2. децембра 2010 Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові (ІРЯК ПУ) вєдно зо Сполком русиньскых писателїв Словеньска орґанізовав научный семінарь з міджінароднов участёв. Семінарь быв на тему Русиньскый списовный язык на Словеньску і сучасна література.

Участници семінаря ся зачали сходити о 9.00 годинї в засїдалнї Ректорату ПУ. По їх реґістрації отворила семінарь директорка споминаного інштітуту доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., котра вшыткых привітала, представила проґрам і орґанізацію семінаря, роздїленого до двох секцій – языкознательской і літературознательской. Наслїдно зачали реферуючі выступляти із своїма рефератами в секції языкознательскій.
Як перша выступила ПгДр. Кветослава Копорова (ІРЯК ПУ) з рефератом на тему Русиньска языкова норма на прикладах із періодічной пресы і красной літературы. В рефератї ся докторка Копорова высловила к проблематіцї порушованя норм списовного языка в пресї, а то під впливом україньского, російского і словеньского языка, як і під впливом неохоты дакотрых поужывателїв акцептовати списовну норму. Вшыткы проблемы порушованя языковой нормы были демонштрованы на конкретных прикладах з періодічной пресы і красной літературы за послїднї штири рокы. На семінарї взяли участь і дакотры русиньскы писателї, котры языкову норму аплікують у своїх творах.
З далшым рефератом під назвов Русиньскый язык на Словеньску 1995 – 2010: тенденції зближованя варіантів выступила Анна Плїшкова. Уплинуло уже 15 років од кодіфікації русиньского языка, почас котрых ся одбыли три семінарї, респ. конференції на тему уніфікації окремых варіантів русиньского языка. Были то семінарї в Празї (2005), в Ужгородї (2005) i Третїй міджінародный конґрес русиньского языка в Кракові (2007). Якраз там представив першу пробу уніфікованого правопису выдаватель Мґр. Валерій Падяк, к. н., з Ужгороду, а то на перекладї публікації проф. Др. Павла Роберта Маґочія під назвов Народ нивыдкы: ілустрована історія карпаторусинôв. Авторка реферату ся высловила к потребі уніфікації русиньского правопису на уровни фонолоґічній і представила конкретны приклады, на котрых бы ся дало зъєднотити у вшыткых выріантах русиньского языка і в потенціалній сполочній нормі. Третїй з реферуючіх у секції языка – доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., із здравотных не міг прийти на семінарь, але ёго реферат собі участници і іншы будуть мочі занедовго прочітати в зборнику зо семінаря і в часописї Русин.
По інтересных рефератах на тему языка была отворена діскузія, в котрій зась зарезоновала неспокійность з ґрафемов „ё“ в ґрафічній сістемі русиньского языка. Но, як ся вказало в ходї діскузії, тота ґрафема є проблемом скорїше уж лем про найстаршу ґенерації ужывателїв языка, котра не была на ню привыкнута в минулости і радше бы і днесь місто нёй хосновала споїня „ьо“ і „йо“, так як то є заужыване в україньскім правописї. Діскузія ся тыж вела і навколо перебераня слов з другых языків і їх правопису. Наслїдовала курта павза, котра была добров нагодов на презентованя як научных публікацій і учебників, на приправі котрых партіціповали педаґоґы з ІРЯК ПУ, так і літературной творчости русиньскых писателїв за послїднї рокы.
Семінарь быв орґанізованый в рамках проєктів двох ґрантовых сістем, а то трирічного проєкту ВЕҐА – рїшіня котрого в роцї 2010 закінчує ІРЯК ПУ (Русиньскый списовный язык на Словеньску: выскум і вывой) і проєкту Сполку русиньскых писателїв Словеньска (Сучасна русиньска література) в рамках ґрантовой сістемы МК СР Култура нарондостных меншын 2010, зато друга часть семінаря была присвячена літературї. Отворила і вела єй ПгДр. Кветослава Копорова, председкыня СРПС, яка представила выступляючіх з їх рефератами. Як першый выступив Мґр. Валерій Падяк, к. н., з Выскумного центра карпатістікы в Ужгородї з темов Карпаторусиньска література в періодї третёго народного возроджіня. У своїм рефератї представив сучасных авторів на Підкарпатьскій Руси і дакотры творы, котрых тематіков є переважно народностный жывот. Высвітлив яку функцію повнить журналістіка і літературна творчость в народнім усвідомлїню і в розвитку списовного языка, як і ґенезу розвитку літературы на Підкарпатьскій Руси в періодї третёго народного возроджіня. По нїм зо своїм рефератом выступила Мґр. Алена Блыхова (ІРЯК ПУ). Презентовала сучасну русиньску літературу на Словеньску, главно по роцї 1989 – найвызначнїшых авторів і їх творы. Представила белетрістічну літературу, котра повнить функцію нелем естетічну, але і функцію збогачованя лексікы при розвиваню літературного языка. Характерізовала літературу в розлічных сферах єй хоснованя (преса, церьковна сфера і т. д.) і в розлічных жанрах (поезія, проза, байкы, перекладова література, література про дїти і молодеж...). Представила молодых писателїв, як і писателїв, котры до року 1989 писали в україньскім языку і тематіку їх творів. Высловила ся, же русиньска література не стаґнує, дале ся розвивать, о чім свідчать оцїнїня за русиньску літературу в подобі Премії А. Духновіча і А. Павловіча. Література є на добрій пути розвитку, в котрім треба продовжовати. Далшым реферуючім быв доц. ПгДр. Петер Каша, к. н., з Інштітуту русістікы, україністікы і славістікы Філозофічной факулты ПУ (ІРУС ФФ ПУ) зо своїм рефератом під назвов Актуалне і надчасове в творчости Штефана Сухого. На зачатку попробовав порівнати русиньску літературу з другыма літературами, главно зо словеньсков, з котров нашов паралелы і в творчости Штефана Сухого в ёго поетічній збірцї Аспірін.
Послїднёв реферуючов была Мґр. Івана Джундова, ПгД., таксамо із ІРУС ФФ ПУ, котра выступила на тему Зелена фатаморґана Марії Мальцовской. Была то єй субєктівна інтерпретація тексту Зелена фатаморґана, причім обернула свою увагу на писательку як на женьску авторку. І друга часть семінаря ся завершыла куртов діскузіов і розлічныма доповнїнями к рефератам выступаючіх. Наконець Кветослава Копорова потїшыла участників інформаціов, же зо семінаря буде выданый зборник одпрезентованых рефератів. Подяковала вшыткым за участь і зажелала много здоровя до нового року і розлучіла ся з позванём на далшу акцію ІРЯК ПУ – 12. Научный семінарь карпаторусиністікы і в рамках нёго на презентацію фаребно ілустрованой Енціклопедії русиньской історії і културы україньскім языку.