Русины-Словаци – хто суть тоты люде?

Залюбили ся мі слова, котры повіла в нашых Народных новинках панї Марія Ґірова зо Снины, же треба, абы сьме досягли своє русиньске у вшыткых сферах нашого жывота, „абы сьме не кламали самы себе“. То свята правда. Мушу повісти, же з возродным процесом Русинів жыю од баршановой револуції дотеперь, стрїчав єм ся з многыма людми, актівныма у тім процесї, перечітав на тему Русинів много літературы. Зато ня удивили свого часу слова Павла Богдана і Івана Лабы, репрезентантів українськой лінії в нашім народностнім жывотї. То погробкове тоталіты, якы дотеперь суть пересвідчены, же слова Сталіна о абсолутности мають своє місто і в днешнїй добі.  А таков правдов бы мало быти і їх трактованя історії Русинів, а то же теріторія од Галічі через Лемковину, Підкарпатя і Буковину, од Мараморошу по Выдрань суть україньскы. Тых панів треба послати до iсторічного інштітуту, де бы собі дашто прочітали о австро-угорьскій монархії, або до іншого уставу...

Як знаме з історічных документів, по смерти краля Карола VІ. Марія Терезія, ёго дївка, в октобрї 1740 року прияла вызначны реформы про народностный жывот Русинів,  в 60. – 90. роках 18. стороча были выданы школьскы законы і ґраматіка про школы народностей в цілій монархії, а міджі нима і ґраматіка про школы русиньскы.

дале

Михал БУРЦІН, Гуменне

Буде при списованю людей у 2011 роцї 100 000 Русинів?!

Памятате? „Я Русин быв, єсьм і буду а 26. мая 2001 при списованю людей на то не забуду!“ То было главне мотто послїднёго списованя жытельства на Словеньску, з якым вышли нашы русиньскы актівісты, міджі котрыма мав єм можность быти і я. Але то даколи другыраз о тім мож написати.

Теперь хочу спомянути анкету, котру єм тогды зробив, задаючі наслїдуючі два вопросы выбраным особностям, а то: а) Яка є Ваша пропоґноза – кілько людей собі запише русиньскый язык як материньскый? б) Кілько людей ся приголосить к русиньскій народности? Тоту анкету єм тогды зробив у просторах Теат-ру Александра Духновіча в Пряшові а єй выслїдкы публікую аж теперь, по восьмох роках. Може, выслїдкы тогдышнёй анкеты будуть інтересовати і вас, дорогы чітателї Народных новинок. Марія Мальцовска: 80.000 (материньскый язык) і 20.000 (народность), Анна Кузмякова: 73.000 і 37.000, Анна Плїшкова: 60.000 і 25.000, Федор Віцо: 68.000 і 33.000, Александер Зозуляк: 75.000 і 30.000, Штефан Ладіжіньскый: 50.000 і 25.000, Василь Турок-Гетеш: 80.000 і 30.000, Александер Кучеренко: 30.000 і 15.000, Светлана Шковранова: 80.000 і 35.000, Осиф Ткач: 63.000, 25.000, Анна Біттнерова: 70.00 і 35.000, Павел Мохнацькый: 60.000 і 25.000, Маріан Марко: 60.000 і 40.000.

Може ся просите, чом тоты выслїдкы публікую так пізно, кідь перед дверями є далше списованя людей. То зато, жебы сьме зачали роздумовати, як хочеме обстати в роцї 2011. Добрї знаме, якы были резултаты послїднёго списованя в роцї 2001, кідь русиньскый материньскй язык собі записало 55.000 людей а русиньску народность 24.000 жытелїв Словеньской републікы. Также можете посудити, хто мав найлїпшый одгад. Но як видиме, тогды нихто з ословеных собі не думав, же нас буде веце як 100.000. Перешов час, і русиньскый рух у нас здобыв далшы успіхы. Зато ся чекать, же по десятёх роках уж ся сміло і правдиво каждый приголосить к народу, ку котрому справды належить.

В послїднїм часї русиньскый актівіста Ян Допіряк із Старой Любовнї бісїдує о тім, же нашым цілём мать быти досягнути кількость 100.000 людей русиньской народности. Жебы то досягнути, так то значіть, же каждый усвідомленый Русин мусить „пересвідчіти“ іщі трёх Русинів із словеньсков народностёв, жебы собі русиньску народность записали до листу списованя, респ. у тій колонцї дали хрестик. То бы быв успіх в інтенціях погляду проф. Павла Роберта Маґочія, котрый говорить, же на Словеньску днесь реално, не історічно, жыє приближно 130.000 Русинів, Руснаків.

Ай кібы єм ся тїшыв, жебы Русинів было до 100.000, і треба собі поставити такый высокый ціль, але я собі думам, же было бы добрї, кібы тых 55.000 людей, што ся усвідомлено пригласило ку русиньскому материньскому языку, теперь ся пригласило і ку русиньскій народности. А тых, што повмерали, бы мали наградити тзв. „русиньскы Словаци“. Што повісте, милы чітателї Народных новинок?! Подумайте. А пізнїше вєдно подумайме, як на то. А, може не буде треба ани много евр...

Мґр. Петро КРАЙНЯК, Пряшів, 13.5.2009

Єм Русином ці Словаком?

Ай кідь беру од штату лем таку істу пензію, як многы з нас, не сановала єм тото бідне евро і передплатила єм собі на рік 2009 вшыткы нашы русиньскы выданя, незалежно од того, хто їх выдає, бо хочу знати, што ся міджі нами Русинами на Словеньску і у світї дїє і як ся стараме міджі собов в тім тяжкім світї жыти, розуміти собі і сполупрацовати міджі собов.

При чітаню многых статей мі сердце стискать якась велика безрадность, безнадїй і біль за нас Русинів при здобываню і доказованю того, же сьме меншына людей, котра має мати своє достойне місце нелем на Словеньску, але у цілім світї.

Чом то Русины, якых характерізує щіре сердце, прекрасна култура і традіції, мусять неперестанно боёвати і вшыткыма можныма способами доказовати через медії, же суть народом, котрый має свою богату історію і значіть має мати достойне місце міджі другыма народами на тій нашій прекрасній Земли?..

Лемже як роздумую, так роздмую, пришла єм на і єдну неприємну одповідь, а тов є все іщі недостаток глубокого націоналного пересвідчіня многых Русинів о тім, же єм Русин, Русинка. Головно у людей, котры суть у челных функціях русиньскых орґанізацій, од найнизшых до найвысшых.

Ниякыма словами, ниякыма арґументами, ани тыма найкрасшыма і найпривабливішыма русиньскыма акціями не пересвідчіме, наприклад, такого твердого русиньского „Українця“ якым є Павло Боґдан, Іван Лаба і їм подобны, котры твердять, же Союз русинів-українців на Словеньску застрішує обидві народности – Русинів і Українцїв, покы мы ся за свою русиньску ідентічность будеме в кутику сердця ганьбити або бояти, і в урядных документах собі будеме писати народность словеньску з тым, же нас хтось колись „побаламутив“ і здерорьєнтовав... Жаль, могла бы єм вказати пальцём на такых русиньскых функціонарїв, котры твердять, наприклад, же нашто ся нам учіти русиньскый язык, кідь го знаме, бо сьме ся з ним народили...

Мій погляд є такый, же кідь хтось колись когось „побаламутив“ у 50-х роках минулого стороча, вже міг в р. 2001, а так само буде мочі в р. 2011 скінчіти своє блуджіня і написати собі свою праву народность. А кідь так не чує у своїм сердцю і не хоче то зробити, потім не має право быти русиньскым фунціонарём. Тадь, як такый націонално несформованый чоловік може пересвідчіти нашого „поблудженого“ Русина о тім, же має свою велику ціну і своє місце на земли, де жыє!? Бо то потім вшытко вызерать лем як комедія і збыточне вышмарёваня пінязей.

Честну, чісту, статечну, щіру, жертвенну русиньску роботу і културу докаже міджі нашыма людми робити і зробити лем честный, щірый, жертвенный і на свій род гордый Русин.

Задумайме ся вшыткы над собов, над своёй честностёв, покы будеме хотїти высловити слова А. Духновіча: „Я Русин был, єсьм і буду....“ Є то правдиве з нашого боку, або кламлеме своїх людей?

Тримлю пальцї вшыткым нам, абы сьме конечно досягли своє  русиньске  у вшыткых сферах нашого жывота!

Марія ҐІРОВА, Снина

Комплексный план акцій і перед списованём жытельства

(Документ oд Русиньской оброды на Словеньску быв предложеный єй председом і членом СРР Владиміром Противняком на засїданю Світовой рады Русинів у Пряшові 13. фебруара 2009 )

Рік 2011 ся стане про нас Русинів вызначный і тым, же в Словеньскій републіцї буде списованя жытельства. Міджі роками 1991 – 2001, кідь на Словеньску были першы пореволучны списованя людей, кількость Русинів наросла із 17 197  на 24 201 жытелїв. Є то збівшіня о 40,7 % і тота кількость значіть, же Русины  на Словеньску творять 0,8 % із вшыткых жытелїв. (Позн.: В р. 1991 в листах списованя іщі не была уведжена самостатна колонка з русиньсков народностёв, але люде подля інштрукцій комысарїв списованя собі могли русиньску народность самы написати до вольной колонкы під вшыткыма уведженыма народностями. Жаль, не вшыткы комысарї людём высвітлили, же так можуть зробити.)

В Пряшівскім краю русиньска меншына творить не 2,1 %, але 2,7 % жытельства,  што є 21 150 людей. Але мы знаме, же в СР, окреме в Пряшівскім краю, жыє омного веце Русинів. Нажаль, не вшыткы собі свою русиньску ідентічность усвідомлюєме і не даєме то наяво при списованю жытельства. З неофіціалных жрідел знаме, же Русинів на Словеньску може быти коло 120 000 або і веце! А зато, жебы сьме ся досправды приближыли к тому предпокладаному чіслу і жебы нас Русинів было штонайвеце і в офіціалных штатістічных документах, Русиньска оброда на Словеньску (РОС) створила Комплексный план акцій і кроків РОС на рокы 2009 – 2011 перед списованём жытельства.  Подля выпрацованых пропозіцій вєдно з містныма орґанізаціями РОС (МО РОС) поступно і розлічныма формами роботы хочеме ословити вшыткых Русинів Словеньска, жебы не забывали на свій род, своє корїня і културне богатство нашых предків, і жебы сьме русиньску народность і материньскый русиньскый язык вєдно маніфестовали при наступнім списованю людей в р. 2011. Нашым кредом є: Быти Русином не є ганьба, то є честь!

 дале