10. марца 2010 у Пряшові ся зышла ґрупа людей з амбіціов заложыти нову політічну партію з назвов Наш край. В послїднїх місяцях ся в медіах обявили інформації о тім, але дакотры авторы матеріалів принесли дезінформацію, же : „... в Пряшові ся стрїтили народностны обчаньскы здружіня выходословеньского реґіону...“ Треба повісти, же з русиньскых обчаньскых здружінь, котрых є коло 17, быв участником той стрїчі лем председа „Союзу Русинів-Українців СР“, П. Сокол і приближно 8 членів з ОЗ Русиньска оброда на Словеньску, котры там были лем за свою особу.

Председове остатнїх русиньскых орґанізацій стрїчу тройчленной ініціатівной ґрупы (А. Дулеба, Я. Липиньскый і M. Штенё), котра ініціовала заложіня партії, іґноровали. Тыж не є правда, же на стрїчі были участны і представителї церьковных орґанізацій. Быв там лем єден православный священик – отець П. Сорока з Осадного. За молодежны орґанізації єм там відїв лем двох членів. Остатнї были за проукраїньскы орґанізації, з котрых ся дакотры уж в минулости намагали заложыти політічну орґанізацію під назвов Громада, а тыж Демократічна громада. Їх пробы але были неуспішны. Бомбастічны высловы о тім, же є інтерес заложыти таку партію, суть неправдивы, бо не знам о тім, жебы дакотре обчаньске здружіня проявило інтерес заложыти політічну партію на народностнім прінціпі. Правду повісти, подля мене, найвекшый інтерес заложыти політічну партію на народностнім прінціпі є у людей, котры суть проукраїньскы орьєнтованы, чого доказом є факт, же з участників стрїчі было скоро 90 % особ якраз проукраїньской орьєнтації. Кідь україньскы орґанізації на Словеньску хотять заложыти таку партію, поважую то за їх пріватне дїло. Заложіня новой політічной партії Наш край не выходить з потреб русиньского жытельства ани з амбіцій Русиньской оброды на Словеньску, котра є аполітічнов і єй главнов задачов є возродный народно-ідентіфікачный процес, захованя і шырїня русинськой културы.

Не єм згодный ани з тым, же ВУЦ у Пряшові не мать концепцію розвоя нашого краю. Не є правда, же старостливость о економічно-соціалны і сполоченьскы потребы края ся реалізує протекчно, про выволену часть края. Я не віджу протекціоналізм єдной ґрупы жытельства на укор другой. Економічна сітуація, наприклад в окресї Бардеёв, є єднака без вынятку – ці то іде о село зо словеньскым або з русиньскым жытельством. В ниякім припадї не єм згодный з поглядом, же треба обгаёвати народностны права жытелїв, котры ся голосять к русиньскій або ку україньскій народности. Правда є така, а говорю то з погляду Русина, же наша русиньска народностна меншына мать на Словеньску всебічны можности на свій розвиток а тыж мать і єднакы права і повинности як мають жытелї словеньской народности. Наша устава ясно ґарантує єднакы права про каждого жытеля Словеньской републікы. Мы Русины поважуєме Словеньску републіку за свою домовину, зо словеньскым народом сьме творили в минулости, а твориме і днесь, єдноту, затоже і з історічного боку ся нашы два народы розвивали єднакым способом – жыли сьме предсі зо Словаками довгы стороча в сполочных політічных формаціях.

Русины на Словеньску за послїднїх 20 років дістали такы можности, котры передтым не мали. Маме кодіфікованый свій списовный язык (1995), русиньска народность была владов СР узнана за самостатну, держава фінанцує нашы културны актівіты, Театер А. Духновіча у Пряшові реалізує свої пєсы в материньскім русиньскім языку, выходять учебникы про школы, публікації умелецькой і научной літературы, періодічна русиньска преса, маме русиньске высыланя в Словеньскім розгласї і телевізії, Міністерство школства підпорує навчаня русинького языка од основной школы аж по універзіту, в Пряшові быв заложеный першый Музей русиньской културы. Перед роком 1989 малохто вірив, же Русины на Словеньску знову дістануть свої права, коры їм были незаконно одняты на основі резолуції презідії ЦК КПЧ з 28. юна 1952, од коли Русины перестали офіціално єствовати і „перемінили“ ся на Українцїв.

Пробу заложыти нову політічну партію Наш край з боку тройчленной ґрупы поважую за гру без сенсу, котра є заложена лем на індівідуалнім прінціпі, не усвідомлюючі сі, же політічна приналежность каждого є ёго пріватным дїлом. Єм пересвідченый о тім, же мы Русины не маме інтерес одпкапчовати ся од свого братьского словеньского народа якраз такым способом – заложінём політічной партії двох народностных меншын – русиньской і україньской.

Намір заложыти нову політічну партію Наш край ся зродив подля мене в головах ґрупы пару особ у Братїславі, правдоподобно лем з цїлём зачати якусь нечестну гру, про котру, видить ся мі, не здобыла на выходї републікы грачів.