Резолуція

зо засіданя Світовой рады Русинів, Пряшів, 13. 2. 2009 (дефінітівна верзія)

1.  Дале платить пункт попореднёй резолуції – написати писма од членьскых орґанізацій Світового конґресу Русинів (СКР) до румуньскых амбасад у країнах, де суть членьскы орґанізації СКР, і жадати высвітлїня – чом дотеперь (од 9. СКР, 21. – 24. юна 2007 у Мараморош-Сіґетї в Румунії) не є дана на будові Містьского уряду (бывшого суду) того міста памятна табла жертвам мараморош-сіґетьскых процесів у роках 1913 – 1914. СРР прийняла пропозіцію тексту писма до румуньскых амбасад приправлену П. Р. Маґочіём. Ю. Фірцак мусить доручіти фотоґрафії румуньскоязычной і русиньскоязычной памятной таблы каждому членови СРР. Писмо перекладене до чеського, хорватьского, мадярьского і іншых языків) треба послати од каждой членьской орґанізації СКР (в оріґіналї на фіремнім паперї, не електронічнов поштов) до амбасад Румунії в каждїй з 9 країн, котры суть заступлены у СКР.

Термін: до 30. марца 2009

Одповідный: каждый член СРР

2.  Было предложено членами СРР: А. Копчом, же День Русинів буде в Польску 5. децембра а Ю. Фірцаком, же   у Румунії такый день буде – 3. марца. День Русинів треба іщі встановити на Словеньску, Українї, в Чеську, Хорватьску  і Северній Амарицї. В Мадярьску і Сербії уж є. Тоты даты послати выконному секретарёви СРР.

Термін: до 30. марца 2009

Одповідны: окремы члены СРР

3.  Дале платить пункт попереднёй резолуція  – наголосити выконному секретарёви, а тот підпредседови СРР мена і призвіска делеґатів і гостїв 10. конґресового засіданя Русинів  4. – 7. юна 2009 у Руськім Керестурї і Петровцях. З каждой членьской країны може іти на конґрес 10 делеґатів і 5 гостїв. Окрем того, председа СРР мать право позвати особно 10 своїх гостїв. На Світовый форум русиньской молодежи в рамках конґресу із каждой членьской країны може прийти по 5 делеґатів.

Термін: до 30. апріля 2009

Одповідный: каждый член СРР

4.  Од 1. до 10. юла 2009 буде у Ганчові в Польску Табор русиньскых дїтей у віцї од 12 до 15 років, а зато член СРР за тоту країну напише писмо односно фінанцованя того табора Вышеградьскому фонду.

Термін: до 25. фебруара 2009

Одповідный: А. Копча

 далe

Записав: Александер З0ЗУЛЯК, выконный секретарь СРР

В Пряшові засїдала Світова рада Русинів

13. фебруарa 2009 члены Світовой рады Русинів (СРР) мали своє далше реґуларне засїданя у Пряшові на Словакії. Одбыло ся в семінарній містности Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. На засїданю было вшыткых 9 членів СРР: П. Р. Маґочій (председа), Д. Папуґа (підпредседа), Ю. Фірцак, Н. Гнатко, А. Копча, М. Лявинець, А. Пілатова, В. Противняк і А. Блыхова, як і выконный секретарь А. Зозуляк і позорователь з Україны намісто М. Алмашія – М. Бобинець (послїднї двоме без права голосованя). Засїданя прошло точно подля проґраму, якый мав 11 пунктів.

Теперь бы сьме хотїли о тім засїданю повісти кус веце, розвести дакотры пункты. Самособов, як правило, спершу была контроля резолуції з попереднёго засїданя, котре было 13. децембра 2008 в Будапештї. Такой першый пункт быв сповненый тым, же председа СРР приправив текст писма, котре бы мали од своїх членьскых орґанізацій послати румуньскым амбасадам у своїх країнах у тім дїлї, же уж скоро минуть два рокы од конґресу в Румунії, а табла жертвам у Мараморош-Сіґетї іщі все не вісить на будові бывшого суду!!!

Часточно быв сповненый і 2. пункт попереднёй резолуції, же в каждій членьскій країні СКР буде установленый День Русинів, як то є в Мадярьску і Сербії. Теперь было компетентныма членами СРР повіджено, же такый день буде у Польску 5. децембра а в Румуньску – 3. марца.

далe

А. З., 26.02.2009

Резолуція

зо засїданя Світовой рады Русинів, Будапешт, 13. 12. 2008

1. Надале платить резолуція написати писма од Світовой рады Русинів (СРР) і од членьскых орґанізацій Світового конґресу Русинів (СКР) до румуньскых амбасад у країнах, де суть членьскы орґанізації СКР, і жадати высвітлїня – чом дотеперь (од 9. СКР, 21. – 24. юна 2007 у Мараморош-Сіґетї в Румунії) не є поміщена на будові Містьского уряду (бывшого суду) того міста памятна табла жертвам мараморош-сіґетьскых процесів з років 1913 – 1914. Пропозіцію тексту про членів СРР приготують П. Р. Маґочій і А. Зозуляк.

Термін: до 13. фебруара 2009                                                           Одповідный: каждый член СРР

2. Установити День Русинів у вшыткых країнах, де суть членьскы орґанізації СКР, як то є в Сербії і Мадярьску. Тоты даты послати выконному секретарёви СРР.

Термін: до 13. фебруара 2009                                                         Одповідны: окремы члены СРР

3. В Белеградї в рамках 10. Світового конґресу Русинів будуть гостями влады Сербії посланцї народных парламентів і Европского парламенту з тых країн, одкы суть членьскы орґанізації СКР, зато треба наголосити їх мена, призвіска і адресы выконному секретарёви СРР.

Термін: до 1. апріля 2009                                                                 Одповідный: каждый член СРР

4. Наголосити выконному секретарёви і підпредседови СРР мена і призвіска делеґатів і гостїв 10. конґресового засїданя СКР 4. – 7. юна 2009 у Руськім Керестурї і Петровцях. З каждой членьской країны може іти на конґрес 10 делеґатів і 5 гостїв. Окрем того, председа СРР мать право позвати окреме 10 своїх гостїв. На Світовый форум русиньской молодежи в рамках конґресу із каждой членьской країны може прийти по 5 делеґатів.

Термін: до 30. апріля 2009                                                             Одповідный: каждый член СРР

далe

Записав: А. З0ЗУЛЯК, выконный секретарь СРР, 28.1.2009

Проф. Павел Роберт Маґочій

навщівив 4 країны

Дорога професора Торонтьской універзіты, академіка Канадьской кралёвской академії наук і председы Світовой рады Русинів – Павла Роберт Маґочія зачала в Австрії, конкретно у Відню, де мав 11. децембра 2008 лекцію на універзітї.

• У Будапештї 13. 12. 2008 было ся засїданя Світовой рады Русинів, де за челный стїл засїли: (злїва) підпредседа СРР Д. Папуґа зо Сербії, председа П. Р. Маґочій з Канады, выконный секретарь А. Зозуляк і повірена веджінём Рады Світового форуму русиньской молодежи А. Блыхова.

Тоту нагоды сьме выужыли на то, же сьме на 13. децембра до недалекого Будапешту скликали засїданя Світовой рады Русинів, котре там мало быти іщі в місяцю септембрї. Засїданя проходило подля допереду становленого проґраму, в котрім членів найвеце інтересовали два вопросы: забезпечіня 10. конґресового засїданя у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватії), як і важна сучасна сітуація у звязи з Русинами на Підкарпатю, на Українї, о чім членів СРР поінформовав не так член рады Михайло Алмашій, як призваный гость засїданя Микола Бобинець, котрый єдиный із позваных Русинів Підкарпатя быв на діскузії за округлым столом у Києві 28. новембра 2008, де ся дость обшырно говорило о даній сітуації на Підкарпатю з боку дакотрых екстремістічных сил, хоць то не є цілонародный русиньскый рух на Підкарпатю. На засїданю СРР было вырїшено, же член Світового конґресу Русинів – Сойм подкарпатськых Русинув і представитель той орґанізації в СРР – М. Алмашій єднозначно задекларовали, же ся стали політічнов орґанізаціов, з той прічіны СРР дасть пропозіцію СКР, абы як Сойм, так і ёго сучасный представитель в СРР были вылучены з тых орґанів Русинів, котры суть неполітічны і нецерьковны, але културно-націоналны.

далe

А. З., 23.12.2008

Списованя людей і молодеж – дві найглавнїшы темы

Так бы мож коротко характерізовати послїднє засїданя Світовой рады Русинів (СРР), котре было 24. мая 2008 у польскім купельнім містї Криніця. Засїданя вів підпредседа СРР Дюра Папуґа, котрый привітав вшыткых притомных а потім ся обговорёвали окремы пункты проґраму, ку котрым все на зачаток дав коментарь выконный секретарь СРР Александер Зозуляк. Члены СРР были гостями Стоваришыня Лемків у Польску і ёго председы і члена СРР Андрія Копчі, за што му патрить вдяка.

Насамый перед ся робила котроля повнїня резолуції з попереднёго засїданя СРР з 5. фебруара 2008 у Букурештї, дале плачіня членьского, котроля повнїня Резолуції 9. Світовогого конґресу Русинів (СКР) у Мараморош-Сіґетї, обговорёвав ся став приправы 10. Світового конґресу Русинів і 4. Світового форуму русиньской молодежи у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія), котрый буде 5. – 7. юна 2009. Потім ся говорило і о сучасных тенденціях у русиньскім русї на Підкарпатю, но найважнїшыма были дві темы – найблизше списованя людей і молодеж. Самособов, же наконець была прията резолуція, а праві в єй пунктї 10 ся говорить: „Створити в окремых державах, де суть членьскы орґанізації СКР, план акцій перед списованём жытельства у р. 2010 – 2011 і тот предложыти на найблизше засїданя СРР“. Пункты 8 і 11 резолуції ся тыкають молодежи і дїтей, котрых нам треба выховлёвать, кідь хочеме мати своїх наслїдовників у русиньскім русї. Першый із спомянутых пунктів говорить: „Створёвати секції молодых у членьскых орґанізаціях СКР, котры бы наберали скусености од старшых а поступно могли самостатно робити.“ У другім ся уводить: „Зорґанізовати Табор русиньскыхс дїтей, в чім суть заінтересованы 4 державы (Словакія, Польща, Сербія, Мадярьско). Де то буде, ся вырїшить на найблизшім засїданю СРР.“ А тото засїданя бы правдоподобно мало быти восени того року в Будапештї.

Засїданя СРР ся вело в конштруктівнім духу, были прияты конкретны цїлї і задачі, лем терміны їх реалізації ся даколи не дарить повнити членам СРР, также бы ся жадала векша одповідность і дісціпліна з їх боку.

А. ЗОЗУЛЯК, выконный секретарь СРР, 1.7.2008

Резолуція

зо засїданя Світовой рады Русинів, Криніця, 24. 5. 2008

1. Написати писмо од Світовой рады Русинів (СРР) і од членьскых орґанізацій Світового конґресу Русинів (СКР) до румуньскых амбасад у країнах, де суть членьскы орґанізації СКР, і жадати высвітлїня – чом дотеперь (од 9. СКР 21. – 24. юна 2007 у Мараморош-Сіґетї в Румунії) не є поміщена на будові Містьского уряду (бывшого суду) того міста памятна табла жертвам мараморош-сіґетьскых процесів в роках 1913 – 1914. Пропозіцію тексту про членів СРР приготують П. Р. Маґочій і А. Зозуляк.

Термін: до 15. юна 2008          Одповідный: каждый член СРР

2. Установити День Русинів у вшыткых країнах, де суть членьскы орґанізації СКР, як то є в Сербії і Мадярьску. Тоты датумы послати выконному секретарёви СРР.

Термін: до 15. юна 2008          Одповідны: окремы члены СРР

3. В Белеградї в рамках 10. Світового конґресу Русинів будуть гостями влады Сербії посланцї народных парламентів і Европского парламенту з тых україн, одкы суть членьскы орґанізації СКР, зато треба наголосити їх мена, призвіска і адресы выконному секретарёви СРР.

Термін: до 15. юна 2008          Одповідный: каждый член СРР

4. Была схвалена зміна терміну 10. Світового конґресу Русинів на 4. – 7. юна 2009 у Руськім Керестурї (Сербія) і Петровцях (Хорватія) із такым проґрамом: в Руськім Керестурї 5. юна дообіду буде  святочне пленарне засїданя конґресу, пообідї – засїданя в секціях, 6. юна у Петровцях цїлый день буде 2. часть пленарного засїданя і діскусія, 7. юна в Руськім Керестурї дообіду буде 3. часть пленарного засїданя і прийятя заключных документів.

Термін: 5. – 7. юна 2009          Одповідны: Д. Папуґа, Н. Гнатко

5. Обернути ся офіціалным писмом до обидвох асоціацій на Підкарпатю – „Сойму Подкарпатських Русинов“ і „Народной Рады Русинов Закарпаття“ з вопросом, ці мають інтерес быти членьскыма орґанізаціями СКР. Кідь будуть згодны, так на 19. юна 2008 до Народного дому Русинів в Ужгородї скликати засїданя СРР, котре бы было росшырене о председів окремых орґанізацій обидвох асоціацій, де бы ся рїшали проблемы сучасного русиньского руху на Підкарпатю.

Термін: до 1. юна 2008          Одповідны: П. Р. Маґочій, А. Зозуляк

6. Приправити текст писма односно Акції „Вісла“, котрый бы ся послав властям Польска.

Термін: до 10. юна 2008          Одповідный: А. Копча

7. Послати выконному секретарёви терміны централных културных акцій у країнах, де суть членьскы орґанізації СКР, і створити календарь тых акцій на другый піврік 2008.

Термін: до 10. юна 2008          Одповідный: каждый член СРР

8. Створёвати секції молодых у членьскых орґанізаціях СКР, котры бы наберали скусености од старшых а поступно могли самостатно робити.

Термін: сталый          Одповідный: каждый член СРР

9. Члены СРР обговорили текст писма председы СРР П. Р. Маґочія адресованого 19. мая 2008 членови СРР за Україну  М. Алмашіёви  і в голосованю го єдноголосно схвалили.

10. Створити в окремых державах, де суть членьскы орґанізації СКР, план акцій перед списованём жытельства у 2010 – 2011 роках і тот предложыти на найблизше засїданя СРР.

Одповідный: каждый член СРР

11. Зорґанізовати Табор русиньскых дїтей, в чім суть заінтересованы 4 державы (Словакія, Польща, Сербія, Мадярьско). Де то буде, ся вырїшыть на найблизшім засїданю СРР.

Терміін: лїто 2009         

Одповідны: В. Противняк, А. Копча, Д. Папуґа, М. Лявинець

12. Кідь не буде засїданя СРР 19. юна 2008 в Ужгородї, так найблизше засїданя СРР буде в Будапештї.

Термін: септембер – октобер 2008          Одповідна: М. Лявинець

Главный пункт рїшіня СРР – Позіція к Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“

В днях 4. – 6. фебруара 2008 ся зышли члены Світовой рады Русинів (СРР) на рядї акцій у главнім містї Румунії – Букурештї.

Стрїча членів СРР: П. Р. Маґочія (председа), Д. Папуґы (підпредседа), Ю. Фірцака (гоститель), А. Пілатовой, М. Лявинцёвой, Г. Гнатковой (М. Алмашій, А. Копча, В. Противняк і А. Блыхова ся оправдали, місто А. Блыховой на засїданю взяв участь член Рады Світового формуму русиньской молодежи – Юліан Фірцак) зачала уж першый день неофіціалным засїданём, на котрім ся обговорёвала главно Декларація з Преамбулов і Додатком, котру выдав „Сойм Подкарпатських Русинов“ із Україны і котры ся обявили на інтернетї 15. децембра 2007. (Дакотры главны пункты із Додатку публікуєме в тім чіслї, жебы чітатель мав представу о што ту йде.) Тоты документы члены СРР дістали мейлом допереду, як і пропозіцію Позіції Світовой рады Русинів к тым документам, также каждый быв добрї інформованый і бісїда ся вела конштруктівно. Вшыткых членів СРР несподївав факт, же такы документы выдала членьска орґанізація Світового конґресу Русинів – „Сойм Подкарпатських Русинов“ а під Деклараціов є уведжене мено і призвіско члена СРР за Русинів Україны – Михайла Алмашія. Векшына членів СРР, враховано тых, котры до Букурештї прийти не могли, одсудила тоты документы, бо была того погляду, же не поможуть русиньскому дїлу ани на Українї, ани у світї. Вынятком быв єдиный члeн СРР, котрый до істой міры бранив позіцію выданых документів, у котрых была высловлена думка самостатной, в повній мірї автономной Підкарпатьской Руси, оддїленой од Україны, што в політічній сітуації на Українї, як і в часї інтеґрації до Европской унії, є нереалным. Самособов, мати свою русиньску державу – то бы было добрї, але то фантасмаґорія, утопія. Также так то розуміють члены СРР, і прияты документы соймом поважують за небезпечны в сучасній політічній сітуації, бо можуть вернути назад тот малый крок допереду, што быв зробленый у русиньскім русї на Підкарпатю в послїднїм періодї.

А. ЗОЗУЛЯК, выконный секретарь СРР, фоткы автора, 27.2.2007

далe

К 62. річніцї І. зъязду Народных выборів

СВЯТКОВАНЯ... АКТУ АНЕКСІЇ?

Додаток к Декларації асоціації русиньскых орґанізацій Закарпатя „Сойм Подкарпатських Русинов“

... КОСОВСКЫЙ СЦЕНАРЬ НА ПІДКАРПАТЮ

Затоже договор о „Закарпатьскій Українї“ быв підписаный міджі СССР і ЧСР, так фактічно Підкарпатьска Русь ся стала частёв СССР і підлїгала адміністратівній справі УССР. При роспадї СССР зато быв зась настоленый вопрос о штатутї теріторії Русинів на юг од Карпат. На цїлоукраїньскім референдумі 1. децембра 1991 было вырїшено, же вопрос штатуту той теріторії ся має рїшати на областнім референдумі. 78% жытелїв Закарпатьской области ся высловило зато, жебы Закарпатя было частёв Україны і мало автономный штатут. Але політічны кругы в Кієві іґноровали волю народа і перемінили край на зону націоналной погромы.

... По роцї 1991 Закарпатя потихонькы зачали заселяти злодїї, але тыж утїкачі з основной части Україны, главно Галичане. В 90-ых роках 20 ст. Закарпатя ся стало скуточным раём мафіяньскых ґруп, дроґовых ділерів і наркоманів. Кідь о Закарпатя нихто не дбав, нечудо, же подобных особ ту „машіровало“ тісячі. Навыше, пришелцї такому ставу припомагали... ТАК ДАЛЕ ЖЫТИ НЕ МОЖ. (Позн. А. З.: Тот вступ і много далшого в даных документах є впорядку і правдиве, але неправилный є выход з той сітуації, о чім ся пише дале.)

далe

(Переклад із руського оріґіналу А. З.) 27.2.2007

Букурешт, 5. 2. 2008

Позіція Світовой рады Русинів

     15. децембра 2007 року  „Сойм Подкарпатських Русинов“ опубліковав Декларацію вєдно з Преамбулов і Додатком, котрый має назву „К 62 годовщине І съезда народных комитетов празднование ... акта анексии?“. Світова рада Русинів поважує вшыткы тоты документы за небезпечны, заміряны проти екзістуючій політічній сітуації в Европі і інтересам карпаторусиньского народа, што жыє на Українї (в Закарпатьскій области) і сусіднїх державах.

     У высше спомянутых документах Сойм ся выголошує  за „народный парламент“ а в Преамбулї і Декларації ся твердить, же Україна не має „леґітімне“ право на справованя Закарпатя; же почас шістнадцятёх років Україна робить політіку „скрытой ґеноціды русиньского народу“, же на Закарпатю екзістує реална грозба етнічного конфлікту і же Росія і Европска унія мусять взяти на себе функцію ґарантів рішіня „русиньского проблему“.

     Треба ся позвідати, хто зволив Сойм, котрый ся выголосив за „народный парламент“? Одповідь: нихто!

     А што повісти к грозбі ґеноціды? Теперь на Закарпатю выходять друкованы русиньскоязычны публікації, екзістують школьскы класы (в котрых ся учіть коло 900 школярїв русиньскый язык), леґално функціонують русиньскы сполоченьскы і културны орґанізації, в тім чіслї ай тоты, што суть членами Сойму. Ани єдна особа не стратила свій жывот, не была арештована зато, же ся голосить за Русина. Окрем того, є немало особ русиньского походжіня зо Закарпатя, котры ся  стали  челныма штатныма представителями  теперішнёй Україны, єй влады і верьховного суду. Также о якій „грозбі ґеноціды“ є реч?

     Далшы „арґументы“ Сойму о правдоподобности ці неминучости взнику етнічного конфлікту на Закарпатю вызерають просто абсурдно і протиречать вшыткій історічній і сучасній скусености мірного і гармонічного сполужытя Русинів зо своїма сусідами іншой націоналности. Будь-якы речі о можности міджіетнічного конфлікту суть уражков русиньского народу, оддавна знамого своёв толерантностёв і почливостёв к людём іншого націоналного походжіня ці говорячіх іншым языком.

     Росія  як ґарант вырішіня русиньского вопросу? То звучіть просто смішно, бо хто в Европі буде поважовати авторітарный режім той державы на челї з презідентом Путїном за скуточного ґаранта охраны людьскых прав і демокрації? Ці сучасный російскый режім, як і ёго совєтьскый предходця, мож  поважовати за добрый приклад, вартый наслїдованя, про карпатьскых Русинів ці іншый народ в Европі?  Позераючі на теперішню політічну сітуацію навколо незалежной Україны, вызвы о поміч з боку Росії (а іщі в документах опублікованых у російскім языку) вызерають як умыселна провокація Сойму проти влады країны, в котрій ёго членове жыють і роблять.

     Обсяг Додатку к Декларації і Преамбулї застрашує іщі веце. Їх авторы выголошують „косовскый сценарь“ як єдиный выход про Закарпатя. В нїм ся вызывать к створіню „суверенного штату“, котрый не може быти „частёв другого штату“. Тот штат на Закарпатю мусить мати свою армаду і выбудовати „Велику Карпатьску Стїну“, котра бы їх оддїлёвала од остатной Україны; прияти русиньскый і російскый (!) язык за державны. Наконець, обчанство (громадянство) будучого „суверенного“ Закарпатя буде „зарезервоване про корінне жытельство і людей звязаных вінчанков“. А як ся тота корінность буде перевірёвати? Автор Додатку пропонує створити лустрачну комісію, яка буде штудовати повод каждой особы перед тым, як ся вызначіть, ці єй предкы жыли на Закарпатю найменше почас штирёх поколїнь. Може Сойм мав бы повірити тоту „лустрачну комісію“, жебы робила іщі ай аналізу кровли каждого індівідуа?

     Подобны пропозіції, якы  одзеркалюють тоталітны, расістічны і фашістічны ідеї, не суть приятельны про Европу ани остатный світ 21. стороча.  В сучасній посткомуністічній Европі окремы особы і орґанізації, выужываючі слободу слова, можуть высловлёвати будь-якы ідеї, аж по тоты найрадікалнїшы і найекстремістічнїшы. „Сойм Подкарпатських Русинов“ тыж має тото право. Неприятельным  але є факт, же даны документы были підписаны членом Світовой рады Русинів.

     Світова рада Русинів катеґорічно ся діштанцує од екстремістічного обсягу Декларації, Преамбулы і Додатку, котры были опублікованы „Соймом Подкарпатських Русинов“ 15. децембра 2007 року.

Проф. Др. Павел Роберт Маґочій,

председа Світовой рады Русинів

Выголошіня

к Позіції СРР односно Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“

(Тот документ быв посланый каждому членови Світовой рады Русинів.)

Як одповідь на обвинїня Світовой рады Русинів на нашу адресу в дїлї підписаня документу, опублікованого 15. децембра 2007 на інтернетї, на вебовій сторінцї „Закарпатський калейдоскоп“ під назвов „Русская премия“, де были такы матеріалы, як:

1. Русины ся дожадують створїня самосправной теріторії під контролёв Европской унії і Руськой федерації,

2. Декларація асоціації русиньскых орґанізацій „Сойм Подкарпатських Русинов“,

3. Преамбула (Высвітлїня к Декларації),

4. К 62. річніцї І. зъязду народных выборів / Святкованя... акту анексії?

5. Косовскый сценарь на Закарпатю,

офіціално выголошуєме:

1. Уведжены документы ся творили без нашой участи, їх троїте опублікованя у новинках „Підкарпатська Русь“ (ч. 5/1, авґуст – децембер 2007, ч. 1/149, 1. – 15. януара 2008, ч. 2/150, 15. – 31. януара 2008) і на вебовій сторінцї із нами нихто не конзултовав і на їх опублікованя сьме никому не давали згоду, то значіть, же під тоты документы сьме ся ани не підписали.

2. Із нашого боку, презентовану позіцію „Сойму Подкарпатських Русинов“ поважуєме за субєктівну, не сьме згодны з нёв, як ани з фактами о „Косовскім сценарю на Закарпатю“ („Выход із складеной сітуації лем єден – Косовскый сценарь!“), барз похыбуєме о можности зрушіня Догоды Фірлінґер – Молотов з 1945 року, катеґорічно одшмарюєме „Повинне будованя „Великой Карпатьской стїны“, не видиме ниякы перспектівы думкы о тім, же „Закарпатя ся мусить стати суверенным штатом“ і „не може ся стати частёв другого штату“, проєкт „локалного обчанства“ видиме як утопію.

3. Ентонаціоналну і політічну сітуацію на Закарпатю видиме іншак, як є презентована у высшеспомянутых „документах“.

4. Наше снажіня о признаня Русинів як самостатной націоналности і вырішіня з тым звязаных проблемів видиме у:

а) актівнім самоутверджіню самыма Русинами соёй націоналной ідентічности,

автентічности своёй културы, русиньского языка;

б) приятю Верьховнов радов Україны юрідічного акту о правах Русинів на націоналну

самоідентіфікацію, закрїплїню їх штатуту як корїнного народу на своїй історічній теріторії;

в) максімалнім выужытю охранного потенціалу екзістуючого україньского законодарства в проспіх Русинів: – Устава Україны (стор. 11, 24, 101); – Закон о народностных меншинах Україны (стор. 11); – Декларація прав націоналностей Україны (1991);

ратіфікованых Українов міджінародных договорів: – Обща декларація людьскых прав; – Европска харта реґіоналных або меншыновых языків; – Рамкова конвенція Рады Европы на охрану народностных меншин (1995); – Конвернція Рады Европы о охранї людьскых прав і основных слобод;

а тыж документів світовых орґанізацій:

– Резолуція Ґенералной громады Орґанізації споєных надорів (ОСН) ч. 61/295, де в статї ч. 3 єднозначно повіджено: „Корїнны народы мають право... вольнї встановлёвати свій політічный статус, реалізовати свій еконімічный, соціалный і културный розвиток” (2. октобра 2001 р.); – Рекомендація Выбору ОСН на ліквідацію расовой діскрімінації (17. авґуіста 2006 р.) і офіціално узнати на Українї русиньску націоналность;

г) пожадовати oд раённых рад Закарпатя узнати у своїх раёнах русиньску націоналность, так як то зробила Свалявска раённа рада, Воловецька раённа рада і Закарпатьска областна рада 7. марца 2007 року;

ґ) домагати ся вшыткыма правныма кроками реалізації выслїдків областного референдуму із 1. децембра 1991 року в повнім россягу – т. є. ай із признанём Закарпатю штатуту шпеціалной самосправной теріторії в рамках Україны;

д) розробити і дати на схвалїня орґанам містной самосправы і Міністерству освіты Україны Концепцію розвитку русиньской нанаціоналной освіты од передшкольской выховы аж по высокошкольску освіту;

е) проєктовати роспочет (бюджет) области із зарахованём потреб Русинів на розвиток націоналной освіты і културы;

є) „зняти“ із Закарпатьской области понижуючу печатку „дотачна область“;

ж) на офіціалній уровни, в научных кругах, на высокых і іншых школах перестати поужывати термін „закарпатьскый Українець“, кідь іде о закарпатьского (підкарпатьского) Русина.

М. АЛМАШІЙ, член Світовой рады Русинів,

председа Закарпатьского областного научно-културолоґічного общества А. Духновіча;

Д. ПОП, секретарь „Сойму Подкарпатських Русинов“, 27.2.2008

● Так вызерать леґітімація „штату Підкарпатьска Русь“, котру зачав выдавати Сейм підкарпатьскых Русинів на Українї і леґітімацію з чіслом єден дістав як честный обчан Енді Варгол. Абсурдне!

Меґаломаньскый блуд патолоґічной візії

Вшыткых заінтересованых шоковала справа, котра пришла з Україны, же Сейм підкарпатьскых Русинів зачав давати честне обчанство „штату“ Підкарпатьска Русь“. Орґанізаторы осамостатнїня Закарпатьской области Україны (підписаный председа Сейму о. Димитрій Сидор), як самостатной штатоправной формації Підкарпатьска Русь дословно ганебно під чіслом 1 леґітімацій честных обчанів „штату“ свойправно выдали офіціалну леґітімацію на мено Енді Варгол.

Сполочность Енді Варгола в Міджілабірцях ся верейно діштанцує од такых практік і поважує тот почін за меґаломаньскый блуд патолоґічной візії самозваных персон, котры не вагають знеужыти про властну рекламу і особность світового мена, котрый має лем повод русиньскый. Так істо ай родина Енді Варгола в США з ініціатівами такого розміру і характеру не має ніч сполочне і діштанцує ся од того.

Др. Михал БИЦКО, ПгД.,

выконный председа СЕВ, 11. 2. 2008

● Участници засіданя Світовой рады Русинів  5. фебруара 2008 у єднім із залів румуньского парлкаменту в Букурештї.

Резолуція зо засіданя Світовой рады Русинів,

Букурешт, 5. 2. 2008

1. Написати письма до румуньскых амбасад у своїх країнах односно того, чом дотеперь (од 9. Світового конґресу Русинів (СКР) 21. – 24. юна 2008 у Мармарош-Сіґетї в Румуньску) на будові Містьского уряду (бывшого суду) не вісить памятна табла (котра є зроблена) жертвам мармарош-сіґетьскых судных процесів у роках 1913 – 1914,  коли потерпіли православны Русины. Копії текстів тых писем послати выконному секретарёви Світовой рады Русинів (СРР).

Термін: до 15. апріля 2008

Одповідный: каждый член СРР  

2. Член СРР і председа Културного общества Русинів Румунії (єдночасно посланець румуньского парламенту за Русинів Румунії) напише меморандум односно споминаной памятной тамблы презідентови і омбуцменови Румуньска.

Термін: до 15. апріля 2008

Одповідный: Ю. Фірцак

3. Члены СРР єдноголосно схвалили Позіцію Світовой рады Русинів до Декларації „Сойму Подкарпатських Русинов“ , єй преамбулы і додатку, котры были опублікованы 15. децембра 2007. Тоты документы поважують за непезпечны, заміряны проти екзістуючій політічній сітуації в Европі і інтересів карюпаторусиньского народу, што жыє в Закарпатьскій области Україны і в сусіднїх державах. Тоту Позіцію треба опубліковати у вшыткых русиньскых періодічных выданях, на русиньскых інтернетовых сторінках і в іншых масмедіях.

Термін: до 29. фебруара 2008

Одповідный: каждый член СРР

4. Написати письмо вшыткым членьскым орґанізаціям „Сойму Подкарпатських Русинов“, ці знають о Декларації Сойму із 15. 12. 2007 року і ці за єй приинятя голосовали на своїх громадах.

Термін: до 15. апріля 2008

Одповідный: председа СРР

5. Было вырішено, же кідь про важны причіны не може на засіданя СРР прийти єй член, так  пошле за себе іншого представителя членьской орґанізації Світового конґресу Русинів.

Термін: сталый

Одповідный: каждый член СРР

6. Обернути ся на Валерія Падяка односно выроблїня істой кількости офіціалной русиньской заставы (прапору) і ербу. Кідь то буде неуспіште, так в тім дїлї ся обернути на  Юрія Фірцака.

Термін: до 15. марца 2008

Одповідны: председа СРР і Ю. Фірцак

7. Правилну подобу ербу послати мейлом каждому членови СРР.

Термін: до 15. фебруара

Одповідный: выконный секретарь СРР

8. На наступне засіданя СРР прийти каждому з даяков пропозіціёв на пропаґацію міджі Русинами односно списованя людей у 2010 – 2011 роках в окремых державах, котра бы мала помочі, жебы ся ку русиньскій націоналности і к русиньскому материньскому языку приголосило веце людей, як при послїднім списованю.

Термін: 24. мая 2008

Одповідный: каждый член СРР

9. Намагати ся, жебы досягнути у своїй країнї  40-процентовый нарост людей, котры ся приголосять  ку русиньскій націоналности, опроти послїдному списованю людей.

Термін: до списованя людей

Одповідный: каждый член СРР

10. Як 17. януар у Сербії і 22. май у Мадярьску є Днём Русинів у тых державах, так бы і в остатных країнах мали быти такы днї, што бы мало быти єднов із задач членьскых орґанізацій СКР.

Термін: до кінця 2008 року

Одповідный: каждый член СРР

11. Забезпечити, жебы до Белеґраду в рамках 10. Світового конґресу Русинів влада Сербії  покликала на офіціалну стрічу русиньскых посланів парламентїв окремых штатів, як і  дакотры европосланцїв за окремы державы.

Термін: до 10. СКР

Одповідный: Д. Папуґа

12. Было вырішене, же першый день пленарне засіданя 10. Світового конґресу Русинів  буде в Руськім Керестурї (Сербія), другый день засіданя у секціях буде у Петровцях (Хорватія), третій день дообіду заключіня конґресу буде зась у Руськім Керестурї.

Термін: 5. – 7. юна 2009

Одповідны: Д. Папуґа, Н. Гнатко

13. Обговорити можность приятя до СКР асоціації русиньскых орґанізацій споєных у Народній радї Русинів Закарпатя замість „Сойму подкарпатських Русинов“.

Термін: найближше засіданя СРР

Одповідный: подпредседа СРР Д. Папуґа

14. На послїднім засіданю Рады Світового форуму русиньской молодежи (СФРМ) у Пряшові было вырішено, же Раду СФРМ на засіданях СРР буде заступати подпредседкыня той рады Алена Блыхова як рядный член СРР із правом голосованя, покы не буде зволеный новый председа Рады СФРМ.

15. Буде створеный сполочный список акцій на рік 2008 членів Світового форуму русиньской молодежы.

Термін: до 15. марца 2008

Одповідна: А. Блыхова

16. Наступне засіданя СРР буде у Криніцї в рамках 5. Біенале русиньской/лемківской културы.

Термін: 24. мая 2008

Одповідный: А. Копча і подпредседа СРР 

СТРІЧІ З НАЙВЫСШЫМА ПРЕДСТАВИТЕЛЯМИ РУМУНІЇ...

... члена Світовой рады Русинів за Румунію – Юрія ФІРЦАКА

● Сердечна стріча члена СРР і посланця румуньского парламенту за Русинів –  Юрія Фірцака з премєром Румуньска Каліном Попеску Тарічеаном (злїва).

В місяцї септембрі 2007 року быв участный на стрічі ґрупы представителїв народностных меншин у Посланецькій коморі румуньского парламенту з презідентом Румуньска Траяном Баческу.  Але стрітив ся і з премєром Румуньска Каліном Попеску Тарічеаном, якого інфґормовав о 9. Світовім конґресі Русинів, котрый бы 21. – 24. юна в містї Мараморош-Сіґет в Румуньску. Пресдседа влады ся інтересовав о приятій резулуції і єй реалізації. Посланець румуньского парламенту за Русинів Румунії Ю. Фірцак на конець стрічі подаровав премєрови румуньску верзію книжкы П. Р. Маґочія „Poporul de niciunde: Istorie în imagini a rutenilor carpatici“ (Народ нивыдкы: ілустрована історія карпаторусинôв).

Ф. Ґ. , 30. 10. 2007

СТРІЧІ З ДЕРЖАВНЫМИ УРЯДОВЫМИ ОСОБАМИ ЗАКАРПАТЯ...

... члена Світовой рады Русинів за Україну  – Михайла АЛМАШІЯ

7 авґуста 2007 рока стрітив ся з началником управліня освіты і наукы Закарпатської областної державної адміністрації в Ужгороді Ю. Герцоґом. Ціль стрічі: дістати дозвол на открытя факулативных уроків за проґрамов по выученю рідного краю (русиністикы) у державных школах на 2007-2008 учебный рок. Резултат: тот дозвол было дано і Ю. Герцоґ послав у вшиткі районні управліня школ Закарпатя роспорядженя про дозвол на введеня у штатный розпис уроків школ 36 годин факултативних уроків на учебный рок, т. є. єден раз на тыждень. В резулитаті особного переговора из началником упраліня и директорами школ Виноградівского района на 10 септембра 2007 рока у 5 школах сього района затарифіковано факултативы русиністикы. У Свалявськлому районі – у трьох шлолах.

● Член Світовой рады Русинів за Україну – Михайло Алмашій (другый злїва) на засіданю Рады русиньскых недїльных школ на Підкарпатю, котре было 17. септембра 2007 у Пряшові за участи председы СРР Павла Роберта Маґочія (другый справа). Фотка: А. З.

8 авґуста 2007 рока была його стріча из директором Закарпатського областного інститута подипломної освіты педаґоґічных кадрів Михайлом Талапканичом. Ціль стрічі: обговорити Проґрамы факултативных занять по изученю рідного краю (русиністикы) у державных школах Закартпатя на 2007-2008 учебный рок и рекомендовати затвердити проґрамы на учебно-медотичній раді Інститута як державыный документ.  Резултат: из дозволу директора Інституту Проґрамы погоджено из завідовачами кафедр Інтитута и передано їх учебно-методічній раді на затвердженя. По стану на 25 септембра 2007 рока Проґрамы факултативных занять из русиністикы затверджені учебно-методичнов радов Інститута подпипломної освіты и набрали чинности.

25 септембра 2007 рока пройшла стріча из директором Центра культур націоналных меншин Закарпатя Марією Гаврилешко. Ціль: договоритися про можливість безплатного хоснованя конферанцзала Центра для потреб русиньскых орґанізацій (проведеня конференцій, офіційных стріч, пресконференцій и др.). Резултат: директор Центра култур націоналных меншин Закарпатя М. Гаврилешко дозволяє русинськым орґанізаціям у разі потребы проводити у конференцзалі свої майважні акції без оплаты. Директор далі дала згоду на прямоє діловоє контактованя из Світовов Радов Русинів, як и на прямоє діловоє контактованя од зав.відділом у стравах націоналных меншин обласної держадміністрації.

25 септембра 2007 рока была стріча із заступником головы Закарпатської областної рады В. Брензовичем. Ціль: достати для Світової Рады Русинів книжку „Символіка Закарпаття“. Выслідок: из резервного фонда достав М. Алмашій тоту книжку и передав її голові Світової Рады Русинів П. Р. Маґочі.

30. 10. 2007

НАЙНОВШЫ СТРІЧІ ЧЛЕНКЫ СРР І ПРЕДСЕДКЫНЇ ДРУСТВА „РУСНАК“

Значни збуваня и стретнуца Дружтва » Руснак «

Миклошевци, 1. септембера 2007:.

 На тему „Руснаци – вчера, нєшка, ютре“, отримани Округли стол на котри було поволане и Дружтво » Руснак « и участвовало зоз двома рефератами. Панї Любица Сеґеди-Фалц пречитала свой реферат  „Литература Руснацох у Републики Горватскей“. Спред Активу учительох руского язика и култури, панї Наталия Гнатко пречитала реферат под назву  „Пестованє руского язика и култури у III основней школи Вуковар, Подручней школи Петровци и ОШ Чаковци, Подручней школи Миклошевци“.

На Округлим столє бул присутни пан Никола Мак – саборски заступнїк котри заступа дванац национални меншини, медзи котрима и Руснацoх и пан Яким Ерделї предсидатель Жупанийскей ради рускей националней меншини. Нашо стретнуце и бешеда з нїма, о чечуцих проблемох Дружтва „Руснак“, була хасновита. Пан Никола Мак подробнєйше ше информирал о 3. Медзинародним конґресу русинского язика у Краковe. Обецал нам и послал финансийски средства за одход горватскей делеґациї на тот медзинародни сход. У розгварки зоз паном Якимом Ердельом порушане сотруднїтсво зоз Жапанийску раду рускей националней меншини, котре по тераз нє исновало, гоч Рада уж одробела єден полни мандат.

Округли стол отримани у рамикох програми манифестациї „Миклошевци 2007“. Орґанизатор манифестациї було и КУД „Яким Ґовля“ Миклошевци.

Винковци, 19. септембра 2007:

Предсидателька Дружтва „Руснак“ Любица Сеґеди-Фалц була прията на бешеду при дожупанови Вуковарско-сримскей жупаниї Антунови Жаґар. Бешеда була унапрямена о толкованю Резолуциї 9. Шветового конґресу Руснацох – першествено о нових симболох, потим о новосцох зоз 3. Медзинародного конґреса русинского язика, як и задзекованю на финансийних средствох за одход членох Дружтва » Руснак « на тот значни сход. Дожупан Антун Жаґар oкреме приємно нєсподзивани за представлянє дохторскей дисертациї Еуґениї Барич „Руски язик у рощипнуцу прешлосци и будучносци“ у Кракове, бо панї Баричова векшу часц живота жила у Винковцох. На бешеди догварене же дожупан помогнє у дальшим финансованю Дружтва „Руснак“, як и шлїдуюци 10. Шветови конґрес Русинох котри єден дзень треба буц у Петровцох.

З тей нагоди панї Фалцова дожупанови подаровала кнїжку „Народ од нїкадзи: илустровану историю Карпаторусинох“ автора Др Павела Роберта Маґочия на английским язику.

Н. Г. і  Л.С.-Ф., 30. 10. 2007

Резолуція

зо засіданя Світовой рады Русинів,

Краків, 16. 9. 2007

1. Послати мейлом выконному секретарёви СРР коротку інформацію з єднов фотоґрафіёв о стрічах членів СРР із челныма представителями окремых влад і держав.

Хто такы стрічі іщі не абсолвовав, треба їх зробити.

2. На 10. – 11. новембра 2007 у Пряшові приправити стрічу Рады Світового форуму русиньской молодежи.

3. Послати мейлом выконному секретарёвы СРР адресы централных урядів, котры ся в даній країнї  занимають народностныма меншинами і суть одповідны  за рішіня їх проблемів.

4. СРР купить 100 офіціалных ербів і застав (прапорів) Русинів главно про потребы членьскых орґанізацій Світового  конґресу Русинів.  Роздїл міджі цінов накупу і продая буде зіском СКР.

5. В днях 24. – 25. мая 2008 буде 5. Біенале лемківской/русиньской културы в польскім  містї Криніця, на котре треба забезпечіти по єдному ансамблёви (з членами максімално до 30 особ) із каждой членьской країны СКР. Так істо треба в рамках біенале забезпечіти выставку образів і фотоґрафій за кажду членьску країну СКР. Якы умелецькы колектівы выступлять на тім юбілейнім біенале, треба наголосити А. Копчови. Фотоґрафії і образы треба доручіти П. Трохановскому в Криніцї.

6. Подати інформацію о ставі памятной таблы у Мараморош-Сіґетї.

7. Написати письмо вдякы Оленї Дуць-Файфер і Академії педаґоґічній у Кракові за приправу і добрый ход ІІІ. Міджінародного конґресу русиньского языка в Кракові.

8. Наступне засіданя СРР буде в Ужгородї.

Узнесіня

зо засіданя Світовой рады Русинів  24. 6. 2007 у Мармарош-Сіґетї

1. Послати таёмникови СРР точны назвы орґанізацій споєных із членьскыма орґанізаціями Світового конґресу Русинів з окремых штатів у языку даного штату зо вшыткыма контактами. На основі того буде зробленый єден офіціалный список.

Термін посланя: до 1. 8. 2007  Зодповідный: каждый член СРР

Термін выданя: до 1. 9. 2007   Зодповідный: А. Зозуляк

2. Выдати текст і ноты офіціалной гімны на першій сторінцї а реґіоналных гімнів Русинів у Сербії, Польску і на Українї на далшых сторінках. Текст і ноты офіціалной гімны пошле таёмникови СРР М. Алмашій, котрый пошле тыж текст і ноты реґіоналной гімны Русинів на Підкарпатю. Члены СРР за Сербію і Польско пошлють тескты своїх реґіоналных гімнів.

     Термін доданя: 1. 8. 2007         Зодповідны: М. Алмашій, Д. Папуґа, А. Копча

     Термін выданя: 15. 8. 2007       Зодповідный: А. Зозуляк

3. Зробити короткый опис офіціалной заставы (прапора) i гербу Русинів, котрый быв схваленый на 9. СКР. Послати го таёмникови СРР, котрый го выдасть.

Термін посланя: до 1. 8. 2007  Зодповідный: М. Алмашій

            Термін выданя: до 1. 9. 2007   Зодповідный: А. Зозуляк

4. Старати  ся,  жебы   каждый  член  СРР  быв   прийнятый   найвышшыма

представителями  влады  і  державы,  де  жыє.  

Термін: до 31. 12. 2007            Зодповідный: каждый член СРР

5. Каждому членови СРР дати по єдному фалаткови компактного діску під назвов Гімнічны співы Русинів, котрый выдала Русиньска оброда на Словеньску.

      Термін: 16. 9. 2007       Зодповідный: В. Противняк

6. Члены СРР пошлють таёмникови СРР свою фотоґрафію розмірів як на леґітімацію (паспорт), жебы міг зробити офіціалны леґітімації членів СРР.

Термін доданя: до 1. 8. 2007   Зодповідный: каждый член СРР           

Термін выданя: до 1. 9. 2007   Зодповідный :А. Зозуляк

7. Орґанізовати лїтны таборы про дїти, котры ся учать русиньскый язык, в каждій членьскій державі СКР. На тоты таборы буде выбрано по 10 найлїпшых школярів і 2 учітелькы з каждой країны. Першый такый табір буде на Підкарпатю в Українї.

Термін: юл – авґуст 2008        Зодповідный: М. Алмашій

8. В рамках 3. Міджінародного конґресу русиньского языка, котрый буде 13. – 16. септембра 2007 у Кракові, буде в Яґелоньскій бібліотецї выставка книжных і писмовых выдань, портретів лавреатів Премії Александра Духновіча за русиньску літературу і фотоґрафій із акцій і діятельства, што споєне з русиньскым языком і літературов (кодіфікація, навчаня і учітелї русиньского языка, бесіды з писателями, літертурны стрічі, конкурзы декламаторів, презентації книжок і под.). Тото треба послати найлїпше мейлом (або поштов) таёмникови СРР.

Термін: до 10. 8. 2007  Зодповідный: каждый член СРР

9. Найближше засіданя Світовой рады Русинів буде у Кракові в рамках 3. Міджінародного конґресу русиньского языка, котрый буде в днях 13. – 16. септембра 2007.

Термін: 16. 9. 2007 од 15.00 до 18.00 год.

Слово председы СРР ку кончінї Михала Варґы

З великым смутком сьме прияли справу о кончінї Михала Варґы. Скоро од самого зачатку Михал быв членом Світовой рады Русинів, але што найглавнїше – быв пересвідченым прихыленцём ідеї о тім, же Руснаци Войводины суть  неоддїлнов частёв карпаторусиньского народа, самостатной славяньской і европской націоналности. Мы чуєме глубокый жаль над одходом у вічность  нашого сполубоёвника Михала Варґы і высловлюєме штонайщіріше сполучутя ёго женї, родным і близкым.

Павел Роберт МАҐОЧІ,

председа Світовой рады Русинів

УМЕР МИХАЛ ВАРҐА, БЫВШЫЙ ЧЛЕН СВІТОВОЙ РАДЫ РУСИНІВ

Михал быв чоловіком іншпірації

Михал Варґа у своїм 67. роцї жывота нечекано умер 20. апріля 2007 у Руськім Керестурі, што є центром Русинів у Войводинї в Сербії.

Михал Варга ся народив 5. новембра 1940 у Рускім Керестурі. Основну школу Петра Кузмяка скінчів у Руськім Керестурі, Учітельску школу в Зомборї. В Основній школї у Руськім Керестурї зачав робити од 1958 року. Директором Освітного центра Петра Кузмяка у Руськім Керестурї быв у часі од 1985 по 1993 рік, потім быв выхователём в інтернатї руськокерестурьской ґімназії.

Михал Варґа у своїм актівнім робочім віцї быв і зістав правым народным учітелём і много зробив про розвой основной і середнёшкільной освіты в русиньскім языку войводиньскых Руснаків. Быв рецензентом і сполуавтором ряду учебників про учнїв нишшых класів основной школы. Як ґенералный директор Освітного центра Петра Кузмяка докінчів будованя новой будовы школы і зреалізовав реконштрукцію старой школы із 1913 року, котра ся зве Замок. Быв участником і орґанізатором  традічных домашнїх стріч основных шкіл Републікы Сербії під назвов Коло братства.

В роках 1996 аж 2001 быв таёмником Містьского уряду в Руськім Керестурі i старав ся о вшыткы потребы жытелїв того містечка. Праві він быв ініціатором формованя области Руськый Керестур, котра теперь ся реалізує. Михал Варґа быв і при заснованю културно-народностной орґанізації бачваньско-сримскых Руснаків – Руська матка. Председом той орґанізації  быв од 1993 по 1999 рік а в тій фукції ся старав о утриманя і розвоя русиньской ідентічности жытелїв той области, але і мімо нёй. Смерть го застигла у функції председы Містьской орґанізації Руськой макты у Руськім Керестурї і члена Выконного выбору той орґанізації.

Быв актівным участником вшыткых дотеперішнїх восьмох світовых конґресовых засіданьв Русинів і орґанізатором домашнёго 3. Світового конґресу Руснаків, Русинів, Лемків у Руськім Керестурі 1995 року. Быв істый час і членом выконного орґану СКР – Світовой рады Русинів, де все приходив із новыма пропозіціями, як зефектівнити роботу нашой світовой орґанізації Русинів

За свою довгорічну выховно-освітну і орґанізачно-політічну роботу, окреме в тогдышнїм Соціалістічнім союзі робочого народу, дістав ряд вызнамных нагород од містной по републікову уровень. Учітель Михайло Варґа быв чоловіком іншпірації, романтік, вытрывалый боёвник за правду, за права каждого чоловіка. Мав много приятелїв із нашой і вшыткых другых націоналнах і областных орґанів, як і Войводиньской области і намного шырше. Быв завзятым, твердым Руснаком, котрому даколи, у моментах щірости,  знала выпасти слыза з ока.

З нагоды кончіны Михала Варгы в Основній школї і ґімназії Петра Кузмяка 21. апріля 2007 зышла ся смуточна громада і того дня быв выпровадженый на послїдній пути вшыткыма нами у ёго роднім селї – Руськім Керестурї.

Дюра ПАПУҐА, Руськый Керестур, 23. 4. 2007

23. 2. 2007 у Сіґетї в Румуньску было засіданя Світовой рады Русинів (СРР), за челный стіл котрого засіли: (злїва) председа Културного общества Русинів Румуньска, посланець парламенту за Русинів Румуньска, підпредседа СРР і главный „ґазда“ 9. Світового конґресу Русинів у тім же містї  Ю. Фірцак і председа СРР П. Р. Маґочій. На конець довгого засіданя СРР єй члены ся сфотоґрафовали на памятку: (справа) таёмник СРР А. Зозуляк, о. Д. Сидор, Ш. Лявинець, А. Копча, председа П. Р. Маґочій, Л. Сеґеді-Фалц, підпредседа Ю. Фірцак, А. Пілатова і Д. Папуґа. Почас обіду з членами СРР стрітила ся і русиньска молодеж із Румуньска. На далшій фотоґрафії будова умелецького ліцею, де буде 9. Світовый конґрес Русинів 21. – 24. 6. 2007.

СРР прияла:

1.       Інформацію о їднанях у Вашінґтонї председы СРР в амбасадах країн, де жыють Русины, як і з іншыма вызнамныма особностями політічного жывота, о проблемах Русинів у даных країнах (П. Р. Маґочій).

2.       Інформацію о ставі приправы 3. Міджінародного конґресу русиньского языка 13. – 16. 9. 2007 о польскім Кракові (П. Р. Маґочій).

3.       Справу о фінанціях Світового конґресу Русинів (СКР) в роцї 2006 (А. Зозуляк).

4.       Інформацію о можностях выужываня европскых ґрантїв про СКР і записаня русиньского языка до списку европскых языків  в рамках Европской унії (Ш. Лявинець, Ю. Фірцак).

5.       Інформацію о пропозіції на заставу і гімну Русинів (о. Д. Сидор, Д. Папуґа).

6.       Інформацію о догодї вырішіня проблему заступлїня Русинів Словеньска у СКР і їх представителя у СРР (П. Р. Маґочій).

7.    Інформацію о пожаданя приятя Народной рады Русинів Підкарпатя за рядного члена СКР (П. Р. Маґочій).

8.       Інформацію о потребі зміны Станов СКР (А. Зозуляк).

9.      Справу о ставі приправы 9. Світового конґресу Русинів 21. – 24. 6. 2007 у румуньскім містї Сіґетї (Ю. Фірцак).

СРР вырішыла:

1.      Каждый член СРР додасть председови СРР два найважнїшы проблемы односно Русинів у їх країнах, жебы міг конкретно їднати в дїлї їх направы з челныма представителями тых країн. Термін: до 30. 3. 2007.

2.      Каждый член СРР  зробить зо свого боку список орґанізацій споєных зо СКР із повныма адресами і контактами на них, жебы председа СРР міг при своїх їднанях сперати ся на тот список. Вшыткы орґанізації мусять писомно пожадати СРР о споїня зо СКР і приложыти ку тому копію зареґістрованых станов. То треба послати на мейлови адресу rusyn@stonline.sk таёмникови СРР до 15. 3. 2007.

3.      Пропозіцію заставы і гімны Русинів (Я Русин был, єсьм і буду...) предложыти на схвалїня 9. Світовому конґресу Русинів. Термін: 22. 6. 2007.

4.       Председа СРР мать право сам позвати 10 гостїв на 9. СКР.

5.      Запропоновати 9. СКР, жебы до СКР была прията Русиньска оброда на Словеньску (РОС) і Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій (САРО) як єден рядный член СКР за Словеньско з двома складовыма частями. Причім делеґаты за обидві орґанізації запропонують представителя до СРР раз з РОС на 2 рокы, потім зо САРО на 2 рокы. На 9. СКР може прийти за Русиньску оброду на Словеньску 6 делеґатїв а за Словеньску асоціацію русиньскых орґанізацій 4 делеґаты.

6.       За кажду членьску орґанізацію Світового конґресу Русинів на 9. СКР може прийти по 4 гостї а  за кажду членьску орґанізацію Світового форуму русиньской молодежи (СФРМ) на 3. СФРМ може прийти по 5 делеґатїв. Список вшыткых делеґатїв і гостїв треба мейлом послати таёмникови СРР до 25. 5. 2007. Тоты, котры потребують візум до Румуньска (Сербско), мусять тот список послати до 1. 5. 2005.

7.       Сойм подкарпатьскых Русинов надале зоставать єдиным рядным членов СКР за Русинів Україны як асоціація русинськых орґанізацій а Народна рады Русинів Підкарпатя ся не принимать за рядного члена СКР, але єй трёме членове на челї з председом Євґеном Жупаном  будуть на 9. СКР позваны як гостї председы СРР.

8.       Таёмник СРР зробить пропозіцію змін Станов СКР до 22. 6. 2007.

9.       Предложыти делеґатам 9. СКР Резолуцію односно Акції „Вісла“, котрой 60 років собі припоминаме того року. А. Копча пропозіцію тексту пошле таёмникови СРР до 30. 4. 2007.

10.   Додати А. Копчови свої выступы на 8. СКР у польскій Криніцї, жебы міг выдати з того конґресу зборник до 9. СКР. Термін: до 31. 3. 2007.

11.   Додати таёмникови СРР найвызнамнїшы русиньскы културны акції за кажду членьску орґанізацію СКР, жебы він міг зробити Календарь русиньскых културных акції в роцї 2007 і роспослати го каждому членови СРР. Термін: до 15. 3. 2007.

12.   У културнім проґрамі 9. СКР 23. 6. 2007 выступлять: 3 колектівы з Румуньска на 30 мінут, 1 колектів зо Сербска (максімално 35 особ) на 20 мін., 4 колектівы з Україны (максімално 60 особ) на 40 мін., 1 колектів з Хорватьска (15 особ) на 10 мін., 1 колектів зо Словеньска (председа РОС мать таёмникови СРР наголосити кількость членів) на 10 мін., поетка з Мадярьска буде декламовати міджі окремыма выступами колектівів. Цілый културный проґрам мать тривати 2 годины.

13. В рамках 9. СКР буде выставка фотоґрафій о діятельстві окремых членьскых орґанізацій СКР, зато треба по 4 якостны фаребны фотоґрафії послати кураторови выставкы до 1. 5. 2007. Ёго адресу і далшы інштрукції дістане каждый член СРР мейлом.

Пo десятёx рoкax в Руськiм Kерестурi

ЗАСІДАНЯ СВІТОВОЙ РАДЫ РУСИНІВ

 По десятьрочу засїдань Світовой рады Русинів у країнах, де жыють Русины, выконный орґан Світового конґресу Русинів – Світова рада Русинів наконець зась засїдав у Руськім Керестурі на Войводинї. 19. септембра 2005 за робочій стіл засїли члены Світовой рады Русинів – єй председа Павел Роберт Маґочій (представитель за Северну Америку), підпредседа Ґеорґій Фірцак (Румунія), о. Дімітрій Сидор (Підкарпатя на Українї), Любка Сеґеді-Фалц (Хорватія) і Дюра Папуґа (Сербія і Чорна Гора). Як рівноправный член засїданя быв ту і председа Світового форуму русиньской молодежи Микола Медєші з Коцура (Сербія і Чорна Гора).

Засїданя зачало  русиньсков гімнов „Подкарпатскіє Русины“, потім уж ішло робоче засїданя СРР, на котрім в першім рядї ся говорило о Узнесїню 8. Світового конґресу Русинів і о приправі уж далшого, девятого конґресу в юні в містї Сеґеді (Румунія). По тім дообіднім засїданю председа СРР бісїдовав з притомныма новинарями. Пообідї члены СРР ся стрїтили з выконным выбором Руськой маткы, котра є членом Світового конґресу Русинів. Ту ся говорило о темах дообіднёго засїданя, о комплетізації окремых пунктів Узнесїня 8. СКР і зачатках приправы 9. СКР. Самособов, же потім членів СРР челны представителї Руськой маткы інформовали о актівностях  своёй орґанізації. Як на послїднїм конґресї, так і теперь представителї Руськой маткы вызывали, же треба розвивати контакты міджі русиньскыма подникателями і о тім пунктї Узнесїня 8. СКР, де ся говорить о вымінї штудентів, і тыж о пунктї, же треба створити календарь културных акцій Русинів, котры мають свої орґанізації у Світовім конґресі Русинів. Член СРР о. Д. Сидор підкреслив, же Русины в Сербії і Чорній Горї были все моралнов підпоров  і прикладом про Русинів на Підкарпатю, а то главно з погляду на ступінь вытвореных прав про народностны меншины і їх можности хоснованя, што на Українї іщі все не є про містных Русинів.

Про інтересность, перед засїданём Світовой рады Русинів, конкретно 15. септембра 2005 было засїданя выконного выбору Руськой маткы, де окрем іншого, ся говорило о приправі ослав 15 років екзістенції і роботы Руськой маткы, як і о концепції третёго чісла друкованого орґану Руськой маткы – часопису Руснак.

Михал ЗАЗУЛЯК,  Руськый Керестур