Александер Дулеба народив ся у Свіднику. Має 46 років. Філозофічну факулту скінчів на києвскій Штатній універзітї Т. Г. Шевченка на Українї. Далшу освіту здобыв на Словакії. Быв індівідуалным выскумным штіпендістом при НАТО. В сучастности є директором Выскумного центра Словацькой сполочности про загранічну политіку, но і членом порадного выбору інштітуту ЕУ – Russia Centre в Бруселї. Веде нову платформу Окуглого стола Русинів Словакії. Є стопроцентный Русин. Проблемы своёй меншыны знать вшыткы, но гваріть, же невымруть, затоже молоды люде їм дають надїю. Хоче велику дебату о пріорітах їх розвитку і видить простор про кооперацію з другыма меншынами. Зато сьме з ним зробили розговор.

• Зачатком децембра Вас повірили веджінём новозакладуючой ся платформы Округлого стола Русинів Словакії (ОСРС). Яка была прічіна взнику такой ґурпы?
– Ідея не є цїлком нова, має уже дакілько років. Її автром є пан Каліняк, котрый є председом окресной орґанізації русиньской оброды у Свіднику і таксамо є і заступником русиньской меншыны во Выборї влады про народностны меншыны. Головйый проблем в нашім сполоченстві є, же русиньскый рух є барз роздробленый. Цїлково, офіціалны данны евідують коло 40 орґанізації, котры мають мімовладный характер – обчаньскы здружіня, фундації ці сполкы, котры ся голосять ід тому, же хотять розвивати ідентіту, язык і културу Русинів. Но не екзістує міджі нима добра комунікація, і зато ся кладуть вопросы, же яку леґітіміту мають тоты, котры заступують русиньску меншыну, покы не суть выслїдком взаємного договору. На выслїдкох зрахованя жытельства є видно даякый процес оброджіня. Все веце людей ся голосіть ку своїм русиньскым корінём. Дозрїв час, жебы ся Русины договорили о пріорітах, котры суть важны про розвиток їх народностной меншыны. Округлый стіл не презентуєме як новый субєкт, як нову орґанізацію, але як платформу про діскузію і замірь договорити ся, якы пріоріты суть важны про вшыткых. Мене ословили, жебы єм модеровав округлый стіл. Мам мандат на єден рік, жебы єм ословив і здобыв, і кідь не вшыткых, так холем векшыну русиньскых орґанізації.

• Як Вашу інформацію о взнику платформы прияла словацька векшына, якы были першы реакції з боку словацькой векшыны?
– Думам сі, же векшынов то были позітівны реакції. Были скорше вопросы: што то буде значіти, як ся буде розвивати, но то не знаме повісти ани мы днесь. Аж выслїдкы роботы укажуть, ці ся наповнила функція платформы. Є то початок даякого процесу, котрый указує на факт, же чісло Русинів на Словакії ся підвышує.

• Сьте з выходу, зо Свідника. Вы сам маєте русиньске коріня? Чом впало розгоднутя на Вас?
– Єм стопроцентный Русин. Думам сі, же зато, бо не єм заанґажованый натілько в народностнім жывотї, то значіть, же немам ниякы партікуларны інтересы, котры бы были повязаны з єднов, другов ці третёв орґанізаціёв. І знають ня вшыткы, може то были головны факторы, чом єм быв ословленый праві я.

• Знаме, же мадярьска меншына на Словакії в цівілній сферї ся уже дакілько років з успіхом зґрупує під тітулом Округлого стола Мадярів на Словакії (ОСМС). Были Вам іншпіраціёв?
– Ідея округлого стола не была цїлком нова, уже дакілько років ся о тім діскутовало, таже якась іншпірація самособов была.

• Кідьже ОСМС уж дакілько років розвиватя своє діятельство і фунґує, мы уже маєме скушености, же словацькы медія ся меншыновыма проблемами барз не інтересують. Неінформованость векшыны о тых проблемах, з котрыма ся занимать в нашім припадї мадярьска меншына, має такы рисы, же кідь ся о тых проблемах не пише, Словаци сі думають, же ниякы не суть, і же є вшытко в порядку. І кідь ся нагодов дашто, як двоязычны табліцї на селах ці желїзничных станіцях, де жыє высше 20 % жытелїв народностной меншыны, медіях бісїдують, же суть то лем пожадавкы малой ґрупы. Што обчекуєте Вы у звязї з тым од ОСРС?
– Што ся тыкать медії, інформація о основаню округлого стола была цїлком добрї поркрыта. Подля мене доста залежить і на медіялній політіцї. Єм согласный з вашым поглядом, же словацькы медії тій проблематіцї не дають вагу і не занимають ся нёв до детаілів, до глубкы і не маєме в медіях діскузію, ці лем барз малу. Словацї потім тому не розуміють, бо інформація є слаба. І зато єм дуже рад, же в нашім припадї не йде лем о орґанізації, котры мають інтерес йти до проєкту округлого стола, але суть там таксамо подникателї, успішны подникателї. Першый раз в історії той меншыны ся стало, же русиньскы подникателї повіли, же хотять інвестовати до розвитку своёй меншыны.

• Можете повісти і конкретны мена?
– Не буду бісїдовати конкретны мена, но мам приклад єдного міцно успішного подникателя, котрый ся занимать інтернетом, робить з медіями і робить і успішны ПР кампанї про великых клъєнтів. Буде і ёго задачов передати темы, котры нам треба, жебы Словацї о них знали.

• В якій формї были дотеперь Русины на Словакії орґанізованы?
– Фунґовали різны сполкы, мімовладны орґанізації. Основнов орґанізаціёв є довгодобо Русиньска оброда, тота є найстарша. Взникла по тім, што русиньска народность была назад поволена. Шпеціфіком нашой меншыны є, же по другій світовій войнї была заказана, бісїдовали, же треба одверзти таку ідентіту, затоже она не екзістує, і вшыткы суть властно лем Українцї. Про тот заказ, сьме потім были свідками великой асімілації, респ. люде ся радше голосили ку Словакам. Была самособов заказана ґрекокатоліцька церьков, обновлена аж в роцї 1968. Кідь сі побзерате чісла з остатнёго зрахованя жытелїв маєме на Словакії 49 тисяч людей, котры ся голосять ку православній церькви а притім Словацї православныма нїґда не были. Веце як 200 тисяч людей ся голосіть ку ґрекокатоліцькій церькви, тота тыж была колись православна, лем признала гєрархію католіцькой церькви. 55 тисяч людей сі увело, же їх материньскым языком є язык русиньскый. Потім ту маєме іщі чісло 33 і пів тисяч людей, котры ся чують быти Русинами, плус ту маєме 7 тисяч етнічных Українцїв. Тоты чісла шумнї указують процес асімілації. Самособов, никому не можеме натисковати народностну ідентіту, котру не має, но мій одгад є, же ту жыє мінімално 100 тисяч Русинів.

• Окрем асімілації, котру сьте спомянули, з якыма наважнїшыма проблемами днесь боює русиньска меншына на Словеньску?
– По перше то є проблем інтелектуалной еліты – Русины довгодобо не мали свою еліту, затоже была цїлком українізована. В бывшім режімі екзістовала позітівна діскрімінація: люде, котры ся голосили ку україньскій народности, мали легшый приступ ку высокошкольскій освітї. По другій світовій войнї были вытворены ключовы інштітуції народностного жывота, но были обсаджованы україньсков, то значіть русиньсков інтеліґенціёв з україньскым пересвідчінём. Вызерать то, же то ся часом вырїшіть. Маєме все веце молодых успішных людей, котры наголос презентують, же „МЫ СЬМЕ РУСИНЫ“. Голосять ся ку ідентітї, росте молода русиньска інтеліґенція. Барз жывотасхопнов і перспектівнов орґанізаціёв є орґ. Молоды Русины, котра зґрупуює высокошкольскых штудентів русиньского походжіня. І округлый стіл поважую якымесь способом за доклад того, же в тій сферї ся штось мінить. Тот проблем ся помалы, но наісно рїшыть. Далшым проблемом є школство. В сучастности екзістує на высокых школах лем Інштітут русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї, но штудує там доста мало штудентів, затоже уплатнити ся можуть, повіджме як учітелї русиньского языка на школах, котрых є на нещастя мало. Школство є барз великый проблем з погляду далшого розвитку меншыны. Таксамо є проблем, же Русины на Українї, в Польску, на Словакії, в Мадярьску і в Румунії нїґда не мали свій штат. Кідь возьмеме іщі період Австро-Угорьской монархії, ани тогды не належали до єдного уземного цїлку, бо часть з них жыла в Угорьску, част в Галічінї, котра уже належала під Австрію. Єм рад, же на Словакії ся можеме ку народности слободнї голосити. Омного гірше то є на Українї, там іщі все не акцептують, же Русины суть окремый народ, не часть Україньского народа. Далшым великым проблемом є і сама чіселность. Жыєме в демократічній сполочности, то значіть, же інтересы ся мусять знати презентовати і політічно. Великым плусом мадярьской меншыны на Словакії є, же є доста велика на то, жебы свої інтересы доказала презентоватл і через політічны страны. В демократічній сполочности не будете мочі свої інтересы повноцїнно застати, покы не знате вывжыти інштітуції, котры ту суть. Мусите быти здатны дістати свій інтерес і до політічной аґенды. Скоров путёв на то суть праві політічны страны. На народній уровни нє, но просаджованя інтересів на реґіоналній уровни ся мі видить цїлком реалне. Скорше ці нескорше будеме свідками того, же нам взникне політічный субєкт. Своїм способом уже і взникнув, кліче ся Наш край, котрый має во своїй аґендї просаджованя інтересів на уровни Пряшівского самосправного краю, но і кошыцького. Ту собі думам, же кідь буде ясный, пересвічівый і добрый проґрам, жебы міг быти воліч ословеных холем на уровни ВУЦ, буде можне просаджовати народны інтересы.

• Мате в сучасности русиньскых старостів ці жупных посланцїв, котры ся отворенї голосять ку русиньскій народности і є там можность їх здружовати?
– Гей, што знам, є коло 19 старостів, котры ся стали старостами як кандідаты, ці з підпоров страны Наш край в минулых реґіоналных вольбах. Важны будуть аж далшы реґіоналны вольбы в роцї 2014.

• Як знаме, з остатнёго зрахованя жытелїв чісло Русинів на Словакії ся за 10 років підвышило. Мадярів притім убыло о 62 тисяч, докінця за остатнїх 20 років помалы аж о 110 тисяч. Моменталнї твориме уже лем 8,5% з цїлкового чісла жытелїв на Словакії. Яке є ваше таёмство?
– Історія.

• То маме і мы.
– Мы маєме таку шпеціфічну історію. Знате, Платон повів, же в основі вшыткы вшытко знаме, кідь то мам так лапідарно повісти, лем тоты ідеї в собі мусиме одгалити. Мы ся іші все обявлюєме. Ваша історія, є веце-менше ясна, є чітательна і пережута з многых боків. Но мы свою історію обявлюєме іщі лем теперь. Платить ту тзв. принціп третёй ґенерації еміґрантів, хоць то звучіть парадоксно, кідь бісїсуєме о автохтомній меншынї Словакії. Кідь сі возьмете выскумы повязаны з русиньскыма ці словацькыма еміґрантами, котры шли за граніцї, перша влна ся хотїла засіміловати з домашнїм жытельством, хотїли быти Амерічанами, Канадянми. То ся їм нїґда не подарило, все зістали на пів Словаками (Русинами) і на пів Амерічанами ці Канадянми. Їх дїти были уже цїлком Амерічане, Канадяне, і акліматізовали ся зо середовіщом. І ту приходить третя ґенерація, котра ся зачінать просити, „выдкы єм?“ Туто є вопрос третёй ґенерації. Мы то пережываме дома, без еміґрації. Є то парадоксне, но без школства, без даякого екстра великого намаганя, нам чісло людей прибывать, а я сі то знам высвітлити лем з таков подобностёв. Молоды люде зачінають глядати свої коріня. Іщі в 90-тых роках нам бісїдовали, же мы, Русины, не маєме надїю пережыти, вымреме, затоже не маєме школы, не маєме язык. Но в 90-тых роках была переложена Біблія до русиньского языка. Знате, в Пряшові учу на Інштітутї політолоґії на Філозофічній факултї. Недавно, кідь єм приходив, відїв єм на парковіщу, на бетонї при Пряшівскій універзітї напис в азбуцї, же „Мы, Русины, Петер, Адам, Ева і іщі дакілько мен, сьме абсолвентами такого одбору“. Там єм порозумів, же не вымреме.

• ОСРС ся добісїдовав на тім, же Русины будуть апеловати на Уряд влады Словацькой републікы, жебы серіозно брав до увагы 38%-е підвышіня чісла жытелїв, котры ся приголосили ку русиньскій народностній меншынї при зрахованю жытелїв в роцї 2011, при алокації фінанції на підпору русиньской народностной меншыны на рік 2013 і таксамо на далшы рокы. Чом то є про вас таке важне і што сі од підвышіня фінанції слюбуєте?
– Думам сі, же то є цїлком леґітімне право, затоже не маєме матерьскый штат. Кідь сі возьмете список меншын, лен мы і Ромове не маєме матерьскы штаты, од котрых бы сьме могли чекати, же дістанеме даяку підпору на розвиток културы школства і тд. То, што знаме досягнути, є реалне лем зо здроїв в рамках Совацькой републікы. Українцї, Чехы, мадярьска меншына, вшыткы другы можуть раховати з тым, же прийде даяка підпора і з вонка, мы нє. Кідь то порівнаме, про Ромів таксамо екзістує повно проґрамів на уровни Европской унії, ці на народній уровни – соціална, економічна, но і културна підпора і суть різны надації, котры їх підпорують. Мы не маєме ниякы такы проґрамы. То є єден з найважнїшых доводів, чом сі думам, же Русины мають право здобыти веце фінанції зо здроїв на підпору свого розвитку, і не лем за то, же ся їх чісло підвышує, але і зато бо не мають інакшы здрої. Сьме жытелями того штату, тот штат дає даякы можности і права в рамках фінанчной підпоры про розвиток народностной ідентіты своїх жытелїв, і думам сі, же є леґітімне пожадовати веце, кідь і нас є веце, і стопроцентно і буде веце.

• Сьте знамов особностёв, поглядотворным аналітіком, директором Выскумного центра Словацькой сполочности про загранічну політіку. З якыма цїлями сьте прияли веджіня той платформы? Што сі слюбуєте і якый выслїдок бы сьте на кінцю першого рока хотїли видїти?
– Прияв єм то, хоць розум і робота мі догваряли, же то не роб, не маєш час, маєш повно роботы в рамках аґенды Словацька сполочность про загранічну політіку, того, што професіонално роблю і чім ся занимам, но моє русиньске сердце ня пересвічовало, же кідь єсь быв ословленый, і вірять ті, так просто зроб, што знаш. Самособов правила фунґованя ся іщі шпеціфікують но на кінцю будучого рока, єден з основных принціпів і ідеї, о котрых сьме уже допереду діскутовали є, же там буде ротація. Я зачну і потім ся догоднеме, хто буде наследовати. Є то мандат на то, жебы ся то зачало а моёв головнов задачов є дістати до нёго векшыну русиньскых орґанізації.

• Теперішнїй став є якый?
– Вызерать то так, же векшына орґанізації позваня прияла. Дакотры іщі мають свої выграды, но моёв задачов є з нима іщі о тім роковати і пересвічіти їх, же то поможе і їм самым. Хочу, жебы сьме мали дебату, велику дебату о тім, што суть пріоріты. А повім, кідь маєме даяку можность роковати з владов о тім, што є про културу Русинів важне, же наісно радше буду підпоровати, жебы ся переложыв Шейкспір до русиньского языка, як кібы ся мали накупити сукнїчкы про даякый фолклорный субор. Мусїме ся договорити што сути пріоріты про розвиток русиньской народностной меншыны, а потім, самособов, то мусїме знати і тлумочіти. Хочеме таксамо, жебы і способ репрезентантації, через тых, котры заступують русиньску меншыну в орґанох влады, котры мають досяг на інтересы той меншыны быв леґітімнїшый. То значіть, жебы влада взяла округлый стіл, як партнера, леґітімного заступовати інтересы не на політічній, але на сполоченьскій уровни. Інтересы меншыны наміряны ку владї і наспак.

• Жыєте в Братїславі, не бранить Вам то, жебы сьте повноцїнно заставали свою функцію?
– Часово то є самособов проблем, з погляду лоґістікы, цестованя. Но не буде то каждый місяц. Мам і підпору людей, котры знають робити адміністратівны річі. Важне є, жебы сьме знали ідентіфіковати пріоріты нашого розвитку, што є реалне і што нє. Сформуловати гармоноґрам: што і коли. Што можеме зробити в найкуртшім часї, середнёдобо і довгодобо. Не хочеме быти завіслы на владных здроёх, а єм дуже рад, зопакую то, же конечнї люде, котры ся стали богатыма і мають русиньске коріня ся розгодли, же вытворять фогд. Єднов задачов бы мало быти ёго поужытя на розвиток народностной меншыны. Таксамо повіли, же кідь буде міджі нима і округлым столом догода, будеме мати ку тым можностям приступ.

• Споминали сьте модерованя і кооперацію, но то не є потрібне лем в рамках русиньской меншыны, але і в одношіню ку іншым меншынам а о то веце і на політічній уровни. Знаєме, же екзістує Выбор про народностны меншыны, што є порадным орґаном влады СР. При вашій роботї плануєте кооперовати і з іншыма народностями, як напр. з Округлым столом Мадярїв на Словакії? Видите простор на взаємну платформу, на коордінованый поступ напр. в спомянутім Выборі про народностны меншыны?
– То бы сьме забіговали барз далеко, но наісно віджу простор на то, жебы сьме такы вопросы конзултовали, бо і то є цїлём Округлого стола. Жебы быв простор на то, кідь ту буде нова леґіслатіва занимаюча ся народностныма меншынами, мати о тых річах діскузію. Жебы сьме знали сформуловати свій постой, давати позначкы ку леґіслатіві і самособов віджу ту простор на кооперацію і з іншыма меншынами, враховано Округлого стола мадярьской меншыны.

• Дякуєме за розговор.