...русиньского языка і културы од 21. до 27. юна 2010 на Пряшівскій універзітї в Пряшові прошов тыж успішно. То є добра оцїнка про лекторів і орґанізаторів (Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові у сполупраці зо Словеньсков асоціаціов русиньскых орґанізацій і Карпаторусиньскым научным центром у США).

О першім тыждню І. річника STUDIUM CARPATO-RUTHENORUM 2010 – міджінародной Лїтнёй школы русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові (ПУ) сьме писали в минулім чіслї інтернетовых новинок. Теперь бы сьме хотїли пару словами повісти о цілім другім тыждню.

На самый перед треба повісти, же лекції з обидвох предметів (русиньскый язык і історія Русинів) проходили все реґуларно, подля проґраму. Штуденты проявили нечекану заінтересованость о тоты предметы і ініціатівный приступ к навчаню, з чого велику радость мають главно лекторы – проф. Др. Стефан Пю, ПгД., доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., ПгДр. Кветослава Копорова, проф. Др. Павел Роберт Маґочій, ПгД. і Мґр. Валерій Падяк, к. н. Лекції з історії ся вели дообіду а з языка пообідї, причім барз атрактівны суть лекції з языка в Авдіовізуалнім штудію Пряшівской універзіты, на челї котрого стоїть РНДр. Франтїшек Франко, ПгД. І так штуденты мали каждый день од 14. годины єдну годину русиньской конверзації з А. Плїшковов у класї ч. 182 у Высокошкольскім ареалї Пряшівской універзіты на ул. 17. новембра ч. 1., а другу в авдовізуалнім штудію, де посередництвом телемосту вів лекції з русиньской ґраматікы в анґліцькім языку Стефан Пю з Врайтьской штатной універзіты в штатї Огайо в США.

Окрем навчаня, про 27 штудентів на тот тыждень тыж быв приправеный і іншый проґрам, жебы здобыли много новых знань і зажытків. Штуденты высоко оцїнёвали, же 21. юна могли взяти участь на годинах русиньского языка в Основній школї Михала Сопыры з навчанём русиньского языка в Радванї над Лабірцём (учітель Мґр. Марек Ґай) і в Основній школї Анатолія Кралицького з навчалным языком русиньскым (учітелька ПаедДр. Марія Ясикова). Там відїли, як проходить навчаня русиньского языка в обидвох тіпах школ, в якых ся учіть предмет русиньскый язык і култура.

22. юна навщівили русиньскый Театер Александра Духновіча в Пряшові, де попозерали пєсы: Катерина Івановна Ф. Достоєвского і Двоє ґенералїв М. Салтыкова-Щедріна. Глубоко на них вплинув главно выступ Владиміры Бреговой у першій грї, котрый про них быв незабытным зажытком. На другый день вечур были зась у тім театрї, де попозерали гру К. Горака Буріданів осел. Третїй вечур штуденты і дакотры лекторы были зась в Даблін кафе на Главній уліцї, де про них была пририхтована проєкція знамого і оцїненого на міджінаронім філмовім фестівалї в Карловых Варах документарного філму Осадне режісера Марка Шкопа. На презентації взяв участь і єден з протаґоністів філму, знамый русиньскый карікатуріста з Пряшова – Федор Віцо, з якым бісїда ся вела до пізнёго вечора. Попри тім штудентам нарисовав тыж пару карікатур. 25. юна пообідї штуденты в допроводї асістенткы інштітуту і авторкы даного проєкту, Мґр. Алены Блыховой, навщівили Катедралный ґрекокатолицькый храм св. Іоана Хрестителя в Пряшові, де постояли коло мощей нашых двох єпіскопів-мучеників, благореченых владыків – П. П. Ґойдіча і В Гопка. Потім пішли ку Катедралному православному храму Александра Нєвского, де собі попозерали ёго екстерьєр і інтерьєр і дістали выклад од компетентной особы.

І так пришов вікенд, через якый суть все про участнисків лїтнёй школы приготовлены цїлоденны екскурзії. У суботу, 26. юна, попутовали до лабірьского реґіону, де спершу навщівили новый василіаньскый монастырь у Краснім Бродї, недалеко котрого стоять руїны старого монастыря, якый в минулости быв вызначным центром духовной културы Русинів. Потім навщівили село Чертіжне і гробы вызначных особностей русиньской історії – Адолфа Добряньского і Юлія Ставровского-Попрадова. Екскурзія ся скінчіла участёв на централнім русиньскім фолклорнім фестівалї, котрым є Фестівал културы і шпорту у Міджілабірцях, де їх порадовали своїм милым выступлїнём русиньскы дїтьскы фолклорны ґрупы, як і русиньскы фолклорны колектівы дорослых – Габурчанка, Краснобрідчанка, Ублянка, Бескид, Біловежанка, Якубяны, Барвінок ці Волянка. Недїльне пообідї было присвячене перлам русиньской сакралной архітектуры, якыма суть деревяны церькви у свідницькім реґіонї – в Бодружалю, Миролї і Нижнїм Комарнику.

Участници лїтнёй так вступили до послїднёго тыждня проєкту. Надїяме ся, же і тот буде не менше хосенным і інтересным про них. Ведь орґанізаторы проєкт рихтовали зо заміром, жебы до Пряшова каждорічно притяговав як новых домашнїх і загранічных штудентів, так жебы ся реґуларно вертали і абсолвенты попереднїх річників, і так ся здоконалёвали в русиньскім языку.