12. септембра 2009 у Комарнї быв проґрамовый сейм новоствореной партії МОST – HÍD, на котрім выступив і окресный председа той партії у Пряшові, молодый Русин, Мґр. Петро Крайняк. При тій нагодї хочеме го представити і зробили сьме з ним розговор (ціла верзія є у Народных новинках ч. 37 – 38 / 2009, 2. стор., якы собі можете прочітати на нашій вебовій сторінцї www.rusynacademy.sk).

Петро Крайняк (1981) ся народив у Пряшові-Соліварї. Прімарну освіту здобыв на Церьковній основній школї св. Ґоразда на Соліварї (1996). По матурї на Середнїй лїсницькій школї у Пряшові (2000) абсолвовав девятьмісячну закладну воєньску службу в Братїславі, потім курто робив як складник. Од року 2002 до року 2007 штудовав на Ґрекокатолицькій теолоґічній факултї ПУ у Пряшові. Од септембра 2007 учіть в шпеціалній класї на ОШ з матерьсков школов в селї Свиня коло Пряшова. В тім істім роцї быв зволеный за члена выконного выбору Містной орґанізації Русиньской оброды на Словеньску (РОС) у Пряшові роцї а в роцї 2009 ся став підпредседом той орґанізації. Ёго отець – Др. Петро Крайняк быв дакілько періодів членом выконного выбору РОС і говорцём той орґанізації. Стрыко, о. Франтїшек Крайняк, є ґрекокатолицькым священиком в Камюнцї (окр. Стара Любовня) і ініціатівный підпорователь русиньского языка в пасторації і літурґії.

• Чім Вас ословила якраз нова партія MOST – HÍD? Як сьте ся дістали до функції окресного председы?
– Хотїв єм кандідовати за посланця Містьского заступительства у Пряшові як незалежный кандідат. Было то в роцї 2006, но наконець сьме з Федором Віцом в петіції не назберали достаток платных підписів і так нас не пустили на кандідатку. В лїтї того року была заложена нова політічна партія – MOST – HÍD, котра ня ословила своїм проґрамом. На єй челї стоїть скусеный політік Бела Буґар, котрый як єден з немногых не забабрав сі рукы корупціов. Є мі сімпатічный і ёго хрістіаньскый прінціп. Партію заложыли політіци мадярьской народности, але єй амбіціов, на роздїл од СМК, є ословити волічів розлічных народностей, як і досягнути зближіня Словаків з Мадярами, котры жыють на Словеньску. Окрем того, в партії є много скусеных політіків, котры ся в минулости подїляли на ряджіню штату. Окресным председом єм ся став на пропозіцію крайского председы, пана Маріана Стракы, што потвердило републікове председництво партії. Партія ся будує згоры, по роцї набігне на демократічный прінціп волеб до окремых штруктур. Хочу быти спомічный при формованю партії, котра мать амбіцію у наступных парламентных вольбах здобыти холем 10 процент голосів. Вірю, же ся то подарить.
• Як хочете реалізовати русинську політіку через партію MOST – HÍD?
– Моёв пріорітов буде, жебы люде не жыли в бідї і мали добрї заплачену роботу. Далшы вопросы суть другорядны, але наісто не будуть одшмарены. На проґрамовім сеймі, котрый ся одбыв в Комарнї 12. септембра 2009, єм выступив з актуалныма вопросами, котры траплять Русинів – асімілація Русинів через церьковны обряды, выше десятьрічны жадости о выменованя єпіскопа про ґрекокатоликів, котры належать до Церькви „sui iuris“ русиньской, і доднесь невыслухана просьба Русинів о навщіву Святого Отця у Ватіканї. Вказав єм тыж на проблемы з русиньскым высыланём в Словеньскім розгласї, як і на невгодный час про высыланя народностного маґазіну в Словеньскій телевізії. В припадї, же буду зволеный за посланця ВУЦ, буду як пріоріту просаджовати в рамках Пряшівского краю навчаня предмету русиньскый язык і култура на вшыткых основных і середнїх школах, де жыє русиньске жытельство. Уж теперь будуть в пятёх містах білборды в русиньскім языку. На многы річі але мож вплинути лем з позіції посланця Народной рады СР, якый може ініціовати і приятя конкретных законів. Но і з позіції окресного председы хочу допомочі при творїню Закона о народностных меншынах і Закона о фінанцованю народностных меншын. Буду ся усиловати о штонайбівшу підпору Інштітуту русиньского языка і културы на ПУ і о здобытя будовы про СНМ – Музей русиньской културы у Пряшові. Єм пересвідченый, же нова політічна партія зміцнить позіції Русинів в рамках СР, но вшытко є залежне од выслїдку парламентных волеб, як і од волеб до самосправ.