На штудіум русиністікы суть дверї отворены...

Такым способом ся хоче нововзникнутый Інштітут русиньского языка і културы ПУ запрезентовати міджі молодыма людми, з котрых велике чісло суть Русины, або мають русиньскых предків, бо є предпоклад, же якраз тых молодых людей можность штудовати свій материньскый язык може ословити.

З другого боку, про штудентів Словаків може така презентація понукнути можность спознати народность, котра з давных часів компактно жыє вєдно з маёрітным народом в северовыходных окресах Словеньска, може їм помочі лїпше порозуміти Русинів в їх одлишностях.

В першій части акції штуденты дістали інформації о Русинах як о єдній з єденадцятёх народностей, котра была по новембрї 1989 узнана штатом як самостатна народность в рамках Словеньской републікы. Дізнали ся о їх актівітах в розлічных областях културно-сполоченьского жывота: в културї, літературї і в школьскій сферї, причім дістали інформації о можностях высокошкольского штудія русиньского языка, котрый мож штудовати на Пряшівскій універзітї як на єдиній в Словеньскій републіцї.

Другу часть акції творили інформації о Русинах в набоженьскій сферї, музейницькій роботї і о Русинах в міджінароднім контексї, о орґанізаціях, котры застрїшують русиньскый рух в цїлосвітовім контекстї о Світовім конґресї Русинів, Світовій академії русиньской културы і о Світовім форумі русиньской молодежи.

Як авторка проєкту, дозволю сі по реалізації ёго першой части повісти пару властных мерьковань. На акцію были позываны в першім рядї штуденты ґімназій, а потім і дакотрых одборных школ, у котрых бы быв предпоклад навязаности на высокошкольске штудіум нами презентованого заміряня (Педаґоґічна і соціална академія у Пряшові, Здружена середня школа у Бардеёві...). Многы із штудентів схосновали презентацію свойскым способом і было бы од нас наївным думати сі, же молоды люде у віцї 15 18 років будуть максімално сконцентрованы на наш порядно обємный балик інформацій о русинстві і Русинах, кідь вонка світить сонце, школьскый рік ся кінчіть, а далше їх штудіум є іщі далеко...

Найвекшу особну статочность у тій горячій высокошкольскій авлї превказали штуденты із Сниньской ґімназії, котры вытримали до кінця, за што єм на них як краянка правом горда. І в неформалній бісїдї з директорков інштітуту ПгДр. Аннов Плїшковов, ПгД. ся вказало, же найвекше чісло молодых Русинів, котры іщі комунікують по русиньскы, є якраз із Снины і околіцї, то значіть, може буде треба якраз на них сконцентровати позорность у будучности. Дакотры із позваных школ сі спестрили проґрам навщівов новоотвореного МАКС-у в Пряшові і мам надїй, же добрї накупили, та може прийдуть і другыраз... Не были сьме в їх віцї інакшы...

В каждім припадї єм пересвідчена, же наша стрїча з тыма молодыма людми (холем з переважнов векшынов з них) їх не охабить легковажныма. Дозволю сі твердити, же суть то высоко інтеліґентны люде, котры, хоць часом роблять імідж мертвого хробака, або саламісты, мають вшыткы змыслы наповно отворены і нассають до себе вшытко, як шпонґія. Поступом часу будуть тото нассате помалы аналізовати, селектовати, непотрібне выпущати і концентровати ся на то, што буде перспектівно в їх жывотї важне. А єм пересвідчена і о тім, же з одступом часу прийдуть на то, же важным про них є ай спознаня самого себе, своёй ідентіты. Бо хто добрї спознать себе, може порозуміти і другого, в чімесь інакшого, быти к нёму толерантным, може з ним і найти сполочну комунікацію, яка днесь многым так хыбує...

Также наш великый балик інформацій мав у собі загорнутых веце цїлїв. Єдным з них было представити Русинів і їх досягнуты успіхы од нїжной револуції, але і пробудити у молодых саламістів гордость на то, же єм Русин, бо переважна векшына з тых молодых людей суть словеньской народности, комунікують по словеньскы, а по русиньскы знають максімално заспівати єдну-дві співанкы.

На вылїпшіня другой части проєкту День отвореных дверей... буде може треба бісїдовати неформалнїше, скорше формов діалоґу зо штудентами, може спестрити презентацію фраґментами із успішных філмів о Русинах і под.