Руськый  дім у Пряшові мать служыти вшыткым Русинам!

Про тых, котры не слїдують сітуацію навколо Руського дому, курта сумарізація: Судный спор ся веде проти сучасным штатутарям – К. Барнови, П. Бірчакови, Я. Цімбалови і справцёви Ш. Секеракови, котры без схвалїня членьской громады створили Надацію Руськый клуб – 1923 і наслїдно перевели маєток Руського клубу – 1923 на нима заложену надацію. На нетранспарентне господарїня Руського клубу – 1923 указовав дакілько раз Мґр. Г. Бескид на міморядных членьскых громадах. Єднов з такых стрїч была ай міморядна членьска громада скликана на 17. децембра 2005, на котру были позваны і панове Барна, Бірчак, Цімбала і Секерак, жебы членам высвітлили свої поступы в ґаздованю. На жаль, не пришли і не высвітлили... Наопак, як сьме ся пізнїше дізнали з медій, 14. януара 2006 скликали самы членьску громаду, на котрій зволили новый выбор, членами котрого ся стали: Штефан Секерак, Інж. Павел Бірчак, прoф. МУДр. Інж. К. Барна, др. н., доц. Др. Ю. Панько, к. н., доц. Др. В. Купка, к. н., МУДр. А. Бандура, Я. Трущіньска-Сива, причім за председу РК – 1923 быв зволеный Ш. Секерак. То значіть, мінімално тоты высше названы особы мали знати, же была заложена Надація Руського клубу – 1923, на котру быв наслїдно переведженый і маєток Руського клубу – 1923, то значіть будова Руського дому на Главній уліцї ч. 62 у Пряшові, не бісїдуючі о тім, же то мали подля Штатуту знати і другы членове Руського клубу – 1923, котры, мімоходом, мали заложіня Надації одголосовати на громадї. Як ся але вказало, многы з членів РК – 1923 на громау ани не были позваны, а тоты, што позваны были і пришли, зістали несподїваны, бо о заложіню надації (котру мали на предметній громадї одголосовати) не была бісїда. Просто вопрос заложіня надації не быв предметом їднаня на громадї, также і членове Руського клубу – 1923, котры там были, ся о заложіню надації дізнали лем з одступом часу з медій. Самособов, же ся чули окламаны і жадали высвітлїня, но того ся не дочекали, бо комунікація ся перервала... Мімоходом, дакотры з членів – напр. Інж. П. Шутяк – были міджітым з РК вылучены як „шкодливы дїлу люде“. То суть факты, наслїдком котрых є реаліта така, же Руськый дім у Пряшові ся не став зъєдночуючім станком културы Русинів Пряшівщіны, але наопак. Хто до нёго вкрочіть, нелемже го привітають схатравіты студены муры, котры нияк раз не припоминають місто културных сходин (думаме сі, же дакількорічна реконштрукція уж могла принести належный ефект, або єй реалізують неспособны люде?), але на жаль, і комунікація міджі дакотрыма Русинами в нїм є скорше проявом нетолеранції і некултурности, также потім страчають охоту приходити до Руського дому і дашто там орґанізовати і тоты найзапаленїшы Русины, радше сі глядають просторы десь інде. А Руськый дім пустїє і хатравіє... (Апропо: Од тых, што суть холем кус у милости, сьме ся дізнали, же стрїчі пензістів і загородкарїв там можуть орґанізовати, но акції тіпу Академія к юбілею А. Фариніча уж нїт, а по пару сходинах там уж не є місце ани про фолклорный колектів Карпатянин. Думали сьме сі, же фолклор як такый, што ся тыкать єднотливых позіцій – прорусиньской, проукраїньской ці проруськой – є в тім одношіню нечітательный, но видить ся же праві ведучі особы колектівів суть неприятельны). На громадї выступали і членове МО у Пряшoві Русиньской оброды на Словеньску – Федор Віцо і Мґр. Петро Крайняк, котры тыж потвердили позіцію, же сітуація навколо Руського дому є недобра, комунікація із штатутарями проблематічна... Председа Русиньской оброды на Словеньску – В. Противняк выголосив, же даный став треба вырїшыти правным способом а потім їднати із властниками Руського дому о сполупраці, бо днесь не є ясне, з кым властно треба їднати? Шкода, же сучасны штатутарї не выужыли ани єдну з понукнутых можностей – прийти на громаду і комуніковати, высвітлити свою позіцію або свої поступы односно Руського дому. Членове обидвох Руськых клубів, притомны на громадї, зістали скламаны.. ... Напрошує ся вопрос, з кым властно суть охотны сучасны штатутарї надації і властници Руського дому сполупрацовати і кому мать Руській дім служыти?

А якый є вердікт зо скликаной громады? (Мімоходом, ініціаторы хотїли громаду скликати в Руськім домі, но одбыла ся в просторах Методічно-педаґоґічного центра у Пряшові на ул. Т. Шевченка, бо од Ш. Секерака пришла на їх жадость неґатівна одповідь.) Як сконштатовав Мґр. Петро Крайняк, котрый вів громаду, позітівным є факт, же ся стрїтили холем два субєкты, бо стрїча дає предположіня на комунікацію і посувать дїла допереду. Предсеса Руського клубу Інж. Ян Тілняк проголосив, же в інтересї вырїшіня єствуючіх проблемів їх клуб підпорує Руськый клуб – 1923 навколо Г. Бескида а по вырїшіню судных спорів може быти далша комунікація – о фузії обидвох клубів, што было закомпоноване і до резолуції. На роздїл од тых минулых стрїч і міморядных громад ся видить, же тота была менше емотівна і же комунікація посунула односины холем о малый крок допереду. Вшыткы притомны ся зъєднотили на фактї, же найкултурнїшым способом, кідьже третїй субєкт уж дакілько раз не прияв позваня, буде дорїшыти судный спор навколо властництва Руського дому, бо, хоць то і тримать довго, мітінґы і протестны акції перед Руськым домом лем ступнюють емоції... Заєдно члены Руського клубу – 1923 навколо Г. Бескида проявили охоту підпорити наклады навколо судного спору і фінанчно. Позітівным є і факт, же членове РК – 1923, котры были окламаны у звязи із створїнём надації проголосили, же суть охотны тоты факты досвідчіти на судї, бо не хотять быти одповідныма за „ґаздованя“ Надації Руськый клуб – 1923.

Тот погляд підпорують і честны Русины з Братїславы в особі панї Гелены Гайдовой-Жыдовской, котрой реакція на даный став была тлумачена такыма словами: „...як ся могло стати, же трём особам (плус четвертій – пензістови Янови Цімбалови – позн. авт.) ся таке дашто подарило зробити – вытворити надацію і перевести на ню маєток в годнотї 9,5 міліона корун? Хто їм дав на то право?“ Но на тоты вопросы, але і на многы іншы будуть мушены спомянуты панове одповідати на судї, бо Русинів, членів Руського клубу – 1923, тоты одповідї інтересують.