• Не так давно ся скончив ХІ Світовый конґрес русинів (СКР), до теперь довкола нього в Інтернеті доста плеток и скоро ниякых коментаріїв од його орґанізаторів. Кус критикы, штоправда, на сторонах нашої новинкы умістив Павло Роберт Маґочій в інтервю під назвов „То ци треба Конґрес русинам? “ Якый ваш погляд на тото засіданя Конґресу?
– Направду, по первый раз на моїв памняти сяке орґанізованя конґреса. За двадцять днів до зачатку орґанізаторы посунули час проведеня – многым прийшло ся приспособлёвати ид новому роспорядку. Самый конґрес через фінанцові проблемы вынесли за черьту Будапешта – у село Пілішсенткерест, кілометрів за тридцять од главного вароша. Доста малый, зато и неудобный, быв (годно быти, же єдиный у селі) актовый зал діточого пансіона, де ся одбывав конґрес. Подля нормы десь 130 чоловік, він ледве умістив тых коло 160 участників и гостей конґреса. И самый конґрес, кидь не было ґарантоване фінанцованя, ледве не скраховав. Чом на тому акцентуву – саме жытя дрыляє русинів ид заключеню: на конґресах усе ся кельтувут файні гроші, котрі не знати де глядати, айбо и так майже нихто из функціонерів не зазвідає сам себе: што днесь чекаєме од конґресів, якый резултат?

• Направду, а што русины чекавут од конґресів?
– Главно, чекавут вырішеня своїх проблем. У каждів окремів державі, де суть русины, суть свої, докус специфічні проблемы, а конґрес – докінця пафосне и через міру велике, заформалізоване твореня, жеби глыбоко ся зануряти ци хоть лем так-сяк зануряти у сущность тых проблем.

• Айбо не будете вы твердити, же конґресы не мали ниякой ціны?
– То правда, из часу пада тоталітаризма конґресы бавили важну роль кидь знати, же русины скоро півстолітія были заказані комуністичныма режимами. Из 1990-х рр. така форма роботы полівляла збавити ся комплекса униженя и маловартости, што усе было характерноє про мінорітні народы, дискриміновані владов. Иншак повіджено: русины ся учили быти русинами и сяк декларовали, же вони – реалность етнічной палітры Централной Європы. А што днесь? Світ вызнав русинськый народ, сесе видиме у ряді новых демократичных держав, де жыют русины. І лем в Україні влада ся не наважує так изробити – видав, усе ищи выпозирує різіко стратити територіальну цілость. То значит: послідноє двадцятьлітя было докус успішне про русинів, и у тому заслуга нашых конґресів. Але и надале доказовати світові, же русины суть – бездумноє діло! Влады в тых державах не лем вызнавут русинів, але и подпорувут з бюджета (через систему ґрантів) їх націоналні рады, самоуправліня, русинську пресу, фестивалі а т. д. Прийшов час похопити: уж сьме выросли из «діточих ґатьків» нашых конґресів. Аґітаторы и бубнарі днесь не в ціні, прийшов час иншакых лідерів – інтелектуалів и особностей. Иппен вони и мали би закладати нові межинародні русинські орґанізації.

• Можете туй дашто понукнути?
– Туй не треба выдумовати колесо, а лем перебрати опыт другых успішных націй. Требало би мати університет і ушытку систему освіты. Требали туй література, майскорі проза и драматурґія, русинськый театр, телевізія, радіо, цілорусинські мас-медія и інформаційні Інтернет-ресурсы а т. д. То тяжка робота. Приміром, написати школный учебник – то робота. Поставити на сцені пєсу русинського драматурґа – то робота. Закласти Інститут русинського языка и културы – то робота. Нам ищи много предстоїт зробити, обы доказати світові, ож мы – народ. Але иншакой пути не є. Зато конфлікт функціонерів и інтелектуалів нас не мине. Фактично, хочеме того ци ніт, уж ся зачало твореня новых світовых русинськых інституцій. Доста інтересну ідею понукнув познатый меценат Стівен Чепа – обєдинити научників и творчеську еліту под еґідов Світовой академії русинськой културы. Думаю, будеме мати и другі предложеня. Важно, жеби структура была валушна, чинна и авторитетна, незаформалізована. Жебы долю русинства не вырішовав заробник из Прагы ци й функціонер ПТУ, што уже встиг побывати у трьох українськых партіях.

• Але ж Світова рада русинів доста оптимістично выголосила, же ся одбуде и далшый конґрес, і одбуде ся він в Україні?
– Ясноє діло, пройде ищи даякый час, докы русины наисто увидят, же конґрес не бирує тягти роботу. Світ не стоїт на єдному місті. І на тоти выкликы мусай скоро и адекватно реаґовати. Туй и ґлобалный економічный кризис, и шыреня Європського Союза, и будованя т.н. «Шенґенського мура», котрый уж фалатує русинів. Але, з другого бока, то и докус нові можности в общеню через Інтернет, державна подпора русинськых орґанізацій у ряді держав а т. д.

• Ци не може тоти функції взяти на себе Конґрес?
– Ніт, не може, просто невалушный. Конґрес – немірно масивне, невертке створеня, обы навчас реаґовати на выкликы часу. Він ся скликує раз на два рокы. Доста часто там ся набют люде, котрым хоче ся два-три дни межи собов пообщати, и то так, жебы їм обеспечили што їсти и што пити, и де спати; і на тому їх русинство ся скончит. А Світова рада, котра керує орґанізаціёв у промежках межи конґресами, числово є доста мала, фахово – не справує ся, ушыток її час іде на засобованя самої себе. А нам треба раду лідерів, інтелектуалів, успішных особностей – то значит людей, котрі уже довели своїм ділом, же суть успішні. Наисто, то значно подойме авторитет такої русинської рады, як би ся вона не называла.

• То значит, же зріє конфлікт межи старым Конґресом и новыма світовыма русинськыма орґанізаціями?
– Раз конґрес пристав на то, жеби продовжати роботу. Но и так видиме провбы реформовати його. Важным стало уберненя єдного из закладателів світовых русинськых конґресів проф. Павла Роберта Маґочія, котрый предложив одказати ся у будучности од конґресової формы роботы. Доста арґументованым є предложеня америцької делеґації саморозпустити конґрес. Знаковым є и рішеня тої делеґації уповноважити представляти їх у Світовій раді Славомира Гіряка – жителя Словакії. Думаю, иде за даяке дістанціёваня «американців» од СРР. Наконець, за свій выход із Конґреса обявив Закарпатськый областный благочинный фонд «Русинська школа».

• У резолуції ХІ СКР подає ся, же вас выключили з Конґреса за нарушеня уставных вымог.
– То не цалком так ци, кидь точно, цалком нарубы. Мені самому інтересно буде ся дознати, за што іде – што то за нарушеня в роботі русинськых неділных школ, за што так голосно заявив секретарь СРР Владимир Противняк? Видав, не за тыма учебниками історію карпатськых русинів діти ся учат?! Пройшло сорок днів из часу проведеня Конґреса, айбо ниякых арґументів я так не учув. А кидь направду, у Пілішсенткересті русинські активісты увиділи фіналну часть фарса. Як типова бюрократична структура Світова рада русинів силує ся засобити свої інтересы – каждый має дяку и надале «корманёвати». Про руководство СРР доста пасуючим партнером указав себе Микола Бобинець – представитель у Світовій раді од Україны. Хоть за малоефективность роботы не раз го критиковали рядові члены. Доста почерькнути: током двох послідных років голова СРР Д. Папуґа двич быв на Подкарпатю, але не найшов час ся стрічати из представителями общественных орґанізацій края. Не кажучи вже про демонстративне іґнорованя діятельства «Русинської школы». Русинські учителі никавичи на сесь фарс звідали: што ся робит у Світовій раді русинів? Чом ся так ставало – зато, же сякі сценарії, кидь так го нарадив В. Противняк, писав п. Бобинець, котрый нияк не контактовав из русинськов громадов края и фактично робив усе, обы не видіти діятельство русинської системы освіты. Замісто принципіалной оцінкы, СРР позерала на тото через пальці! Кібы лем так! В. Противняк грубо порушив Устав – поділив орґанізації на «лідерські» и другі. Лем «лідерська» буде комплетовати конґресову делеґацію, вадь вона буде числово доміновати на конґресі. Не буду ся повторёвати – за тоту проблему мож веце прочитати у моїв статі «Мавзолей про В. Противняка», є вона и в Інтернеті. Нарушавучи Устав, В. Противняк и Д. Папуґа зменшили числово делеґацію од «Русинськой школы», а дале и просто не пустили «Русинську школу» на конґрес, яквидь, дали сьме вам знати 26 мая, же нґрес? спис делеґації мусай подати до 29 мая, а вы го загнали 3 юнія. Показательно: у свому інтервю И. Петровцій признає ся, же на Конґрес го везли як гостя, а там го «перевчинили» на делеґата. Ото вам і «принипова» позиція СРР! Якесь інтриґанство.

• Айбо сьте были на Конґресі?
– Фактично, быв им лем на другому пленарному засіданю, обы озвучити нашу позицію. Узяв им слово и росповів за досягненя русинськых неділных школ и за то, што ся стало почас візита СРР в Україну, коли своїма діями Світова рада, фактично, благословила нищеня нашої системы школ. І так – мотивувучи – выголосив за выход из Світового конґреса русинів. В цілови, делеґаты слухали уважно, а от члены делеґації од Україны и Д. Папуґа из В. Противняком узяли ся заважати – гасили выступ аплавзами. Майголосно «аплавдовала» жона М. Бобинця – тоже делеґатка. И. Петровцій тоже «аплавдовав», айбо лем за інерціёв, бо думками сесь «мавр» быв десь далеко. На тот час уж выголосили, же «українська» делеґація одрікає ся од выступа И. Петровція. Што ж, «мавр изробив свою роботу» – веце го не треба. Вцілови, по ІV Конґресі И. Петровція на конґресы уж не запрошовали; на V Конґресі в Ужгороді даже была створена русинська дружина, котра мала предпис выгнати И. Петровція из конґресового поміщеня. А туй така серенча – просто из неба упала: М. Бобинець, у котрого не дуже густо из єднодумниками, дав му мандат делеґата. Ну, тот му и одвдячив, што ся называт – сторично.

• Єден ужгородський сайт опубліковав тот выступ И. Петровція, и то из коментарём, же у ньому ся одображає суть русинського двиганя.
– То не так. Выступ одображає лем суть скандалного характера єдного безрядника. Позад выступа Петровція не выдержав даже Д. Папуґа – под час павзы, як поговорювут, у кулуарах перейшов на гойк! Сяке мож порозуміти: то першый конґрес, котрый проводив Д. Папуґа як голова СРР. Але саме тым бруталным выступом ся затямив конґрес. А ищи тым, же доґдеєден члены СРР, такі собі «апостолы» за столом президії, не найшли у собі одвагы исперти сесь выступ и защитити репутацію свого лідера – проф. П. Маґочія (кидь го не было у залі), под крылом котрого и за доброхотной увагы котрого вони так зручно и комфортно чули ся ушытки рокы його веденя у Раді. Чим ищи ся затямив конґрес? Ниякых дискусій за перспективы русинства. Ниякых новых лиць у чолі конґреса. Ниякых новацій у проґрамі. Видав, и тым, же по первый раз конґрес добровольно полишила єдна из його майуспішных орґанізацій. А то, што позад нашого выхода из СКР його функціонеры заднім числом забігали «перехоплёвати» ініціативу и выголосили, же нас выключавут – то из розряда поздячого пережываня за свою репутацію.