|
КАРПАТЬСКА РУСЬ
Карпатьска Русь – теріторія історічно заселена карпатьскыма Русинами. Заберать приближно 18 000 квадратных кілометрів вздовж южных і часточно северных схылів выходных Карпат, тягать ся теріторії коло 375 км од рік Попрад і Дунаєць на западї до верхнёй Тісы і Русковой на выходї. На основі днешнїх граніць тота теріторія є роздїлена міджі Польщов, Словакіёв, Українов і Румуніёв (невелика часть). Карпатьска Русь ся дїлить на штирї реґіоны, граніці якых вызначують штаты, в котрых ся находять: Лемковина (Польща), Пряшівщіна (Словакія), Підкарпатя (Україна) і Мармарош (Румунія).
Обща представа о Карпатьскій Руси і єй теріторії ся мінили. У другій половинї ХІХ. сторіча учены в Руській імперії (Яків Головацькый, 1875; Іван Філевіч, 1895; Федор Арістов, 1916) уважовали, же Карпатьска Русь включать до себе „обываны Русами“ землї в Ракуській імперії, то значіть цїлу выходну Галіч і южну Буковину, так істо і Угорьску Русь (значіть Підкарпатьску Русь і Пряшівску Русь в Угорьску). Уж в 1890 роцї русиньскый історік Андрій Дешко розумів під терміном Карпатьска Русь теріторію, яка заберать лем заселены Русинами землї в Угорьскім кралёвстві (Підкарпатьска Русь і Пряшівска Русь). Але перед І. світовов войнов карпаторусиньскы політічны лідеры в петіції, котру дали вєдно з мапов на посуджіня Парізькій міровій конференції (1919) вызначіли, же Карпатьска Русь означать Підкарпатьску Русь, Пряшівщіну і Лемківщіну (аж по ріку Сан) на северных схылах Карпат.
Павел Роберт МАҐОЧІЙ, |