Русины ся змобілізовали i списали петіцію

Ступінь демокрації ся дасть міряти россягом прав, котры дасть майорітне жытельство меншынї. Чім є россяг прав меншый, тым веце можеме похыбовати о зрїлости сістемы, але і майоріты. Кідь на Словеньску спомянеме термін „меншына“, многы за ним видять Мадярів жыючіх на Словеньску або людей, котры суть інакшой сексуалной орьєнтації. Факт, же на Словеньску суть і другы меншыны, нападе мало-кого. Такoв ненападнов, але і невеликов меншынов суть і Русины. О їх проблемах, трапі ці старунках знать лем мало-хто.

Зато є позітівным факт, же самы Русины ся зачали мобілізовати і вырїшыли о своїх проблемах бісїдовати наголос. Прикладом є петіція (ниже публікуєме цілый текст петіції в оріґіналї), котру перевзяли на Урядї влады СР. Єй ініціаторы жадають забезпечіти лїпше покрытя русиньского реґіону сіґналом русиньского высыланя Словеньского розгласу, але тыж зряджіня екстерного штудія в Пряшові і злїпшіня часовой штруктуры высыланя. Під петіцію з девятёма пунктами ся підписало 3 406 жытелїв нелем русиньской, але і словеньской народности. Видно, же і Словаци суть чутливы к потребам меншыновых ґруп, котры жыють в їх сусїдстві.

Русиньске высыланя не мож добрї слухати од тогды, як быв одпоєный высылач Стащін. Тото запрічінило, же русиньске высыланя слухачі з реґіонів Стара Любовня і Снина не можуть собі на своїх радіах наладити. „Не маме з того ніч, хоць бы сьме мали не знаме кілько годин высыланя, што з того, кідь го не чуєме,“ выголосив єден з орґанізаторів петіції, Федор Віцо з Пряшова. Обсяг высыланя, з котрого велику часть творять главно справы переложены до русиньского языка, справы о тім, яка буде хвіля, і тото вшытко доповнёване музиков, радше ани не коментовав. Подля нёго то вызерать так, як кібы ся вертали часы 50-тых років минулого стороча, кідь ліквідовали ґрекокатолицьку церьков і Русинів на Словеньску.

Русинам вадить і час, в якім ся высылать в їх языку. Люде, котры ходять до роботы, але ани школьска молодеж не можуть релації слухати, бо ся высылають од восьмой до десятой годины дообіда. Прото Русины жадають, жебы высыланя в русиньскім языку было пересунуте – так як перед тым – на пообіднїй час, кідь люде приходять з роботы. Віцо тыж упозорнив, же по скінчіню русиньского высыланя наслїдує цілоденне высыланя в мадярьскім языку, котрому на сeвeрoвыходї републікы нихто не розумить. Наперек тому го мусять слухати, бо інакшу станіцю на своїх радіах не наладять. Русины прото жадають замінити мадярьске высыланя высыланём Радіа Реґіна, як то было в минулости.

Русинів жыє на Словеньску досправды мало. Лем дакілько десяток тісяч. Нїґда ся їм не подарить дістати свого представителя до парламенту, лем кідь на кандідатках словеньскых політічных партій. То значіть, же не суть в кондіції самы обгаёвати свої права на словеньскій політічній сценї. Зато бы было добрї, абы їм позорность придїляли політіци і штатны орґаны. Тадь і Русины збогачують наш „славяньскый дім“.   

             Мґр. Пeтрo КРAЙНЯК

EURO-DOMINO.sk – sloboda názoru

PETÍCIA OBČANOV,

poslucháčov rusínskeho vysielania, na podporu našich požiadaviek v záujme celkového skvalitnenia rusínskeho vysielania v rámci NEV Slovenského rozhlasu, a to v štruktúre vysielania, jeho obsahovej náplne a tiež spôsobu šírenia vysielania prostredníctvom rozhlasových vĺn. Petícia sa organizuje na základe zákona NR SR č. 242 z 1. júla 1998, ktorým sa mení a dopĺňa zákon č. 85/1990 o petičnom práve.

Zloženie petičného výboru: predseda: Fedor Vico, výtvarník, publicista, Weberova 2, 080 01 Prešov, členovia: Alexander Zozuľák, šéfredaktor rusínskych periodických a neperiodických vydaní, Prešov, Peter Krajňák ml., učiteľ, Prešov. Petícia začala dňa 15. novembra 2007.

Touto petíciou požadujeme: 1. Pri tvorbe štruktúry vysielania a skladby programu konzultovať s kompetentnými predstaviteľmi Rusínov a akceptovať ich požiadavku na miesto v Rozhlasovej rade. 2. Časovú štruktúru rusínskeho vysielania počas víkendov upraviť tak, aby sa toto vysielanie prihováralo svojim poslucháčom pravidelne, a nie každý druhý týždeň, ako je tomu teraz. 3. Časy doobedňajších vysielaní v týždni nahradiť vhodnejšími v podvečerných termínoch. 4. Zabezpečiť počúvanie rusínskeho vysielania na danom teritóriu, kde vo veľkej miere žijú Rusíni, preto je tu potrebné čas vysielania pre maďarských poslucháčov nahradiť vysielaním Rádia Regina. 5. V rámci NEV určiť vedúceho rusínskeho tímu, ktorý by zodpovedal za obsah a dodržiavanie normy rusínskeho spisovného jazyka v napojení na kompetentné rusínske inštitúcie. 6. Posilniť rusínsky tím o ďalších (aj o vysunutých) redaktorov. 7. Konečne zriadiť samostatnú rusínsku reláciu pre jubilantov s rusínskym moderátorom. 8. Na základe už predložených návrhov vedúcej NEV v Košiciach skvalitniť obsahovú náplň rusínskeho vysielania, najmä využívaním živej publicistiky. 9. Opätovne premiestniť rusínske vysielanie do Prešova ako prirodzeného kultúrneho centra Rusínov.

Русиньскым розгласовым высыланём ся занимала Рада влады СР про народности

30. юна 2008 было в будові Уряду влады Словеньской републікы засїданя Рады влады СР про народностны меншыны і етнічны ґрупы. Русинів у тій радї реґуларно заступать Іван Бандуріч із Бардеёва, але теперь были на засїданя позваны і представителї петічного выбору, котры 13. мая 2008 передали належному оддїлїню Уряду влады СР ПЕТІЦІЮ ОБЧАНІВ, слухачів русиньского высыланя Словеньского розгласу (СРо). Із позваных членів петічного выбору (Федор Віцо, Александер Зозуляк, Петро Крайняк, мол.) особно быв на засїданю ёго председа Федор Віцо. З далшых заінтересованых (Словеньскый розглас, Розгласова рада) быв притомный проґрамовый директор СРо Любош Махай і представитель Розгласовой рады, але панї Яна Патаракова, котра є ведучов Народностно-етнічного высыланя СРо в Кошіцях, де ся русиньске высыланя приправує і одкы ся высылать, ся прийти не намагала.

А так мав головне слово проґрамовый директор, пан Махай, котрый обгаёвав дашто, што ся обгаїти не дасть. Значіть то, же русиньске розгласове высыланя у многых русиньскых селах северовыходного Словеньска не чути, бо не є там розгласовый сіґнал! Ёго арґумент о вырїшіню даного проблему формов діґіталного высыланя назвав представитель Розгласовой рады за некомпетентный і цінічный.

Тот проблем ся обявив i в 9-пунктовій петіції, значіть в часї (петічна акція зачала уж 15. новембра 2007), кідь він іщі не быв такым выпуклым і, наприклад, тыж іщі не быв ліквідованый высылач у Стащінї. Петіція была заміряна на претензії што до обсягу і цілковой штруктуры высыланя, а тыж на то, жебы русиньске розгласове высыланя назад было перестїговане до Пряшова. Проґрамовый директор в основі на пункты петіції ани не одповідав або одповідав неясно, неконкретно і здать ся, же і без знаня проблему. Председа петічного выбору Федор Віцо зато у своїм выступлїню сконкретізовав пожадавкы і конштатовав, же покы ся не сповнять тоты основны (пункт петіції ч. 1: При створёваню высыланя і зложіню проґраму конзултовати з компетентныма представителями Русинів і акцептовати їх пожадавку на членство в Розгласовій радї), дїло ся не погне з місця а скаргы будуть приходити перманентно. У звязи зо шырїнём высыланя і зо скаргов старостів 29 сел северовыходного Словеньска Федор Віцо докінця упозорнив, же кідь ся проблем не буде рїшати, сам петічный выбор і компететны русиньскы орґанізації вызвуть через споминаных (але і далшых) старостів слухачів розгласу, жебы не платили концесіонарьскы поплаткы, што бы была форма обчаньской непослушности. Бо є знаме, же закон о концесіонарьскых поплатках є в роспорї зо ставом высыланя і главно з ёго шырїнём к слухачови, і кідь тот є одберателём електричной енерґії.

Говорило ся і о народностнім (в тім чіслї і русиньскім) высыланю в Словеньскій телевізії (СТВ), а то в притомности председы Рады СТВ Б. Бобоцкого і Любы Колёвой із СТВ в Кошіцях, котра є ведучов Редакції народностного высыланя СТВ. Ту є сітуація лїпша, але здалека не ідеална.

Не могли сьме увести офіціалне заключіня зо спомянутого засїданя Рады влады СР про народности, затоже го будеме знати аж по підписаню узнесіня председом рады Душаном Чапловічом, підпредседом влады СР, як нам было повіджено зо Секції про людьскы права і народностны меншыны Уряду влады СР 7. юла 2008, в день завершіня того чісла новинок. В наступнім чіслї але принесеме офіціалну позіцію Рады влады СР про народностны меншыны односно русиньского розгласового высыланя.

-фв-

• 13. мая 2008 Федор Віцо (злїва), председа петічного выбору, передав Петіцію обчанів, слухачів русиньского высыланя Словеньского розгласу підпредседови влады СР про людьскы права і народностны меншыны Д. Чапловічови (четвертый злїва). Тоту петіцію підписало 3 406 людей і так высловило неспокійность із сучасным ставом того высыланя.  Потім Ф. Віцо і П. Крайняк, мол. (пятый злїва) вели конштруктівну бісїду з Д. Чапловічом і директорков одбору людьскых прав і меншын М. Янчуловов.

Крокы ку злїпшіню русиньского высыланя в радію...

... уж пару місяцїв робить у першім рядї председа Медіалной рады при Русиньскій обродї на Словеньску (РОС) – Федор ВІЦО. В послїднїм часї в тім дїлї абсолвовав три важны стічі у Братїславі, а то 24. октобра 2007 із ґенералнов директорков Словеньского розгласу (СРо) Мілославов ЗЕМКОВОВ (на фoтцї), а в тот істый день і з директорков Радія ПАТРІЯ Ілдіко НАДЁВОВ. Потім 19. новембра 2007 взяв участь на засіданю посланцїв Выбору Народной рады СР про людьскы права, народности і поставлїня жен на челї з ёго председом Ласлом НАДЁМ. Тот выбор інформовав о проблемах коло русиньского розгласового высыланя, предложыв конкретны пропозіції на ёго вылїпшіня. Так істо членів інформовав о зачатій од 15. новембра 2007 петічній акціїї обчанів, слухачів русиньского высыланя Словеньского розгласу. Председови выбору НР СР передав і петічный гарок із пожадавками, котрый публікуєме ніжe. У звязи з тым ВЫЗЫВАМЕ ВШЫТКЫХ ТЫХ НАШЫХ ЧІТАТЕЛЇВ, КОТРЫ СУТЬ ЗГОДНЫ ІЗ ДЕВЯТЬМА ПУНКТАМИ ПЕТІЧНОГО ГАРКУ, ЖЕБЫ СЯ ДО НЁГО ЗАПИСАЛИ А ДАЛИ СЯ ЗАПИСАТИ ТЫЖ ДАЛШЫМ ЧЛЕНАМ ЇХ РОДИНЫ ЦІ ЗНАМЫМ, КОТРЫ ЛЮБЛЯТЬ СЛУХАТИ РУСИНЬСКЕ ВЫСЫЛАНЯ В РАДІЮ, АЛЕ ЗО СУЧАСНОВ ЁГО КОНЦЕПЦІОВ НЕ СУТЬ СПОКІЙНЫ. Підписаны гаркы посылайте на адресу: Александер Зозуляк (член петічного выбору), Русин і Народны новинкы, Духновічово нам. 1, 081 48 Пряшів. За підписы допереду дякує автор тых рядків і далшы двоме членове петічного выбору: Федор Віцо (председа) і Петро Крайняк, мол. (член).
А теперь ся вернийме кус на зачаток, жебы сьме веце повіли о даных стрічах і о пунктах, котры суть у петічнім гарку. Перша стріча з М. Земковов была, віриме, хосеннов, бо она дослїдно выслухала Ф. Віца, котрый ю інформовав о цілковых проблемах русиньского розгласового высыланя. Спомянув основны претензії к тому высыланю, піддімензованя того высыланя з боку персоналного і фінанчного, што має неґатівный вплив на приправу актуалных і уж традічных релацій, як і новых, пропозіцію котрых перед тым дав ведучій Народностно-етнічного высыланя СРо Янї ПАТАРАКОВІЙ, але тоты дотеперь не были реалізованы. За важный недостаток, на якый у розговорї з ґенералнов директорков СРо обернув увагу, поважуєме то, же русиньска народностна меншина на Словеньску не мать свого представителя в Розгласовій радї, што значіть, же концепції высыланя ся створюють без інтересу о погляд на них з боку Русинів на Словеньску, з чого потім выпливають недорозуміня і наслїдно претензії і поносы Русинів на русиньске высыланя. Так само спомянув і єдну з нашых найважнїшых пожадавок, жебы русиньске высыланя было назад перестїговане з Кошыць до Пряшова. Панї директорка ся высловила, же покы бы ся нашли вгодны просторы у Пряшові, так проблем бы мож было рішыти. На конець ся ґенерална директорка СРо телефонічно споїла з директорков Радія ПАТРІЯ Л. Надёвов, котра тыж прияла Ф. Віца і так вєдно ся договорили на пятёх конкретных пунктах злїпшіня русиньского розгласового высыланя:
1. Вырішыти проблем із высыланём релації про юбілантів, жебы тота ішла єден тыждень як чісто русиньска в самостатнім русинськім блоку в суботу, а другый тыждень як чісто русиньска в блоку русиньскім – у недїлю. Так бы ся мали чередовати нелем тоты релації каждый вікенд, але і ціле высыланя русиньске з україньскым, жебы ся не змішовали, як то є найвыпуклїше праві при релації про юбілантів. Ту было підкреслено, же треба вымінити і дотеперішнёго модератора той релації. На вопрос о вымінї Ф. Віцо спомянув мено Ярослава Сисака як можного будучого модератора.
2. Вернути русиньске высыланя на цілоштатный округ Радія РЕҐІНА.
3. Час русиньского высыланя пересунути з дообіднїх годин до підвечерных, а то в часї міджі 16. і 18., респ. 19. годинов.
4. Пожадавка на персоналне росшыріня творцїв русиньского розгласового высыланя і з тым споєне навышіня фінанцій – то є в компетенції ґенералной директоркы.
5. Пропозіції на злїпшыня якости обсягу русиньского высыланя мусять приходити (і кідь по конзултаціях і пропозіціях звонка) од редакторів того высыланя. А ту уж суть пропонованы реґуларны вікендовы приговоры, діскусны релації і под. Подля панї директоркы такы пропозіції ся дадуть акцептовати.
Третёв стрічов Ф. Віца в рамках 4-членной русинськой делеґації (окрем нёго, в нїй были В. Противняк, М. Штенё і Я. Липиньскый) была стріча з членами Выбору НР СР про людьскы права, народности і права жен, де на 23. сходины того выбору пришла нелем делеґація РОС, але і делеґація Чемадоку і представитель „Союзу Русинів-Українців Словаччини“. Вшыткы говорили о проблемах і своїй неспокійности з окремыма народностныма высыланями, з їх концепціов, штруктуров і обсягом. Нас інтересує то, же Ф. Віцо ту зась спомянув пожадавкы Русинів Словеньска на злїпшіня русиньского высыланя, інформовав о головных нашых „болячах“, котры перед тым спомянув обидвом высше споминаным директоркам. Про нас є інтересным тот факт, же з предложеной Петіції обчанів, слухачів русиньского розгласового высыланя до резолуції з 23. сходин того выбору НР СР быв залученый пункт 9, котрый говорить о навернутю русиньского высыланя з Кошыць назад до Пряшова.
Также в послїднїм часї ся роблять крокы на злїпшіня русиньского розгласового высыланя, але ці добры пропозіції і догоды будуть дотриманы, то укажуть найближшы тыжднї, главно, ці ся так стане од обіцяного 1. янурара 2008 року. Але уж теперь є ясно, же не треба чекати на „чудо“ з Братїславы або Кошыць, але треба і самому приложыти руку до дїла. Теперь хоцьбы лем підписом у петічнім гарку, котрый ся Вам дістав до рук. Што собі „выдобєме“, то будеме мати, нихто іншый то за нас не зробить, ани Мадяре, ани Українцї, ани... РУСИНЫ, ПОСТАВТЕ СЯ СМІЛО ЗА ДОБРЕ ДЇЛО!

А. ЗОЗУЛЯК, член петічного выбору, 7.12.2007

П Е Т І Ц І Я   О Б Ч А Н І В,

слухачів русиньского высыланя, на підпору нашых жадань в інтересі цілкового звышіня якости русиньского высыланя в рамках Народностно-етнічного высыланя Словеньского розгласу, а то в штруктурї высыланя, ёго обсягу, але тыж способу шыріня высыланя через розгласовы волны, а то на основі закона НР СР ч. 242 з 1. юла 1998., котрым ся мінить і доповнює закон ч. 85/1990 о петічнім праві.

Зложіня петічного выбору:

председа:

Федор Віцо, вытвырник, публіціста, Webеrova 2, 080 01 Prešov

членове:  

Aлександер Зозуляк, шефредактор русиньскых періодічных і неперіодічных выдань, Пряшів

Петро Крайняк, мол., учітель, Пряшів

Петічна акція зачала 15. новембра 2007

Петічный гарок на стягнутя