Ад: Є то гра без змыслу, НН 24 ⁄ 2010, с. 2.

Пан Іван Бандуріч пише у своїй статї:
А/ Же заложіня новой політічной партії Наш край не выходить із потреб русиньского жытельства...
Б/ Єм пересвідченый о тім, же мы Русины не маме інтерес одпоёвати ся од свого братьского словацького народа такым способом – заложінём політічной партії двох народностных меншын – русиньской і україньской.
Ад А/
Політічна анґажованость ці уж уж русиньской, або україньской орьєнтації на народностнім прінціпі є реалность. Русины суть на кандідатцї політічной партії МОСТ – HÍD, але і на кандідатках далшых політічных партій... У своїх выступах ся обертали за підпоров на волічів Русинів і обіцяли, і обіцяють, хоць лем малым кроком помочі Русинам. Рахують здобыти процента голосів русиньского жытельства, рахують, може, здобыти вшыткы голосы потенціалных русиньскых волічів у комуналных вольбах.
Ад Б/
Мам так тому розуміти, же покы Русины „ся одпоюють од Словаків“ (політічно ся анґажують вступом до політічной партії МОСТ – HÍD, кандідують за тоту політічну партію а далшы Русины дають свої голосы русиньскым кандідатам у нїй і споюють ся з Мадярами, чім ся дістають до політічной підряджености воджатаїв мадярьскы орьєнтованой партії, так то є впорядку, а не є то одпоёваня. Але затля є ту інтерес заложыти властну політічну партію, так лем тогды є то одпоїня ся од братнёго словацького народа.
Мій погляд:
Кідь є сітуація така, же треба ся політічно анґажовати і просаджовати народностны інтересы Русинів русиньской або україньской орьєнтації (а вшытко насвідчує тому, же є тому так, же тота сітуація ту є), так бы Русины мали ся політічно анґажовати і просаджовати свої народностны інтересы посередництвом властной політічной партії. Выгнуть ся так двоїтій підряджености (т. є. Словакам і Мадярам). Не будуть створёвати образ несамоправной народностной меншыны.
Мій погляд на профіл партії, котру бы мали Русины заложыти і в котрій бы ся мали анґажовати, єм высловив у своїй статї (Семанчік, Мілан: Наше походжіня. Іn Народны новинкы, 2010, річник ХХ, ч. 15 – 16, с. 4, ч. 17 – 18, с. 4, ч. 19, с. 4, ч. 20, с. 4.) Така партія бы не была заложена на чісто народностнім прінціпі. Кіріломефодьска партія бы была партіов за захованя кіріломефодьского одказу, за просаджованя рїшінь на захрану дарів святых братів Кіріла і Мефодія, їх уводжованя до практічного жывота. Партія з такым проґрамом бы была цїлоруська і цїлославяньска. Могла бы єднако ословити Русина, Українця, Руса ці Білоруса, што жыють на Словакії, але і представителїв іншых славяньскых народів Словакії, котры решпектують сполочны цїнности кіріломефодьского одказу і хочуть про їх захованя дашто зробити.
Пан Бандуріч выраховлює, якы можности русиньска народность за послїднїх 20 років дістала. Много з них ту было і перед тым. Но є факт, же про Русинів україньской орьєнтації. Мене бы веце інтересовало, якы можности мають нашы потомкы і о кілько ся підвышыло чісло клас, школ з навчалным языком русиньскым. Дале бы ня інтересовало, о кілько ся підвышыло чісло парохій, де ся літурґія веде по русиньскы, респ. по церьковнославяньскы.