Суть розлічны формы як прискіплёвати дїтём любов ку свому материньскому слову. Найперше і найчастїше то робить мати, яка ся пригварять дїтинї по своёму, співать єй русиньскы співанкы, чітать приповідкы, учіть єй у своїм языку спознавати світ.
Дале є ту шырша родина, яка впливать на дїтьску душу. Формує нашого дїтвака школка а в нїй учітелька, пізнїше основна, середня і высока школа. Хотїло бы ся, жебы з нашой дїтины выріс нелем школованый чоловік, але і свідомый Русин. Так бы мали роздумовати русиньскы родины. Лемже добрї знаєме, яка є реалность, же нас пролыґує асімілація і словакізація на каждім кроцї. Хтось ся єй взопре, але векшынов на то „не є часу ани охоты“. І так нам треба дяковати за кажду стрїчу з родным словом, яке ся одбывать нетрадічно, але оріґіналным способом выкликує у дїтей і дорослых заінтересованя ся материньскым словом.
Такым звыкне быти в русиньскім културнім і народностнім жывотї конкурз в декламації русиньской поезії і прозы, презентація авторів з властныма творами, як і выступлїня театралных колектівів під назвов Духновічів Пряшів, якого юбілейный 10. річник ся одбыв 12. юна 2009 на великій сценї Театру Александра Духновіча в Пряшові. Орґанізаором конкурзу і ёго закладателём є Русиньска оброда на Словакії. (Ідея ся зродила в голові тогдышнёй таёмнічкы РОС Анны Кузмяковой). Як повів председа Русиньской оброды у Словакії Владимір Противняк, до того часу ся на сценї вычередовало 700 участників, од тых найменшых дїточок передшколльского віку, школярїв основных школ, штудентів середнїх школ аж по дорослых, якы указали своє декламаторьске майстровство.
На тогорічнім юбілейнім конкурзї, якый увів Владимір Чема, герець Театру А. Духновіча в Пряшові, а позад нёго прочітала стишок Марія Ґірова, порота на челї з директором ТАД Маріаном Марком выслухала 61 участників у пятёх катеґоріях (правда, рахуєме міджі них і участників малых сценічных форм), якы поступно выклкиковала на сцену Анна Кузмякова, повірена шефредакторка ІnfоРусина.
Заінтересовала такзвана „нулова“ катеґорія поезії і прозы, в якій ся представили Даша Ілїшкова із Снины, Матуш Зелінка з Кошіць, Терезія Стрончекова із Свідника, Матуш Міженко, Еріка Лабашова із Шаріського Ястрабя і Анна-Марія Вархолова з Кошіць, якы были добрї підготовлены, чітали творы выразно і з добров дікціов. Дасть ся повісти, же у вшыткых катеґоріях сьме збачіли снагу добрї задекламовати. Ту ся выплатила робота главной орґанізаторкы Сілвії Лысиновой, котра мала на думцї факт, же менше даколи значіть веце. Участників было менше, як по минулы рокы, зато ся векшый акцент клав на якость. Дакотры декламаторы дуже приємно несподївали, як Матєй Тарча з Кошіць з твором І. Жака Ярь, Сімонка Чернакова з Міта під Дюмбєром із Звірячов школов З. Зелка, Домінік Гоппей із Гуменного із твором А. Духновіча Жаба, Станїслава Швабова з Кленовой з поезіов Ш. Сухого Діалоґ з доджом. Тыж бы сьме могли спомянути Тімею Гарвілову із Свідника, Вероніку Кучмашову з Кленовой і іншых, якы достойно обстали при презентації родного материньского слова. Хыбила нам але розмаїтость авторів, также ся стало, же дакотры творы ся повторёвали ай трираз, што было на укор якости. Думаме сі, же є дость доброй літературы на декламацію, яка вышла в послїднїх роках у выдавательствах Русиньской оброды або Русина і Народных новинок – в персоналных або колектівных зборниках, антолоґіях. А кідь того є мало, треба сягнути до класікы або черьпати і з перекладовой літературы. Тото може лем посилнити такый престижный конкурз, якым є Духновічів Пряшів, єдиный своёй сорты, на якім ся уж десять років презентує аматорьске декламаторьске майстровство Русинів на Словакії. А што ся тыкать аналізы выступлїнь окремых декламаторів, зышов бы ся в рамках конкурзу семінарь, якый бы поміг орьєновати ся участникам, враховано учітелїв русиньского языка, в сучасных трендах літературы, драматічного, ці декламаторьского уменя.