Єм далеко од того, жебы єм ся неґатівно высловлёвав ку културно-сполоченьскым акціям, котры суть орґанізованы з добрым умыслом і не пошкоджують інтересы великой ґрупы людей, в нашім припадї представителїв русиньской народностной меншыны на Словеньску. Акція під назвов Маковицька струна взникла в Бардеёві в роцї 1972, в часї, кідь втогдышнїй „Культурний союз українських трудящих“ мав задачу орґанізовати події, котры бы доказовали, же на Словеньску є лем україньска народностна меншына, а же Русинів у нас ніт.
Словом, главным проґрамом спомянутой орґанізації было реалізовати акції замірянї на однроджованя Русинів. Тота задача орґанізації, вообще недекократічна українізація Русинів, были реалізованы од 1952 року до новембра 1989. В тім періодї русиньска народность не была узнавана, і наперек тому, же веце як тісяч років Русины на нашій теріторії екзістовали і творили як матеріалны, так културны цїнности в тїсній сполупраці зо Словаками. На Словеньску є веце як 260 сел, в котрых жыють Русины. Україньска народность ани в єднім припадї в СР не творить основну теріторіалну єдиніцю – село. У вшыткых спомянутых селах їх жытелї говорять по русиньскы.

Маковицька струна у своїх зачатках вшыткы русиньскы народны співанкы представлёвала як україньскы, потім зась назва ся змінила на піснї „Русинів-Українців“, і наперек тому, же така народность у нас николи не была, а ани в сучасности не є. У роцї 2010 у вступі той акції, у главнім выступі назва Маковицька струна была представлена представителём „Союзу русинів-українців Словацької республіки“ як презентація „русько-українських пісень“. В послїднїх роках суть выдаваны плаґаты під назавов „Маковицька струна – огляд народных пісень“. Орґанізаторы уж не уваджають якой народности тоты співанкы суть. Най уж буде будь-яке привластнёваня, мусю повісти, же русиньскых співанок на Маковицькій струнї є скоро 98 %, але орґанізаторы якбы не знали прийти на правілну назву, кому русиньскы співанкы належать і котрый народ їх вытворив. Такы суть методы українізаторів Русинів, жаль, і в сучасности. Главный орґанізатор акції „Союз русинів-українців СР“ зістає і в сучасности поужывати стары українізаторьскы методы і не узнавать право Русинів быти властником своёй русиньской културы. В тім припадї не решпектує Уставу СР, ст. 12, як і ст. 34. Русиньску културу неправом привластнюють Українцї, а в тім напрямі зо жалём конштатуєме, же і сполуорґанізаторы в Бардеёві беневолетно беруть участь на українізації Русинів. Не усвідомлюють сі, же Русины суть Русинами, але не Українцями. Кідь главный орґанізатор хоче приправлювати Маковицьку струну з первістным заміром, най участным на Маковицькій струнї представить україньскы піснї, але в окресї не є ани єден україньскый колектів.

Маковицька струна бы мала мати в сучасности новый обсяг, котрый бы презентовав русиньскы, словеньскы і україньскы співанкы з тым, же кажда співанка бы была менована подля народа, котрому належыть. Про мене была і є немыслима реалность, же дотеперь в проґрамі Маковицькой струны дость абсентує самостатный блок словеньскых співанок верхнёго Шаріша, реґіону, в котрім Русины жыють вєдно зо Словаками. Наспак, орґанізаторы в дакотрых припадах забезпечіли співаків з такых словеньскых сел, як Копрівніца, Гажлін-Бардеёв, але співачкы мусили інтерпретовати русиньскы піснї, ай напарек тому, же не знають русиньскый язык. На окреснім колї в роцї 2011 в Єдлінцї єдна з нашых найлїпшых співачок нелем в нашім окресї, але і на выходнім Словеньску, народности словеньской, співала русиньску пісню, але єй высловность той співанкы была така слаба, же скінчіла на послїднїм місцї. Новый, іновованый обсяг Маковицькой струны треба зробити так, абы в єднім блоку были співанкы русиньскы, в другім шарішскы, в третїм україньскы і далшых народностных меншын жыючіх на выходнім Словеньску. Не мали бы хыбовати ани ромскы співанкы, а тогды дана акція бы была скуточнї переглядом народных пісень так, як є то теперь пропаґоване на плаґатох. В жаднім припадї слова модераторів бы не мали быти в україньскім языку, як є то дотеперь, але каждый блок бы ся модеровав у такій речі, в якім будуть звучати народны співанкы. Мусить ся решпектовати і зложіня публікы, котре є в переважній мірї з представителїв Русинів і Словаків.

Не знам порозуміти причіны, чом на Маковицьку струну суть позываны лем представителї з україньской амбасады ці конзулату, а чом не суть позываны і представителї амбасад Польска, Росії і далшых штатів, котры на выходнім Словеньску жыють і мають трывале перебывання. Наконець підкреслюю, же Уряд влады СР і в тім роцї придїлив дотацію в сумі 13.212 евр на акцію Маковицька струна – перегляд народных співанок, значіт,ь НЕ україньскых, але НАРОДНЫХ співанок. Русиньска оброда на Словеньску в сучасности в повнім россягу буде пожадовати Уряд влады СР, котрый одповідать за народностну політіку, абы Союз Русинів-Українцїв у далшім періодї не знеужывав русиньскый фоклор, русиньску културу і не присвоёвав ю културї Українців. Фінанчна дотація патрить тій орґанізації лем на акції з україньскым обсягом. Будеме пожадовати, жебы Рамковый договор Рады Европы на захрану народностным меншын быв дотримованый і в условіях нашого міста і окресу. Повинностёв представителїв народностных меншын є, жебы кажда народностна меншына хранила і розвивала културу членів своёй народностной меншыны без засягів до културы іншой народностной меншыны.