї і творчости Ю. Ставровского-Попрадова як вызначным моментом літературной канонізації карпаторусиньского поета. Много в тім дїлї зробив Н. Бескид, а Падяк підкреслив, же много творів Попрадова іщі не вошли до обігу, зато треба їх глядати в розлічных архівах і істочниках. Мґр. Гавриїл Бескид мав тыж обявну тему, котра іщі не была публікована, а то о формованю першой публічной бібліотекы почас дїятельства першого ґрекокатолицького єпіскопа Ґриґорія Тарковіча в Пряшові в половинї 19. ст. подля выскумной історічной публікації Н. Бескида Ян Ковач (1909 р). ПгДр. Марія Мальцовска, асістентка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, ся занимала обявностёв сакралной творчости русиньскых малярїв Осифа Змія-Міклошіка і Михала Манковіча у роботах Н. Бескида. Мґр. Петро Крайняк розаналізовав історію ґрекокатолицькой єпархії подля історічной роботы Николая Бескида в америцькім руськім Місяцослові (календарь) на 1933 р. Інж. Димітрій Крішко прочітав обявный реферат на тему о поставлїню і жывотї Русинів на панстві Друґетовых в першій пол. 17. ст. подля історічно-етноґрафічной роботы Н. Бескида Краснобрідьскы ярмаркы (З минулости Русинів), 1933 р. Реферат Тібора Міклоша-Поповіча, великого пропаґатора роду Бескидовых в Мадярщінї, якый не міг прийти до Пряшова, прочітав Г. Бескид. Участници семінаря послухали тему під назвов Доказы о славяньскім походжіню опатства при Храмі св. Петра і Павла в Таполцу подля першой історічной роботы Н. Бескида Історія опатства в Таполцу (1903).

Як повів у діскузії ПгДр.Осиф Шелепець, к. н., Николай Бескид пасує як Русинам, Українцям, так Русам. Патрить ку обявам, якыма были Антоній Годинка, Василь Гаджеґа. Мав богатство інформацій як директор єпархіалной канцеларії у єпіскопа Валія, засновлёвав бібліотекы в Леґнаві, Брусніцї і інде, усвідомлюючі собі, же про Русинів є найважнїша освіта, чітаня нижок. Як підкреслив діскутер, Н. Бескид є неперевершеный історік і літератор.

Наісто, такы семінарї, якы орґанізує Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча в Пряшові, мають свій вызнам, бо приближують роботы Н. Бескида як з области літературной, так і історічной. Суть характерізованы любвов к русиньскым будителям, оцінёванём їх заслуг і великов почливостёв к Русинам, помагають підкріплёвати народну ідентічность Русинів, як і взаємну толерантность міджі Русинами і Словаками. Семінарь, якый быв присвяченый 125. річніцї од народжіня Н. Бескида, быв вже третїм своёй сорты за послїднїх пять років (2003, 2007, 2008), кідь не спомянеме семінарї і акції за граніцями републікы, главно в Мадярщінї і на Підкарпатю, доказав зактуалізовати думкы Н. Бескида про сучасників. Ряд ёго робот не стратило на актуалности доднесь, главно, што ся тыкать обгаёбы выходного церьковного обряду, школованости Русинів, ідентіты свого народу. Із семінаря выплинуло, же є потребне выдати бібліоґрафію робот Н. Бескида, а в непослїднїм рядї єдну порядну моноґрафію, яка бы докладно приближыла жывот і творчость того великого чоловіка русиньской історії і културы.

Участници семінаря на кoнeць прияли вызву к народу в інтересах принавернутя Руського дому на културно-сполоченьскы потребы вшыткых Русинів на Словакії.