На Словеньску – і по русиньскы

Нашы Русины ся часто скаржать, же Словаци ся односять уражливо к русиньскій народности, же єй підцїнюють і же ся проти тому не дасть бранити, бо Словаци суть у перевазї, а Русины зато мусять терпіти.
Є правдов, же на Словеньску є словеньска народность штатотворна, а є даколи тяжко просадити, абы была меншынова русиньска народность решпектована так, як мадярьска, нїмецька і іншы. Главно кідь ся стрїтиме з націоналістічно орьєнтованыма людми, котры выголошують, же „на Словеньску – по словеньскы“. А такых є много, бо Словаци общо не люблять aкцептовати іншы народности, якы жыють на теріторії Словеньской републікы. Є то історічна дїдовизна малых народів з невыразнов історіов, котры николи не мали свій штат і самы были під тиском майорітной громады. Нажаль, тоты „гейсловаци“ забывають, же в роцї 1918 взникло Чесько-Словеньско як штат Чехів, Словаків і Русинів.
Але хочу ся вернути к вступній думцї о підцїнёваню Русинів, котре мож счасти порозуміти. Думам собі, же на винї не суть Словаци, але самы Русины і їх слаба гордость, якы ся уж допереду ставляють до дефензівы і сервілно не заставають своє народностне походжіня. Дакотры мають проблем говорити міджі собов у материньскім русиньскім языку в притомности Словаків. Не говорю о насилнім, респ. конфронтачнім просаджованю того, к якій народности належу. Русины собі мусять прожыти свій самоідентіфікачный процес в днешнїй добі, кідь як народность мають ґарантованы уставны права, історічно высвітлює ся їх місце в історії на теріторії, де сторочами жыють попри Словаках в контекстї сполоченьского і політічного розвоя середнёй Европы. Мусять собі усвідомити, же і малый народ, якым суть Русины, мать свою історію, свою духовну і матеріалну културу. О тім не треба з никым діскутовати, але стояти на позіції подля знамого присловя: „Своє сі хрань, чудже не хань!“ Гордость треба будовати, а наісто к тому веде довга путь. Днесь суть про то створены сполоченьскы ай політічны условія, залежить лем на нас Русинах, ці будеме все терпіти чутём малости і меншецїнности, або приймеме погляд – на Словеньску сьме історічно дома, ту ся говорить і по русиньскы.
Др. Петро КРАЙНЯК, Пряшів