Од новодобого „пробуджіня“ Русинів, зачатого по новембровій револуції (1989) перешло уж четверть сторіча. Народный рух Русинів продовжує у своїм розвитку і в сучасности уж можеме выменовати ёго конкретны выслїдкы, котры суть нелем слїдны в практічнім жывотї розвитку русиньской народностной меншыны, але ай зафіксованы в научных роботах як третє карпаторусиньске возроджіня. Міджі найвызначнїшых дїятелїв того руху честне місце належить Александрови Зозулякови.

Того року Саша, як го приятельскы называють ёго близкы і далекы знамы, святкує юбілей – шістьдесят років (народив ся 6. 4. 1953 роцї). Основны факты, знамы з енціклопедічных гесел суть каждому легко доступны і не маме намір їх повторёвати. Як історік бы єм ся радше подїлив з чітателём своїма поглядами о тім, што робить Александра Зозуляка особностёв історічного значіня. В тоты прадавны про молоде поколїня часы якраз А. Зозуляк стояв у авандґардї карпаторусиньского возроджіня в бывшім Чеськословеньску. За пару днїв позад Баршановой револуції 17. новембра 1989 він ся став єдным із заснователїв Ініціатівной ґрупы Русинів-Українцїв (Ініціатівна ґрупа Русинів-Українцїв за перебудову – позн. ред.). Была то доба, коли орґанізованый сполоченьскый жывот Русинів у Чехословакії быв україньскым подля народной орьєнтації. А. Зозуляк сі через освіту тыж освоїв україньску ідентіту, но выслїдком ёго поступного уважованя быв высновок, же выходославяньске жытельство, котре компактно заселять северны і южны схылы Карпат і самы ся ідентіфікує як Русины, ці Руснаци, становить окрему народность. Актівный прихылник ліберално-демократічных прінціпів звязаных із Баршановов револуціов, котрый інштінктівно не акцептовав комуністічный тоталітарізм і соціалный конформізм, А. Зозуляк ся взяв за нелегку задачу – пересвідчіти сполочность о невыгнутности возроджіня карпаторусиньской културы, ідентіты і языка. Нащастя про карпаторусиньскый рух, в особі А. Зозуляка суть унікатно споєны взыцны рїчі: талент умелця (маляря і писателя), сполоченьского дїятеля з глубокым чутём одповідности і орґанізаторьскыма способностями. Якраз послїднї рисы ёго характеру суть найглавнїшыма про лідра будь якого новозродженого руху, передовшыткым наміряного на популарізацію народности, заказаной протягом понад чотырёх десяток років, як то было в припадї Карпаторусинів. З необычайнов жертовностёв А. Зозуляк оддає свої творчі силы і орґанізачный талент дїлу, яке він поважує за вчіненя акту справодливости – карпаторусиньскому руху. А. Зозуляк уж як шефредактор україноязычных новинок „Нове життя“, усиловав ся о їх перерод на русиноязычны новинкы, в котрых ся іщі перед новембром 1989 зродила сторінка на діалектї Голос Русинів. В роцї 1991 він з ґрупов редакторів, нестотожненых з україньсков ідентітов, заложыв русиноязычны Народны новинкы (выходять доднесь) і часопис Русин (в авґустї 1990 i выходить доднесь), котрых ся став шефредактором. В тїсній сполупрацї з небіжчіком Василём Турком і Карпаторусинами споза граніць А. Зозуляк быв ініціатором, сполузакладателём і актівным членом Русиньской оброды, Світового конґресу Русинів, ініціатором Першого конґресу русиньского языка, причім быв і актівным участником і орґанізатором кодіфікації русиньского норматівного языка. В области вытватного уменя ся записав до історії окрім іншого як орґанізатор Першого міджінародного бєнале русиньскых малярїв, на котрім і сам выставлёвав свої образы. Тяжко выраховати вшыткы ініціатівы Русинів, в котрых быв А. Зозуляк заанґажованый, а то все в першій лінії. Фактічно він одограв вызначну роль як у вшыткых аспектах роботы Русинів Словакії в 90-ых роках минулого стороча, так і в популарізації руху в іншых країнах, застаючі посты председы і выконного секретаря Світового конґресу Русинів. Доднесь зістав шефредактором ряду публікацій: вже споминаных Народных новинок, Русина, а тыж вебовой сторінкы Світова академія русиньской културы на Словакії. Заєдно є директором выдавательства Русин і Народны новинкы, котре є найвекшым выдавателём русиноязычной літературы на Словакії, але ай за граніцями. На роздїл од іншых подобных серій публікацій, публікації А. Зозуляка ся зъявляють стабілно, без омешканя, почас веце як двох десяток років. Вшытка тота величезна і жертовна робота на благо свого народа выберать сі свою дань, часто на рахунок здоровя, особного жывота. Самособов, не мож говорити в данім контекстї о якімесь вартім фінанчнім профітї. Наперек тому, конкретны досягнутя выкликують зависть, нервозну крітіку, докінця ай шырїня неправд, котры бы вели ку діскредітації, а то з боку особ, выслїдкы і досягнутя котрых суть похыбны, або і неєствуючі. В такій атмосферї треба мати досправды нескуточну внуторну силу, абы вытримати в тій атмосферї нежычливых, ба аж уїдливых інвектівів на особу А. Зозуляка. На то є потребна нелем фізічна, але передовшыткым псіхічна сила, а тыж міцне пересвідчіня у правилности свого дїла, котрому чоловік присвячує свій жывот. За тоту жертовность мы глубоко вдячны А. Зозулякови. Конець-кінцїв, історія вшытко розоставлює і шорує на свої місця. З той прічіны, наш дорогый приятель, а днесь уж ай великый взор про молодеж Александер Зозуляк, котрый ославлює своє перше шістьдесятріча, вже ся став жывов леґендов. На многая і благая лїт, Саша!


х х х

З желанём міцного здоровя і далшых робочіх успіхів ся припоюють бывшы і сучасны колеґове і сполупрацовници, котры мали тоту честь, же стояли і надале стоять коло Сашу Зозуляка од початку. В часах добрых і злых.