Світова академія русиньской културый є академічна і харітатівна інштітуція заложена Штефаном Чепом у 2002 роцї з цїлём стімулації новой роботы і захованя богатства і красы русиньской културы на хосен цїлого людства.
Конкретно іде о:
• Ініціованя до новой роботы на базї русиньскых реалій.
• Підпору творчіх талентів, презентацій выстав у цїлім світї.
• Документацію русиньской сучасности, захованя історії, красы і оріґіналности русиньской културы.
• Узнаня самобытной русиньской културы і удїлїня тітулу „Член академії“ вызначным особностям, котры поважують русиньску културу за вызначный компонент свого жывота і вызначнов міров припомогли єй розвою.
• Узнаня і оцїнїня добрых выслїдків у розвою русиньской літературы і културно-народностного жывота Русинів бронзовов скулптуров карпатьского медвідя (тзв. „русиньскым Оскаром“) і фінанчнов преміёв од меценаша Штефана Чепы. Іде о Премію Александра Духновіча за русиньску літературу і Премію за вызначне дїло про русиньскый народ. Тоты цїны ся удїлюють каждорічно, окрем того року, кідь суть у даній сферї недостаточны выслїдкы або недостаток фінанцій.
• Публікованя списку русиньскых талентів і особностей з цїлём припомочі розвою приятельскых контактів міджі Русинами у цїлім світї.
Світова академія
• Індівідуалне членство є предметом академічной класіфікації на основі пропозіції выконного орґану Світовой академії русиньской културы.
Народны академії в окремых штатах
• Мають право взникнути лем зо згодов Світовой академії русиньской културы.
• Індівідуалне членство взникать на основі рекомендації, респ. вызвы выконного орґану академій в конкретных країнах, т. є. народных академій. Конкретно в Академії русиньской културы в СР членство взникать, кідь ку членству окремы особности запропонує, респ. вызве выконный орґан, т. є. двоме ґубернаторы: о. Франтїшек Крайняк і Александер Зозуляк.
• Членство народных академій у Світовій академії русиньской културы є реалне по схвалїню выконного орґану світовой орґанізації.
Народны академії суть важны про:

• Розвой містной ініціатівы.
• Містны стрїчі Русинів.
• Ініціованя підпоры з боку містных урядів.
• Орґанізованя містных културных актівіт і выставок.
• Розвой языковых компетенцій (ужываня русиньского і штатного языка)
• Членство заінтересованых представителїв нерусиньской народности.
• Ініціованя штатной підпоры русиньскым орґанізацям на хосен обчанів властной країны.