Главный пункт рїшіня СРР – Позіція к Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“

Другый день (5. фебруара) члены СРР зачали екскурзіов по імпозатній будові румуньского парламенту, меґаломаньскій будові, котру зачав будовати діктатор Чавшеску, і яка є наєйвекшов будовов у Европі і другов найвекшов у світї по америцькім Пентаґонї. Величезны салы, обложены мрамором многых фареб, дорогым деревом і припараджены золотом, вшыткых несподївали. Вєдно конштатовали, же є добрї, же по револуції тота ставба не была зваляна з ненависти к Чавшескови, як ся плановало, але была докінчена і захована. Ведь то не є памятник Чавшескови, але робітным і талентованым жытелям Румунії, многы з котрых на ставбі стратили своє здоровя, докінця і жывот. Члены СРР были позваны і до централной ложы Нижнёй посланецькой коморы румуньского парламенту, яка праві в тім часї засїдала. Председаючій пленуму вызвав притомных посланцїв привітати честных гостїв із СРР, што посланцї зробили встанём із стілцїв і аплавзом. Преглядка парламенту ся скінчіла попозеранём екпозіції парламентного музею.

Потім членів СРР прияв председа Нижнёй коморы посланцїв румуньского парламенту Боґдан Олтеану, котрый сидїв при председови СРР Павлови Робертови Маґочіёви. Обидвоми ся взаємно інформовали о роботї. Пан Олтеану говорив о румуньскім парламентї, в якім мають заступлїня народностны меншыны жыючі в Румунії, де русиньску меншыну заступать председа Културного общества Русинів Румунії Др. Юрій Фірцак. П. Р Маґочій росповів о роботї Світового конґресу Русинів і ёго выконного орґану – Світовой рады Русинів. Пан Олтеану пожелав Русинам много успіхів у їх народностнім дїлї нелем у Румунії, але і у світї і потїшыв ся дарунку, румуньскій верзії книжкы П. Р. Маґочія – POPORUL DE NICIUNDE: Istorie în imagini a rutenilor carpatici (Народ нивыдкы: ілустрована історія карпаторусинôв).

Позад того наслїдовала презентація спомянутой публікації П. Р. Маґочія в Клубі посланцїв парламенту, де были притомны представителї народностных меншын заступленых у румуньскім парламентї, як і іншы офіціалны гостї, члены СРР, челны представителї Културного общества Русинів Румунії і русиньскых фолклорных колектівів із Румунії. Презентацію зачав і пару слов о публікації проф. Маґочія повів посланець у парламентї за Арменів – Варуян Памбуціан. З обшырнїшов рецензіов публікації о історії Русинів выступив знамый історік, председа філіалкы Румуньской академії в Клужі – академік Каміл Мурешану. Выступив і притомный квестор Нижнёй коморы посланцїв румуньского парламенту і представитель Русів-Липовян у парламентї Мірон Іґнат, председа Уставного суду Румунії Іоан Віда, як і выдаватель той книжкы Валерій Падяк, к. н. Як то бывать звыком, послїдній выступив автор книжкы, академік П. Р. Маґочій. Цїлу презентацію вів посланець парламенту і член СРР за Русинів Румунії – Юрій Фірцак. Презентація ся скінчіла богатым културным проґрамом, в котрім выступили члены фолклорных колектівів Ластівочка з Дерманешту, Колосок з Быстрого, Голубок з Великого Переґу і співачка Дана Саґін із Сучавы. Вшыткых притомных їх выступ потїшыв і нас главно потїшыло то, же сьме там видїли тілько молодых Русинів і Русинок, котры ся запоюють до русиньского руху в Румунії. В молодых є наша перспектіва, а то нелем у Румунії!

У вечурнїх годинах того дня ся одбыло офіціалне засїданя Світовой рады Русинів як главна часть триденного проґраму в Букурештї. В ёго проґрамі были такы пункты: контроля повнїня задач резолуцій з послїднїх двох засїдань СРР у Мармарош-Сіґетї і Кракові в роцї 2007, обговоріня ставу плачіня членьского, поміщіня памятной таблы в Мараморош-Сіґетї, писма односно главного рабина Ужгорода (котрого дім дахто підпалив, пропозіції Позіції СРР к Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“, выроблїня русинськых офіціалных застав, приправы на списованя жытелїв у окремых державах у р. 2010 респ. 2011, як і приправы 10. Світового конґресу Русинів у Сербії і Хорватії у роцї 2009. Потім ся діскутовало о різнім, наслїдовало єдноголосне приятя, по малых змінах, Позіції СРР к Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“ і приятя Резолуції. (Позіцію СРР публікуєме в чіслї.) Позіція СРР была по засїданю опублікована на вебовій сторінцї www.rusynacademy.sk а, може, і інде, а такой выкликала пару реакцій, векшына якых была общо підписана: „Руководство Сойма Подкарпатских Русинов“, также їх мож поважовати за анонімны а як такы їх не будеме публіковати. Публікуєме в чіслї лем Проголошіня, котре підписав член Світовой рады Русинів Михайло Алмашій (вєдно з Димитріём Попом). Іщі в тот день члены СРР ся дізнали з інтернету далшу новину, же уж ся зачали выдавати першы леґітімації „Сойму Подкарпатських Русинов“ а з чіслом єден таку „леґітімацію“ дістав як честный обчан „штату“ Підкарпатьска Русь – Енді Варгол. (Позіцію к тому тыж публікуєме в тім чіслї під назвов Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії.)

Послїднїй день у Букурештї (6. фебруара 2008) члены СРР завітали до центра Общества Русів-Липовян, де їх привітав председа общества Мірон Іґнат. Пан Іґнат нам представив своїх сполупрацовників, указав нам їх будову і молитовню, бо Руси-Липовяне суть старовірцями і старый обряд дотримують до днешнїх днїв. Там сьме ся дізнали много інтересного о історії і сучасности того немалого етніка в Румуньску. Председа СРР П. Р. Маґочій нашых гостителїв зась інформовав о главнім дїятельстві світовой орґанізації Русинів і єй членьскых орґанізацій в окремых державах.

День ся закінчів попозеранём експозіції Музею румуньского вытварного уменя в бывшім палацу румуньского краля. Цїле перебываня членів Світовой рады Русинів было нелем робоче, але і одпочінково-поучне, бо многы з нас у Букурештї были першыраз.