В авґустї 2010 у вступній статї авґустового „Obežníka“ (ч. 5/2010, стор. 2) пряшівского ґрекокатолицького єпархіялного офіціалного двойтыжденника архієпіскоп ТгДр. Ян Бабяк, ПгД., офіціално приговарять ся к своїм ґрeкокатолицькым священикам із ПРИЗНАВ І УЗНАВ, ЖЕ В ҐРЕКОКАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРЬКВИ СУТЬ І РУСИНЬСКЫ ВІРУЮЧІ!!!

Іщі перед ліквідаціов ґрекокатолицькой церькви у бывшім Чеськословеньску (перед роком 1950) пряшівскый ґрекокатолицькый єпіскоп, св. мученик Павел Петро Ґойдіч, ЧСВВ (1888 – 1960) ся через Обіжник пригваряв ку своїм священикам по русиньскы а Обіжник быв писаный русиньсков азбуков. У послїднїм десятьрочу перед роком 1950 Ґойдічів Обіжник ся выдавав двоязычно: по русиньско-словеньскы. По обновлїню ґрекокатолицькой церькви в роцї 1968 аж до днешнёго дня – вшыткы єпіскопы (т. є. Ян Гірка, doctor honoris causa, і ТгДр. Ян Бабяк, ПгД.) выдають про своїх священиків „Obežník“ лем а лем по словеньскы а своїх русиньскых вірників і священиків твердо іґнорують, а то докінця аж так, же їх ани лем не спомянуть. І то є єдна з форм словакізації і насилной латинізації ґрекокатоликів на Словеньску.
В послїднїх місяцях але на сторінках русиньского тыжденника Народны новинкы были опублікованы дакотры крітічны і адресны статї на марґо латинізації ґрекокатоликів і ліквідації Русинів сучаснов ґрекокатолицьков єрархіов...
Першы позітівны плоды той крітікы ся обявили в авґустї 2010: у вступній статї авґустового „Obežníka“ (ч. 5/2010, стор. 2) Ёго Преосвященство Ян Бабяк конечно першыраз в історії свого єпіскопского уряду (єпіскопом ся став в р. 2003) отворено спомянув-узнав, же в Пряшівскій єпархії мать і русиньскых віруючіх... Написав: «Kristovo kňazstvo, na ktorom sa kňazi – presbyteri stali naozaj účastnými, je nevyhnutne zamerané na všetky národy a na všetky časy a neobmedzujú ho nijaké príbuzenské, národné a vekové ohraničenia. Je to zaiste dôležité aj v našej archieparchii, v ktorej máme veriacich slovenskej a rusínskej národnosti, ale v menšom množstve aj iných národností a rôznych etník, napr. rómskeho etnika. Nesmieme sa dať ako Kristovi kňazi zviazať či už rodinou alebo národnosťou či vekom tak, aby utrpelo naše poslanie ku všetkým».
Є то першый раз, же владыка архієпіскоп Ян Бабяк, СІ, спомянув Русинів у своїм офіціалным Обіжнику, а щі к тому у вступній статї. І так дяковати Народным новинкам обявила ся і тота перша ластівка на кінцї декады 21. стороча...
Презідент першой Чеськословеньской републікы при взнику републікы раз высловив, же Русины будуть мати лем то, што собі самы выбоюють і нихто їм ніч задарьмо лем так, сам од себе, не дасть. А то велика правда. Шкода, же то не порозуміло напр. 1500 русиньскых ґрекокатоликів, што жыють у Кошіцях, і не жадають свого кошіцького єпарху-редемпторісту Мілана Хаутура, жебы могли чути Євангеліє, Апостол і проповіди по своїх церьквах у Кошіцях по русиньскы?!