По приходї до Руського Керестура, де ся переважно одбывав конґрес, по обідї в рештаврації Русалка, ся делеґаты уквартелёвали в Руськім Керстурї, Кулї і Вербасї. Пак могли попозерати выставку в ОШ і ґімназії Петра Кузмяка, а то репродукцій образів 30 вызначных Русинів світа. Образы намалёвав вызначный підкарпатьскый малярь, Народный художник Україны, Василь Скакандїй із Ужгорода, а ініціатором і автором проєкту быв Валерій Падяк, знамый выдаватель з того же міста. Вечур члены Світовой рады Русинів мали своє засїданя, на котрім были обговорены такы вопросы, як: інформація П. Папуґы і Н. Гнатко о приправах 10. СКР і 4. СФРМ у Руськім Керестурї і Петровцях, контроля реалізації окремых пунктів резолуції із послїднёго засїданя СРР, яке было 13. 2. 2009 у Пряшові, контроля повнїня Резолуції делеґатів 9. СКР, якый быв 23. 6. 2007 у Мараморош-Сіґетї, приятя новых русиньскых орґанізацій з Чехії і Україны до СКР, потреба обновлїня статусу асоціованых членів СКР, протестне писмо Я. Калиняка із Словакії проти участи Русиньской оброды у Словакії (РОС) на 10. СКР, пропозіції на зміны Штатуту СКР із боку РОС і ін. На конець того засїданя дотеперїшнїй выконный секретарь Світовой рады Русинів Александер Зозуляк інформовав, же в далшім періодї уж не рефлектує на тоту фукцію, котру робив 18 років, з того 2 рокы быв єдночасно і у функції председы СРР, і подяковав вшыткым членам СРР за сполупрацу. Остатнї участници конґресу в першый день перебываня в Руськім Керестурї могли в містнім домі културы попозерали выступлїня Руського народного театру Петра Різнїча Дядї, а на самый конець першого дня ся одбыла стрїча з русиньскыма поетами і писателями. На літературнім вечорі Словакію рерпрезентовали Марія Мальцовска і Марія Ґірова. На стрїчі, яку вів професор ґімназії з Руського Керестура Владїмір Бесерменї, было приємно видїти лавреатів літературной Премії А. Духновіча Славка Віная, Іріну Гарді-Ковачевіч, Агнету Бучко Папгаргаї і Любку Сеґеді-Фалц, але і представителїв наймолодшой ґенерації, як Ася Папуґа і іншы. Каждый із тых авторів чітали свої творы. Надхнено і іншпіратівно прочітали свої творы Василь Матола з Підкарпатя, Марія Русинко з Мадярії, родина знамого поета Івана Сільвая, Славко Орос, председа Народной рады русиньской народной меншыны (Национални совит рускей националней меншини) у Сербії і іншы. Вечур, повный емоцій і поезії, ся скінчів пересвідчінём, же русиньска література ся не мусить бояти за свою екзістенцію і перспектіву. Єй помолоджованя, выдаваня все якостнїшых творів в окремых країнах, суть того ґаранціов.