18. септембра 2010 ся одбыв установуючій конґрес новой політічной партії Наш край. Партія была зареґістрована на Міністерстві внутра СР 2. септембра 2010 на основі 12 300 вызбераных підписів на єй підпору. Честным председом партії ся став доц. МУДр. Mихал Штенё, к. н. (Братїслава), председнічков – Люба Кралёва (Злата Баня, окр. Пряшів), підпредседом Ян Ліпіньскый (Братїслава), далшыма членами Председніцтва партії суть Душан Дранчак (Гуменне), Рудолф Гріц (Округле, окр. Пряшів) і Людміла Шандалова (Свідник). Схвалены коордінаторы про єднотливы окресы, будучі председове окресных орґанізацій партії суть: Братїслава – Ян Ліпіньскый, Пряшів – Люба Кралёва, Кошіцї – Алена Калиньска, Свідник – Людміла Шандалова, Гуменне, Міджілабірцї, Стропков – Душан Дранчак, Снина – Маріан Нємчішін, Бардеёв – Осиф Сорока, Вранов над Топлёв – Марія Кріжалковічова, Стара Любовня, Спішска Нова Вес – Павел Вілчек, Левоча, Сабінов – Мірослав Дуда. Схвалены коордінаторы будуть теперь розвивати актівіты заміряны на сполупрацу з другыма політічныма партіями на містній уровни і давати пропозіції на кандідатів за партію Наш край до комуналных выборів.

Цілём політічной партії Наш край є господарьскый, соціалный і културный розвиток реґіону выходного Словеньска і злїпшіня кваліты жывота ёго жытелїв. Про наповнїня того ціля партія буде у своїх актівітах просаджовати десять главных пунктів:
1. Реґіоналный розвиток выходного Словеньска, бой з худобов і вытваряня можностей роботы і освіты.
2. Улегшіня приступу к фондам ЕУ і проґрамам на підпору реґіоналного розвитку.
3. Злїпшіня доправной інфраштруктуры і легшый приступ ку інформаціям.
4. Сквалітнїня подникательской среды.
5. Розвиток черезгранічной сполупрацы.
6. Обгаёваня народностных прав жытелїв, котры ся голосять ку русиньскій і ку україньскій народности, але і ку остатнїм народностям выходного Словеньска.
7. Рїшіня ромского вопросу.
8. Почливость ку традіціям і духовній дїдовизнї, покору і толеранцію.
9. Охрану жывотного простору, природного і културного богатства выходного Словеньска.
10. Обчаньску одповідность, менше очекованя помочі од державы і вецей реґіоналной політічной актівіты.

З погляду теріторіалных актівіт і правного поставліня буде партія Наш край реалізовати свою роботу на теріторії Словеньской републікы з предностным замірянём на Пряшівскый і Кошіцькый самосправный край. Наш край взникать як нова політічна партія про выходне Словеньско на выядрїня єствуючіх реґіоналных інтересів народностных меншын і на вырівнаня роздїлів в порівнаню з другыма краями Словеньска. Выходне Словеньско патрить ку мултіетнічным реґіонам Словеньска. Окресы Бардеёв, Гуменне, Меджілабірцї, Пряшів, Сабінов, Снина, Стара Любовня, Стропков, Свідник і Вранов над Топлёв заселяють жытелї, котры ся голосять ку русиньскій, україньскій, словеньскій, ромскій і польскій народности. Заєдно є Пряшівскый край історічнов домовинов Русинів і Українцїв. Їх народностны інтересы не обгаює доднесь жадна політічна партія – ани на реґіоналній, ани на централній політічній уровни наперек тому, же у векшынї партій найдеме на челных позіціах особности з русиньскыма, або україньскыма етнічныма корінями. Русиньске і україньске школство є в катастрофалнім ставі, недостаточне є і народностне высыланя у верейноправных медіах. Тоту сітуацію хоче партія Наш край змінити.
В окресах Кошіці – околіця, Рожнява, Михалівцї і Требішов жыють зась жытелї мадярьдской народности. Їх інтересы заступляють етаблованы на політічній сценї партії, но тоты дотеперь у своїх політічных актівітах мало акцентовали на пріорітну сполупрацу двох выходословеньскых країв. Дозрїв час добісідовати ся на політічнім проґрамі про розвиток реґіонів выходного Словеньска і ёго жытелїв з позіції вшыткых народностных меншын на теріторії обидвох країв.

Цілї політічной партії Наш край

- Політічны партії, котры розвивають свої актівіты на цїлословеньскій уровни не нукають проґрам на розвиток выходного Словеньска, прото цілём актівіт політічной партії НК буде поздвигнутя уровни в реґіонах выходного Словеньска, а передовшыткым знижіня роздїлів з боку господарьского і реґіоналного розвитку в рамках цїлого Словеньска.

- Цілём взнику політічной партії Наш край є реґіоналный розвой, бой з худобов, злїпшіня понукы соціалных служеб, вецей можностей роботы і освіты жытелїв выхдоного Словеньска, стабілный розвой родины. Далшым важным пунктом є улегшіня приступу ку фондам ЕУ з проґрамом на підпору реґіоналного розвитку. Недостаток транспарентности в сістемі придїлёваня підпоры з фондів ЕУ, корупція і абсенція бесплатной помочі державы старостам малых сел при выпрацованю і предкладаню проєктів – то суть найвекшы барьєры, котры треба одстранити. Цілём партії Наш край буде змінити концепцію реґіоналной політікы СР і з нёй выплываючу леґіслатіву, котра зневыгоднює малы села і пригранічны окресы северовыходного і юговыходного Словеньска при черьпаню фінанцій з европскых фондів і проґрамів влады СР про реґіоналный розвиток.

- Забеспечіня лїпшой інфраштруктуры і лїпшого приступу ку інформаціям.

- Злїпшіня подникательской среды, підпора інвестіцій, котры суть насмерованы до окресів выходного Словеньска і підпора подникательской среды з цілём звышыти їх конкуренціїспособность в рамках Словеньска і пригранічных областей сусїднїх країн є ключом ку господарькому ожывліню выходного Словеньска. Наш край ся буде усиловати о вытворїня приязных условій про розвиток сукромного подниканя, о вытваряня подникательскых і працовных можностей, враховано в области розвитку польногосподарства, служеб і транспорту.

- Міра незаместнаности, працовной міґрації з ПСК до другых реґіонів, як і до заграніча є єднов з найвысшых в рамках цїлого Словеньска.

- В першім рядї окресы северовыходного Словеньска (Бардеёв, Гуменне, Меджілабірцї, Снина, Стара Любовня, Стропков і Свідник) патрять міджі найхудобнїшы окресы найхудобнїшого словеньского края – Пряшівского самосправного края. Но і другы окресы ПСК (Левоча, Кежмарок, Сабінов, Спішска Нова Вес, Вранов над Топлёв) патрять ку тым ходобнїшым і заосталїшым в рамках края і в рамках цїлого Словеньска. Цїлём політічных актівіт партії Наш край буде підняти тоты окресы у їх розвитку.

- Ку одсталым окресам своёв господарьков выконностёв і высоков міров незаместнаности належать і многы окресы Кошіцького самосправного края (Ґелніця, Кошіці – околиця, Кошіцї ІІІ, Рожнява, Совбранцї, Требішов.

- Обидва выходословеньскы краї суть з уровнї Влады СР піддімензованы в одношіню ку реакізації европскых розвоёвых проґрамів, транспорту, цїлковой інфраштруктуры сел, промысловых парків, плінофікації і каналізації в селах....

- Векшына сел северовыходного Словеньска в окресах Бардеёв, Гуменне, Меджілабірцї, Снина, Стара Любовня, Стропков і Свідник мають менше як 500 жытелїв, прото не належать до катеґорії сел – тзв. „полів росту“.

- Цілём партії Наш край буде підпорити села, котры не належать до уведженой катеґорії сел – тзв. „полів росту“ (тота катеґорія є звыгоднена при черьпаню фінанцій на реґіоналный розвой). На паперю суть фонды на підпору реґіоналного розвоя цїлены про найбіднїшы реґіоны. Реаліта є але інакша. Старостове сел в окресах северовыходного Словеньска не діспонують достаточнов капацітов експертів, котры бы доказали такы проєкты выпрацовати, а держава їм в тім дїлї не помагать. Їх інтересы не має хто обгаёвати. І зато взникать політічна партія Наш край.

- Партії Наш край залежить на тім, абы кажде село мало добру і функчну самосправу, котра буде робити одборно і транспарентно і котра буде добрї слухати потребы людей і просаджовати їх інтересы.

- Рїшіня ромского вопросу є цїлосполоченьскым проблемом Словеньска, найвецей ся але дотыкать ПСК. Найвекше чісло ромскых осад в СР, котры мають характер ґета (што значіть зон діскрімінації основных людьскых прав і потреб в подобі ізолованых осад без ґаранції будьякых условій, котры мають знакы квалітного жывота і людьской достойности в Европі 21. стороча) ся находять в области северовыходного Словеньска. Без рїшіня ромского вопросу не є можный ани ёго довгодобый розвиток. Цілём партії Наш край буде анґажовати ромскых лідрів, абы ся актівно запоїли до верейного жывота і приспіли ку розвою властной комуніты і цїлого краю, протоже він є нашов сполочнов домовинов.

- Почливость ку традіціям, покора і толеранція. Сполупраца міджі вірниками на екуменічній основі і міджі жытелями без вызнаня віры буде основов духовной роботы політічной партії Наш край. Заєдно платить, же набоженьска віра, або орьєнтація без вызнаня віры, так як і народностна ідентіта суть пріватнов річов каждого єднотливця.

- Охрана жывотного простору, културного і духовного богатства выходного Словеньска. Охрана жывотного простору посередництвом старостливости о природны жрідла – ростлины, жывы орґанізмы, люфт, воду і землю. Захованя природы забезпечіме охранов і шпоровливым способом выужываня природных жрідел.

Підпора і посилнїня поставліня Театру А. Духновіча, як єдиного професіналного театру русиньской і україньской народностной меншыны на теріторії Словеньска забезпечінём самостатной будовы про тот станок културы (рокованями зо заступцями ПСК) буде неоддїлнов частёв културной політікы політічной партії Наш край. Обсягом културной політікы партії Наш край буде і зміцнёваня поставліня народностных театрїв Талія і Роматан в Кошіцях.