В роцї 2012 ся дізнаме выслїдкы списованя людей, квартелїв і домів на Словеньску, якы суть про нас Русинів барз важны, бо од того, кілько Русинів ся офіціално приголосить к русиньскій народности, буде залежати і штатна підпора розвоя русиньской културы, в тім чіслї і русиньской пресы.

Так істо не треба забыти на свій русиньскый списовный язык, котрый быв на Словеньску кодіфікованый 27. януара 1995, также од того часу славиме в тых днях 17-річный юбілей ёго екзістенції. Але жебы кодіфікованый русиньскый язык не зістав доменов лем про пару професіоналных одборных, научных і педаґоґічных працовників, але і про вшыткых Русинів у різных сферах нашого жывота, так тот язык треба ся учіти, утримовати і дале розвивати. К тому бы мали помочі і нашы русиньскы періодічны выданя – Народны новинкы і Русин, як і неперіодічны русиньскы выданя, котры приправують єдны з мала одборників на тот язык, а то в такых обчаньскых зружінях, як Сполок русиньскых писателїв Словеньска, Академія русиньской културы в Словеньскій републіцї і Русин і Народны новинкы. Нажаль, членове одборной комісії про русиньску народностну меншыну при Урядї влады СР, котры не знають русиньскый списовный язык, вырїшыли, жебы наше здружіня Русин і Народны новинкы в роцї 2011 не выдало зо штирёх предложеных проєктів ани єдну публікацію... То было зроблено на „приказ“ сивой еміненції, котра знать лем діалект свого села (?) і до медій пише лем по словеньскы, бо списовный русиньскый язык не знать ани так, як школярь, котрый ся го учіть в основній школї, він ся го ани не снажыть научіти (!). А наша редакція Русин і Народны новинкы од року 1991 приправила до друку, а то все в платній нормі русиньского языка 122 публікацій, а од року 2003 року як самостатне здружіня з того сама выдала 55 книжок красной літературы і учебників. „Заслужыв ся“ о то, абы наше обчаньске здружіня не выдавало книжкы красной літературы, а теперь різныма інтріґами, неправдами і аферами ся намагать, жебы сьме не выдавали ани русиньскы учебники.

З нагоды неокруглого юбілею кодіфікації маме ся чім похвалити. Але не йде нам о хвалу, главно не з боку фалошных нежычливцїв, лем няй нам дадуть покій у тій роботї, у котрій маме довгорічну практіку і професіонално їй розумиме! А они няй роблять свої културны акції, до котрых мы ся не мішаме. Тото вшытко єм коротко спомянув, жебы нашы чітателї были в образї, а не дали ся обаламутити фалошным огварянём на нашу адресу. По 20 роках роботы собі то не заслужыме!!!

Не забудтьте, же вашы предкы ся голосили к своїй русиньскій народности і за тяжкых условій. Теперь жыєме в демократічнім штатї, котрый Русинів узнає як самостатну народностну меншыну, і тота має вшыткы права і повинности, якы єй выплывають з Уставы Словеньской републікы. Также віриме, же чісло жытелїв русиньской народности і тых, котры собі офіціално увели за свій материньскый язык русиньскый, буде векше як то было в роцї 2001 або 1991. Віриме тыж, же чім дале, тым веце людей буде ся снажыти навчіти свій русиньскый списовный язык і будуть к тому вести і свої дїти. Бо інакше і наше выдавательске дїло не буде мати навчалне ани выховне значіня. Зато Вас прошу, чітайте русиньску періодічну і неперіодічну пресу в списовнім русиньскім языку на Словеньску.

Найлїпше буде, кідь собі не забудете на тот рік приложеным шеком за незмінену роками сімболічну суму 8,5 евра передплатити нашы і Вашы Народны новинкы і за 5 евр часопис Русин. Суть то добры „учебникы“ русиньского списовного языка на Словеньску, як і Ваша участь на каждорічных презентаціях новых літературных творів у русиньскім літературнім языку, о котрых ся там дізнате много інтересного, мате можность класти авторам вопросы, але тыж каждому ся задармо впаде по 1-2 книжкы з присвячінём окремых авторів презентованых книжок і їх підписами. Минулого року така колектівна презентація была 14. фебруара, а того то буде в марцу – Місяцю книгы. Тїшыме ся на Вашу участь, як і то, же заплачінём передплатного не забывате на нас і хочете діставати обєктівны матеріалы в списовнім языку. Дякуєме.