Карпаторусиньскый научный центер (Carpatho-Rusyn Research Center) є єдным із заснователїв Світового конґресу Русинів (СКР) і ёго репрезентант заступляв Споєны штаты америцькы і Канаду в Світовій радї Русинів од взнику Конґресу в роцї 1991. Од третёго конґресу в роцї 1995 наш центер залучів до своёй делеґації представителїв вшыткых єствуючіх орґанізацій карпаторусиньской орьєнтації в Северній Америцї. Пізнїше, в роцї 2010, наш центер вєдно з шестёма далшыма орґанізаціями створили Карпаторусиньске конзорціум Северной Америкы. Карпаторусиньскый научный центер і Конзорціум часто діскутовали о нашых односинах із Світовым конґресом Русинів. Як высновок з тых діскузій бы сьме хотїли высловити нашу позіцію к проблемам, котры нас знепокоюють.

1) Без огляду на факт, же сьме єдным із заснователїв орґанізації з назвов Світовый конґрес Русинів, в послїднїх роках сьме зачали діставати корешпонденцію од „Світового конґресу Русинів/Руснаків/Лемків“. Хто змінив назву орґанізації і чом?
Вшыткы знаме, же в минулости много народів мало по дакілько назв (етнонімів), враховано реґіоналных назв. Але мы сьме єден народ, а зато, презентуючі ся перед світом, мусиме вжывати єдну назву (етнонім). Подля нашого Центра найадекватнїшым етнонімом є Карпаторусины, (карпатьскы Русины). Чом? Зато, же термін Русин є дость шырокый і неточный, котрый історічно вжывали вшыткы выходны Славяне, передовшыткым Білорусы і Українцї, а тыж мав своє місце в старшых документах з періоду середнёвічной Києвской Руси. Хоць другы народы себе называли Русинами, але не вшыткы Русины суть Русинами карпатьскыма. Але як Карпаторусины (карпатьскы Русины) сьме народом одлишным од другых выходных Славян. Назва (етнонім), котров ся буде презентовати наш народ перед світом, бесспорно, є серьёзным вопросом. Наісто, мали бы сьме зато вжывати лем єдну назву, а мы – із высшеспомянутых прічін – рекомендуєме назву Карпаторусины. Але незалежно од того, котра назва буде преферована, рїшіня о нїй не може быти єднобічным рїшінём Світовой рады. Даный вопрос бы ся мав допереду продіскутовати а з конкретных пропозіцій бы ся мали прияти такы, котры будуть выслїдком голосованя Світового конґресу.

2) Карпаторусинам Северной Америкы не є цалком ясна прічіна ревізії Штатуту Світового конґресу. Дакотры членове Світовой рады ся пустили до той роботы, наслїдком чого стратили скоро штири рокы на переробляня, а пак зась на опаковане переробляня штатуту. Міджі послїднїма змінами є параґраф о заступлїню каждой членьской країны Світового конґресу – лем єднов орґанізаціов. Тот факт є в розпорї з прінціпом отворености орґанізації, котрый Конґрес прияв іщі кінцём 90-тых років ХХ. стороча.
Якраз североамерицька делеґація была перша, котра сформуловала таке неформалне споїня, котре творили репрезентанты вшыткых актівных карпаторусиньскых орґанізацій в Споєных штатах Америкы і Канадї (хоць тот процес коордіновав Карпаторусиньскый научный центер). В роцї 2010 наша неформална громада набыла офіціалный статус з назвов Карпаторусиньске конзорціум Северной Америкы. На пропозіцію Світовой рады, модел асоціації быв приятый на Українї, де взникнув Сойм Подкарпатськой Руси приближно в роцї 2002. Спершу Сойм творило пять орґанізацій, і репрезентовав Україну до року 2009. Пак Україну репрезентовала нова асоціація, котру творив Благодїйный фонд „Русинська школа і Крайове общество Подкарпатських русинів.
Тот прінціп быв наслїдно аплікованый на Словакії, де асоціація взникла в роцї 2006 і творили єй два орґаны: Русиньска оброда, котра ся презентовала як орґанізація споююча дакілько орґанізацій – колектівных членів, і Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій (САРО), котру творило пять членьскых орґанізацій. Русиньска оброда і САРО мали быти абсолутно рівноправныма, кажда асоціація могла делеґовати по пять делеґатів на Світовый конґрес, а представитель за Словакію до Світовой рады ся мав волити кажды два рокы: раз то мав быти репрезентант САРО а за два рокы зась репрезентант Русиньской оброды. Але практічно од самого зачатку Русиньска оброда зажадала мати шість намісто пятёх делеґатів, і єдиного репрезентанта у Світовій радї (самособов, зо своёй асоціації). Тото было грубым порушінём прінціпу рівноправности міджі Русиньсков обродов і САРО, котрый быв первістным крітеріом договору про асоціацію – на заступлїня Словакії у Світовім конґресї. Світова Рада тыж вызвала свого представителя за Польщу на ініціованя споїня русиньскых орґанізацій до асоціації. З Польщі пришла одповідь, же „польскы законы не допущають екзістенцію подобных асоціатівных орґанів“. З другого боку, в Мадярьску взникло споїня дакількох орґанізацій, яке правдоподобно може (ці не може?), як і передтым, фунґовати як „колектівный член“ Світового конґресу. Карпаторусиньскый научный центер і Карпаторусиньске конзорціум Северной Америкы жадають, жебы позітівна тенденція отворености Світового конґресу продовжовала і далше. Світовый конґрес мусить быти отвореный – інклузівный орґан, а не ексклузівный. Зато сьме єднозначно проти такой політікы Світовой рады, яка ся веде в послїднїм часї. Уж в роцї 2011 Благодїйный фонд „Русинська школа“, єден з двох представителїв асоціації – колектівного члена за Україну – быв вылученый із Світовой рады зато, бо было повіджено, же „порушив Штатут Світового конґресу“. А котра верзія Штатуту была порушена? Орґанізації і їх репрезентанты, як знаме, ся стають членами Світовой рады на основі голосованя делеґатів Світового конґресу, зато ай вымітовати їх, респ. рушити їх членство в Радї, на пропозіцію Світовой рады, мав бы Світовый конґрес, а то – на основі голосованя. Нияке голосованя о тім вопросї на никотрім конґресї ся не реалізовало, а зато вылучіня Благодїйного фонду „Русинська школа“ є порушінём сучасного Штатуту Світового конґресу! В каждім припадї, треба ся задумати, ці є то одповідне про Світовый конґрес – вылучовати членьску орґанізацію, котра єствує уж 10 років, каждорічно орґанізує роботу од 2З до 40 клас із навчанём русиньского языка і културы в рамках офіціалных штатных школ, в котрых ся учіть понад 700 школярїв?

А кідь прінціп „єдна орґанізація з каждой країны“ буде приятый, ці то значіть, же лем Русиньска оброда буде репрезентовати Словакію? Подля найновшых інформацій, Русиньска оброда уж не має ниякых колектівных членів, з вынятком, може, єдного. А кідь говориме о САРО: ці ай САРО буде вылучене з Конґресу? Окрем того, недавно на Словакії взникла нова асоціація – Округлый стіл Русинів Словакії. Без огляду на факт, же є то конзултатівный орґан, ёго членами уж є переважна часть репрезентантів бівшых русиньскых орґанізацій – сполоченьскых, едукачных, научных і културных – котры в сучасности фунґують на Словакії. Ці не мав бы быти тот орґан даякым способом залученый до роботы Світового конґресу?
У Польщі, наприклад, дїють барз актівны орґанізації – ефектівны популарізаторы културы Русинів-Лемків. Чом Руска бурса, Лемківська вежа, фолклорный колектів „Кычера“ і Лемківскый музей у Зиндрановій бы не могли быти членами родины Світового конґресу?
А што Лемкы на Українї? Ці дахто думав на них? Ці они бы не мали мати репрезентанта в делеґації за Україну, або, може, за Польщу? Видить ся, же Світовый конґрес ся веце старав о потенціалных членів з квазі „русиньскых“ орґанізацій в Молдавії і Росії, як о властный народ, главно о лемківску діаспору в Западній Українї і о актівны орґанізації Русинів у державах, котры уж суть членами Конґресу. Наконець, проблемом є таксамо абсенція новых тварей міджі делеґатами Світового конґресу, але главно міджі членами Світовой рады. Чом у ведучіх функціях суть все єдны і тоты самы особы? Чом на челї розлічных комісій на тім конґресї суть вшыткы панове зарядом – із Сербії? Наісто є много іншых і часто молодшых карпаторусиньскых актівістів в розлічных країнах, котры бы были способнїшы реорґанізовати Світовый конґрес так, жебы міг повнити свою основну функцію: репрезентатівного орґану Карпаторусинів на міджінародній аренї. Чом Світовый конґрес і Світова рада не мають інтерес залучіти до своёй актівной роботы такых талентованых шпеціалістів, як Александер Дулеба, Ольґа Ґлосікова, Кветослава Копорова, Петро Крайняк, мол., Маріан Марко, Петро Медвідь і Мілан Піліп зо Словакії; або Славко Орос і Янко Хома зо Сербії; або Олена Дуць-Файфер, Боґдан Ґамбаль і Єржі Стражиньскый з Польщі; ці Андрій Манайло з Мадярьска? Чом з Україны, де жыє найбівше чісло карпатьскых Русинів, лем єдна орґанізація (!) є звязана зо Світовым конґресом? А што ся тыкать такой особы, як доктор Євген Жупан, сполоченьско-културный актівіста, котрый быв зволеный до Закарпатьской областной рады у каждых реґіоналных вольбах од року 1990, і де він за вшыткы тоты рокы сістематічно выступать в менї Карпаторусинів? Отвореность, а не ексклузівность мала бы ся стати основов політікы Світового конґресу.

3) Отвореность членства в Світовім конґресї є важным вопросом, але іщі важнїшым є вопрос о цїлях і задачах Конґресу. Мы пересвідчены, же головным цїлём Світового конґресу не сміє быти поверьхня участь на фолклорных фестівалах, або марнїня часу на формалны вопросы, такы, якыма суть, наприклад, правила і штатуты, або створёваня премій. Навспак, основнов задачов Світового конґресу, але передовшыткым Світовой рады і єй председы мало бы быти обгаёваня інтересів Карпаторусинів перед владами держав, в котрых жыють нашы люде. Кажда карпаторусиньска громада має свої шпеціфічны проблемы, о котрых Світова рада і єй председа мусять быти поінформованы і приправлены дїяти ці писомнов формов меморандумів, так і формов стрїч з представителями діпломатічных місій і орґанів влады од Вашінґтону по Брусел і Київ. Тота актуална робота выжадує знаня конкретных проблемів, звязаных з Русинами, способности контактовати ся і комуніковати в чуджіх языках (окрем славяньскых) і охоту подорожовати до далекых країн, жебы ґарантовати політічну притомность Карпаторусинів в европскых і североамерицькых главных містах. Якого характеру проблемы мали бы быти пріорітныма про Світову раду в сучасности? Єдным з них є найблизше списованя жытелїв на Українї. Маєме свої скушености, і зато добрї знаме, же не стачіть мати курту стрїчу з ґубернатором Закарпатя і на основі того выголошовати, же люде будуть мочі записати ся в анкетї Русинами. В першім рядї, рїшіня, котры ся тыкають цїлоукраїньского списованя людей, не належить до компетенцій ґубернатора Закарпатя. Такы рїшіня ся приїмають в Києві.

Ці дахто з членів сучасной Світовой рады ся уж стиг поінформовати, котре конкретне міністерство на Українї одповідать за обсяг анкет, приправлёваных на списованя людей, і за назвы народностей, якы в них будуть уведжены? А котре міністерство властно орґанізує списованя людей? Докінця особа з поверьхнїма знанями процедуры списованя жытельства знає, же написане в анкетї – ніч не значіть. Карпаторусины на Українї мусять мати властный код про свою народность, так як го мають вшыткы народности Україны, і лем тогды можуть быти істы, же їх одповідї нелем же будуть зарахованы, але же ай чіселны резултаты будуть опублікованы вєдно з іншыма народностями, котры творять жытельство на Українї. З міністерствами, котры суть одповідны за списованя, ся треба контактовати прямо і не раз! Представителї україньской діпломації в каждій европскій країнї і в Северній Америцї мусять быти поінформованы о жадостях Карпаторусинів у звязи з приближуючім ся списованём людей на Українї. А найглавнїше, треба зреалізовати кампань, жебы пересвідчіти Европску унію або Орґанізацію споєных народів о потребі послати міджінародных позорователїв до Закарпатя в часї списованя людей на Українї. Самособов, вшыткы тоты актівіты (як в Америцї говориме – лобінґ) мали быти зреалізованы Світовов радов уж давно.

А ці хтось із членів сучасной Світовой рады знає о єдній з найнеґатівнїшых подїй, котра ся стала в юнію того, 2013, року? Єден з чотырёх універзітных центрів карпаторусиньскых штудій быв зліквідованый, а то Катедра україньской і русиньской філолоґії Высшой школы в Нїредьгазї (Мадярьско). Світова рада мусила знати о тій страшній сітуації! Її представитель за Мадярьско мусив холем знати о тім і штось зробити.

Мы Русины Северной Америкы не плануєме чекати на акції (точнїше, призерати ся на неактівность) Світовой рады. Намісто того сьме загнали офіціалне писмо компетентным представителям мадярьской влады і діпломації той країны в Споєных штатах Америкы і Канадї. Наслїдно плануєме зреалізовати особны стрїчі нашых представителїв з офіціалныма представителями Мадярьска. Мадярьско не може зістати без універзітного центра заміряного на карпаторусиньскы штудії. Мы плануєме отворити тот вопрос і на Українї, то значіть, продіскутовати з владов у Києві вопрос заснованя катедры карпаторусиньскых штудій в рамках Ужгородьской універзіты.

Мы Русины Северной Америкы тыж недавно сьме высловили погляд на закон о языках на Українї. Вшыткы сьме привітали языковый закон, котрый предложыла Партія реґіонів і котрый підписав презідент Віктор Януковіч зачатком авґуста 2012 року. За дакілько тыжднїв але презідент створив робочу комісію к предложеному закону, і дакотры з членів комісії – крайны україньскы націоналісты – вызвали вылучіти єден язык зо списку узнаных меншыновых языків на Українї. Тым языком быв язык русиньскый. Вырїшили сьме припомянути презідентови Януковічови, же мы підпорили ініціатіву закона о языку, котру предложыла ёго влада, але кідь бы в законї мали настати будьякы зміны, в ниякім припадї не можеме быти согласны з вылучінём русиньского языка зо списку.

Офіціалный орґан Світового конґресу Голос Русина не опубліковав текст нашого меморандума, намісто того на сторінках новинок ІнфоРусин двоме членове Світовой рады очорнили нашы ініціатівы заміряны на охрану русиньского языка, бо же мы крітізуєме режім В. Януковіча. А то в часї, кідь мы, наспак, заставали оріґіналный проєкт закона, якый прияла в авґустї 2012 україньска влада! Нашы приятелї – членове Світовой рады – як кібы ся барз бояли будь-чого, што бы хоць здалека евоковало крітіку україньской влады, в страху, же Партія реґіонів не підпорить (фінанчно, або інакше) Світовый конґрес в Мукачові і Сваляві.

Задачов Світового конґресу і Світовой рады має быти заставати потребы і інтересы карпаторусиньской громады, докінця ай тогды, як бы то мало значіти крітіку сучасной владной ґарнітуры. Карпаторусины Северной Америкы, як традічно, першы дїяли в менї нашого народа в ёго европскій домовинї. Так было в роках 1917 – 1918, і нашы братя і сестры в Европі наслїдовали наш приклад. Мы заставали інтересы Карпаторусинів кінцём другой світовой войны в роцї 1945, і знову сьме так зробили в половинї 70-тых років ХХ. стороча, давно перед новембровов револуціов 1989 року і перед зачатком „третёго“ карпаторусиньского народного возроджіня. Кідь Світовый конґрес і Світова рада не буде репрезентовати Карпаторусинів на світовій аренї, то мы в Северній Америцї чуєме як свою повиннось то робити, і так будеме продовжовати нашу нелегку роботу.