В днях 17. – 21. октобра 2013 в Братїславі ся одбыв ХІ. річник міджінародного фестівалу поезії Ars Poetica, на котрім ся з русиньсков поезіов презентовав єдиный Русин – Юрко Харитун. Ёго участь на фестівалї нас несподївала. Поезія Юрка Харитуна была оцїнёвана нелем як барз успішна, але по русиньскы писана – про многых участників і обявна, несподївана. Подля слов нашого успішного поета векшына участників не мала ани найменшу представу о тім, же десь на северовыходї Словакії компактно жыє міноріта, котра має свій знормованый язык і ним пишуть поеты, прозаікы ... Таке узнаня тїшить. Тым веце і зато, же Словакію на фестівалї репрезентовали лем троє поетів: Аґда Баві Паін (1976), успішный словацькый поет з Кошіць, Ерік Шімшік, таксамо словацькый поет і прозаік з Братїславы і Юрко Харитун, русинськый поет з Кежмарку.

Юрко Харитун свою поезію декламовав на Вечорї поезії 19. октобра 2013 в рамках спомянутого фестівалу, але перед ёго декламаціёв автора по анґліцькы представив директор фестрівалу Мартін Солотрук (як ся потім указало – тыж Русин зо Словакії). По декламації Юрка Харитуна своїх стишків по русиньскы у перетлумачіню до словеньского языка їх декламовав герець Любо Букові. В рамках фестівалу выйшов і зборник „Ars Poetica – XI. ročník medzinárodného festivalu poézie“. У тім зборнику мать і свої русиньскы стишкы Ю. Харитун, як і їх перетлумачіня до словеньского языка. Поет Ю. Харитун своёв по русиньскы писанов поезіёв вказав міджінародній публіцї, же русиньскый язык валушный достойно репрезентовати свій народ ай посередництвом поетічного слова.

Про нашого поета зась быв іншпіратівный польскый поет Роберт Рібек, а тыж таліаньскый поет Даньєл Кундарі. З іншых держав і літератур были заступлены чеська, польска, нїмецька, анґліцька, руська, ґрузіньска, булгарьска, іспаньска, таліаньска, фіньска, з про нас далекых і незнамых – література в языку маратьскім (єден з індіцькых языків, котрым комунікує приближно 120 міліонів людей), з америцького контіненту была заступлена література США (Мічіґен, Ореґон, Джорджа). Інтересне было, же многы з участників-поетів писали нелем в єднім языку, але в дакількых, а тыж факт, же їх поетічны творы были переложены до розлічных языків. Так дакотры поезії Юрка Харитуна переложыв до словеньского языка Валерій Купка. Выступом з фестівалу є поетічна збірка, в котрій суть представлены авторы народных літератур і суть там надрукованы їх поезії, котры были інтерпретованы на фестівалї, причім многы з них суть переложены до словацького языка. Міджі нима ай поезія Юрка Харитуна, котрый є барз вдячный за таке позваня. Несподївало го, же орґанізатором-директором фестівалу быв Русин із села Старина, окр. Стара Любовня, пан Мартін Солотрук, котрому хоче высловити подякованя за высоко якостну уровень фестівалу.

Юрко Харитун є гордый, же є Русин і своїм краянам хоче одказати: „Тїшу ся, же мы Русины маєме можность творити у своїм языку, але таксамо ай нашы дїти ся можуть свій материньскый язык учіти в школах – од основной школы, аж по універзіту. Вывжывайме тоту можность, жебы наше потомство не забыло на свою колыску, свою співанку, молитву, не забыло на своїх предків. А што є главне, не ганьбийме ся за своє. Наш язык є достойный, чути го все частїше нелем на выходї, але ай в Братїславі, о чім єм ся мав можность пересвідчіти. Решпектують го, а будуть го решпектовати ай надале, кідь мы самы – ёго носителї будеме го гордо шырити по світї.“

Любителїв поезії Юрка Харитуна можеме потїшыти, бо за пару днїв выйде з друку ёго далша поетічна збірка під назвов Мої незабудкы, котра є вольным продовжованём серії попереднїх двох – Мої жалї (2009) і Мої сны (2010).