Мы, підкарпатьскы Русины і представителї русиньскых орґанізацій, котры сьме ся 23. фебруара 2013 зышли в Братїславі у звязи з окрытєм памятной таблы на будові інтернату Дружба, выголошуєме: „Русины на Словеньску суть автохтонным народом на теріторії днешнёй Словеньской републікы, котры жыють главно у северовыходній части країны, але і в далшых містах і селах, враховано головного міста СР Братїславы. Свою културу, реліґію і традіції хочеме заховати і про далшы ґенерації, в сполупраці з централныма орґанами штатной справы і представителями самосправ хочеме реалізовати в згодї з Уставов Словеньской републікы ґарантованы нам права.

В тот день сьме вырїшыли припомянути сі вызначну подїю – святочне выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словеньску, котре было 27. януара 195 в Братїславі, в будові, перед котров праві стоїме. Тым актом была завершена перша етапа возроджіня русиньской народностной меншыны по часї заказу єй екзістенції в другій половинї 20. стороча. Сьме пересвідчены, же тота подїя ся навсе записала до історії Русинів, але і самостатной Словеньской републікы. При тій нагодї высловлюєме щіре подякованя вшыткым актерам процесу кодіфікації русиньского списовного языка, котрый ся зачав в роцї 1992 і кулміновав в роцї 1995. Окреме хочеме в тот день дати почливость двом особностям – доц. ПгДр. Василёви Ябурови, к. н., і доц. ПгДр. Юріёви Панькови, к. н., за створїня правил русиньского правопису, котры ся стали фунтаментом кодіфікачного процесу застрїшеного Русиньсков обродов на Словеньску і тімом редакторів з редакції Народных новинок і часопису Русин. З надїёв ся позераме допереду і сьме готовы реалізовати новы вызвы, міджі котрыма на переднїй план выступать главно вопрос підпоры скоро нефукчного русиньского школства, ефектівной підпоры културы, процесів зъєдинаючіх наше общество посередництвом медій, як і не менше важный вопрос вжываня русиньского языка в літурґічных обрядах Ґрекокатолицькой і Православной церькви на Словеньску. До завершіня округлых 20 років од кодіфікації русиньского языка вызываме вшыткы русиньскы културно-сполоченьскы орґанізації к атівізації процесів, што ведуть к захранї русиньского списовного языка і „нашой русиньской бісїды“ в условіях Словеньской републікы при вывжываню доступных средств і ґрантовых схем. Желаме сі, жебы ся вєдно з представителями мадярьской, ромской, чеськой, нїмецькой, україньской, польской, моравской, хорватьской, російской, булгарьской, сербской і жыдівской народностной меншыны на Словеньску зміцнёвало братьске сполунажываня з майорітным словеньскым народом, котре буде конкретным доказом зрїлости общества в серединї зъєдиненой Европы.“ В Братїславі 23. 2. 2013