Найвекшы успіхы – в науцї, освітї
і выдавательській роботї

• Главный „ґазда“ 10. засїданя Світового конґресу Русинів у Руськім Керстурї – Дюра ПАПУҐА на зачатку святочного отворїня того засїданя привитав вшыткых делеґатів і гостїв.

У Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія) од 4. до 7. юна 2009 одбыло ся десяте засїданя Світового конґресу Руснаків/Русинів/Лемків (РРЛ). На тото засїданя припутовало коло 200 делеґатів і гостїв із Польщі, Словакії, Чехії, Мадярщіны, Румунії, Україны, Хорватії і Сербії, як і сполочна делеґація із Северной Америкы (США і Канада), а тыж гостї з Росії. Вшыткых тых привітали в Р. Керестурї представителї главного ту орґанізатора – „Руской матки“.

Конґрес зачав 5. юна зо святочныма приговорами честных гостїв і першым пленарным засїданём. У тій части конґресу брав участь і міністер про людьскы і меншыновы права влады Серьбской републікы – Светозар Чіпліч, і председа Верьховной рады Автономной области (АО) Войводина – Боян Пайтіч, як і іншы представителї републіковой, областной і реґіоналной влады, русиньскы депутаты в републіковім парламентї, представителї амбасад і різных інштітуцій, як і державных і політічных штруктур.

На конґресї першый привіталный выступ мав міністер С. Чіпліч: „Єднов із найлїпшых характерістік Сербії є, же є мултікултурна і мултінаціонална держава, як і то, же у інтеретнічных одношінях може послужыти прикладом. Видїв єм книжку Павла Роберта Маґочія „Народ нїодкадз“ і хочу повісти, же вы, Русины – народ од всягды, европскый народ, а про Сербію є окреме вызначне і з чого ся тїшыть, же сьте народ ай з той землї“ – підкреслив С. Чіпліч. 

 дале

Фото: М. і Ш. Ґлосіковы, Е. Міхна

Было 10. засїданя Світового конґресу Русинів і 4. засїданя Світового форуму русиньской молодежи в Сербії і Хорватії

Новым председом СРР – Дюра Папуґа із Сербії

Од 4. до 7. юна 2009 року в Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія) ся одбыв юбілейный, 10. Світовый конґрес Русинів, якый привітав делеґатів, гостїв, представителїв русиньскых орґанізацій із Словакії, Сербії, Польщі, Україны, Мадярії, Чехії, Румунії, Хорватії, Северной Америкы (США і Канада).

• Участници 10. засїданя Світового конґресу Русинів, котре было 4. – 7. юна 2009 у Руськім Керестурї і Петровцях – делеґаты і гостї конґресу в Домі културы в Р. Керестурї а за председницькым столом члены СРР: В. Погойда за Чехію, Ю. Фірцак за Румунію, М. Лявинець за Мадярщіну, Н. Гнатко за Хорватію, Д. Папуґа за Сербію, П. Р. Маґочій за Северну Амарику, А. Зозуляк як выконный секретарь, А. Копча за Польщу і В. Противняк  за Словакію

По приходї до Руського Керестура, де ся переважно одбывав конґрес, по обідї в рештаврації Русалка, ся делеґаты уквартелёвали в Руськім Керстурї, Кулї і Вербасї. Пак могли попозерати выставку в ОШ і ґімназії Петра Кузмяка, а то репродукцій образів 30 вызначных Русинів світа. Образы намалёвав вызначный підкарпатьскый малярь, Народный художник Україны, Василь Скакандїй із Ужгорода, а ініціатором і автором проєкту быв Валерій Падяк, знамый выдаватель з того же міста.

Вечур члены Світовой рады Русинів мали своє засїданя, на котрім были обговорены такы вопросы, як: інформація П. Папуґы і Н. Гнатко о приправах 10. СКР і 4. СФРМ у Руськім Керестурї і Петровцях, контроля реалізації окремых пунктів резолуції із послїднёго засїданя СРР, яке было 13. 2. 2009 у Пряшові, контроля повнїня Резолуції делеґатів 9. СКР, якый быв 23. 6. 2007 у Мараморош-Сіґетї, приятя новых русиньскых орґанізацій з Чехії і Україны до СКР, потреба обновлїня статусу асоціованых членів СКР, протестне писмо Я. Калиняка із Словакії проти участи Русиньской оброды у Словакії (РОС) на 10. СКР, пропозіції на зміны Штатуту СКР із боку РОС і ін. На конець того засїданя дотеперїшнїй выконный секретарь Світовой рады Русинів Александер Зозуляк інформовав, же в далшім періодї уж не рефлектує на тоту фукцію, котру робив 18 років, з того 2 рокы быв єдночасно і у функції председы СРР, і подяковав вшыткым членам СРР за сполупрацу.

дале

М. МАЛЬЦОВСКА, Фото: М. і Ш. Ґлосіковы, С. Лысинова

Резолуція

делеґатів 10. Світового конґресу Русинів, 4. – 7. 6. 2009, Рускый Керестур (Сербія) і Петровцї (Хорватія)

І. / 10. СКР конштатує:

В часі од 9. до 10. Світового конґресу Русинів (СКР)  Світова рада Русинів (СРР) выконала хосенну роботу, жебы підняти світове русиньство і рішала ёго найважнїшы проблемы. На 10. СКР было притомных 82 делегаты  із  90 позваных, котры заступовали 10 членьскых країн світа.

ІІ. / 10. СКР бере до увагы:

А /  Справы о діятельности русиньскых орґанізаціі в країнах здруженых у СКР, котры    

     прочітали на Конґресї члены СРР за окремы країны.

Б / Справу о господарїню СКР за період од 9. СКР прочітану выконным секретарём

    СРР Александром Зозуляком.

В / Справу председы СРР Павла Роберта Маґочія о діятельности СРР од 9. до 10.  

    Світового конґресу Русинів і задачах, якы стоять перед нами.

Г / Інформацію П. Р. Маґочія, же в далшім періодї не рефлектує на фукцію председы

    СРР а А. Зозуляка – на функцію выконного секретаря СРР.

далe

Підписаны члены пропозіційной комісії :

Мірон Крайковіч,  Ванё Дзядик, Янош Сабо 

Жебы о Русинах знали по цілім світї...

(Выступ делеґаткы Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій – Марії ҐІРОВОЙ на 10. Світовім конґресї Русинів у Сербії і Хорватії.)

Поздравляю вас, Русины, Сестры, братя світа, Щастя здравя вам желаю На многая лїта!   З-під Карпат до вас приходжу, Із гор в Полонинах, Де ся три граніцї сходять В нашых верьховинах.
	• Делеґатка за Словеньску асоціацію русиньскых орґанізацій на 10. засїданю СКР, председкыня Окресной орґанізації Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча у Снинї – Марія Ґірова.

Кідь ся в девятьдесятых роках на Словакії одкрыли дверї ку слободному єствованю і розвитку свого родного і про нас – Русинів, нашы люде як кібы ся пробудили з довгого сна. Настала велика радость з того, же ся можуть слободно і без страху признати ку свому русиньскому походжіню, же можуть хосновати свій материньскый язык, пригваряти ся ним в медіях, писати літературны творы...

Окрем іншых подїй, котры ся в русиньскім русї в тім часї одбыли і о котрых было уж многе повіджене і написане, хочу ся приставити при актівітах Русинів у русиньскых орґанізаціях, клубах, обчаньскых здружінях і обществах, котрых є дотеперь на Словеньску пятнадцять.

Єднов з такых орґанізацій, котра по довгій перерві обновила своє дїятельство, є Русиньске културно-освітне общество Александра Духновіча у Пряшові під веджінём Мґр. Гавриїла Бескида.

далe

Выслїдок 20-річной роботы – ТЕТРАЄВАНГЕЛІЄ

(Выступ делеґата Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій – о. Франтішка Крайняка на 10. засїданю Світового конґресу Русинів 6. юна 2009 у Петровцях, у Хорватiї.)

• о. Ф. Крайняк, председа Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій, делеґат 10. засїданя СКР за тоту асоціацію, член выбору Общества св. Йоана Крестителя і довгорічный перекладатель Святого писма до русиньского языка.

Дорогы участници Світового конґресу Русинів, за Словеньску асоціацію русиньскых орґанізацій (САРО) можу презентовати тото:  Кажда єй орґанізація є отворена каждій актівітї вшыткых нашых русиньскых орґанізацій на Словеньску, котра веде к зміцнїню народного усвідомлїня і к розвиваню русиньской културы. Вірю, же в близкій будучности ся орґанізації зыйдуть а вытворять сполочный проґрам будованя народного дїла.

За орґанізацію Общество св. Йоана Крестителя хочу реферовати, же на церьковнім полю ся за два рокы не змінило ніч, рїшіня проблематікы пасторації русиньскых віруючіх як в ґрекокатолицькій, так в православній церькви стаґнує.

• Обалка найновшого успіху тіму перекладателїв Святого писма до русиньского языка на челї з о. Ф. Крайняком – Тетраєвангелії.

Общество але робить і дале своє дїло, выдавать часопис Артос і Русиньскый ґрекокатолицькый календарь. Під покровительством Світового конґресу Русинів вышло в тых днях прекрасне дїло – ТЕТРАЄВАНГЕЛІЄ (т. є. комплетны євангелії од святописателїв Мафтея, Марка, Лукы і Йоана), котрого переклады до русиньского языка робив перекладательскый тім священиків і лаіків общества.

З той нагоды бы єм хотїв попросити нашы: Русин,  Народны новинкы і ІnfоРусин, але і редакторів русиньского розгласового і телевізного высыланя, жебы при своїй роботї хосновали тото офіціалне выданя, а не перекладали тексты євангелій самовольно.

Няй благословить Господь Бог дарами Святого Духа народне дїло вшыткых русиньскых орґанізацій а вшыткым Русинам дасть благая лїта.

Мале заспоминаня перед юбілейным конґресом

Стоїме перед юбілейным, десятым засїданём Світового конґресу Русинів, котре буде 4. – 7. юна 2009 у Руськім Керестурї в Сербії і Петровцях у Хорватії. Прошло 18 років од першого засїданя (і тым фактічно од взнику першой пореволучной міджінародной орґанізації Русинів під назвов Світовый конґрес Русинів), яке ся одбыло 22. – 23. 3. 1991 року в Міджілабірцях у тогдышнїм Чесько-Словеньску. Є то довгый ці короткый час? Є то дость про екзістованя орґанізації. Но немало і в жывотї чоловіка, в тім припадї і моїм, бо од самого зачатку аж до днешнїх днїв єм быв выконным секретарём той орґанізації а єден дворічный період і председом ёго выконного орґану, котрым є Світова рада Русинів.

Кідь собі днесь заспоминам на тоты рокы, можу повісти, же робота в тій орґанізації мі взяла дость сил і часу в моїм продуктівнім робочім жывотї, але ніч не баную, бо жертвовати ся про свій народ є дїло благородне, а, може, даколи дахто собі і спомяне, же быв такый секретарь, ці таёмник, той орґанізації і дашто зробив про Русинів на Словакії і у світї. Так істо, як собі споминаме днесь на небогого першого председу Світовой рады Русинів – Василя Турка, котрый ся уж навсе, крылато повіджено, золотыма буквами записав до історії той орґанізації, історії возродного руху Русинів нелем на Словакії, але і у світї вообще.

далe

Мґр. Александер ЗОЗУЛЯК, выконный секретарь СРР, Пряшів, Словакія

Mож купити оріґіналну русиньску заставу

Світовый конґрес Русинів выдав серію 100 фалатків заставы Русинів у вшыткых країнах світа, а єдночасно є то застава той міджінародной орґанізації, зато в нижнїм лївім розї є єй назва (значка оріґіналности) в золотій фарбі. Застава є выроблена з якостного негужвавого і неперемокавого матеріалу а єй подоба є точна подля схвалїня на 9. Світовім конґресї Русинів у Румуньску в 2007 роцї. Послїднї фалаткы заставы мож обїднати і купити на адресї: Svetový kongres Rusínov, Duchnovičovo nám. 1, 081 48 Prešov, Slovenska republika (Slovakia) за ціну 75 $ або 60 €.

Проґрам 10. Світового конґресу Русинів у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія) 4. – 7. юна 2009

Четверь, 4. 6. 2009:

13.00 – 14.00 – Приход участників конґресу, привитаня в Домі културы у Руськім Керестурї на Войводинї

14.00 – 15.00 – Обід участників конґресу в рештаврації „Русалка“

15.00 – 18.00 – Уквартелёваня і одпочінок в Руськім Керестурї, Кулї і Вербасї

18.30 – Отворїня у школї в Руськім Керестурї выставкы 30 найвызначнїшых Русинів світа

19.00 – Отворїня выставкы образів русиньскых авторів у домі културы

19.30 – Выступлїня РНТ Петра Різнїча Дядї в домі културы                

20.30 – Вечеря в рештаврації „Русалка“, выступлїня „Руского орхестру“

21.30 – Стрїча з русиньскыма поетами і писателями

Пятніця, 5. 6. 2009:

7.00 – 8.00 – Утрення у Катедралнім храмі св. Миколая у Руськім Керестурї

8.00 – 9.00 – Фрыштик на місцї уквартелёваня

9.30 – Отворїня выставкы книжок і выдань НВУ „Руске слово“

10.00 – Святочне отворїня і 1. пленарне засїданя 10. Світового конґресу Русинів у великій салї дому културы

13.00 – 14.30 – Обід участників конґресу в рештаврації „Русалка“ у Рускім Керестурї

14.30 – 16.00 – Презентація книжкы проф. Др. П. Р. Маґочія „Народ нїодкадз“, выданой в языку войводиньскых Русинів

16.00 – 19.00  – Робота делеґатів конґресу в комісіях (културній, освітній, iсторічній, літературній, духовній, економічній) і засїданя 4. Світового форуму русиньской молодежи у будинку ґімназії

19.30 – Переданя Премії Александра Духновіча за русиньску літературу за рік 2008 і концерт музично-фоклорного ансамблю Дому културы в Руськім Керестурї

20.30 – Вечеря у рештаврації „Русалка“ з выступлїнём „Руского орхестру“

21.30 – Выступлїня вызначных русиньскых співачок у рештаврації „Русалка“

Субота, 6. 6. 2009:

7.00 – 8.00 – Утрення у Катедралнім храмі св. Миколая

8.00 – 9.00 – Фрыштик у місцї уквартелёваня

9.00 – Сполочный одход участників конґресу до Петровцїв

10.30 –11.00 – Приход участників конґресу до Петровцїв у Хорватії,

11.00 – 14.00 – 2. пленарне засїданя конґресу в домі културы

14.00 – 15.00 – обід участників конґресу в салї „Соколана“, выступлїня „Руского орхестру“

15.00 – 16.00 – презентація книжкы в хортватьскім языку проф. Др. П. Р. Маґочія „Narod  niotkuda“ в домі културы

16.00 – 17.00 – културный проґрам – выступлїня школярів, котры ся учать предмет Русиньскый язык і култура, а то з основных школ Антуана Бауера у Вуковарї, Петровцїв, Чаковцїв, Миклошевцїв у домі културы

17.00 – 17.30 – навщіва ґрекокатолицькой церькви в Петровцях

17.30 – 18.30 – навщіва ОШ у Петровцях і отворїня выставкы русиньскых авторів із Хорватії, міджінародна стріча учітелїв русиньского языка, поетів і писателїв і участників Світового форуму русиньской молодежи, навщіва Етноґрафічной збіркы у Петровцях

18.30 – 19.30 – вечеря участників конґресу у салї „Соколана“, выступлїня „Руского орхестру“

19.30 – 21.00 – културно-умелецькый проґрам у домі културы, в якім ся представлять: КУД „Якім Говля“ із Міклошевцїв, ГКМД „Дунай“ із Вуковару, „Руснак“ Дружство Русинів у Хорватії

21.00 – 22.00 – вольна бісїда в салї „Соколана“ і выступлїня „Руского орхестру

22.00 – Навернутя до Руського Керестура

Недїля, 7. 6. 2009:

8.00 – 9.00 – Фрыштик у місцї уквартелёваня

9.00 – 10.00 – Стрїча з кір. Др. Ґеорґіём Джуджаром, апостольскым екзархом Ґрекокатолицькой церькви в Сербії і Чорній Горї, і Славком Оросом, председом Народной рады Русинів у Сербії в Домі харіты і Катедралнім храмі св. Миколая

10.00 – 13.00 – 3. пленарне засїданя, вольбы новой Світовой рады Русинів, 1. засїданя  новой СРР і  вольбы председы СРР, приятя резолуції і закінчіня конґресу

13.00 – 14.00 – Обід у рештаврації „Русалка“

14.00 – 15.00 – Выпроваджіня участників конґресу

Спомин на першый Світовый конґрес Русинів

Перед юбілейным, 10. засїданём Світового конґресу Русинів у Руськім Керестурї в Сербії і Петровцях у Хорватії 4. – 7. юна 2009 єм выглядав дві стары чісла україньскых новинок „Нове життя“, котры принесли матеріалы з першого засїданя Світового конґресу Русинів у Міджілабірцях у тогдышнїй Чесько-Словеньскій федератівній републіцї 22. – 23. марца 1991, бо ся мі хотїло попозерати дозаду, на зачаток. Так, як могла взникнути міджінародна културно-освітна орґанізація Русинів – Світовый конґрес Русинів вдяка револучным змінам у Середнїй і Выходній Европі в тім часї, так тоты зміны настли і в тогдышнїм Чесько-Словеньску по „нїжній“ револуції 1989 року, і за підпоры штату мож было скликати у нас перше засїданя Світового конґресу Русинів. А же ся тота подїя дістала до 13. і 14. чісла „Нового життя“ в р. 1991, а то нелем на ёго новостворены сторінкы під назвов Голос Русинів, але докінця на першы їх сторінкы, то тыж уможнила „нїжна“ револуція у нашій країнї, кідь в редакції даного україньского тыжденника ёго колектів демократічным способом собі на своє чело выбрав мене як нового шефредактора. Так перегортаючі тоты чісла, роздумуючі о зачатках русиньского руху, хотїв бы-м о тій подїї дашто зацітовати зо спомянутых двох чісел „Нового життя“.

далe

             А. ЗОЗУЛЯК, выконный секретарь СРР

Напити ся свіжой воды...

(З пятого міджінародного Біенале лемківской/русиньской културы)

Покы знаме нашых приятелїв, братів Лемків у Польщі, они все способны приготовити богатый проґрам на окремых акціях. Не жыють так компактно, як наприклад мы на Словакії, або Русины на Підкарпатю, зато але з глубков, главно із сердцём приїмають русинство. Я рада пришла міджі них, а то на позваня председы Ствоваришыня Лемків в Польщі Андрія Копчі, пришла єм там, абы-м ся напила свіжой воды із духовного лемківского студника. В історічнім містї Криніця, яке має за собов 500-річну купельну традіцію, де уж пятый раз (од 23. до 24. мая 2008) одбыло ся міджінародне Біенале лемківской/русиньской културы, орґанізаторами якого были: Стоваришыня Лемків в Польщі, Світовый конґрес Русинів, Уряд міста Криніця. Было што вказовати і з чім ся похвалити. Два днї были повны співу, танцю, слова, роздумів, стрїч. А то вшытко по русиньскы, по своёму, сердцю милому. Записник быв повный, выберам з нёго пару думок.

 далe

Марія МАЛЬЦОВСКА, фоткы А. ЗОЗУЛЯКА, 1.7.2008

Про русинство зробив фалаток роботы

До русиньского руху Александер Зозуляк ся запоїв такой по нїжній револуції 1989 року, іщі як быв шефредактором україньскых новинок „Нове життя“, де ёго заслугов была створена єдна, пізнїше веце сторінок під назвов Голос Русинів. Іщі на тій функції ся став у 1990 роцї єдным із закладателїв нового часопису Русин і єдночасно ёго шефредактором. Потім ся став і шефредактором Народных новинок, котры зачали выходити по одходї ґрупы редакторів із „Нового життя“ і „Дружно вперед“ до новой редакції русинськых періодічных і неперіодічных выдань. Од другой половины 1991 року до днешнїх днїв редакція під ёго веджінём выдала стовкы чісел новинок і десяткы чісел часопису, котры ся стали новодобов кроніков історії і сучасности Русинів нелем на Словеньску, але і за ёго граніцями. Членове редакції ся подїляли і на приправі і выданю вшыткых учебників русиньского языка і літературы, многых книжок красной літературы в русиньскім языку (до днешнёго дня є їх 87 тітулів). Были барз хосенныма у дїлї кодіфікації русиньского літературного языка на Словеньску в 1995 роцї, правила якого ся снажать у писаній формі дотримовати.

● Юбілант – Мґр. Александер Зозуляк, лаврeат Премії за вызначне дїло про русиньскый народ, котру удїлює Карпаторусиньскый научный центер у США і фінанцує русиньскый філантроп із Торонта – Штефан Чепа (справа). Обидвоє на фотцї з минулорічного 9. Світового конґресу Русинів у Мараморош Сіґетї в Румуньску. Фотка: А. П.

Окрем свого главного дїятельства, котрым є публіцістічна творчость і веджіня редакції, він зробив про русинство фалаток роботы як бывшый довгорічный таёмник Русиньской оброды на Словеньску. Тогды (але і пізнїше) заступав Русинів Словеньска у пораднім орґанї ці колеґіумі міністра културы, быв членом рады влады СР про народностны меншины. Як сучасный выконный секретарь (з вынятком років 2001 – 2003, кідь быв председом) Світовой рады Русинів (СРР) як выконного орґану Світового конґресу Русинів (СКР), у тій функції од 1991 до днешнїх днїв орґанізовав і вів многы з девятёх конґресовых засїдань ці засїдань СРР у розлічных країнах. Він є закладателём Академії русиньской културы в Словеньскій републіцї, єй ґубернатором про світьску область і редактором єй інтернетовой сторінкы www.rusynacademy.sk. Быв і при зродї Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій, єй першым председом, теперь є єй підпредседом, і заслужыв ся, жебы тота орґанізація ся стала вєдно з Русиньсков обродов на Словенську членьсков орґанізаціов СКР у роцї 2007. Стояв при зродї Музею модерного уменя Енді Варгола і Сполочности Енді Варгола в Меджілабірцях (є єй віцепрезідентом), стояв і при зродї Музею русиньской културы в Пряшові і став ся членом єй научной і одборной рады. Є членом і далшых русиньскых орґанізацій, в котрых тыж одробив своє і так поміг, жебы русинство і Русины нелем на Словеньску, але і за ёго граніцями встали „з попілю як байный Фенікс“ і дале ся успішно розвивали.

А не треба забыти, же він тыж ся занимать вытварнов творчостёв і орґанізованём выставок той творчости, а ту зась не забывать, жебы то были выставкы русиньскых малярїв, котрых приправив дакілько на Словеньску, але і за ёго граніцями.

Но а чом то вшытко перераховлюєме? Зато, же є час на меншу сумарізацію зробленого, бо А. Зозуляк, кідь дасть Бог, так 6. апрїля ся дожыє своёй пятьдесятпяткы. При тій нагодї сьме му дали пару вопросів.

далe

За розговор подяковала: Кветослава КОПОРОВА,

фотка: А. П., 28.3.2008

Главный пункт рїшіня СРР – Позіція к Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“

В днях 4. – 6. фебруара 2008 ся зышли члены Світовой рады Русинів (СРР) на рядї акцій у главнім містї Румунії – Букурештї.

Стрїча членів СРР: П. Р. Маґочія (председа), Д. Папуґы (підпредседа), Ю. Фірцака (гоститель), А. Пілатовой, М. Лявинцёвой, Г. Гнатковой (М. Алмашій, А. Копча, В. Противняк і А. Блыхова ся оправдали, місто А. Блыховой на засїданю взяв участь член Рады Світового формуму русиньской молодежи – Юліан Фірцак) зачала уж першый день неофіціалным засїданём, на котрім ся обговорёвала главно Декларація з Преамбулов і Додатком, котру выдав „Сойм Подкарпатських Русинов“ із Україны і котры ся обявили на інтернетї 15. децембра 2007. (Дакотры главны пункты із Додатку публікуєме в тім чіслї, жебы чітатель мав представу о што ту йде.) Тоты документы члены СРР дістали мейлом допереду, як і пропозіцію Позіції Світовой рады Русинів к тым документам, также каждый быв добрї інформованый і бісїда ся вела конштруктівно. Вшыткых членів СРР несподївав факт, же такы документы выдала членьска орґанізація Світового конґресу Русинів – „Сойм Подкарпатських Русинов“ а під Деклараціов є уведжене мено і призвіско члена СРР за Русинів Україны – Михайла Алмашія. Векшына членів СРР, враховано тых, котры до Букурештї прийти не могли, одсудила тоты документы, бо была того погляду, же не поможуть русиньскому дїлу ани на Українї, ани у світї. Вынятком быв єдиный члeн СРР, котрый до істой міры бранив позіцію выданых документів, у котрых была высловлена думка самостатной, в повній мірї автономной Підкарпатьской Руси, оддїленой од Україны, што в політічній сітуації на Українї, як і в часї інтеґрації до Европской унії, є нереалным. Самособов, мати свою русиньску державу – то бы было добрї, але то фантасмаґорія, утопія. Также так то розуміють члены СРР, і прияты документы соймом поважують за небезпечны в сучасній політічній сітуації, бо можуть вернути назад тот малый крок допереду, што быв зробленый у русиньскім русї на Підкарпатю в послїднїм періодї.

А. ЗОЗУЛЯК, выконный секретарь СРР, фоткы автора, 27.2.2007

далe

К 62. річніцї І. зъязду Народных выборів

СВЯТКОВАНЯ... АКТУ АНЕКСІЇ?

Додаток к Декларації асоціації русиньскых орґанізацій Закарпатя „Сойм Подкарпатських Русинов“

... КОСОВСКЫЙ СЦЕНАРЬ НА ПІДКАРПАТЮ

Затоже договор о „Закарпатьскій Українї“ быв підписаный міджі СССР і ЧСР, так фактічно Підкарпатьска Русь ся стала частёв СССР і підлїгала адміністратівній справі УССР. При роспадї СССР зато быв зась настоленый вопрос о штатутї теріторії Русинів на юг од Карпат. На цїлоукраїньскім референдумі 1. децембра 1991 было вырїшено, же вопрос штатуту той теріторії ся має рїшати на областнім референдумі. 78% жытелїв Закарпатьской области ся высловило зато, жебы Закарпатя было частёв Україны і мало автономный штатут. Але політічны кругы в Кієві іґноровали волю народа і перемінили край на зону націоналной погромы.

... По роцї 1991 Закарпатя потихонькы зачали заселяти злодїї, але тыж утїкачі з основной части Україны, главно Галичане. В 90-ых роках 20 ст. Закарпатя ся стало скуточным раём мафіяньскых ґруп, дроґовых ділерів і наркоманів. Кідь о Закарпатя нихто не дбав, нечудо, же подобных особ ту „машіровало“ тісячі. Навыше, пришелцї такому ставу припомагали... ТАК ДАЛЕ ЖЫТИ НЕ МОЖ. (Позн. А. З.: Тот вступ і много далшого в даных документах є впорядку і правдиве, але неправилный є выход з той сітуації, о чім ся пише дале.)

далe

(Переклад із руського оріґіналу А. З.) 27.2.2007

Букурешт, 5. 2. 2008

Позіція Світовой рады Русинів

     15. децембра 2007 року  „Сойм Подкарпатських Русинов“ опубліковав Декларацію вєдно з Преамбулов і Додатком, котрый має назву „К 62 годовщине І съезда народных комитетов празднование ... акта анексии?“. Світова рада Русинів поважує вшыткы тоты документы за небезпечны, заміряны проти екзістуючій політічній сітуації в Европі і інтересам карпаторусиньского народа, што жыє на Українї (в Закарпатьскій области) і сусіднїх державах.

     У высше спомянутых документах Сойм ся выголошує  за „народный парламент“ а в Преамбулї і Декларації ся твердить, же Україна не має „леґітімне“ право на справованя Закарпатя; же почас шістнадцятёх років Україна робить політіку „скрытой ґеноціды русиньского народу“, же на Закарпатю екзістує реална грозба етнічного конфлікту і же Росія і Европска унія мусять взяти на себе функцію ґарантів рішіня „русиньского проблему“.

     Треба ся позвідати, хто зволив Сойм, котрый ся выголосив за „народный парламент“? Одповідь: нихто!

     А што повісти к грозбі ґеноціды? Теперь на Закарпатю выходять друкованы русиньскоязычны публікації, екзістують школьскы класы (в котрых ся учіть коло 900 школярїв русиньскый язык), леґално функціонують русиньскы сполоченьскы і културны орґанізації, в тім чіслї ай тоты, што суть членами Сойму. Ани єдна особа не стратила свій жывот, не была арештована зато, же ся голосить за Русина. Окрем того, є немало особ русиньского походжіня зо Закарпатя, котры ся  стали  челныма штатныма представителями  теперішнёй Україны, єй влады і верьховного суду. Также о якій „грозбі ґеноціды“ є реч?

     Далшы „арґументы“ Сойму о правдоподобности ці неминучости взнику етнічного конфлікту на Закарпатю вызерають просто абсурдно і протиречать вшыткій історічній і сучасній скусености мірного і гармонічного сполужытя Русинів зо своїма сусідами іншой націоналности. Будь-якы речі о можности міджіетнічного конфлікту суть уражков русиньского народу, оддавна знамого своёв толерантностёв і почливостёв к людём іншого націоналного походжіня ці говорячіх іншым языком.

     Росія  як ґарант вырішіня русиньского вопросу? То звучіть просто смішно, бо хто в Европі буде поважовати авторітарный режім той державы на челї з презідентом Путїном за скуточного ґаранта охраны людьскых прав і демокрації? Ці сучасный російскый режім, як і ёго совєтьскый предходця, мож  поважовати за добрый приклад, вартый наслїдованя, про карпатьскых Русинів ці іншый народ в Европі?  Позераючі на теперішню політічну сітуацію навколо незалежной Україны, вызвы о поміч з боку Росії (а іщі в документах опублікованых у російскім языку) вызерають як умыселна провокація Сойму проти влады країны, в котрій ёго членове жыють і роблять.

     Обсяг Додатку к Декларації і Преамбулї застрашує іщі веце. Їх авторы выголошують „косовскый сценарь“ як єдиный выход про Закарпатя. В нїм ся вызывать к створіню „суверенного штату“, котрый не може быти „частёв другого штату“. Тот штат на Закарпатю мусить мати свою армаду і выбудовати „Велику Карпатьску Стїну“, котра бы їх оддїлёвала од остатной Україны; прияти русиньскый і російскый (!) язык за державны. Наконець, обчанство (громадянство) будучого „суверенного“ Закарпатя буде „зарезервоване про корінне жытельство і людей звязаных вінчанков“. А як ся тота корінность буде перевірёвати? Автор Додатку пропонує створити лустрачну комісію, яка буде штудовати повод каждой особы перед тым, як ся вызначіть, ці єй предкы жыли на Закарпатю найменше почас штирёх поколїнь. Може Сойм мав бы повірити тоту „лустрачну комісію“, жебы робила іщі ай аналізу кровли каждого індівідуа?

     Подобны пропозіції, якы  одзеркалюють тоталітны, расістічны і фашістічны ідеї, не суть приятельны про Европу ани остатный світ 21. стороча.  В сучасній посткомуністічній Европі окремы особы і орґанізації, выужываючі слободу слова, можуть высловлёвати будь-якы ідеї, аж по тоты найрадікалнїшы і найекстремістічнїшы. „Сойм Подкарпатських Русинов“ тыж має тото право. Неприятельным  але є факт, же даны документы были підписаны членом Світовой рады Русинів.

     Світова рада Русинів катеґорічно ся діштанцує од екстремістічного обсягу Декларації, Преамбулы і Додатку, котры были опублікованы „Соймом Подкарпатських Русинов“ 15. децембра 2007 року.

Проф. Др. Павел Роберт Маґочій,

председа Світовой рады Русинів

Выголошіня

к Позіції СРР односно Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“

(Тот документ быв посланый каждому членови Світовой рады Русинів.)

Як одповідь на обвинїня Світовой рады Русинів на нашу адресу в дїлї підписаня документу, опублікованого 15. децембра 2007 на інтернетї, на вебовій сторінцї „Закарпатський калейдоскоп“ під назвов „Русская премия“, де были такы матеріалы, як:

1. Русины ся дожадують створїня самосправной теріторії під контролёв Европской унії і Руськой федерації,

2. Декларація асоціації русиньскых орґанізацій „Сойм Подкарпатських Русинов“,

3. Преамбула (Высвітлїня к Декларації),

4. К 62. річніцї І. зъязду народных выборів / Святкованя... акту анексії?

5. Косовскый сценарь на Закарпатю,

офіціално выголошуєме:

1. Уведжены документы ся творили без нашой участи, їх троїте опублікованя у новинках „Підкарпатська Русь“ (ч. 5/1, авґуст – децембер 2007, ч. 1/149, 1. – 15. януара 2008, ч. 2/150, 15. – 31. януара 2008) і на вебовій сторінцї із нами нихто не конзултовав і на їх опублікованя сьме никому не давали згоду, то значіть, же під тоты документы сьме ся ани не підписали.

2. Із нашого боку, презентовану позіцію „Сойму Подкарпатських Русинов“ поважуєме за субєктівну, не сьме згодны з нёв, як ани з фактами о „Косовскім сценарю на Закарпатю“ („Выход із складеной сітуації лем єден – Косовскый сценарь!“), барз похыбуєме о можности зрушіня Догоды Фірлінґер – Молотов з 1945 року, катеґорічно одшмарюєме „Повинне будованя „Великой Карпатьской стїны“, не видиме ниякы перспектівы думкы о тім, же „Закарпатя ся мусить стати суверенным штатом“ і „не може ся стати частёв другого штату“, проєкт „локалного обчанства“ видиме як утопію.

3. Ентонаціоналну і політічну сітуацію на Закарпатю видиме іншак, як є презентована у высшеспомянутых „документах“.

4. Наше снажіня о признаня Русинів як самостатной націоналности і вырішіня з тым звязаных проблемів видиме у:

а) актівнім самоутверджіню самыма Русинами соёй націоналной ідентічности,

автентічности своёй културы, русиньского языка;

б) приятю Верьховнов радов Україны юрідічного акту о правах Русинів на націоналну

самоідентіфікацію, закрїплїню їх штатуту як корїнного народу на своїй історічній теріторії;

в) максімалнім выужытю охранного потенціалу екзістуючого україньского законодарства в проспіх Русинів: – Устава Україны (стор. 11, 24, 101); – Закон о народностных меншинах Україны (стор. 11); – Декларація прав націоналностей Україны (1991);

ратіфікованых Українов міджінародных договорів: – Обща декларація людьскых прав; – Европска харта реґіоналных або меншыновых языків; – Рамкова конвенція Рады Европы на охрану народностных меншин (1995); – Конвернція Рады Европы о охранї людьскых прав і основных слобод;

а тыж документів світовых орґанізацій:

– Резолуція Ґенералной громады Орґанізації споєных надорів (ОСН) ч. 61/295, де в статї ч. 3 єднозначно повіджено: „Корїнны народы мають право... вольнї встановлёвати свій політічный статус, реалізовати свій еконімічный, соціалный і културный розвиток” (2. октобра 2001 р.); – Рекомендація Выбору ОСН на ліквідацію расовой діскрімінації (17. авґуіста 2006 р.) і офіціално узнати на Українї русиньску націоналность;

г) пожадовати oд раённых рад Закарпатя узнати у своїх раёнах русиньску націоналность, так як то зробила Свалявска раённа рада, Воловецька раённа рада і Закарпатьска областна рада 7. марца 2007 року;

ґ) домагати ся вшыткыма правныма кроками реалізації выслїдків областного референдуму із 1. децембра 1991 року в повнім россягу – т. є. ай із признанём Закарпатю штатуту шпеціалной самосправной теріторії в рамках Україны;

д) розробити і дати на схвалїня орґанам містной самосправы і Міністерству освіты Україны Концепцію розвитку русиньской нанаціоналной освіты од передшкольской выховы аж по высокошкольску освіту;

е) проєктовати роспочет (бюджет) области із зарахованём потреб Русинів на розвиток націоналной освіты і културы;

є) „зняти“ із Закарпатьской области понижуючу печатку „дотачна область“;

ж) на офіціалній уровни, в научных кругах, на высокых і іншых школах перестати поужывати термін „закарпатьскый Українець“, кідь іде о закарпатьского (підкарпатьского) Русина.

М. АЛМАШІЙ, член Світовой рады Русинів,

председа Закарпатьского областного научно-културолоґічного общества А. Духновіча;

Д. ПОП, секретарь „Сойму Подкарпатських Русинов“ 27.2.2008

● Так вызерать леґітімація „штату Підкарпатьска Русь“, котру зачав выдавати Сейм підкарпатьскых Русинів на Українї і леґітімацію з чіслом єден дістав як честный обчан Енді Варгол. Абсурдне!

Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії

Вшыткых заінтересованых шоковала справа, котра пришла з Україны, же Сейм підкарпатьскых Русинів зачав давати честне обчанство „штату“ Підкарпатьска Русь“. Орґанізаторы осамостатнїня Закарпатьской области Україны (підписаный председа Сейму о. Димитрій Сидор), як самостатной штатоправной формації Підкарпатьска Русь дословно ганебно під чіслом 1 леґітімацій честных обчанів „штату“ свойправно выдали офіціалну леґітімацію на мено Енді Варгол.

Сполочность Енді Варгола в Міджілабірцях ся верейно діштанцує од такых практік і поважує тот почін за меґаломаньскый блуд патолоґічной візії самозваных персон, котры не вагають знеужыти про властну рекламу і особность світового мена, котрый має лем повод русиньскый. Так істо ай родина Енді Варгола в США з ініціатівами такого розміру і характеру не має ніч сполочне і діштанцує ся од того.

Др. Михал БИЦКО, ПгД.,

выконный председа СЕВ, 11. 2. 2008

В Кракові быв ІІІ. Міджінародный конґрес русиньского языка

Русиньске койне – утопія?­!

Світовый конґрес Русинів, Педаґоґічна академія в Кракові, Фундація на підпору лемківской меншины „Рутенiка“ в Польщі были главныма орґанізаторами ІІІ. Міджінародного конґресу pусиньского языка, якый у просторах спомянутой академії быв од 13. до 16. септембра 2007 року.

Перед 15 роками ся одбыв першый міджінародный русиньскый научный языковый форум у Бардіовскых Купелях – ку кодіфікації русиньского языка, де были прияты засады, же за основу  русиньского языка треба взяти жывый народный русиньскый язык, же ся буде поужывати азбука і мають ся розвивати штандарты русиньскых языків в окремых країнах. В 1999 роцї ся одбыв ІІ. Міджінародный конґрес русинського языка в Пряшові, де ся конштатовав ренесанс русиньского языка і главнов темов была приправа публікаціí Русиньскый язык в едіції „Najnowsze dzieje języków słowinańskich“, котра наконець вышла (Opole: Uniwersytet Opolski – Institut Filologii Polskiej, 2004, 2. выданя 2007, 476 стор.). Од 1989 до 2004 року было выдано выше 260 русиньскых періодічных і неперіодічных выдань, в многых країнах ся учіть русиньскый язык, він ся хоснує в церькви, в радію, в телевізії.

Конґресу передовала выставка сучасных русиньскоязычных выдань, котрой вернісаж была 13. септембра 2007 у просторах знамой Яґелоньской бібліотекы в Кракові і де до 12. октобра 2007 было выставленых коло  250 тітулів выданых творів у русиньскім языку за послїднїх 15 років. Выставка была збогачена фотопортретами в жывотній великости вшыткых дотеперішнїх лавреатів Премії Александра Духновіча за русинську літературу, фотоґрафіями з літературных русиньскых акцій і з навчаня русиньского языка в окремых країнах. Кураторами выставкы были Александер Зозуляк (за фотоґрафічну часть) і Лариса Ільченко (за книжкову часть).

На ІІІ. Міджінародный конґрес русинського языка до Кракова было позваных 40 учітелїв і директорів школ із семох країн, де ся учіть русиньскый язык. Якый быв ёго ціль? Проф. Павел Роберт Маґочій у своїм вычерьпнім вступнім рефератї коншатовав належну уровень окремых приятых штандартів русинського языка, котры были кодіфікованы по роцї 1989: у р. 1995 на Словеньску а р. 2000 у Польску, але і перебераня слов із штатных языків, як і то, же на Підкарпатьскій Руси не быв приятый єдотный штандарт языка, є там пару варіантів, котры ся шырше не хоснують, а в дакотрых країнах панує офроґрафічный хаос. Як дале увів, треба зробити вшытко про то, ай діпломатічны крокы, абы прияты штандарты нашли свою шыроку підпору і жебы проблемы коло языка дати на праву міру. Він высоко оцінив Педаґоґічну академію в Кракові, де ся учіть лемківскый язык (Олена Дуць-Файфер). Академія  прихылила конґрес під свою стрїху, дала ёго участникам страву і уквартелёваня, за што їй треба щіро подяковати.

● На другый день ся зачав языковый конґрес, на якім, окрем іншых із своїма рефератами выступили і одборници з окремых сфер зо Словеньска: (злїва доправа)  проф. ПгДр. Юрій Ванько, Др. н.,  Мґр. Алена Блыхова, о. ТгЛіц. Франтїшек Крайняк і ПгДр. Кветослава Копорова

Як повів в першый день конґресу (14. 9. 2007 р.) проректор Педаґоґічной академії у Кракові проф. Др. габ. Тадеуш Будревіч, є про нёго честёв привітати вшыткых участників русиньского языкового конґресу на теріторії Педаґоґічной академії, бо ту ся учіть лемківскый язык, а задачов академії є підпоровати розвиток і русиньского языка. Як підкреслив, він сам ся занимать лемківсков літературов. Вєра Сандовіч-Бонковска за надацію „Рутеніка“ высловила радость з того, же конґрес ся орґанізує в Польску, де споминана надація выдавать книжкы про лемківскы дїти, учебникы і под.

В тот день ку темі Штатут русиньского языка од ІІ. Міджінародного конґресу русиньского языка в 1999 р. очами знамых славістів  прозвучало пять рефератів. Окрем споминаного академіка, проф. Др. П. Р. Маґочія з Торонтьской універзіты в Канадї, выступили зо своїма рефератами проф. Др. Юрій Ванько, Др. н.,  на тему Формованя койне з літературных штандартів, і проф. Др. Роберт Ротштейн із США, якый говорив на тему Романьскы і нероманьскы алфавіты в модернім світї. Проф. Стефан Пю зо Шкотьска представив проблематіку заводжованя чуджіх слов до літературных языків. Він то продемонштровав на книжцї Марії Мальцовской Зелена фатаморґана. Вызначный славіста проф. Др. Александер Дуліченко, др. н. з Естонії говорив на тему Пережытя мікроязыків у модернім світї. Він уваджать такых 18 языків, з котрых много має свою кодіфікацію, міджі нима і карпаторусиньскый, якый задїлює до катеґорії розвивающіх ся языків. Языкознатель ся дотулив і етічного, і языкового сепаратізму, котрого ся боять великы языкы. Він то поважує за звеличованя, а тот процес треба аналізовати.

● На святочн ій рецепції конґресу єден із кодіфікаторів русиньского языка на Словеньску доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., вєдно з автором і сполуавтором высше 20 русиньскых пореволучных учебників Яном Грибом зо Словакії із рук председы СРР П. Р. Маґочія перевзяли нову Премію Кіріла і Мефодія за розвиток русиньского языка у формі бронзовой плакеты і фінанчной одміны з Фонду Штефана Чепы при Торонтьскій універзітї.

Далшов темов, котра ся розоберала на конґресї была тема Актуалны проблемы русиньскых кодіфікованых варіантів. Ку тій темі як першый із рефератом выступив проф. Др. габ. Генрік Фонтаньскі з Польщі з темов Актуалны проблемы лемківского языка, де ся зосередив на шпеціфічности варіантів у лемківскім языку. Доц. Др. Василь Ябур, к. н. із Пряшівской універзіты говорив на тему правил русиньского языка на Словеньску, де обернув увагу на зближованя русиньского языкового варіанту на Словеньску з іншыма русиньскыма варіантами. Мґр. Валерій Падяк, к. н.  із Підкарпатя на Українї говорив о тяжкій языковій  практіцї на Підкарпатю, де не є єдности при хоснованю русиньского языка, наперек тому, же ту были створены мінімално три языковы нормы. Проф. Др. Михал Капраль, к. н. із Нїредьгазькой высшой школы ся занимав актуалнов языковов сітуаціов Русинів у Мадярщінї, де правилино підкреслив, же не мала бы ся неґовати ґрупа корінных жытелїв Русинів у Мадярщінї на укор пришедшых Русинів із Підкарпатя. Старожылы мають свій язык, якый треба брати до увагы і выходити з нёго. Іде, главно о жытелїв такых сел, як Комлошка і Мучонь. О актуалных проблемах войводиньского варіанту русиньского яыка в Сербії сьме ся дізнали з реферату проф. Др. Юліана Рамача з Новосадьской універзіты, якый прочітав проф. Др. Михал Фейса.

Ведучім темы Русиньскый язык в окремых функчных сферах быв проф. П. Р. Маґочій. Проф. Михал Фейса із Сербії говорив о русиньскім языку в урядній сферї, Др.Олена Дуць-Файфер ся занимала языком сучасной русиньской літературы в Польщі, Мґр. Александер Зозуляк проаналізовав акцептацію норматівности в русиньскій публіцістіцї на Словеньску і підкреслив розбіжности в окремых русиньскых редакціях новинок і часописів на Словеньску односно дотримованя кодіфікованого русиньского языка. Так само крітічно говорила і ПгДр. Кветослава Копорова з Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты (ІРНШ ПУ) о языковій уровни перекладів у репертоарї професіоналного русиньского Театру А. Духновіча в Пряшові, де є мало сінонімічных варіантів, часто замірна словакізація текстів і под. О. ТгЛіц. Франтїшек Крайняк із Словакії розаналізовва русиньскый язык в конфесійных текстах а лінґвістічны проблемы при перекладах із чуджоязычной красной літературы простерла перед участниками конґресу Мґр. Алена Блыхова з .

В суботу, 15. септембра, в тематічній секції Русиньскый язык в едукачнім сістемі окремых країн, котру вела ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., ведуча Оддїлїня русиньского языка і културы ІРНШ ПУ, выступила Др. Ева Міхна, яка порівновала кашубскый язык і карпаторусиньскым. Язык є найглавнїшый про каждый народ. Важна є ту роль родины при формованю языка меншин. Лекторка припустила велику асімілацію споминаных языків з боку векшиновых народів. Інформацію о актуалній сітуації в навчаню русиньского языка і културы на Словеньску подала ПгДр. Анна Плїшкова. ПгД. Проф. Др. габ. Януш Гензел із Польщі реферовав о навчаню руського і русиньского языка на Педаґоґічній академії в Кракові, де привів і своїх штудентів, штудовав выбраны дідактічны проблемы выучованя лемківского/русиньского языка. На тему двоязычных школ у Войводинї в Сербії говорила Мґр. Марія Сакач-Фейса. Мґр. Мірослава Хомяк, авторка і сполуавторка 11 лемківскых учебників, популарного проєкту Лемківскый язык з компютером, поповідала о учіню лемківского/русиньского языка за помочі учебных помічників про учітелїв русиньского языка. Тема ся продовжовала выступами Мґр. А. Блыховой, котра прочітала реферат Мґр. Марека Ґая із Словакії К проблемам навчаня русиньского языка на І. і ІІ. ступню основных школ у Словакії. Інтересну тему собі выбрала учітелька русиньского языка з Мукачева Мґр. Марія Лендєл, а то Мотівація к навчаню русиньского языка на Українї. Она конштатовала, же на Підкарпатю є 40 недїльных школ, в котрых ся учіть русиньсыкй язык. Як кажда учітелька, і она прагне, абы наконець быв кодіфікованый єдиный русиньскый язык і на Підкарпатю. Інтересно говорила і лемківска учітелька Мґр. Марія Брода о сітуації і перспектівах навчаня лемківского языка в Польщі, а так істо Мґр. Любіця Нярядї о навчаню русиньского языка на середнїх школах Сербії, яка конштатовала, же у них не суть такы проблемы, як в іншых державах, із недостатком школярїв, ці фінанцій. Дале выступила Мґр. Наталія Гнатко, котра інформовала участників конґресу о пролемах выучованя материньского языка Русинів у Хорватії. Др. Маріанна Лявнець выступила з рефератом Русиньскый язык в школах у Мадярщінї.

Ці не найвекшу діскузію выкликала тема Проблематіка створіня цілорусиньской нормы, тзв. койне, котру вела Др. Олена Дуць-Файфер, як домашня, душа ІІІ. Міджінародного конґресу русиньского языка в Кракові. На тоту тему выступили: Доц. Василь Ябур, к .н.,  професор Др. габ. Генрік Фонтаньскі, Мґр. Мірослава Хомяк і ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. Послїдня з них ся занимала можностями консензу при формованю койне на прикладї русиньского перекладу Мґр. Валерія Падяка тексту книжкы „Народ нивыдкы“ проф. П. Р. Маґочія. Як повів професор ПгДр. Юрій Ванько, к. н. із Словакії – койне є процес. Треба глядати єднакы знакы. Є їх много. В каждім припадї ся треба операти о народный ґрунт. З другого боку, о койне як о утопії говорила Др. Олена Дуць-Файфер.

Наконець была вытворена інтерреґіонална рада русиньского языка (єй зложіня публікуєме в резолуції, приятій на самый конець конґресу). Рада буде рішати нелем сучасны проблемы в розлічных варіантах русиньского языка, але буде робити і над формованём койне, респ. зачне реалізовати поступны конкретны крокы к зближованю окремых варіантів русиньского языка.

Кібы єм мала говорити за свою особу, тыж бы єм ся придала к Оленї Дуць-Файфер, же русиньске койне – то утопія, бо собі думам, же варіанты русиньского языка не суть іщі розвинуты на такій высокій уровни, абы вычерьпали свої можности, главно, кідь ся їднать о підкарпатьскы варіанты, де не є єднота. Але приближовати ся ід ідеалови є все доволене, а є ай потребне. Лем абы ся так не стало, же інакше будеме выжадовати од обычайных людей, інакше од учітелїв, інакше од научных працовників. Уж ту были пробы в часах тзв. „русского“ напряму, кідь ся поужывав руськый яык в карпатьскім варіантї, а тогды ся пропаґовало, абы в основных школах ся говорило доступным народным языком, а в середнїх школах і в научній средї высшым научным штілом. Што то была за кастація народа? На малых і великых? На глупых і мудрых? По 1989 роцї, главно по кодіфікації русиньского языка в 1995 роцї, дошло к демократізації условій. Од того часу ся уж не раз доказало, же русиньскый язык може обогосподарёвати публіцістічну, научну і літературну сферу културного жывота без проблемів. Вышла, наприклад, антолоґія Муза спід Карпат, ряд літературных творів, книжкы поезій і прозы, множество учебників. Нам є близкый підкарпатьскый русиньскый язык, але ёго роздрібненость, неєднотность му не дає шансу быти зверьхованым русиньскым языком. Прихылям ся к словеньскому варіанту русиньского языка, якый є близкый і мадярьскій, лемківскій, войводиньскій, підкарпатьскій русиньскій бісідї. Сьме доступны каждому. А при дотримованю орфоґрафії можеме ся приближовати ку койне. То є мій погляд як практічной особы, писателькы, публіцісткы, яка створює язык в діалоґах, монолоґах, авторьскых поступах, в розлічных жанрах... Не быти публіцістічных і літературных творів, не буде аналізів, буде лем мертвый язык, якый буде хосновати лем пару людей із научной сферы. Думам сі, же русиньскый язык має высшы амбіції. Має возродну функцію. Треба му вернути то, што му взяли. Ёго красу, богатство і достойность. О то ся подля своїх можностей усиловав і ІІІ. Міджінародный конґрес русиньского языка в Кракові.

Марія МАЛЬЦОВСКА, фоткы А. З.

8. 10. 2007

(Позн. шефредактора: Решпектую погляд нашой колеґынї на русиньске койне, зато є i опублікованый. Але нелем я, но і векшына в діскузії к тій темі выступаючіх участників конґресу в Кракові была іншого погляду – створіня цілорусиньской нормы (койне) не поважовали за утопію, але за можный выслїдок процесу зближованя окремых варіантів русиньского языка, на конкретных прінціпах якого в окремых языковых ровинах ся дасть добісідовати, бо іде о шпеціфічны знакы русиньского языка як такого, котры лем з розлічных субєктівных прічін не функціонують єднак во вшыткых. Але  хоць то буде выжадовати много часу, много сил, є надїй, же в ниякім припадї ся не може повторяти історія, жебы сполочне койне ся стало мертвым языком, одорваным од людей. Одпорує тому уж лем єден основный факт: кодіфікація русиньскых варіантів є зроблена на базї жывого языка, также і зближованя буде проходити н тій базї. Самособов, акцептація сполочной нормы, як і єй формованя, буде довгый процес. Але без зачатку не є кінця. Робота то буде сізіфовска, але не недосягнутельна. Ведь ай перед нецілыма тринадцятьма роками мало-хто собі подумав, же буде кодіфікованый русиньскый язык на Словеньску. Вшыткы то брали за утопію. Але она ся сталa реалностёв!)          

Почінаючі ІІІ. Міджінародным конґресом русиньского языка (Краків, 2007), ся з Фонду Штефана Чепы при Торонтьскій універзітї в Канадї зачінать удїлёвати Премія Кіріла і Мефодія  за розвой русиньского языка (плакета і фінанчный дар). По першыраз нёв были оцінены тоты лінґвісты  і учітелї русиньского языка:      

Доц. ПгДр. Василь  Ябур, к. н. і Ян Гриб зо Словакії

Василь Сарканич і Михайло Алмашій iз Україны

Др. Олена Дуць-Файфер і Мірослава Хомяк iз Польщі

Проф. Др. Юліан Рамач зо Сербії

Вшыткым ґратулуєме і жычіме много здоровя і сил в далшій роботї над русиньскым языком.

Резолуція

із ІІІ. Міджінародного конґресу русиньского языка, Краків, 13. – 16. 9. 2007

АКТУАЛНЫ ПРОБЛЕМЫ РУСИНЬСКЫХ КОДІФІКОВАНЫХ ВАРІАНТІВ:

1. До ІV. Міджінародного конґресу русиньского языка кодіфіковати літературный язык на Підкарпатьскій Руси (теперішня Закарпатьска область Україны) і зачати роботы на знормованю літературного языка Русинів у Мадярьску.

2. Кодіфікованы варіанты русиньского языка розвивати на прінціпі лексічной поліваріантности і зо захованём шпеціфічных знаків (фонетічных, морфолоґічных, сінтаксічных, словотворных і под.) карпатьскых русиньскых діалектів.

РУСИНЬСКЫЙ ЯЗЫК В ОКРЕМЫХ ФУНКЦІОНАЛНЫХ СФЕРАХ:

3.  Старати ся в конкретных функціоналных сферах русиньского языка дотримовати прияты правила орфоґрафії і орфоепії. З тым цілём орґанізовати   языковы конзултації русиньскых лінґвістів з робітниками окремых сфер, хоснуючіх списовный русиньскый язык в писмовій (друкованы медії, веб-сайты) і устній подобі (театер, радіо, телевізія).

4. Выдати сінонімічны і перекладовы словникы в окремых варіантах русиньского языка про розлічны сферы поужываня того языка.

РУСИНЬСКЫЙ ЯЗЫК В ЕДУКАЧНІМ СІСТЕМІ ОКРЕМЫХ ШТАТIВ:

5.  З цілём підвышіня уровни навчаня і росшыріня кількости клас, респ. школ, з навчанём русиньского языка заміряти ся на мотівацію к выучованю русиньского языка:

а) школярїв – через доступны масмедії, главно через єствуючі або і через новы – шпеціалізованы – інтернетовы сторінкы заміряны на выучованя русиньского языка; через орґанізованя олімпіад з русиньского языка і русиньскых културно-історічных реалій; через выдаваня зборників школярьскых робот, через выдаваня авдіо- і відеозаписів із правилнов высловностёв у каждім варіантї русиньского языка;

б)  родічів – через прямый контакт з нима і сістематічну освітну роботу з цілём пересвідчіти їх о потребі їх дїтей учіти ся язык предків;

в) учітелїв – через орґанізованя інтерреґіоналных методічных семінарів, взоровых годин русиньского языка і културы; через выдаваня про них методічных матеріалів в єствуючій русиньскій пресї, респ. в шпеціалізованім русиньскім педадоґічнім часописї, якого бы были сполутворцями; через інтереґіоналну выміну учітелїв і штудентів універзіт, на котрых мож штудовати русиньскый язык (Пряшівска універзіта, Яґелоньска універзіта, Новосадьска універзіта, Нїредьгазька высша школа).

6. Створити інтерреґіоналну раду учітелїв і каждорічно орґанізовати інтерреґіоналны учітельскы конференції.

ЗАДАЧА СТВОРІНЯ ОБЩОРУСИНЬСКОЙ НОРМЫ:

7. З цілём зближованя окремых списовных варіантів русиньского языка зачати ся занимати створінём єднотного алфавіту і  прінціпу правопису: властных назв, главно мен, призвіск, і ґеоґрафічных назв. Створити сполочну норму перепису русиньского языка з азбукы до латинікы, заміряти ся на єй єднотне поужываня в інтернетї.

8. Першыма практічныма кроками в створіню койне має быти створіня сполочной научной термінолоґії і сполочного ґрафічного сістему.

ІНТЕРРЕҐІОНАЛНА РАДА РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

9. З цілём ефектівного і конштруктівного рішаня настоленых языковых проблемів ІІІ. Міджінародный  конґрес  русиньского  языка обновлює роботу Інтерреґіоналной рады русиньского языка, до котрой были єдноголосно зволены в першій ґрупі лінґвісты-славісты: проф. Др. Юрій Ванько, к. н., проф. Др. Александер Дуліченко, др. н., проф. Др. Стефан Пю, проф. Др. Роберт Ротштейн і проф. Др. габ. Генрік Фонтаньскі, а в другій ґрупі за окремы реґіоны-країны:   проф. Др. Михал Капраль, к. н. (Мадярщіна), Мґр. Валерій Падяк, к. н. (Україна), Мґр. Демко Трохановскый (Польща),  проф. Др. Михал Фейса (Сербія), Мґр. Марія Хома (Хорватія) і доц. Др. Василь Ябур, к. н. (Словакія). 

СВІТОВЫЙ КОНҐРЕС РУСИНІВ ІЗ ЦЕТРОМ У ПРЯШОВІ

ПЕДАҐОҐІЧНА АКАДЕМІЯ У КРАКОВІ

ФУНДАЦІЯ НА ПОМІЧ ЛЕМКІВСКІЙ МЕНШИНЇ „РУТЕНІКА“ У ВАРШАВІ

орґанізують

ІІІ. Міджінародный конґрес русиньского языка

ПЕДАҐОҐІЧНА АКАДЕМІЯ, Краків, 13. – 16. 9. 2007

Проґрам:

Четверь, 13. 9. 2007

приxoд участників i уквартелёваня в гoтeлї „ЗА КОЛЮМНАМИ”, ул. Армії Краёвой 9

19.00 – ВЕРНІСАЖ Выставкы русиньскоязычных книжок в яґeлоньскій бібліотецї (Кураторы выставкы: Лариса Ільченко, Александер Зозуляк)

Пятніця, 14. 9. 2007

8.30 – Реґістрація участників – главна будова педаґоґічной академіі, ул. подхоронжых 2 (перед главнов аулов ПA) 

9.30 – 10.00 Святочне отворіня ІІІ. Міджінародного конґресу русиньского языка – главна аула педаґоґічной академіЇ

10.00 – 13.00 Пленарне засіданя (аула ПA), ведучій проф. Др. габ. Генрик Фонтаньскый

Тема: Статус русиньского языка од II. Міджінародного конґресу русиньского языка в 1999 роцї ОЧАМИ вызначных славістoв

Выступлять:

проф. Др. Павел Роберт Маґочій, Канада

Цілї ІІІ. Kонґресу русиньского языка

(Goals of the Third Language Congress)

проф. Др. Юрій Ванько, к. н., Словакія

Формованя койне з літературных штандардiв

(The Creation of koinés for Literary Standards)

проф. Др. Роберт Ротштейн, Споєны штаты америцькы

Романьскы і нероманьскы азбукы в модернім світї

(Roman and Non-Roman Alphabets in the Modern World)

проф. Др. Стефан Пю, Велика Брітанія

Проблематіка вводжіня чужіх слов до літературных языків

(The Problem of Foreign Loan Words in Literary Standards)

проф. Др Александер Дуліченко, Естонія

Тырваня мікроязыків у модернім світї

(The Survival of Micro-Languages in the Modern World)

ДІСКУЗІЯ

14.30 – 18.30 – РОБОТА В СЕКЦІЯХ:

1. СЕКЦІЯ – ведучій проф. Др. Роберт Ротштеін

ТЕМА: АКТУАЛНЫ ПРОБЛЕМЫ РУСИНЬСКЫХ КОДІФІКОВАНЫХ ВАРІАНТІВ

Выступлять з ОКРЕМЫХ ШТАТІВ:

проф. др габ. Генрик Фонтаньскый, Польща

Актуалны проблемы лемківского языка

доц. Др. Василь Ябур, к. н., Словакія

Орфоґрафічны проблемы і корекції в русиньскім языку в Словакії

Мґp. Валерій Падяк, к. н.,  Україна

Аналіза ґраматічной практікы на Підкарпатьскій Руси: проблемы і перспектівы

проф. Др. Михаіл Капраль,  Мадярщіна

Актуална языкова сітуація Русинів в Мадярщінї

проф. Др. Юліян Рамач, Сербія

Актуалны проблемы войводиньского варіанту русиньского языка

15.30 – 16.20 – ДІСКУЗІЯ

2. СЕКЦІЯ – ведучій проф. Др. Павел Роберт Маґочій

ТЕМА: РУСИНЬСКЫЙ ЯЗЫК В ОКРЕМЫХ ФУНКЦІОНАЛНыХ СФЕРАХ

ВЫСТУПЛЯТЬ:

проф. Др. Михал Фейса, Сербія

Русиньскый язык в урядній сферї

Др. Олена Дуць-Файфер, Польща

Язык сучасной русиньской літературы

Мґр. Александер Зозуляк, Словакія

Акцептація норматівности в русиньскій публіцістіцї в Словакії

Др. Кветослава Копорова, Словакія

Язык  професіоналного русиньского театру

о. ТгЛіц. Франтїшек Крайняк, Словакія

Русиньскый язык в конфесійных текстах

Мґр. Алена Блыхова, Словакія

Лінґвістічны проблемы при перекладах із чужоязычной красной  літературы

17.40 – 18.30 – ДІСКУЗІЯ 

19.00 – ВЫСТАВКА „ПУТЁВ НЕЕКЗІСТУЮЧІХ ЛЕМКІВСКЫХ СЕЛ“ – выставна сала Воєвoдьской ПублІчнoй Бібліотекы в Кракові

СУБОТА, 15. 9. 2007

9.00 – 13.00

ТЕМА:  РУСИНЬСКЫЙ ЯЗЫК В ЕДУКАЧНІМ СІСТЕМІ ОКРЕМЫХ ШТАТІВ – ведуча Др. Анна Плїшкова, ПгД.

ВЫСТУПЛЯТЬ:

Др. Ева Міхна, Польща

Моделы філолоґічной едукації в одношіню к малым етнічным языкам

Інж. Катаріна Ондрашова, Міністерство школства, Словакія

Можность розвоя етнічных языків в едукачнім сістемі Словеньской републікы

проф. Др. габ. Януш Гензель, Польща

Выбраны дідактічны проблемы навчаня лемківского/русиньского языка

Мґр. Марія Сакач-Фейса, Сербія

Проблемы двоязычных школ у Войводинї

Мґр. Мірослава Хомяк, Польща

Учебны помічникы про учітелїв русиньского языка

10.00-10.30 – ДІКУЗІЯ

Продовжіня темы:

Выступлять з ОКРЕМЫХ держав:

Мґр. Марек Ґай, Словакія

О проблемах навчаня русиньского языка на І. і ІІ. ступнї  основной школы в Словакії

Мґр. Марія Лендєл, Україна

Мотівация до навчаня русиньского языка на Українї

Мґр. Марія Брода, Польща

Сітуація і перспектівы навчаня лемківского языка в Польщі

Др.  Яков Кишюгас, Сербія

Навчаня русиньского языка в середнїх школах Сербїі 

Мґр. Наталія Гнатко, Хорватія

Проблемы навчаня материньского языка Русинів у Хорватії

Др.  Маріанна Лявинець, Мадярщіна

Русиньскый язык в школах у Мадярщінї

о. Василь Бойчук, Румунія

Формованя русиньской школы в  Румуніі

12.30 – 14.00 – ДІКУЗІЯ

14.30 – 18.00

ТEMA: ПРОБЛЕМАТІКА СТВОРІНЯ ОБЩОРУСИНЬСКОЙ НОРМЫ – ведуча Др. Олена Дуць-Файфер

Выступлять:

доц. Др. Василь Ябур,  Словакія

Зближіня ґрафемікы і орфоґрафіі окремых варіантів русиньского языка

проф. Др. габ. Генрик Фонтаньскый, Мґр. Мірослава Хомяк, Польща

Русиньска лінґвістічна термінолоґія

Мґр. Мірослава Хомяк, Мґр. Штефан Сухый, Польща, Словакія

О проблемах методічной термінолоґіі русиньского языка

Др. Анна Плїшкова, ПгД.,  Словакія

Гляданя консензу при формованю койне на прикладї перекладу тексту книжкы Народ нивыдкы

ДІСКУЗІЯ

(На основі першой пробы русиньского койне – перекладу тексту книжкы Народ нивыдкы.)

НЕДЇЛЯ, 16. 9. 2007

9.00 – 11.00

ПриЯтя РезолуцІй Із засідань окремых секцІй – ведучій Мґр. Александер Зозуляк

11.00 – 14.00

Засіданя Світовой рады Русинів

15.00 –  ОДХОД участників конґресу дoмів

о. Франтїшек КРАЙНЯК, ведучій делеґації Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій

Ідеално бы было, кібы вшыткы русиньскы орґанізації были членами Асоціації

(Справа делеґації САРО на пленарнім засіданю 9. Світового конґресу Русинів, Мараморош-Сіґет, 22. юна 2007.)

Важеный пане председо і членове Світовой рады Русинів, дорогы делеґаты і гостї Конґресу,

довольте мі в короткости поінформовати вас о штруктурі і цілях нашой Асоціації.

На Словеньску є зареґістрованых 15 русиньскых орґанізації. З них є в Словеньскій асоціації русиньскых орґанізацій  шість:

-        Общество св. Йоана Крестителя,

-        Русин і Народны новинкы,