Недавно засїдав Выбор про школство. Депутаты партії Смер – соціална демокрація не прияли ани єдну позмінюючу пропозіцю, котра мала сохранити малокласны школы. Мост-Гід, котрый выпрацовав пропозіції вєдно з oдборныками з Партії мадярьской коаліції, не нашов на засїданю Выбору Народной рады Словацькой републикы про школство, науку і културу підпору про жадну зо своїх пропозіцій.

Мост-Гід, котрый выпрацовав пропозіції вєдно з oдборныками з Партії мадярьской коаліції, не нашов на засїданю Выбору Народной рады Словацькой републикы про школство, науку і културу підпору про жадну зо своїх пропозіцій. Як коментовав посланець Мосту Арпад Ерсек, є то жалостне. В огрожіню є подля Ерсека веце як 300 школ на цїлій теріторії Словеньска. З того бы мало быти коло 25 процент школ, котры суть з навчанём в языку народностных меншын, в тім чіслї іде і о школы, котры суть русиньскы. Далшы школы, котры ся можуть бояти о екзістенцію, суть в пряшівскім реґіоні школы, на котрых ся русиньскый язык учіть. Навеце два днї перед засїданём выбору інформовали медії, же Міністерство школства, наукы, баданя і шпорту СР під веджінём Д. Чапловіча, не дасть далшы грошы на підпору скоро 130 школам. Міністер іщі в лїтї повів, же школы з дакілько школярями стоять державу барз велё грошей і Словеньску собі такый „луксус“ не може доволити. Стоїть собі за тым, же як ся знижыть кількость школ, буде якостнїше навчаня, бо буде веце грошей на якостных учітелів. На основі того хоче, жебы школы мали в першій класї мінімално по 11 школярів, в другій аж четвертій по 13 і в пятій аж девятій по 15 школярів. Хто знать реалну сітуацію на русиньскых селах, кількость жытелів, середню уровень їх віку, вшытко запричінене великов міґраційов і выселенецьтвом вдяка економічно-соціалній сітуації в найбіднішім реґіоні Словеньска, тот знать і то, же такы рахункы школярїв суть про нашы школы, якбач, добрым фіґлём, але недоступным параметром. Лемже то з Братїславы, якбач, тяжко видїти. В каждім припадї крок міністерства не мать подля мого погляду абсолутно ніч зо соціалнов політіков, котру бы тота влада мала репрезентовати, ани зо старостливостёв о народностны меншыны.

По перше, як єм вже і пару раз к тій темі повів, покля мадярьска меншына прийде о дакотры свої школы, як ся не зробить выняток зо закона про народностны школы, Русины прийдуть о обидві школы, котры мають русиньскый навчалный язык. Таксамо можеме прийти і о далшы школы, де є русиньскый язык як волительный. Кідь то мам повісти єдным речінём, кідьже не маме дотеперь ани єдну середню школу: Русиньске школство de facto перестане єствовати. Точка. Молода, лем дакількорічна освіта в нашім языку, дістане гвоздик до труны, котрый може огрозити і функцію, і єствованя русиньского інштітуту на універзітї. Не знам, як буде пак влада рїшати наше і міджінародне право, здобывати освіту у своїм языку.

По друге, нашым селам пошкодить і зрушіня тых школ, де ся учіть по словацькы. Школы суть і центрами жывота сел. Їх зрушінём села прийдуть і о културный, сполоченьскый жывот, што може лем ускорити вымераня сел, кідьже там молоды не мають основны условія про якостный жывот, а таксамо, вдяка міґрації, то може запричінити векшу асімілацію жытельства з маёрітов. Ани єдно, ани друге не є добров перспектівов про Русинів. А навеце, не виджу в тім ани ніч соціалне. Возити дїти до другых сел на властный кельчік предці не поможе жадному родинному розрахунку, лем потвердить думкы молодшой ґенерації, же ту ся жыти не дасть. Также за міністрову „раціоналізацію“ заплатиме, якбач, найвеце мы.