Перешов єден місяць од скінчіня першого річника Studium Carpato-Ruthenorum – міджінародной лїтнёй школы русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові. Акції, яку штаб орґанізаторів під покровительством Інштітуту русиньского языка і културы ПУ інтензівно приправлёвав скоро єден рік, жебы єй три тыжднї (14. юна – 4. юла 2010) были на якнайлїпшій уровни і жебы єй участници з Пряшова одходили спокійны а самособов по часї за ту назад вертали.
Мож повісти, же першый річник акції быв сондажный – а може такыма самыма будуть іщі й найблизшы річникы – зато орґанізаторам залежало на тім, жебы просондовали погляды першых участників школы на єй проґрам, то значіть на процес навчаня і супроводны акції. З тым цїлём приправили анкету зложену з 11-ох вопросів, одповідї на якы можуть ся стати про них іншпіраціов до будучности при будованю проґраму далшых річників. А было бы добрї, якбы ся стали іншпіраціов і про бівшу кількость домашнїх потенціалных адептів того проєкту, цїлём якого є учіти ся і пропаґовати списовный русиньскый язык, русиньску історію, спознаты артефакты русиньской културы... З тым заміром сьме вырїшыли – зо згодов авторів – поступно публіковати їх одповідї на поставлены вопросы в Народных новинках і зарівно ближе представити участників першого річника лїтнёй школы. Днесь на вопросы одповідають участнічкы зо США: Крістіна Кантін (нар. 1971) з Міннесоты, Дебора Ванішак Міллер (1958) і Марта Армстронґ (1936) з Пеннсілвенії.

1. Професія/Освіта:
Крістіна Кантін: Бакаларь – міджінародны одношіня, маґістер – комунітный і інтеркултурный порадця, АБД антрополоґія, академічне порадництво, веджіня курзів културной антрополоґії.
Дебора Ванішак Міллер: Бакаларь – історія уменя.
Марта Армстронґ: Діпломована сестрічка.

2. Походжіня: мате русиньске корїня? (Кідь нїт, то яке?):
К. К.: „Вшыткы мої прастары родічі з маминой стороны были Русины, їх родины еміґровали із сел Нижня Владыча і Суха на Земплінї тїсно перед першов світовов войнов.“
Д. В. М.: „Гей, мам русиньске корїня.“
М. А.: „Мам лемківско-русиньске корїня, мої родічі еміґровали зо сел Ольховєць і Мишана з Ґаліції.“

3. Знали сьте передтым дашто о Русинах?:
К. К.: „Гей, а думам, же много.“
Д. В. М.: „Знала єм, єм членков Карпаторусиньской асоціації.“
М. А.: „Русиньскый єм чула як дїтина, мусила єм чітати „руську“ чітанку. З тым языком єм ся але не стрїтила понад 50 років. Знала єм тыж чітати старославяньскы тексты, аж покы літурґії у нас ся не зачали одправляти лем в анґліцькім языку.“

4. Чом сьте ся приголосили на Studium Carpato-Ruthenorum?:
К. К.: „Планую на Словеньску робити выскум про мою дізертачну роботу з антрополоґічным замірянём. Предметом мого выскуму буде жытельство на селах з высоков концентраціов русиньского жытельства. Зато участь на Studium Carpato-Ruthenorum про мене было як створене, жебы єм ся зачала учіти русиньскый язык і спознала реґіон северовыходного Словеньска.“
Д. В. М.: „На лїтню школу єм ся приголосила зато, бо єм ся хотїла дізнати веце о своїм русиньскім корїню – з автентічных жрідел. Моя родина має корїня в пряшівскій области, а тото была про мене з фінанчного боку доступна можность побыти холем куртый час в тім реґіонї. Окрем того, тота акція уж допереду про мене вызерала быти великым зажытком.“
М. А.: „Приголосила єм ся з надїёв, же ся научу лїпше говорити по русиньскы. Нажаль, много слов єм уж позабывала а многы єм нїґда ани не чула.“

5. Є про Вас русиньскый язык тяжкый?:
К. К.: „Думам собі, же нїт, уж передтым єм ходила на годины словеньского языка, котрый є к русиньскому близкый. Найтяжше было научіти ся за такый куртый час азбуку.“
Д. В. М.: „В общім мам проблемы з чуджіма языками, то значіть, же русиньскый язык є про мене тяжкый. Зато собі думам, же будучі адепты лїтнёй школы бы мали допереду знати азбуку, або ґрупа зачаточників бы мала навчаня зачінати од азбукы.“
М. А.: „Якбы єм уж не знала што-то по русиньскы, была бы то про мене фрустрація. Є то тяжкый язык.“

6. Як оцїнюєте цїлкову уровень першого річника Studium Carpato-Ruthenorum? (плусы, мінусы):
К. К.: „В общім єм была барз спокійна. В минулости єм брала участь на курзах з іншых языків і мушу повісти, же тот быв цалком добрї зорґанізованый кідь возьмеме до увагы, же то быв лем першый річник. Є фантастічне, же сьме ся так много навчіли і тілько того відїли. Хоць, з другого боку, веце вольного часу бы не зашкодило.“
Д. В. М.: „Думам, же першый річник Studium Carpato-Ruthenorum мав высоку уровень. Проґрам нам дав богаты можности научіти ся о історії реґіону, русиньскім языку, перейти реґіон, в котрім жыють Русины і накус сплынути з містнов културов.“
М. А.: „Проґрам быв барз добрый, не чекала єм, же буде аж такый інтензівный. Оцїнюю, же проґрам быв такый богатый, але Русины люблять співати, а ту мі хыбили співанкы.“

7. Пасовала Вам така форма навчаня?:
К. К.: „В цїлім єй была з формов навчаня спокійна. Але кібы было веце уровней в рамках навчаня языка, было бы то іщі лїпше. Респектівно, по теоретічній годинї ґрупа бы ся могла роздїлити на дакілько меншых, жебы каждый собі міг потреновати то, што му найвеце треба.“
Д. В. М.: „Учітелї і персонал Пряшівской універзіты были барз добры і проявляли спонтанный інтерес о штудентів.“
М. А.: „Лекції професора Павла Роберта Маґочія были барз інтересны, але пасовало бы, якбы каждый участник мав к діспозіції мапу Карпатьской Руси, бо єдна або дві мапы в ґрупі было замало. Штіл роботы доценткы А. Плїшковой ся злїпшыв почас другого тыждня, кідь сьме ся із букваря зачали учіти окремы буквы азбукы і слова. Лекції професора С. Пюа бы были хосеннїшы, якбы быв на них прямо участный, але у формі відеоконференції то про мене было дость нудне. Думам, же ёго высловность не была все справна, выклад быв комплікованый (напр. мутації гласных, часованя і под.), главно про людей, про котрых є то цалком новый язык. Радше бы єм мала дві годины з доц. Плїшковов.“

8. Што, подля Вас, бы ся могло змінити при орґанізованю далшых річників? (Вашы пропозіції):
К. К.: „Думам, же менше заставок на екскурзіях бы стачіло. Може на каждый річник бы ся міг наплановати єден сканзен, єден монастырь, церьков, дакілько монументів, музеїв і каждорічно то чередовати. Про мене бы было інтересно быти на фестівалї, на якім бы выступали професіоналны умелцї. По такім богатім проґрамі сьме часто были змордованы. Тыж бы было вгодне, наприклад, робити веце гіґіенічных павз. Хосенне бы было на зачатку проєкту зробити вступну лекцію к дакотрым вопросам орґанізачного характеру – высвітлити і указати де ся будеме стрїчати перед екскурзіями, де собі можеме вырайбати шматя, што можеме в інтернатї хосновати (інтернет, кухня і под.), коли ся пораять ізбы...“
Д. В. М.: „Рекомендовала бы єм єдну зміну в проґрамі – дати участникам веце вольного часу. Тыж бы было супер, якбы быв „поруцї“ чоловік зо США (хоць Тімеа Верешова барз добрї одповідала на нашы вопросы).“
М. А.: „Выхабила бы єм дві екскурзії – деревяны церькви і сольны банї. Філмы і пєсы в театрї были добры, але придала бы єм музику і танець а таксамо чітаня поезії.“

9. О котры дісціпліны з карпаторусиністікы бы сьте в будучности мали інтерес?:
К. К.: „Фасцінує ня історія і барз люблю учіти ся язык, але привітала бы єм будь-яку дісціпліну заміряну на сучасный жывот Русинів. Мерзить ня, же сьме ся такой од зачатку курзу не учіли русиньскы співанкы.“
Д. В. М.: „Рада бы єм ся научіла што-то о русиньскых ремеслах або фолклорї, респ. о кроях з розлічных русиньскых реґіонів. Тыж бы єм ся хотїла дізнати веце о русиньскых традіціях і звыках на вызначны свята, обрядах і традічных святах...“
М. А.: „Інтересовали бы ня звыкы і міфы в русиньскій културї а таксамо повіря, напр. у звязи з церьковныма практіками.“

10. Як сьте были спокійны із супроводныма акціями проєкту? (Вашы далшы пропозіції):
К. К.: „Вшыткы екскурзії были добры, але може їх было аж замного. Не знаю, што бы єм іщі запропоновала. Была то добра комбінація розлічных місць і акцій. Любили ся мі вшыткы гры в театрї і філмы.“
Д. В. М.: „Екскурзії были барз добры. Може лїпше бы было плановати менше музеїв і сканзенів на єден день. Было бы супер, якбы до проґраму быв закомпонованый єден день, в котрім бы участници могли піти до села (области), скады походять їх предкы. Но, очівісно, ту бы требало поміч многых іншых людей при планованю, але главно при практічній реалізції такых екскурзій.“
М. А.: „Менше екскурзій, веце забавы...“

11. Взяли бы сьте участь на такім проєктї і в будучности?:
К. К.: „Вірю, же кідь буду єден рік у данім реґіонї, же уж мі не буде треба далшы годины з языка. Але цалком бы на надхло, якбы ня мій выскум приправив так, жебы на далшых річниках проєкту єм могла як лекторка вести лекції і діскузії.“
Д. В. М.: „Гей, пришла бы єм зась.“
М. А.: „Кібы єм была молодша... Першы два тыжднї єм ся тримала, але кідь мать чоловік 73 рокы, третїй тыждень уж є замного – зачали ня болїти колїна. І так то быв красный зажыток, много єм ся научіла, главно о історії реґіону. Лем уровень моёй комунікації в русиньскім языку не є така, як треба, зато бы єм потребовала далшы годины з языка...“