Новинкы • Noviny • News 3/2009

vydanie 13.7.2009
  • Вышли штирї новы русиньскы учебникы

    На зачатку лїтнїх вакацій 2009 редакція Русина і Народных новинок выдала ширї новы русиньскы учебникы, котры доповнюють серію выданых учебників про два тіпы основных і середнїх школ: із навчалным языком русиньскым і з навчанём русиньского языка, як і на основі змін у правилах русиньского правопису, котры суть платны од 1. септембра 2005. Конкретно іде о два учебниькы знамых авторів, учітелїв на пензії – Яна Гриба (Русиньскый язык про 5. класу ОШ) і Мґр. Штефана Сухого (Літературне выхованя про 5. класу ОШ), Робочій зошыт із русиньского языка про 5. класу ОШ молодого учітеля, єдного з першых абсолвентів проглубленого штудія предмету Русиньскый язык і култура на Педаґоґічній факултї Пряшівской універзіты – Мґр. Марека Ґая, як ай інтересный і унікатный учебник Русиньскый язык у конверзації про ІІ. ступінь основных школ і середнї школы авторок: ПгДр. Кветославы Копоровой (словеньскый язык), ПгДр. Анны Плїшковой, ПгД. (русиньскый язык) і Евы Едді (анґліцькый язык).
  • С. Орос выступив на стрічі з В. Ющенком

    19. юна 2009 у рамках Саміту шефів штатів Середнёй Европы, котрый ся одбыв 18. – 20. юна 2009 в Новім Садї (Сербія), презідент Україньской републікы Віктор Ющенко ініціовав стрічу з представителями русиньской і україньской народностной меншыны в Сербії. На тій стрічі, окрем іншого, председа Народной рады русиньской народностной меншыны в Сербії – Славко Орос підкреслив, же до тых країв пришли їх предкы перед веце як 260 роками, пришли як Рутены, Русины, ґрекокатолици і вдяка власному снажіню, вдяка церькви і школї заховали свої звыкы, обычаї, свій язык, културу, як і свою ідентіту.
  • На фестівалї в Міджілабірцях – председа НР СР

    27. – 28. юна 2009 у Міджілабірцях одбыв ся 47. Фестівал културы і шпорту, а то за участи такых честных гостїв, як председа Народной рады СР Павол Пашка, председа Пряшівского самосправного краю Петер Худік і іншых. Главны орґанізаторы фестівалу – місто Міджілабірцї і Русиньска оброда на Словеньску приправили про людей богатый културный проґрам, в якім успішно выступили і порадовали притомну публіку лавреаты цілословеньского конкурзу Співы мого роду: М. Железна, М. Караш, І. Сивулькова, тріо Маґуровых, сестры Качмаровы і ін., як і русиньскы фолклорны колектівы: Краснобрідчанка, Габурчанка, Волянка, Порубянка, домашня Камяна, Гуменьске тріо і ін. Вершынов было выступлїня ПУЛС-у з Пряшова, котрый ся презентовав із скороченым новым проґрамом Очарованы поглядом.
  • На святого Яна в Якубянах

    28. юна 2009 в Якубянах быв 3. річник выдареной акції „На шьватого Яна“, в рамках котрой ся презентовалы святояньскы звыкы, традіції, піснї і танцї з даной локаліты. Красну акцію отворив з привиталным словом староста села ПгДр. Осиф Дуфала, а потім уж наслїдовав пестрый културный проґрам, в якім выступили фоклорны колектівы: Барвінок із Камюнкы, Поляна з Орябины і іншы. Позітівом акції є, же в проґрамі выступило много молодых людей, што є зарука далшого розвитку русиньской културы.
  • Стріча русиньскых писателїв в Пряшові

    30. юна 2009 в засїдалнї Музею русиньской културы в Пряшові было засїданя членів Рады Сполку русиньскых писателїв на Словенську під веджінём ПгДр. Миколая Ксеняка. Председа інформовав членів орґанізації о задачах, котры чекають сполок главно при реалізації схваленых Міністерством културы СР проєктів. Єднов із задач є зорґанізовати літературный конкурз про русиньскых писателїв а за ґаранта проєкту быв становленый Ярослав Сисак, підпредседа сполку. Буде зорґанізованый і літературный семінарь, будуть выданы публікації: Русиньскый літературный алманах на 2009 рік, Жменї родной землї Миколая Ксеняка, Нагода ці судьба Штефана Смолея і Міст над ріков часу Штефана Сухого.