Русиньскый язык у конфесійных текстах

 

На нашых русиньскых селах, конкретно на Словеньску, є але реаліта така, же народ собі не знать представити, жебы мав мати Службу Божу по русиньскы. То саме платить істо в Польщі, на Підкарпатю або в Сербії. На другій сторонї, нажаль, є так, же нашы люде, жыючі на Словеньску, лем што прийдуть до міст і зачнуть ходити на словеньскы богослужіня, похвалюють собі якы суть красны, бо вшыткому розумлять ...

Тотална словакізація нашых сел не зачала од словакізації школ, але од словакізації церькви. В давнїшых часах за державной моци Мадяр ся в школах учіло по мадярьскы, за Українцїв по україньскы, за Словаків по словеньскы, але церьков зіставала все руська, зо старославяньскым літурґічным языком. Старославяньскый обряд хранив народ перед народностнов асімілаціов. Днесь панує на Словеньску в церькви словакізачный тренд, а там, де в селї заведе священик літурґію по словеньскы, там зачінать рапідна народностна асіміліція: люде ся перестають голосити при списованю людей к русиньскій народности, докінця і к свому материньскому языку, в школї не є найменша перспектіва завести годины русиньского языка, азбуку знать уж лем найстарша ґенерація, дїти і молодеж зачінають бісїдовати міджі собов по словеньскы, село жыє в інтенціях: На Словеньску по словеньскы. У такім селї не є інтерес о русиньскы новинкы, часописы, календарї, у такім селї малохто ся стане членом даякой русиньской орґанізації.

Прошу ся: Ці ся дасть іщі у такых селах будовати русиньске народне усвідомлїня? Фестівалы співів і танцїв є про народ скорше забава, як зміцнёваня народной ідентіты. В Старолюбовняньскім окресї, де є коло 30 русиньскых сел а де як священик теперь пасторую, є выше 40-річна традіція фестівалів скоро у каждім нашім селї. Но в цїлім реґіонї нїт ани єдной школы, де бы ся дїти учіли холем єдну годину русиньского языка. В єднім чісто русиньскім селї, де жыє выше 1 000 людей а вшыткы говорять по русиньскы, ся к русиньскому материньскому языку в роцї 2001 приголосило лем 200 людей, к русиньскій народности коло 50. А так є то скоро у вшыткых селах.

На другій сторонї, там, де є в церькви русиньскый священик а є реалізована русиньска пасторачна практіка, там росте і русиньске народне усвідомлїня у вшыткых сферах народного жывота.

Мала зрозумілость старославяньского языка є дакотрыма священиками знеужывана на словакізацію церьковных обрядів. Прото є потрібне заставити таке знеужываня, а то простым способом: понукнути людям церьковны обряды в їх материньскім языку і завести їх до церьковного жывота. Ясно, не нараз, но в спокійнім, духовно-освітнім процесї.

Не дасть мі ту але не спомянути, же ефектівне розвиваня даного процесу ся буде дати шырше реалізовати, аж кідь буде мати русиньска церьков, як ґрекокатолицька, так і православна, свої русиньскы церьковны штруктуры, напр. вікаріат, апостольску адміністратуру, екзархат, єпіскопство. Потім не буде проблем напр. з імпріматуром на церьковны русиньскы книгы, не буде проблем з підпоров народного розвоя Русинів і зо стороны церьковной єрархії. Ідеалный і прикладный модел видиме напр. в Русиньскій ґрекокатолицькій церькви в Сербії.

Думка церьковных обрядів в материньскім русиньскім языку є на Словеньску з крока на крок реалізована уж од року 1981. Практіка свідчіть, же окрем духовных плодів, котры суть про нас священиків пріорітов, з того процесу ростуть і плоды народного усвідомлїня.

До русиньского кодіфікованого языка ся дотеперь з церьковнославяньского языка переложыли:

Малый ґрекокатолицькый катехізм про русинскы діти   (азбуков і латиніков),

Молитвеник св. ружанця  (латиніков),

Євангелія на неділі і свята цілого року. Апостолы на неділі і свята цілого року  (азбуков),

Євангеліє од святого Йоана  (азбуков і латиніков),

Крестна дорога Господа нашого Ісуса Хріста  (латиніков),

Акафіст Хрістовым страстям  (латиніков),

Торжественна одправа Ісусовой молитвы  (латиніков),

Акафіст священомученикови Павлови Петрови Ґойдічови, пряшівскому єпіскопови  (латиніков),

Малый требник Крещіня, Міропомазаня, Вінчанка, Єлейопомазаня, Погріб віруючіх, Посвячіня воды і іншы посвячіня  (саміздат; латиніков);

Євангелія од Мафтея, Марка, Лукы, Йоана  (саміздат; латиніков).

Суть переложены і вшыткы тропарї і кондакы на недїлї і свята цїлого року а найновше є уж переложена і цїла Літурґія св. Йоана Златоустого.

Про духовно-реліґійный жывот русиньскых вірників Общество святого Йоана Крестителя выдає од року 2005:

Ґрекокатолицькый русиньскый календарь   (азбуков і латиніков) і

Артос кварталный часопис   (азбуков і латиніков).

Язык перекладів є кодіфікованый варіант русиньского языка на Словеньску, доповненый неолоґізмами і церьковнов термінолоґіов на базї старославяньского языка. Новы слова і терміны конзултуєме з Оддїлїнём русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты. (Позн. ред.: в сучасности з Інштітутом русиньского языка і културы ПУ)

Русиньскы євангелія в нашім варіантї списовного языка хоснують і дакотры священикы в Польщі і похвалюють собі їх.

Теоретічно можеме повісти, же кідь бы была можность основати русиньску парохію з літурґічным языком чісто русиньскым, сьме того способны. З позіції практікы то значіть, же кідь бы чоловік пришов, наприклад, на Службу Божу, од початку до кінця бы кажде слово чув по русиньскы. З русиньскыма церьковныма перекладами сьме способны якостно реалізовати пасторацію міджі нашым народом і наповнити духовно-літурґічный жывот русиньского вірника.

Того часу є в Ґрекокатолицькій церькви на Словеньску коло 20 священиків, котры заставають за русиньску пасторачну практіку. На 40-ёх селах ся чітать Євангеліє і Апостол по русиньскы. Кідь бы Русины выдобили властну церьковну штруктуру, охотных священиків бы было коло 40. На Словеньску є коло 100 русиньскых ґрекокатолицькых сел, в котрых ся к русиньскому материньскому языку приголосило над 50 процент жытелїв.

Хоць суть перманентны проблемы з імпріматуром переложеных книг і підпоров русиньской пасторачной практікы з боку церьковной єрархії, думам собі, же бы сьме были на тім гірше, кідь бы підпора была, але не мали бы сьме церьковны переклады, русиньскых священиків, вірників. Маме і єдно, і друге, і третє. А вшыткы віриме і боюєме за то, жебы было і тото четверте.

Знам, же процес русиньского языка в богослужінях не каждый Русин хоче прияти, хоче і дале ся тримати церьковнославяньского языка. Но доколи? Аж до дня, кідь векшына русиньскых вірників повість, же не розумить по старославяньскы, а зато хоче по словеньскы, україньскы, сербскы, польскы, чеськы ...? А традічному Русинови єдного дня не зістане ніч.

Новинкы, часописы маме в кодіфікованім русиньскім языку, дїти ся нам в школах учать списовный русиньскый язык, театер грать свої гры в русиньскім языку...

Сімбіоза русиньского і церьковнославяньского языка є природна і приємна. Русиньскый язык не нарушать мелодічность восточного обряду, як то видиме у дакотрых іншых языках. Вірю, же русиньскый язык раз буде мати достойне місце і в реліґійно-културнім жывотї каждого Русина.

Русиньскы переклады уж днесь ословлюють Русина, а кідь раз прийде потреба замінити го за іншый язык, няй то буде зміна на ёго материньскый русиньскый.

Наконець мі довольте, важены участници конґресу і честны гостї, як укажку, але і як молитву, помолити ся по русиньскы Отче наш за цїле наше русиньске дїло:

Отче наш, котрый єсь на небесах, няй святить ся твоє імя, няй прийде твоє Царьство, няй ся дїє твоя воля, як на небі, так і на земли. Хлїб наш каждоденный дай нам днесь і одпусть нам нашы довгы, так як і мы одпущаме своїм довжникам, і не приведь нас до покушіня, но ослободь нас од лукавого.

Бо тобі, Отцю, і Сыну, і Святому Духу належыть Царьство, міць і слава теперь і навсе, і навікы-віків. Амінь.

о. ТгЛіц. Франтїшек КРАЙНЯК, 22.4.2008