info@rusynacademy.sk

         

 

Міджі одборниками з цїлого світа

Писатель Михал Шмайда – в персоналній енціклопедії ХТО Є ХТО

Русины были оцїнены

Хронолоґія оцїнїня вызначных особностей Русинів

 

Міджі одборниками з цїлого світа

Може занедовго ся у вашій бібліотецї дома, або і хоцьде у світї, обявить публікація International Directory of Experts and Expertise, котру выдав Америцькый біоґрафічный інштітут (АБІ) в містї Рейліґ в штатї Северна Кароліна, США. В єй першім выданю будуть інфомації о особностях цїлосвітовго вызнаму, якы дїють в розлічных сферах общественного жывота і досягли в них вызначны успіхы.

АБІ выдає подобны книжкы од свого взнику в року 1967. Выглядує одборників світа а найлїпшых кандідатів номінує на розлічны оцїнїня.

Нас тїшить, же в тім выданю найдеме ай мено Др. Михала Бицка, ПгД., куратора і музеоедуколоґа Музея модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях. У тій звязи владный выбор выдавателїв АБІ Др. Бицкови удїлить узнаня за ёго одборность в сферї сучасного уменя. Таке оцїнїня є великов сатісфакціов за роботу і досягнуты успіхы в конкретній области дїятельства і мотіваціов к далшым метам наміряным на збогачіня духовного жывота нас вшыткых.    (РІ)

 

Писатель Михал Шмайда – в персоналній енціклопедії ХТО Є ХТО

 

На пропозіцію Сполочности Енді Варгола в Міджілабірцях  WHO IS WHO CORP., PANAMA, філіялка Personenenzyklopädien AG, Zug у Швейцарії дня 29. апріля 2008 умістнила до своёй персоналной енціклопедії Михала ШМАЙДУ, русиньского писателя, етноґрафа, фоклорісту і антрополоґа міджі особности научного, політічного, господарьского, културного і умелецького жывота сполочности.

Сполочность Енді Варгола поздравлять Михала Шмайду з нагоды того світового успіху і желать му много далшых творчіх успіхів.

 

Др. Михал БИЦКО, ПгД., Ф. А. Б. І.,

председа СЕВ, 19.05.2008

 

Русины были оцїнены

1.   януара 2008 презідент Словеньской републікы Іван Ґашпаровіч на почесть штатного свята Словеньской републікы і на пропозіцію влады Словеньской републікы одовздав штатны нагороды 22 представителям културного, научного, обчаньского і господарьского жывота країны. Міджі нима были і двоми вызнамны Русины – професор, МУДр. Юрій Штенё, к. н. з Братїславы і писатель Михал Шмайда з Красного Броду.

● Знамый неурохірурґ, Русин, родак із Кленовой, Сниньского окресу – проф. МУДр. Юрій Штенё, к. н. із Братіславы, котрый быв 1. януара 2008 з нагоды 15 років Словеньской републікы оціненый Прібіновым хрестом І-го ступня.

● Знамый русиньскый писатель, етноґраф і фоклоріста – Михал Шмайда з Красного Броду, Міджілабірьского окресу, котрый быв оціненый у тот день Прібіновым хрестом ІІІ-го ступня.

Юрій Штенё, єден з найлїпшых неврохірурґів на Словакії, быв оцїненый Прібіновым хрестом 1-го ступня. Родак із русиньского села Кленова, што ся находить в Сниньскім окресї, ся поступно выпрацовав на найвызнамнїшого шпеціалісту-неврохірурґа. Знамы суть ёго операції як дома, так ай за граніцями нашой републікы. Він, наприклад, „складовав“ догромады по гаварії ай знамого словеньского співака Йозефа Ража. Оперує вже веце як 30 років, є членом Міджінародной академії неврохірурґії, презідентом і честным членом Середнёевропского неврохірурґічного общества. У нёго ся учать шпеціалісты з Европы і Америкы. Знамый неврохірурґ ся народив в дуже скромных соціалных условіях. І хоць ся выпрацовав на таку вызнамну особность, нїґда не забывать на то, же є Русин. Як  ёго брат Михал Штенё, котрый є знамым ортопедом, так і пан доктор Юрко Штенё помогли уж неєдному Русинови з выходной Словакії, із свого родного краю. А все із материньскым словом на устах.

Михал Шмайда – вызнамынй писатель, етноґраф і фолклоріста, автор роману „Трищать криги“, „Лемки“, зборника „Іщі вам вінчую“ і ін., быв оцїненый Прібіновым хрестом ІІІ-го ступня. В ёго творах зображена судьба Русинів выходной Словакії. Сам того много пережыв. Перешов страстну путь як писатель і як чоловік. За бывшого режіму быв пронаслїдованый, мав заказане публіковати. Самоштудіом і вдяка свому таленту ся став писателём, добрым псіхолоґом русиньскых душ. Много зробив про Русинів як етноґраф. Є вызнамнов особностёв русиньской културы. Народив ся, жыє і творить в селї Красный Брід, окр. Міджілабірцї.

Оцїнїня Русинів з боку штату є сатісфакціов способностей, великого уму і таленту людей, якы вышли із скромных условій, але властнов силов і снагов ся выпрацовали на найвысшы ступнї културно-сполоченьского і господарьского жывота. Такыма суть і Юрій Штенё з Кленовой і Михал Шмайда з Красного Броду. Потїшыли сьме ся їх оцїнїню од штату з надїёв, же в будучности оцїненых людей з рядів Русинів буде прибывати. Ґратулуєме!

М. МАЛЬЦОВСКА, 3. 3. 2008

 

Хронолоґія оцїнїня вызначных особностей Русинів
   

2008


Іріна Гарді-Ковачевіч (Сербія)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу

2007


Ян Гриб (Словеньско)

Премія Кіріла і Мефодія за розвиток русуньского языка

Василь Ябур (Словеньско)

Премія Кіріла і Мефодія за розвиток русуньского языка

Олена Дуц-Файфер (Польско)

Премія Кіріла і Мефодія за розвиток русуньского языка

Мірослава Хомяк (Польско)

Премія Кіріла і Мефодія за розвиток русуньского языка

Юліан Рамач (Сербія)

Премія Кіріла і Мефодія за розвиток русуньского языка

 

Іван Медєші (Сербія)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу

Наташа Рібовіч (Сербія)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу

Славко Вінаї (Сербія)

Премія А. Дуxновіча за русиньску літературу

 

2006


Любкa Сeґeді-Фaлц (Хoрвaтьскo)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу.

 

 

2005


Аґнета Бучко Папгаргаї (Сербія)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу.

Александер Зозуляк (Словакія)

Премія за вызначне дїло про русиньскый народ.

Владимір Фединишинець (Україна)

Премія за вызначне дїло про русиньскый народ.

 

2004


Владимір Фединишинець (Україна)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу.

 

2003


Миколай Ксеняк (Словакія)

Премія Александра Духновіча за русиньску літературу.

 

2002


Петро Трохановскый (Польско)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу.

 

2001


Іван Калинич (Україна)

Премія А. Духновіча за русиньску літературу.

Василь Турок (Словеньско)

Перша Премія за вызначне дїло про русиньскый народ.

Владимір Микита (Україна)

Премія за вызначне дїло про русиньскый народ.

 

2000


Штефан Сухый (Словакія)

Премія Александра Духновіча за русиньску літературу.

 

1999


Марія Мальцовска (Словакія)

Премія Александра Духновіча за русиньску літературу.

 

1998


Іван Петровцій (Україна)

Премія Александра Духновіча за русиньску літературу.

 

1997


Дюра Папгаргаї (Сербія)

Премія Александра Духновіча за русиньску літературу.