Пути ТАД і ПУЛЬС ся дефінітівно розышли

 

Кідь ся попозераме до минулости, все была міджі ПУЛЬС-ом і ТАД якась ріваліта. Все залежало од способностей ведучого єдного або другого тїлеса, як ся доказали просадити. В сучасности ся мі видить, же театер є досправды в тім одношіню дакус спереду, бо треба повісти, же поставити премєру в театрї є з фінанчного боку намного легше, як наштудовати премєру ПУЛЬС-у. Зато і ПУЛЬС мать премєры лем раз за два рокы, бо то є споєне з великыма фінанчныма накладами. Хотїв єм найти новы можности, а то сполочны проєкты, до якых бы быв запоєный театер і ПУЛЬС. Така премєра ся подарила кінцём 2006-го року, кідь сьме вєдно з ПУЛЬС-ом наштудовали Ревізора, в котрім ся представили і танечници і співаци ПУЛЬС-у. Такый проєкт робило і ДЙЗ (Дївадло Йонаша Заборьского). Докінця і они зреалізовали з ПУЛЬС-ом гру Франтїшек з Ассісі, котра ся грать і в тій сезонї. А як будеме фунґовати дале? Думам сі, же театер за 60 років роботы здобыв такый кредіт, же можеме в зачатім трендї дале продовжовати. Думам сі, же в ТАД мать Пряшівскый самосправный край доброго репрезентанта драматічного уменя русиньской народностной меншины, котра є ту заступлена у найвекшій концентрації в рамках цїлого Словеньска.

 

Мірослав МОРОХОВІЧ:

До функції ведучого танечной части ПУЛЬС-у єм наступив у роцї 2003 і о роботї єм мав свої представы. Самособов, раховав єм з тым, же драматічный колектів театру і ПУЛЬС суть дві рівноцїнны части єдного цїлку. Реаліта але была, на моє зачудованя, інакша. Не можу посудити, як то фунґовало перед моїм наступом, але знав єм, же ся ту мусить дашто змінити, бо така екзістенція бы привела ПУЛЬС до поступного занику, причім театер просперує, жне успіхы і славу. Просто, на ПУЛЬС якось все не выставало фінанцій. Лем на порівнаня: драматічный колектів ТАД каждорічно рихтує 4 премєры, ПУЛЬС мав єдну премєру за 4 рокы послїднїй раз то была моя премєра Тісяч і єден танець у роцї 2003. В рамках премєры сьме нарихтовали 13 новых танцїв, ку котрым нам дали ушыти 6 костімів тоты нам выстачіли на єден танець. ПУЛЬС ославив недавно 50 років од свого заложіня, но не нашли ся фінанції на то, жебы при тій нагодї поставив новый проґрам, і так ся достойно запрезентовав. Тым хочу повісти, же в рамках ТАД нїґда не засїдала умелецька рада, котра бы вырїшовала о пріорітах обидвох тїлес як драматічного колектіву, так і ПУЛЬС-у. Тото ся мі не любило, а не любило ся то ани членам колектіву, котрого єм быв ведучім. Старшы віком помалы одходили, а новых не было як приберати, бо сітуація є така, же днесь половина працовників ПУЛЬС є лем на півувязку. Зачав єм сі ставляти вопрос хто властно контролює або якымсь способом реґулує фінанчны токы в ТАД? Необмеджены фінанчны можности при приправі інсценації драматічного колектіву докажуть забезпечіти анґажман режісера, драматурґа, сценоґрафа, хореоґрафа, вытварника, костімера, но у ПУЛЬС-ї про недостаток фінанцій тоту роботу мусить зробити єдна особа. ПУЛЬС сі такых ґарантів успіху доволити не міг. Тото были прічіны, котры ня довели к тому, же єм ся обернув на председу Пряшівского самосправного краю Петра Худїка і дав му пропозіцію на осамостатнїня ПУЛЬС-у, што посланцї на своїм засїданю схвалили.

А мої візії до будучности? Як єм уж спомянув, ПУЛЬС ся довшый час не увів новов премєров, также сьме зачали робити над премєров, котра бы мала быти в септембрї 2008. З тым є звязана і обнова ґардеробы, до котрой ся рокы не інвестовало нашы танечници мають 30-річны крої, а такыма ся професіоналне тїлесо не може презентовати. Далшов моёв амбіціов є створити дїтьскый колектів ПУЛЬСАЧІК, котрый бы поступно быв добрым здроём доповнїня молодых танечників до ПУЛЬС-у. Но а самособов, часом робити і сполочны проєкты дорослых з дїтьскым колектівом. Єм пересвідченый, же ПУЛЬС мать в собі добрый потенціал, жебы не жыв лем в тїни ТАД, але жебы сам быв достойным репрезентантом русиньской културы на Словеньску, але і за граніцями.

При моїй навщіві театру мі директор ТАД Маріан Марко подаровав цїнну публікацію автора Мірона ПУКАНА, котра вышла к 60. роковинам ТАД. Є в нїй солідно розроблена хронолоґія розвитку театру од ёго взнику в роцї 1945, коли з ініціатівы Івана Гриця-Дуды, першого директора, взникло Дружство Українського народного театру. В публікації суть представлены вшыткы выразны особности театру од Юрія Петровича Загребельного, Юрія Августина Шерегія, Штефана Біттнера, аж по сучасных режісерів і драматурґів Мілоша Карасека, Матуша Ольгу, Блага Углара... О хронолоґії розвитку ПУЛЬС-у (котрый в тім істім роцї ославив 50-річный юбілей од свого взнику) єм ся в публікації не дочітала. Жебы досправды ПУЛЬС в послїднїх роках жыв лем в тїни театру? В каждім припадї молодый, а видно, і амбіціозный умелецькый ведучій, в сучасности повіреный директор того тїлеса Мірослав Мороховіч, зробив першый крок, котрым бы хотїв звидительнити ПУЛЬС і наповнити свої амбіції. Вшытко є теперь в ёго руках. Но аж далшы рокы можуть вказати, ці то быв крок із тїни на сонце, або крок на незнаму, невыпробовану сцену. В каждім припадї будеме вірити, же ПУЛЬС своїм осамостатнїнём не забуде на своє посланя і не стратить пунц професіоналного репрезентанта русиньского фолклору.