Котрый день мать быти Днём Русинів?

Каждый народ, не вынимаючі Русинів,  мать у своїй історії зафіксованы вызначны датумы, якы собі і в сучасности реґуларно припоминать. Зато єдным із пунктів резолуції із засїданя Світовой рады Русинів (Будапешть 2008, Пряшів 2009) было, жебы в каждім членьскім штатї СРР быв установленый День Русинів, котрый бы припав на конкретный датум, маючій вызначне місце в історії Русинів даной країны. У дакотрых країнах, де жыють Русины, такый памятный день установленый уж є, напр. у Мадярьску, Сербії, Румуньску і Польску.

Русины на Словеньску бы мали тыж вырїшыти, котрый про них вызначный історічный датум бы ся мав стати їх памятным днём. Думаме, собі, же то бы мало быти колектівне рїшіня, зато ся обертаме на вас, дорогы Русины, жебы сьте своїма голосами підпорили дакотрый з пропонованых датумів. Віриме, же і вдяка вам у близкій будучности будеме святковати День Русинів на Словеньску.

На установлїня Дня Русинів є запропонованых дакілько варіантів, із котрых просиме вас выбрати єдну, яка є з історічного погляду, подля вас, про Русинів найвызначнїша. Свої пропозіції нам заженьте на адресу: Slovenská asociácia rusínskych organizácií, Duchnovičovo nám. 1, 081 48 Prešov, aбо на і-мейлову адресу:  rusyn@stonline.sk –  до 30. апріля 2009. Тот варіант, котрый  здобуде найвеце голосів, ся стане Днём Русинів на Словеньску. (Пропонованы днї суть уведжены подля календарьного порядку.)

23. апріль  – 23. 4. 1803 – день народжіня Александра  Духновіча.

12. юн – 12. 6. 1848 ся одбыв першый Славяньскый зъязд у Празї. На нїм словеньскый народный дїятель Й. М. Гурбан передложыв меморандум, в котрім у пунктї 1 першыраз ся жадало узнати Словаків і Русинів за самобытны народы. Тым ся зачало народне возроджіня Словаків і Русинів в Австро-Угорьску.

27. октобра – 27. 10. 1968 быв приятый Уставный закон ч. 144, котрым была  узнана русиньска народность.

22. марца – 22. – 23. 3. 1991 у Міджілабірцях ся одбыв першый Світовый конґрес Русинів і была заложена міджінародна орґанізація під таков назвов.

27. януара – 27. 1. 1995 у Братїславі  было святочне выголошіня кодіфікації русиньского списовного языка на Словеньску.

1.  септембер – 1. 9. 1997 было знову заведжене навчаня русиньского языка до дакотрых основных школ і до Ґімназіі в Міджілабірцях. 1. 9. 2008 взникнув самостатный Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові і взникла перша русиньска пореволучна основна школа , а то в Чабинах, котра несе мено Анатолія Кралицького.

Рекомендую іншый день: .........................................................................

Тот день буде нас вшыткых, зато кажда пропозіція є цінна і дорогов к далшому вызнамному акту Русинів!

5.4.2009

Жебы о Русинах знали по цілім світї...

(Выступ делеґаткы Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій – Марії ҐІРОВОЙ на 10. Світовім конґресї Русинів у Сербії і Хорватії.)

Поздравляю вас, Русины, Сестры, братя світа, Щастя здравя вам желаю На многая лїта!   З-під Карпат до вас приходжу, Із гор в Полонинах, Де ся три граніцї сходять В нашых верьховинах.
	• Делеґатка за Словеньску асоціацію русиньскых орґанізацій на 10. засїданю СКР, председкыня Окресной орґанізації Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча у Снинї – Марія Ґірова.

Кідь ся в девятьдесятых роках на Словакії одкрыли дверї ку слободному єствованю і розвитку свого родного і про нас – Русинів, нашы люде як кібы ся пробудили з довгого сна. Настала велика радость з того, же ся можуть слободно і без страху признати ку свому русиньскому походжіню, же можуть хосновати свій материньскый язык, пригваряти ся ним в медіях, писати літературны творы...

Окрем іншых подїй, котры ся в русиньскім русї в тім часї одбыли і о котрых было уж многе повіджене і написане, хочу ся приставити при актівітах Русинів у русиньскых орґанізаціях, клубах, обчаньскых здружінях і обществах, котрых є дотеперь на Словеньску пятнадцять.

Єднов з такых орґанізацій, котра по довгій перерві обновила своє дїятельство, є Русиньске културно-освітне общество Александра Духновіча у Пряшові під веджінём Мґр. Гавриїла Бескида.

далe

Выслїдок 20-річной роботы – ТЕТРАЄВАНГЕЛІЄ

(Выступ делеґата Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій – о. Франтішка Крайняка на 10. засїданю Світового конґресу Русинів 6. юна 2009 у Петровцях, у Хорватiї.)

• о. Ф. Крайняк, председа Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій, делеґат 10. засїданя СКР за тоту асоціацію, член выбору Общества св. Йоана Крестителя і довгорічный перекладатель Святого писма до русиньского языка.

Дорогы участници Світового конґресу Русинів, за Словеньску асоціацію русиньскых орґанізацій (САРО) можу презентовати тото:  Кажда єй орґанізація є отворена каждій актівітї вшыткых нашых русиньскых орґанізацій на Словеньску, котра веде к зміцнїню народного усвідомлїня і к розвиваню русиньской културы. Вірю, же в близкій будучности ся орґанізації зыйдуть а вытворять сполочный проґрам будованя народного дїла.

За орґанізацію Общество св. Йоана Крестителя хочу реферовати, же на церьковнім полю ся за два рокы не змінило ніч, рїшіня проблематікы пасторації русиньскых віруючіх як в ґрекокатолицькій, так в православній церькви стаґнує.

• Обалка найновшого успіху тіму перекладателїв Святого писма до русиньского языка на челї з о. Ф. Крайняком – Тетраєвангелії.

Общество але робить і дале своє дїло, выдавать часопис Артос і Русиньскый ґрекокатолицькый календарь. Під покровительством Світового конґресу Русинів вышло в тых днях прекрасне дїло – ТЕТРАЄВАНГЕЛІЄ (т. є. комплетны євангелії од святописателїв Мафтея, Марка, Лукы і Йоана), котрого переклады до русиньского языка робив перекладательскый тім священиків і лаіків общества.

З той нагоды бы єм хотїв попросити нашы: Русин,  Народны новинкы і ІnfоРусин, але і редакторів русиньского розгласового і телевізного высыланя, жебы при своїй роботї хосновали тото офіціалне выданя, а не перекладали тексты євангелій самовольно.

Няй благословить Господь Бог дарами Святого Духа народне дїло вшыткых русиньскых орґанізацій а вшыткым Русинам дасть благая лїта.

Kaдідат до СРР за Русинів Словеньска – Петро Крайняк

• Др. Петро Крайняк із Пряшова – кандідат Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій на члена Світовой рады Русинів за Русинів Словеньска. Фотка: А. З.

У канцеларії Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій (САРО) на ул. Духновічовій у Пряшові 28. апріля 2009 ся зышли членове выбору асоціації на своїм далшім засїданю.

Підпредседа САРО А. Зозуляк членів выбору поінформовав о проґрамі 10. Світового конґресу Русинів і 4. Світового форуму русиньской молодежи, якы будуть 4. – 7. юна 2009 у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія). Задачов того засїданя было выбрати 4 делеґатів, 2 гостїв і єдного писателя за САРО на конґрес. На основі сполочного рїшіня, делеґатами десятого конґресу за САРО будуть: председкыня Окресной орґанізації Културно-освітного общества А. Духновіча у Снинї Марія Ґірова, член Общества св. Йоана Крестителя Петро Крайняк, председа САРО о. Франтїшек Крайняк, і таёмник Руського клубу – 1923 Дімітрій Крішко. Як гостї за САРО на конґресї возьмуть участь: председа Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Пряшові Гавриїл Бескид і директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові Анна Плїшкова. Директорка Музею русиньской културы у Пряшові Ольґа Ґлосікова буде на конґресї гостём председы СРР, а писателїв буде репрезентовати лавреатка Премії Александра Духновіча за русиньску літературу Марія Мальцовска.

Важныма пунктами засїданя было обговорїня Плану акцій і дїятельства САРО перед списованём людей на Словеньску в р. 2011 і установлїня Дня Русинів на Словеньску. В тім дїлї было запропонованых пару вызначных датумів, котры будуть скомплетізованы і єден із них буде предложеный на найблизше засїданя Світовой рады Русинів у рамках конґресу в Руськім Керестурї. Членове выбору САРО суть того погляду, же Днём Русинів на Словеньску бы ся мав стати найвызначнїшый датум з найновшой нашой історії, а то 27. януар – день кодіфікації русиньского списовного языка на Словеньску в 1995 роцї, за котрый голосовала векшына притомных. Самособов, перед конґресом о тій пропозіції САРО бы ся мала одбыти діскузія із челныма представителями Русиньской оброды на Словеньску (РОС), жебы на засїданю СРР у Руськім Керестурї была предложена за Словеньско сполочна пропозіція.

У діскузії членове выбору діскутовали о актуалных вопросах із русиньскім народностнім жывотї і о актуалных проблемах членьскых орґанізацій САРО. В діскузії ся дотулили і вопросу росшырёваня САРО о далшы орґанізації, а то у звязи з приглашков на членство в САРО з боку Окресной орґанізації Русиньской оброды у Свіднику. Наконець членове выбору вырїшыли, же к тому вопросу ся вернуть по засїданю Світового конґресу Русинів, але за участи представителїв той орґанізації. Далшым важным пунктом засїданя была пропозіція і схвалїня кандідата САРО на членство в Світовій радї Русинів за Словеньско. (Минулы два рокы членом СРР за Словеньско быв кандідат РОС – Владимір Противняк, председа РОС. О ротації членства было вырїшено уж скоріше. – Позн. авт.) Наконець быв єдноголосно схваленый Петро Крайняк із Пряшова.

Засїданя выбору САРО ся скінчіло приятём резолуції.

А. З., 12.05.2009

Уж ся з ним не стрїтиме на русиньскых акціях

● Честный Русин – Николай Ляш, родак із Баєровець, охабив навсе своїх близкых і знамых 10. апрїля 2008. Фoтка: A.З.

Много Русинів ся з ним послїдній раз видїло і за жывота „розлучіло“ у четверь, 21. фебруара 2008 року на святочнім отворїню мултіфукчных просторів Музея русиньской културы у Пряшові. Ту на рецепції многы з ним выпили і „послїднїй“ погар вина і были несподїваны, кідь їм повів, же у понедїлёк, 25. фебруара 2008, іде на важну операцію сердця, бо каждый го знав як віталного чоловіка і нихто бы му не гадав, же на плечах несе уж веце як сїм хрестиків. Зато было іщі векшым несподїванём про тых людей, кідь ся дізнали, же 10. апрїля 2008 у кошіцькім шпыталю перестало бити сердце того боёвника. Вшыткы, котры го знали і могли, пришли го выпровадити на пряшівскый цінтерь 15. апрїля. О кім є реч? О довгорічнім герцёви Театру А. Духновіча в Пряшові, популарнім розгласовім Кумови Мачанкови, найзнамішій особности револучных подїй 1989 проку в Пряшові, успішнім столнім теністови, бывшім председови Русиньской оброды на Словеньску і неунавнім русиньскім актівістови – Николаёви ЛЯШОВИ, родакови зо села Баєрівцї (окр. Сабінов), де ся народив 26. новембра 1933. Значіть, же того року бы ся быв Н. Ляш дожыв сїмдесятпяткы, лемже судьба хотїла інакше...

Мено Николая Ляша нам асоціює особность тїсно споєну такой з дакількома вызнамныма етапами жывота дакотрых културно-сполоченьскых народностных інштітуцій Русинів на выходї Словеньска, але ай із вырїшалнов етапов політічных змін в жывотї нашого штату, бывшого Чеськословеньска, перед 19 роками.

далe

Букурешт, 5. 2. 2008

Позіція Світовой рады Русинів

     15. децембра 2007 року  „Сойм Подкарпатських Русинов“ опубліковав Декларацію вєдно з Преамбулов і Додатком, котрый має назву „К 62 годовщине І съезда народных комитетов празднование ... акта анексии?“. Світова рада Русинів поважує вшыткы тоты документы за небезпечны, заміряны проти екзістуючій політічній сітуації в Европі і інтересам карпаторусиньского народа, што жыє на Українї (в Закарпатьскій области) і сусіднїх державах.

     У высше спомянутых документах Сойм ся выголошує  за „народный парламент“ а в Преамбулї і Декларації ся твердить, же Україна не має „леґітімне“ право на справованя Закарпатя; же почас шістнадцятёх років Україна робить політіку „скрытой ґеноціды русиньского народу“, же на Закарпатю екзістує реална грозба етнічного конфлікту і же Росія і Европска унія мусять взяти на себе функцію ґарантів рішіня „русиньского проблему“.

     Треба ся позвідати, хто зволив Сойм, котрый ся выголосив за „народный парламент“? Одповідь: нихто!

     А што повісти к грозбі ґеноціды? Теперь на Закарпатю выходять друкованы русиньскоязычны публікації, екзістують школьскы класы (в котрых ся учіть коло 900 школярїв русиньскый язык), леґално функціонують русиньскы сполоченьскы і културны орґанізації, в тім чіслї ай тоты, што суть членами Сойму. Ани єдна особа не стратила свій жывот, не была арештована зато, же ся голосить за Русина. Окрем того, є немало особ русиньского походжіня зо Закарпатя, котры ся  стали  челныма штатныма представителями  теперішнёй Україны, єй влады і верьховного суду. Также о якій „грозбі ґеноціды“ є реч?

     Далшы „арґументы“ Сойму о правдоподобности ці неминучости взнику етнічного конфлікту на Закарпатю вызерають просто абсурдно і протиречать вшыткій історічній і сучасній скусености мірного і гармонічного сполужытя Русинів зо своїма сусідами іншой націоналности. Будь-якы речі о можности міджіетнічного конфлікту суть уражков русиньского народу, оддавна знамого своёв толерантностёв і почливостёв к людём іншого націоналного походжіня ці говорячіх іншым языком.

     Росія  як ґарант вырішіня русиньского вопросу? То звучіть просто смішно, бо хто в Европі буде поважовати авторітарный режім той державы на челї з презідентом Путїном за скуточного ґаранта охраны людьскых прав і демокрації? Ці сучасный російскый режім, як і ёго совєтьскый предходця, мож  поважовати за добрый приклад, вартый наслїдованя, про карпатьскых Русинів ці іншый народ в Европі?  Позераючі на теперішню політічну сітуацію навколо незалежной Україны, вызвы о поміч з боку Росії (а іщі в документах опублікованых у російскім языку) вызерають як умыселна провокація Сойму проти влады країны, в котрій ёго членове жыють і роблять.

     Обсяг Додатку к Декларації і Преамбулї застрашує іщі веце. Їх авторы выголошують „косовскый сценарь“ як єдиный выход про Закарпатя. В нїм ся вызывать к створіню „суверенного штату“, котрый не може быти „частёв другого штату“. Тот штат на Закарпатю мусить мати свою армаду і выбудовати „Велику Карпатьску Стїну“, котра бы їх оддїлёвала од остатной Україны; прияти русиньскый і російскый (!) язык за державны. Наконець, обчанство (громадянство) будучого „суверенного“ Закарпатя буде „зарезервоване про корінне жытельство і людей звязаных вінчанков“. А як ся тота корінность буде перевірёвати? Автор Додатку пропонує створити лустрачну комісію, яка буде штудовати повод каждой особы перед тым, як ся вызначіть, ці єй предкы жыли на Закарпатю найменше почас штирёх поколїнь. Може Сойм мав бы повірити тоту „лустрачну комісію“, жебы робила іщі ай аналізу кровли каждого індівідуа?

     Подобны пропозіції, якы  одзеркалюють тоталітны, расістічны і фашістічны ідеї, не суть приятельны про Европу ани остатный світ 21. стороча.  В сучасній посткомуністічній Европі окремы особы і орґанізації, выужываючі слободу слова, можуть высловлёвати будь-якы ідеї, аж по тоты найрадікалнїшы і найекстремістічнїшы. „Сойм Подкарпатських Русинов“ тыж має тото право. Неприятельным  але є факт, же даны документы были підписаны членом Світовой рады Русинів.

     Світова рада Русинів катеґорічно ся діштанцує од екстремістічного обсягу Декларації, Преамбулы і Додатку, котры были опублікованы „Соймом Подкарпатських Русинов“ 15. децембра 2007 року.

Проф. Др. Павел Роберт Маґочій,

председа Світовой рады Русинів

В містї Вісло одкрыли памятну таблу єпіскопови Й. Ґаґанцёви

На честь єпіскопа Йосифа Ґаґанця (1793 – 1875) быв 17. новембра 2007 у мадярьскім селї Вісло святочный спомин, на кот-рім была на будові фары одрыта памятна табла тому вызнамному представителёви ґрекокатолицькой церькви і русиньскому народному будителёви, якый в роках 1820 – 1828 дїяв як священик на фарї Вісло, котра належала в часї Австро-Угорьска до Пряшівской єпархії, а то аж до 1924 року. Главным орґанізатором быв Русиньскый научный інштітут у Будапештї на челї з директором Др. Тібором Міклошом Поповічом, к. н., котрый є заєдно ай передседом русиньского културно-освітного общества Будителї, а сполуорґанізатором была Русиньска меншинова самосправа міста Мішколц на челї з Др. Тібором Уяцькым. На славности взяла участь ай делеґація з Пряшова, представителї Словеньской асоціації русиньскых орґанізації на челї з з председом Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Пряшові Мґр. Гавриїлом Бескидом і членом Сполку русиньской молодежи Словеньска Петром Крайняком, мол. Міджі гостями зо Словакії бый ай ЮДр. Петро Крайняк, дописователь „Народных новинок“ і актівіста САРО.

● В мадярьскім селї Вісло 17. новембра 2007 было свято на честь єпіскопа Йосифа Ґаґанця, котрый ту дїяв у роках 1820 – 1828. Спершу в містній церькви была Служба Божа, на якій были і (злїва) председа Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча у Пряшові Г. Бескид, актівіста Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій П. Крайняк і председа русиньского културно-освітного общества Будителї Т. М. Поповіч. На конець церемонії выступив главный орґанізатор акції Др. Тібор Міклош Поповіч, к. н., з Будапешту (справа). Фоткы: П. Крайняк, мол.

На зачатку была Служба Божа в містній Церькви вознесенія Ісуса Хріста, котру служыв о. Петро Горняк, священик з парохії Цестіце з Кошыцького апостольского ексархату вєдно з о. Ґабрієлом Секелём з Пряшова, Демком Балажом, парохом з Вісла і Ракаца, о. Ференцом Євицькым, священиком з Абауй Санто, о. Яношом Горняком з парохії Болдоґкевараля, о. Роландом Сабом з парохії з Каны і о. Петром Федором з парохії з Чіко. Наконець Божой Службы ся приговорив о. Ґабрієл Секель, якый указав на вызнам особности Ґаґанця, котрый быв знамый своїм глубокым соціалным чувством а поважованый є за найвызнамнїшого єпіскопа Пряшівского єпархії в 19. ст. Заєдно о. Секель підкреслив много паралел у жывотї єпіскопів Ґаґанця і П. П. Ґойдіча, главно їх харітатівну роботу, духовный розмір їх особности і одданость своїм вірникам і народу.
По Службі Божій была на фарї славностно одкрыта і посвячена памятна табла єпіскопови Йосифови Ґаґанцёви а вєдно з гос-тями і вірниками Вісла была заспівана на ёго памятку „Вічная память“. Одкрытій таб-лї єпіскопа Ґаґнця ся офіціално поклонили і положыли к нїй вічік з білых квіток Ґ. Бескид і П. Крайняк. Вінець положыли і представителї Сільского уряду у Віслї на челї із старостом Мігалём Репасом. При одкрытю таблы ся приговорив Тібор Міклош Поповіч і Гавриїл Бескид, корый подяковав орґанізаторам за позваня, добру орґанізацію акції і даня почливости єпіскопови Ґаґанцёви, а то одкрытём памятной таблы.
Пообідї славность продовжовала міджінародным семінаром на тему Жывот і дїятельство єпіскопа Ґаґанця і ёго робота в парохії Вісло. Главный реферат прочітав Др. Тібор Міклош Поповіч, к. н. Ёго выступлїня доповнив своїм рефератом Мґр. Г. Бескид а о. ПгДр. Ґабрієл Секель і іншы.
Святочный день міджі нашыма русиньскыма приятелями в Мадярьску быв в просторах Сільского уряду у Віслї закінченый сполочным посиджінём і щедров гостинов, де зазвучала і штатна мадярьска гімна, а делеґація з Пряшова заспівала русиньскы гімнічны піснї „Подкарпатскіє Русины...“ і „Я Русин быв...“
Наконець треба повісти, же село Вісло має 83 жытелїв, котры суть асімілованы Русины, а скоро нихто з них уж не знає, на роздїл од своїх предків, русиньскый язык, ай кідь сі свою ґрекокатолицьку віру утримали. О русиньскім характерї села свідчать і мена вызначных дїятелїв на цінтерю, як, наприклад Бобак, каноник Михал Сабадош і іншы.

ЮДр. Петро КРАЙНЯК, Пряшів, 6.12.2007

Памяти вызнамной особности Русинів,..

... якым є Др. Николай Бескид і якого 60 років од смерти (умер 9. децембра 1947) собі припоминаме, быв присвяченый міджінародный научный семінарь під назвов Історічна і літературна творчость Николая Бескида, котрый быв 13. октобра 2007 у Пряшові.

Семінарь зорґанізовало Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча в Пряшові в сполупраці зо Словеньсков асоціаціов русиньскых орґанізацій і з фінанчнов помочов Міністерства културы СР. Главным орґанізатором і душов семінаря быв сыновець Н. Бескида – Мґр. Гавриїл Бескид, котрый на нїм привітав вшыткых притомных, міжі нима і загранічного гостя – Др. Тібора Міклоша Поповіча, к. н. із Будапешту, председу Русиньского културно-освітного общества Бидителї. У приправі і в ходї семінаря помагала Г. Бескидови заступкыня общества А. Духновіча ПгДр. Кветослава Копорова, котра вела даный семінарь.

● Двоє главный орґанізаторів міджінародного научного семінаря під назвов Історічна і літературна творчости Николая Бескида, котрый быв 13. октобра 2007 у Пряшові – ПгДр. Кветослава Копорова, затупкыня Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Пряшові, і Мґр. Гавриїл Бескид, председа того общества, котрых рефераты заінтересовали притомных на семінарї у салї рештаврації Ґранд.

Такой на зачатку треба повісти, же тот семінарь, хоць быв скромнїшый што до участи выступаючіх (шкода, же ся оправдали про обєктівны прічіны двоє з планованых реферуючіх –  Валерій Падяк, к. н., і Михайло Алмашій з Ужгорода), але мав свою уровень, котру створили добре приготовлены рефераты ПгДр. Станїслава Конєчного, к. н. (публікуєме го в тім чіслї новинок), проф. ПгДр. Петра Шворца, к. н. (буде опублікованый у чіслї 5 / 2007 часопису Русин, як і далшый реферат) і ПгДр. Кветославы Копоровой. Інтересныма были з реферуючіх выступы Мґр. Гавриїла Бескида і ПгДр. Марії Мальцовской, але і прословы діскутерів: Николая Ксеняка ці ПгДр. Йосифа Шелепця. Выступили іщі: Др. Тібор Міклош Поповіч, к. н., Николай Шкурла, Доц. Павло Шутяк а Інж. Димитрій Крішко.  Скоро вшыткы з выступаючіх створили образ Николая Бескида як чоловіка, вызнамной особности, історіка, лїтературознателя, священика, на котрого не треба забывати, але наопак, намагати ся брати приклад од нёго як народолюба, котрый все ся снажыв робити на благо свого русиньского народа. Няй уж буде інтерпретація ёго особности з боку ученых розлічна, але єдно зістане правдов – він уже навсе зістане в ґалерії вызнамных сынів русиньского народа, а ёго юбілеї дня народжіня ці смерти будуть собі припоминати, віриме, і далшы ґенерації нашых потомків. Кібы сьме днесь мали такых Бескидів, якыма была ціла їх плеяда – Александер, Антоній, Констатнин, Михал ці споминаный Николай, то русиньскый рух і русиністіка на Словеньску бы ся днесь розвивали може маркантнїше, як ся розвивають, і были бы лїпшы передусловія до нашой будучности як народу.

Не забывайме на нашы вызнамны особности, на будителїв Русинів, але снажме ся іти в їх слїдах, жебы холем кус сьме ся їм вырівнали і дашто хосенного зробили про сучасный русиньскый рух, културу, пресу, розвиток русиньского языка, освіты, жебы сьме мали што і кому передати до будучности.

А. З., фоткы автора, 2. 11. 2007

Пообідя повне співу

28. октобра 2007 року в Снинї одбыла ся інтересна акція. Свою премєру якостного проґраму мала Окресна орґанізація Русиньского културно-освітного общества Александра Духновіча в Снинї. Єй председкыня, панї Марія Ґірова, знама русиньска поетка, яка цілый свій актівный жывот присвятила  пропаґованю културы, главно русиньской, вєдно з фолклорныма колектівами Дуга і Яворина, приготовила в културнім домі пообідя повне співу, умелецького слова, яке было зорґанізоване к Місяцю почливости к старшым.

● На першу акцію Окресной орґанізації Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Снинї пришли і гостї з Пряшова: (злїва) Мікулаш Крайняк, Дімітрій Крішко, таёмнічка Общества у Пряшові Марія Мальцовска і председа Общества у Пряшові Гавриїл Бескид, котрым, вєдно з публіков, ся барз любив културный проґрам, котрый приправила председкыня Общества у Снинї Марія Ґірова (за мікрофоном) зо своїма членами.

На акцію быв позваный ай пріматор міста Снины Інж. Штефан Мілёвчік, якый підпорив тото дїло, але, жаль про робочі повинности на акцію прийти не міг. Місто Снину на акції репрезентовала віцепріматорка Снины Яна Росічова. Проґрам отворила панї М. Ґірова, яка привітала гостїв з Пряшова: Мґр. Гавриїла Бескида, председу Русиньского културно-освітного общества Александра Духновіча в Пряшові, писательку, лавреатку Премії А. Духновіча за русиньску літературу, Марію Мальцовску, Інж. Димитрія Крішка і ЮДр. Петра Крайняка. Покы ся зачав проґрам, председа споминаного общества Г. Бескид приговорив ся к притомным Снинчанам у салї. Він повів, же міджі притомныма є і велё Русинів, якы ся переселили до Снины за роботов, або ту пришли нучено із затопленой Стариньской долины, а же вшыткы походять з Духновічового краю, якый ся народив в окресї Снина, в Тополи. Він высловив потїшіня з того, же люде не забывають на своє русиньске коріня, утримують традіцї, чого доказом ся став і представленый проґрам.

Быв досправды богатый. Зачінав ся пасмом На славу Русинам авторкы М. Ґіровой, де взяли участь вшыткы. Година была набита співанками, якы так прекрасно заспівали Ян Яролін і ёго сынове – Ян і Растё, Петро Гудак, Юрко Костюн, Анна Ковачова. Прекрасна была співанка Тады милый, тады  – дуо-спів у інтерпретації Яроліновых вєдно з М. Ґіровов, дале дуо М. Ґірова і М. Дубякова і їх пісня Дай ня, мамко, дай ня, але і премєра піснї Рідна мати моя  і іншы. Вынимав ся сытый голос Юрка Костюна, якого „вынашла“ главна орґанізаторка акції. А о співі Маґды Дубяковой мож лем в тім найлїпшім говорити. Шырокый діапазон голосу, натуралне зафарблїня, приємный зъяв на сценї, природне выступованя – то была панї Маґда, яка заспівала пісню Ходила я по садочку і іншы.

Співанкы были переплетены стишками нашой русиньской поеткы М. Ґіровой – Староба, Материне сердце і повіданём Добра мати. Тоты творы были присвячены нашым добрым мамкам і запасовали до проґраму. Наконець вшыткы заспівали, як то в послїднїм часї традічно є на такых концертах, пісню А чія то хыжа. А не могла хыбовати і пісня Жывіте людіє..

Акція в Снинї, яков успішно одштартовала свою роботу Окресна орґанізація Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча, ся выдарила і была приємным спестрінём про Русинів і Словаків жыючіх у Снинї, але і про гостїв. Як нам повів Юрко Костюн, він є рад, же ту належить, бо любить нашы традіції. А о тото іде орґанізаторам такых акцій: о утриманя і розвиная русиньскых традіцій. Недїлне пообідя уж в, тзв. переддушічковім часї свідчіло о тім, же і в малім форматї ся дасть робити хосенне дїло.

М. МАЛЬЦОВСКА, фоткы: Інж. Ондрей КОВАЧ, 2. 11. 2007

Якбы хрестины трёх дїтей

Так бы мож назвати уж друге хрещіня русиньскых публікацій в просторах Славяньской штудовнї,  Штатной научной бібліотекы у Пряшові (Як першы были ту похрещены публікації академіка Павла Роберта Маґочія Народ нивыдкы... у своїй русиньскій, анґліцькій і україньскій верзії і публікація Carpatho–Rusyns and their neighbors – Kарпатьскы Русины і їх сусіды).

Друга презентація (акція ся одбыла 17. септембра 2007) русиньской літературы, котра была якбы продовжінём  проґраму ІІІ. Міджінародного конґресу русиньского языка, што ся одбыв у днях 13. – 16. септембра у Кракові.  представила притомным нараз три новы русиньскы публікації. 

Першов з них была Бібліоґрафія русиньскоязычных выдань в роках 1989 – 2004  одборной працовничкы Ужгородьской научной бібліотекы – Ларисы ІЛЧЕНКО (Ужгород: Выдавательство В. Падяка, 2007). Авторка в публікації представила понад 250 тітулів (враховано періодічных выдань новинок і часописів), котры вышли за послїднїй період о Русинах і по русиньскы і як сама повіла, в тот час мать дана бібліоґрафія шпеціалне значіня главно про Русинів на Підкарпатю, котры ся зачали по довшій стаґнації інтензівнїше формовати і котра їм поможе  утвердити ся в тім, же  народ, котрый публікує по русиньскы, але і о котрім ся выдавать таке множество публікацій, не  може быти мертвым, наопак, він є жывотаспособный і достаточно здатный на то, жебы сам выдавав свідительство о своїм єствованю, а не жебы о нїм писали другы, ідентіфікуючі го лем як часть, або „гілку“ іншого народа.  

Другов русиньсков „хрещенов дїтинов“ была Бібліоґрафія народных співанок і народной поезії Русинів выходного Словеньска ІІ. (Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007) автора ПгДр. Михайла ГИРЯКА, к. н.  Як повів модератор і орґанізатор акції Александер Зозуляк: „Кедь сьме 23. марца 2007 выпроваджали на послїдню путь небогого Михайла Гиряка, і я, і ёго сын Славомір Гиряк сьме при трунї Михайла приобіцяли, же другый том бібліоґрафії народных співанок выйде.“  І так за фінанчной помочі сына небогого Михайла – Славоміра Гиряка і редакчной помочі Александра Зозуляка споминаный другый том вышов.  Бібліоґрафія містить в собі понад 7 тісяч співанок, котры автор – фолклоріста Михайло Гиряк позберав почас свого жывота. Варто спомянути, же в публікації є часть, котра є присвячена запису русиньскых співанок уж небогой народной співачкы Анцї ЯБУРОВОЙ зо Стащіна.

Як третя была серіёв красных русиньскых співанок в поданю Монікы Кандрачовой і єй сына Андрія похрещена  книжка  Марії МАЛЬЦОВСКОЙ Зелена фатаморґана (Ужгород, Выдавательство В. Падяка, 2007), котра у притомных выкликала може найвекшый інтерес, бо многы з них уж мали тоту книжку прочітану (попершыраз была презентована на 9. Світовім конґресї Русинів у Румуньску) і жадало ся їм повісти свої  почуткы з прочітаного.

Як ся вказало в ходї бісіды, найвецей заінтересовала псіхолоґічна новела авторкы  Русинів з Підкарпатя, котры в рамках перебываня на конґресї в Кракові продовжовали свій проґрам на Словеньску. Ґрупа учітелїв, але і актівістів русиньскых недїлнїх школ побыла в редакції  Народных новинок і Русина, і в Театрї А. Духновіча, де про них артісты театру приправили пєсу Жывот на міру, также вєдно з презентаціёв книжок могли Русины з Підкарпатя видїти, в котрых сферах културно–сполоченьского жывота на Словеньску ся хоснує русиньскый язык. Видить ся, же  може якраз на Підкарпатю ся будуть русиньскы авторы зо Словеньска чітати у векшій мірї, як  меджі Русинами на Словеньску, бо підкарпатьскы Русины суть жадны русиньской літературы і вказали ся як великы патріоты, котрым не є доля Русинів у їх державі легковажна. Такого характеру літературны акціії суть наісто добров мотіваціов з єдного боку дістати ся ку русиньскоязычным выданям, а з другого – якнайскорше кодіфіковати свій властный варіант русиньского языка на Українї, в котрім бы могли учіти в школах і выдавати властны книжкы. По довгім часї стаґнації видиме добру сполупрацу з Русинами на Підкарпатю як важный крок допереду в їх ідентіфікачнім процесї на Українї, котры лем у тій европскій країнї, де суть автохтонным жытельством, не суть узнаны як самостатна народность Русин у цілодержавнім контекстї.

Кветослава  КОПОРОВА, Фоткы: А. П. а А. З., 26. 9. 2007

Ідеално бы было, кібы вшыткы русиньскы орґанізації были членами Асоціації

(Выступ на пленарнім засіданю 9. Світового конґресу Русинів, Мармарош-Сіґет, 22. юн 2007.)

Важеный пане председо і членове Світовой рады Русинів, дорогы делеґаты і гостї Конґресу,

довольте мі в короткости поінформовати вас о штруктурі і цілях нашой Асоціації.

На Словеньску є зареґістрованых 15 русиньскых орґанізації. З них є в Словеньскій асоціації русиньскых орґанізацій  шість:

-        Общество св. Йоана Крестителя,

-        Русин і Народны новинкы,

-        Русиньске културно-освітнє общество Александра Духновіча в   

         Пряшові,  

-        Руськый клуб – 1923,

-        Сполок русиньской молодежи Словеньска,

-        Сполочность Енді Варгола.

● Председа Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій о. Франтїшек КРАЙНЯК почас выступу на 9. Світовім конґресі Русинів. Фотка: А. Плїшкова.

Асоціація была основана 13. мая 2006 р. Кажда орґанізація Асоціації мать свій оріґіналный проґрам, свої ідеї. Є добрі, же тоты орґанізації екзістують, бо русиньске поле є велике а роботу на ним собі кажда орґанізація найде таку, ку котрій мать одношіня і способности. Уж назвы орґанізації говорять о тїм, што они роблять, што є їх пріорітов.

Памятам на єдну подїю, было то курто по револуції в 1989 р., коли была іщі лем єдна русиньска орґанізація – Русиньска оброда. Єй председа, днесь уж благой памяти Василь Турок мі пропоновав думку, же в рамках Русиньской оброды бы было треба вытворити розмаїты секції, котры бы робили кажда на своїм полї і  підхопили так круг людей єднакого роздумованя і інтересів. Конкретно ся высловив наприклад ку церьковній проблематіцї. Повів: „Вытворьте церьковну секцію і выдавайте собі свій чісто реліґійный русиньскый часопис. То є ваша паркета, вы то будете знати робити найлїпше.“

В тїм часі было іщі скоро роздумовати о заложыню новых русиньскых орґанізації. Але думка розмаїтых секції ся в Русиньскій обродї не зреалізовала в повнїй мірі, а думам собі, же на добро дїла, бо скорше ці пізнїше бы ся такый монопол єдной орґанізації на вшытко і про вшыткых,  так ці так розпав.

Автономны орґанізації, котры были основаны од 1989 р. до днешнїх часів  суть спектром културного і духовного богатства нашого народа. Кажда русиньска орґанізація робить то, што знать і хоче робити. Но є потрібне, жебы собі вшыткы орґанізації усвідомили, же суть річі в жывотї народа, котры ся дотуляють каждой єдной із них, а не є розумне остати стояти боком і іґноровати реаліту.

Є то так, як наприклад при ґаздованю. Каждый господарь мать свою ролю і садить собі своє, но сонце світить на вшыткых господарів, додж падать на вшыткых, вітор дує на вшыткых, град падать на вшыткых, мороз палить вшыткых...

Так є то і з нами, русиньскыма орґанізаціями. Суть річі, котры ся дотуляють вшыткых, а успішне рішіня буде лем тогды, кідь вшыткы приложать руку к дїлу.  Прото є потрібна Асоціація! Не на монопол, но на звышіня якости роботы на русиньскім народнім полї, а як видиме, много раз і на охрану того поля од вшелиякых поґромів.

Такым світлым і свіжым прикладом сполочного дїла Асоціації є підпора Харты русиньскых ґрекокатолицькых віруючіх 2007. Вшыткы орґанізації Асоціяції тото снажіня русиньскых ґрекокатолицькых віруючіх прияли позітівно, але тыж много представителїв інтеліґенція і  віруючі з іншых конфесії. Вдяка силы 1 400 підписів ку днешнёму дню ся загамовала аґресія ґрекокатолицькой гієрархії ку русиньскым ґрекокатолицькым священикам і вірникам на Словеньску. Особно собі думам, а вірю, же тоты мої слова ствердить і будучность, же Харта одомкла двері ку серёзному рішіню русиньской ґрекокатолицькой проблематікы.

На полї розвиваня русиньской  ідентічности є много річей, котры бы мали быти  сполочным  проґрамом вшыткых  русиньскых орґанізації, нелем Асоціації. Спомяну дакотры з них:

1. Решпектовати Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты односно кодіфікації русиньского языка і змін в ёго правописі.

2. Підпорёвати розвиваня навчаня русиньского языка і основаня русиньскых школ.

3. Підпорёвати заводжованя русиньского кодіфікованого языка до церьковных обрядїв, до медій і выужывати го при модерованю своїх културных акції.

4. Підпорёвати вытворіня офіціалной русиньской церьковной штруктуры як в церькви ґрекокатолицькій, так і православній. То значіть: офіціално ідентіфіковати русиньскы парохії і вытворити про них можну церьковну штруктуру (вікаріят, екзархат, єпіскопство).

5. Вытворити сполочны пропаґачны проєкты і актівіты перед   списованём людей на Словеньску.

6. Підпорёвати  новооснованый Музей русиньской културы у Пряшові.

7. Русины на не мають свою властну русиньску державу, котра бы їх підпорёвала морално і матеріално. Їх матерьска держава є тота, в котрій жыють. Прото на Словеньску бы было треба з русиньскых орґанізації вытворити Комісію, котра бы їднала  з Міністерством културы СР і Урядом влады СР о створіню окремой дотації про тоты народностны меншыны, котра не мають властну державу. З той дотації бы ся фінанцовав ход русинськых орґанізацій і редакцій, плачіня їх працовників.

Є то сім думок, на котрых бы могли вшыткы русиньскы орґанізації будовати своє сполочне дїло. Як священик бы єм собі желав, жебы тых сім думок Господь Бог благословив і перемінив їх через нашы орґанізації на сім дарів Святого Духа про наш народ.

Ідеално бы было, жебы на Словеньску вшыткы русиньскы орґанізації были членами Асоціації. Тогды бы ся вытворила коордінована сила, котра бы доказала  шпеціфіка народного жывота  дефіновати і розвивати якостно і ефектівно а про народ выбоёвати много препотрібного.

о. Франтїшек КРАЙНЯК

20. 8. 2007            

Русиньскый день у Комлошцї

У суботу, 4. авґуста 2007 у русиньскім селї Комлошка в Мадярьску, зо жытелями котрого Русины Словеньска утримують тїсны контакты і дружны одношіня у рамках русиньского руху, быв традічный Русиньскый день.

На тот святочный день сьме дістали позваня од председы містной русиньской  державной самосправы Василя Поповіча, также наша мала делеґація Русинів зо Словеньска рада пришла до Комлошкы. Делеґацію Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій вів Мґр. Гавриїл Бескид, член ВВ САРО, председа Руського клубу – 1923 і Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Пряшові, яку творили член ВВ САРО, таёмник Руського клубу – 1923 і участник културного проґраму – Інж. Дімітрій Крішко, і член Руського клубу – 1923 Інж. Федор Лещішін, дале знама інтерпретаторка русиньскых народных співанок, бывша членка Піддукляньского умелецького народного ансамблю Театру А. Духновіча в Пряшові Реґіна Ярощакова і акордеоніста Серґей Петрик.

Подля проґраму Русиньскый день у Комлошцї зачав о 15.00 год. святочнов літурґіов у містній ґрекокатолицькій церькви, де дакотры єй части ся співали в церьковнославяньскім языку, а остатнї по мадярьскы. Служба Божа ся одправляла містным священиком за асістенції штирёх далшых ґрекокатолицькых отцїв духовных, міджі котрыма быв і наш знамый священик із Болдокевараля – о. Ян Горняк, котрый уж пару років проводить актівне дїятельство в области шыріня русиньской културы у своїм селї. Почас проповідї містный парох привітав вшыткых участників Русиньского дня і підкреслив значіня того дня про ґрекокатолицькых віруючіх русиньского походжіня.

По літурґії містны люде і гостї перешли до Русиньского парку в Комлошцї, де споминаный Василь Попович, як главный ґазда того святочного дня, тыж привітав ушыткых домашнїх і гостїв із Словеньска, Румуньска і Мадярьска, і представив притомным приправленый проґрам. Найвекшов была делеґація Русинів із Румуньска на челї з посланцём за Русинів Румунії у румуньскім парламентї і председом Културного общества Русинів Румунії (КОРР) Др. Юріём Фірцаком, яку творили ґенералный таёмник КОРР,  ґрекокатолицькый священик, о. Василь Бойчук, председкыня областной орґнізації КОРР в Арадї Віоріка Бойчук, і фоклорный колектів зо Сучавы. Остатнї фоклорны колектівы были з Мадярьска, конкретно з Герцеґкуту, Сентмарії і містной Комлошкы. Але пришов і выступив тыж председа Цілоштатной русиньской самосправы у Будапештї Андрій Манайло, як і родак із Комлошкы, сучасный председа русиньской самосправы у Будаерші і бывшый председа Цілоштатной русиньской самосправы у Будапештї – Ґабріел Гаттінґер. За делеґацію САРО выступив Ґ. Бескид, котрый поздравив участників того святочного дня і подяковав містній русиньскій самосправі і єй председови за позваня. Єдночасно передав поздрав од Александра Зозуляка, выконного таёмника Світовой рады Русинів і підпредседы Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій, котрый быв на тот день тыж позваный, але в тот самый час подобный день быв і в Камюнцї на Старолюбовнянщінї, также го выступаючій оправдав і передав притомным ёго щірый поздрав. Выступаючій дале підкреслив, же цілём того дня, як і подобных културных акцій, є захованя русиньской ідентічности і кутурной дїдовизны Русинів у вшыткых областях і переданя їх далшым поколїням.

Потім наслїдовав богатый културный проґрам, у котрім выступили Русины з Румуньска, Словеньска і Мадярьска, а так ся взаємно културно збогатили. Шкода, же красный проґрам перервав додж, также потім ся люде і выступаючі мусили перемістнити до салы містной школкы. По проґрамі было добре погощіня і забава, як то бывать добрым звыком. Лем треба вірити, же тот день участникам, окрем доброй забавы і погощіня, принїс і штось веце, жебы ясно собі усвідомили, же їх народность – русиньска, їх язык – русиньскый, їх култура, звыкы і традіції – русиньскы.

Ф. Л., 8.8.2007

Підпредседа влады СР Д. Чапловіч дістав до рук

– 11 найпекучішых проблемів Русинів

Коли і як? Было то 11. юла 2007, кідь на Урядї влады СР єй підпредседа про людьскы права і народностны меншины прияв тройчленну делеґацію, в котрій были: заступник ґенералного директора Словеньского народного музею в Братїславі Проф. ПгДр. Павол Мештян, др. н., директорка Музею русиньской културы у Пряшові ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., і підпредседа Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій і выконный секретар Світовой рады Русинів Мґр. Александер Зозуляк. Темов стрічі были штирї вопросы – інформація о выслїдках пленарного засіданя 9. Світового конґресу Русинів 22. – 23. юна 2007 у Мармарош-Сіґетї в Румуньску, выданя в словеньскім языку найновшой книжкы Павла Роберта Маґочія Народ нивыдкы: ілустрована історія карпатьскых Русинів, будова Музею русиньской културы у Пряшові і 11 найпекучішых проблемів Русинів на Словеньску, якы в документї (ниже публікуєме тот документ) передав А. Зозуляк. О тых річах ся і бісідовало а підпредседа влады в многім обіцяв свою поміч, што бы мало быти далшым кроком вперед у розвою културно-народностного жывота Русинів на Словеньску.

А. З., 16. 7. 2007

   Пряшів, 11. 7. 2007                     Важ. пан

                                                        Душан Чапловіч,

                                                        підпредседа влады СР про людьскы права

                                                        і народностны меншины

Пекучі проблемы русиньской народностной меншины

на Словеньску

1. Приятя закона о народностных меншинах.

2. Приятя закона о фінанцованю народностных меншин.

3. Фінанцованя тых капітол у роспочтах русиньскых обчаньскых обществ зо штатного роспочту, котры в припадї обчаньскых обществ іншых народностных меншин суть фінанцованы з роспочтів їх матерьскых штатів.

4. Шырше заступлїня представителїв 15 русиньскых обчаньскых обществ зареґістрованых на Міністерстві внутрішнїх дїл СР, наприклад в одборній комісії Міністерства културы СР про русиньску народностну меншину.

5. Поміч при дофінанцованю русиньской періодічной і неперіодічной пресы, главно Народных новинок і часопису Русин, котры на рік 2007 одборнов комісіов мали запропоновано і наслїдно МК СР дано найнижшу штатну дотацію за цілых 16 років єй екзістенції.

6. Помочі розвою русиньского школства, причім найлїпшым способом бы было навеце підпорити школы з навчанём русиньского языка з цілём мотівації до навчаня русиньского языка.

7. Леґіслатівно управити Міністерством школства СР, жебы русиньскый язык на выбраных школах ся став повинным предметом, а не неповинным, абы ся навчав як материньскый язык.

8. Леґіслатівно управити, жебы могли екзістовати матерьскы школы з выховным языком русиньскым, а тоты школы фінанчно звыгоднити, абы ся звышыла мотівація у директорів тых школ такы зряджовати.

9. Вырішіня проблему підтверджіня Русиньской ґрекокатолицькой церькви свого права на Словеньску і помочі при вольбі єй русиньского єпіскопа.

10. Штонайскорше вырішыти проблем будовы Музею русиньской културы в Пряшові і всесторонна підпора того музею, абы было в історічнім, културнім і реліґійнім центрі Русинів на Словеньску – Пряшові і помочі при фінанцованю будованя збірок того музею.

11. Поміч при рішіню проблему русиньского высыланя в рамках Главной редакції народностно-етнічного высыланя Радія Патрія.

Мґр. Александер Зозуляк,

підпредседа САРО

Святочну атмосферу на зачатку презентації книг у Славяньскій штудовнї ШНБ у Пряшові створив выступ части членок колектіву Шаріш Основной умелецькой школы М. Мойзеса в Пряшові, котры під веджінём свого учітеля і ведучого колектіву Й. Пірога заспівали пару прекрасных русиньскых народных співанок, што потїшыло вшыткых притомных.

Честныма гостями презентації были: (злїва) проф. ПаедДр. Ш. Шутай, др. н., проф. ПгДр. П. Шворц, к. н. (мав одборный выклад ку зборнику Carpatho-Rusyns and their Neighbors), проф. ПгДр. П. Р. Маґочійі, ПгД. і ПгДр. С. Конєчні, к. н. (мав одборный выступ ку книзі Народ нивыдкы), котрых привітала директорка Штатной научной бібліотекы в Пряшові Мґр. Валерія Завадьска, якій про Славяньску штудовню ШНБ подаровав найновшы цінны книжкы П. Р. Маґочій. Взадї стоїть орґанізатор і модератор вечора Мґр. А. Зозуляк.

Члены выконного выбору Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій, котры ся стрітили на сполочнім засіданю 1. фебруара 2007 у Пряшові: (злїва доправа) Д. Крішко, М. Гудак, А. Плїшкова, М. Мальцовска, А. Блыхова, о. Ф. Крайняк і П. Крайняк, мол.